Степан Бандера як прихована зброя українців
7 серпня 2009 року Ліга українців Канади, Спілка української молоді Канади і Товариство колишніх вояків УПА в Канаді звернулися до Президента України із пропозицією присвоїти звання «Герой України» Степану Бандері.
Із запитанням – чи заслуговує Степан Бандера на це звання? - «Главред» звернувся до заввідділом Інституту історії України НАНУ Станіслава Кульчицького, провідного експерта Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Олександра Палія та журналіста, автора документального фільму «Три любові Степана Бандери» Юрія Луканова.
Довідка «Главреда»: у Статуті відзнаки Президента України «Герой України» вказано, що «Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначні трудові досягнення».
Далі – про героїчні вчинки та інші досягнення Степана Бандери очима експертів.
Станіслав Кульчицький: Бандера заслуговує на звання «Героя України», але історична пам’ять українців спить
Історик впевнений в тому, що «Бандера відстоював ту Україну, державна символіка якої зараз присутня в сучасній Україні» і його заслуги у руйнуванні радянської влади беззаперечні.
Разом з тим Станіслав Кульчицький вважає недоречним сьогодні говорити про присвоєння звання «Герой України» відомому націоналісту. Не тому, що Бандера його не заслужив, а тому, що до цього не готове українське суспільство. Історик пригадав нещодавнє присвоєння цього звання керівнику ОУН Роману Шухевичу, яке «яскраво проявило розкол», який має місце в українському суспільстві. Станіслав Кульчицький також пригадав зустріч ветеранів Великої Вітчизняної війни та ветеранів ОУН-УПА десятирічної давнини, коли «здавалося, дай їм в руки автомати, вони знов почнуть стріляти один в одного». За словами історика, ситуація не змінилася й досі.
А взагалі, чи потрібне це звання покійному Степану Бандері? Звичайно, ні, вважає Станіслав Кульчицький. «Це потрібно тим, хто живий», - каже він.
Історик вважає, що перш ніж присвоювати будь-які звання історичним персонажам, слід, перш за все, пробудити історичну пам'ять українців. А вона може бути відновлена лише завдяки «політиці пам’яті» - наприклад, такій, яка проводиться у Франції. Незважаючи на те, що свого часу ця країна була окупована фашистською Німеччиною, «зараз французи гуляють по вулицях Берліна, німці гуляють по Єлисейських полях». Така «політика пам’яті» в Україні повністю відсутня, вважає Станіслав Кульчицький. Натомість сьогодні українське суспільство перебуває під впливом «навали історичної пам’яті, яка іде з Росії» і яка є «не чим іншим, як радянською пам’яттю». В свою чергу українські ЗМІ висвітлюють теми ОУН-УПА «так само, як це робилося і в радянські часи», вважає історик.
Станіслав Кульчицький наголосив, що проблема ОУН-УПА більшою мірою стосується повоєнного десятиліття, аніж часів Другої світової війни. «Все протистояння між Радянським Союзом і ОУН-УПА припадає на 1945-55 роки, тобто на повоєнне десятиріччя, десятиріччя радянізації Західної України», - пояснив він. Саме під час цієї боротьби загинуло 30 тисяч українців, «які були відіслані у відрядження на захід України», та 155 тисяч жителів Західної України, які боролися з посланцями «великої Радянської України».
Історик не заперечує того факту, що «була дуже сильна тенденція українських націоналістів порозумітися з Гітлером», «вітали його з днем народження, так само, як і Сталін». Не заперечує він також і того факту, що «менше за все вояки УПА хотіли воювати саме з німцями», оскільки ця невелика за чисельністю армія була вимушена воювати фактично на три фронти: проти Радянського Союзу, Польщі та Німеччини.
Однак «бандерівці» мають виправдання: їхнє співробітництво із фашистською Німеччиною припинилося 1941 року, коли було проголошено Акт про відновлення Української держави. Окрім того, як відомо, двоє братів Степана Бандери потрапили у німецький концтабір «Освенцім» і загинули там. Отже, про яку колаборацію може йтися?
«Треба фундаментально працювати кожен день, щоб винайти правдиву історію УПА», - впевнений Станіслав Кульчицький. Сьогодні навіть прихильники УПА не знають її історії. «Тому просвітницька робота повинна бути». Але починати її з присвоєння звання «Героя України» сьогодні недоречно, вважає історик.
Олександр Палій: Мирні демонстрації ні до чого не приводили, тому УПА відвойовувала незалежність із зброєю в руках
Олександр Палій прояснив питання співпраці УПА із фашистською Німеччиною. За його словами, перш за все, слід розрізняти Німеччину 1930-х років і Німеччину 1944-45 років. До 1939 року «німців іще розглядали як культурну силу, яка намагається захопити владу і встановити порядок», і зовсім іншою вона стала виглядати на початку 1940-х.
За словами експерта, український повстанський рух «хапався за кожну соломинку, щоб створити ядро майбутньої української армії». Задля досягнення цієї мети він був готовий співпрацювати з ким завгодно.
Однак одразу після проголошення самостійності України 30 червня 1941 року «партнер» УПА вжив відповідних заходів: всі, хто був причетний до проголошення, були заарештовані німецькою адміністрацією. Згодом частина цих людей була розстріляна, частина потрапила у концтабори. Зокрема, й брати Степана Бандери. Окрім того, «в Бабиному Яру загинули до тисячі членів ОУН. Був розстріляний повний склад редакції української газети «Українське слово». Велика кількість діячів загинула в результаті діяльності радянського розвідника Кузнецова, який спочатку здійснював диверсійні акції проти німецького керівництва, а потім підкидав документи ОУНівців». У відповідь фашисти знищували ОУНівців, оскільки вірили, що саме вони винні в цих замахах. Такі події «абсолютно не вкладаються ні в яку концепцію колаборації УПА з Німеччиною», - робить висновок Олександр Палій.
«Ні Німеччина, ні Радянський Союз, ні будь-хто не були зацікавлені в створенні незалежної Української держави», - розповів експерт. Але «УПА рухалась до цієї мети, рухалась як могла, в тих тоталітарних умовах, в яких відбувалася боротьба між усіма іншими державами». Чому ця боротьба носила збройний характер? Як пояснив Олександр Палій, у тодішній обстановці «жодні демонстрації, жодні мирні голодовки не проходили. Людина могла тільки взяти зброю, і тоді вона перетворювалась на якусь силу. Якщо вона була беззбройна, вона була нічим».
Експерт вважає, що Україна має пишатися боротьбою ОУН, оскільки вона відбувалась «в той час, як більшість інших народів Східної Європи були вишикувані перед радянським тоталітаризмом». І вшановувати треба не лише «тих 7 мільйонів українців, які брали участь у Другій світовій війні, але й 500 тисяч тих людей, які пройшли у свій час через ОУН-УПА».
Разом з тим, Олександр Палій наголосив, що у кожної країни – свої герої. І не обов’язково Героя України мають визнавати, скажімо, в Росії, або навпаки. Експерт навів приклад Московського князя Дмитра Донського, символа російської військової слави. «Для Монголії - це сепаратист, екстреміст, клятвопорушник, зрадник, який фактично повстав проти цілісності держави і вів дуже агресивну боротьбу, за що й поплатився тим, що у 1382 році монголи спалили Москву. Як монголам здається, заслужено. А для Росії - це герой національно-визвольної боротьби», - розповів історик.
Подібна ситуація і щодо УПА. Олександр Палій вважає, що українці «не повинні оглядатися на те, хто що із сусідів думає про наших героїв. Ми сьогодні не втручаємося у російські вихваляння Сталіна. Це вибір Росії – обирати собі таких людей за героїв. Ми маємо право на власне ставлення до власної історії», - заявив експерт.
Щоб «згладити проблему», Олександр Палій пропонує присвоювати звання «Героя України» не лише очільникам визвольного руху, а й іншим героям. Так, він пропонує визнати героями України братів Степана Бандери, а також генерала Кирпоноса, що захищав Київ.
«Попри ті всі тонни брехні, тонни спекуляцій, маніпуляцій, які є зверху, люди, які боролися за Україну, заслуговують на винагороду», - заявив Олександр Палій.
Юрій Луканов: Бандера – наша зброя!
Юрій Луканов розповів анекдот: «Вуйко в Карпатах поливає машинною олією город. «Вуйку, що ж ви робите? Овочі ж погниють!» - «Нічого. Аби зброя збереглася».
На переконання журналіста, «Степан Бандера – це та зброя, яка збереглася до сьогоднішнього часу і до сьогоднішнього дня викликає роздратування для тих людей, які не хотіли того, щоб Україна здобула незалежність».
Пан Юрій визнав: все, що говорять історики про Бандеру і УПА, – правда. Але жодна армія світу, й Червона, зокрема, «не буває білою і пухнастою».
Секрет популярності Бандери Юрій Луканов вбачає в надзвичайній активності націоналіста. Так, «він міг керувати, будучи у неволі». «Очолюваний ним збройний рух становив об’єктивну загрозу для радянської влади», і саме цьому Бандеру «ліквідували». Луканов вважає, що українці можуть пишатися й тим, що український визвольний рух – найдовший за тривалістю на радянському просторі: «УПА воювала до 1954 року, окремі бої відбувалися на початку 1960-х років».
Журналіст навів слова Олександра Солженіцина, який «аж ніяк не був українським буржуазним націоналістом», але все-таки поважав «бандерівців». У своїй книзі «Архіпелаг ГУЛАГ» російський дисидент згадує: ««…пришли к нам, которые были взяты прямо с партизанских троп, и ужаснулись тому духу рабства, который существовал у нас в лагере». Це були «бандерівці». Згодом в ГУЛАГу відбулось повстання, ключову роль в якому відіграли саме вони. «Після того режим в таборах послабився, а згодом їх ліквідували», - розповів Юрій Луканов.
Чому Бандеру не люблять? Тому що він не відповідає стереотипу типового українця, - вважає Юрій Луканов. Усі звикли до українців, які «танцюють, співають, полюбляють самогон», але не звикли до таких, які дають жорстку відсіч і адекватну відповідь своїм ворогам.
«Присвоєння Степану Бандері звання «Героя України» – це формальний жест, формальна акція. Він об’єктивно вже є Героєм України», - переконаний журналіст. Юрій Луканов погоджується із тезою, що відзначення Бандери певною мірою сприятиме розколу суспільства. Але «розкол відбувається між «совком» і «не совком».
«Що стосується політичної доцільності, то, можливо, не треба присвоювати «Героя України» Бандері. Але якщо Ющенко є послідовним, якщо він уже присвоїв звання «Героя України» Шухевичу, то, відповідно, Бандера – набагато вагоміша постать. І він має виявити послідовність і присвоїти звання Героя України Степанові Бандері».
Стенограму прес-конференції читайте тут
Читайте також:
