Відповідь Ющенка: формальна відписка чи оптимальна відповідь?
«Главред» опитав як російських, так і українських експертів, щоб дізнатися, як відповідь Ющенка Медведєву була сприйнята по обидва боки українсько-російського кордону.
Олександр Гольц, політолог, заступник головного редактора видання «Еженедельный журнал» (Росія)
«Звичайно, відповідь пана Ющенка набагато зваженіша і спокійніша, ніж сам лист пана Медведєва. Але треба сказати, що пан Ющенко керується суто формальним підходом. У значній частині його аргументів говориться, що Україна діє в рамках міжнародного права як суверенна держава: і коли йдеться про продаж зброї, і про намір вступити в НАТО, і про проблеми Чорноморського флоту, і коли мова йде про історичні шукання українського керівництва. Але ж, наскільки можна зрозуміти, пан Медведєв не заперечував суверенного права України проводити таку політику. Він просто указував, що ця політика, на думку Кремля, є недружньою».
Семен Новопрудський, заступник головного редактора газети «Время новостей» (Росія)
«Це цілком передбачувана відповідь, тому що Віктор Ющенко, враховуючи, що у нього є особисті президентські амбіції – він хоче балотуватися ще раз на новий термін, він повинен був витримати якийсь баланс між різкістю з одного боку, і готовністю, принаймні в політичній риториці, до співпраці – з іншого. В результаті на контрасті вийшло, звичайно, що лист Віктора Ющенка набагато стриманіший і спокійніший, порівняно зі зверненням Дмитра Медведєва.
Для багатьох це було несподіванкою, хоча все до цього йшло. Значною мірою внаслідок того, що не вдається налагодити, на жаль, повноцінних, зокрема особистих контактів президентам двох країн. І Росія, звичайно, як і раніше дуже роздратована тим, що опинилася в ізоляції після війни з Грузією. Лист, безперечно, цілком логічний і збалансований. Зрозуміло, що Росія може не надсилати контр-відповіді або починати сперечатися.
Головна проблема у відносинах двох країн це те, що російська влада поки що не в змозі ментально визнати Україну повноцінною незалежною державою, що має право на власний політичний вибір і на самостійне вирішення долі своєї державності».
Олександр Палій, політолог, Інститут зовнішньої політики дипломатичної академії при МЗС України (Україна) «
Я думаю, що ця заява за формою, за змістом і за часом її появи близька до оптимальної. Ми побачили відповідь по пунктах. Не емоційну відповідь, дуже коректну і суху. Саме такого роду розмова здатна дещо пригамувати і стримати емоції. Витримано паузу майже театральну. З технічної точки зору у мене жодних претензій з приводу смислового наповнення. І головне, Президент ще раз підтвердив, що залишає за собою і заявляє украй бажаним для України відновлення нормального діалогу з Росією на рівноправній основі. Відповідь гідна і водночас помірна»
Володимир Фесенко, Керівник Центру прикладних політичних досліджень (Україна)
«На мій погляд, добре вже те, що ця відповідь з'явилася. Пауза в два дні була серйозною помилкою Секретаріату Президента і своєрідним тестом на дієздатність і ефективність СП. Те, що відповідь з'явилася тільки через два дні, – це критерій ефективності роботи Секретаріату. Що стосується самого листа: і за змістом і за формою – це досить оптимальна відповідь. По-перше, тональність спокійна. Саме така асиметричність була потрібна. Не занижувати рівень відповіді, як це відбулося з відповіддю Ульянченко. Це була цілковита дурість – відповідати по партійній лінії, через «Нашу Україну». Думаю, що це була одна з помилок в низці дурниць в роботі Секретаріату Президента. Можливо, треба було чіткіше сформулювати позицію в українсько-російських відносинах».
