Валютні аукціони: хто не встиг – той запізнився?
Ось одна з типових ситуацій, яку довелося аналізувати на цьому тижні. Минулої п'ятниці увечері «Ерсте Банк» через сайт повідомив своїх клієнтів, що виходить на аукціон НБУ з придбання валюти для позичальників, призначений на 12 серпня. В понеділок всі позичальники банку після 11 години дня отримали смс-повідомлення такого змісту: «Терміново зверніться до вашого відділення «Ерсте Банку» для оформлення заяви на участь в аукціоні НБУ». О 16 годині того ж дня прийом заяв припинився. Про що скромно «забули нагадати» і на сайті банку, і в смс-повідомленнях. Виходить, позичальники, які хочуть погасити кредит за пільговим курсом, повинні були впродовж кількох годин встигнути оформити заявки? О це так турбота про людей!
У банках (зокрема і в «Ерсте Банку») запевняють – в усьому винна дуже часта зміна правил, які встановлює НБУ. Тетяна Надточій, директор департаменту роздрібного бізнесу ВАТ «Ерсте Банк» пояснює такі стислі терміни рамками, в які ставить банки НБУ.
- Якщо заглибитися в деталі процесу підготовки до участі в аукціоні НБУ, то зазвичай зведену довідку і реєстр позичальників, які бажають придбати валюту за пільговою ціною, банки зобов'язані подавати в територіальне управління Нацбанку до 12.00 години за день до проведення аукціону (відповідно до листа НБУ № 09-007/7729 від 13.04.2009), а відповідно до повідомлення Нацбанку про проведення аукціону №13-421/5286-15132 від 11.08.2009, банки зобов'язані зарахувати кошти до 17.00, 11 серпня. Саме для того, щоб вчасно подати реєстр і зарахувати кошти за два дні до аукціону, о 16.00 годині ми закінчуємо приймати заявки клієнтів на участь в аукціоні, після чого інформація з усіх регіонів України зводиться в єдину базу, а це часо- і ресурсомісткий процес.
Тепер клієнти, які не встигли подати заявки на валюту, повинні будуть чекати наступного аукціону, який відбудеться 19 серпня, або ж оплачувати кредит за комерційним курсом банку, який в нинішніх умовах вже значно відрізняється від «пільгового».
А так все добре починалося!
Раніше процедура придбання валюти на торгах була значно простіша. Комерційний банк міг купити для своїх клієнтів певну суму, незалежно від заявок, що надійшли, а потім продавати долари і євро охочим погасити кредит упродовж п'яти днів після зарахування коштів на рахунки банку. При цьому клієнти постфактум, без усілякого поспіху, могли оформити заявку і отримати бажану кількість валюти за низькою ціною. Але НБУ вніс зміни в правила проведення цільових аукціонів, ускладнивши цей процес насамперед для людей.
Часто Нацбанк проводить торги по середах. При цьому в банках стверджують, що про їх проведення НБУ офіційно (письмово) інформує за день, у вівторок. А до отримання такої інформації про дату старту аукціону приймати заявки від клієнтів у банках права не мають. Відповідно, позичальники повинні встигнути подати заявки в проміжку між отриманням банком інформації від НБУ і стартом торгів.
У банках запевняють: враховуючи, що потрібен певний час на інформування клієнтів про майбутній аукціон, у людей залишається тільки 4-5 годин, щоб подати необхідні документи. Такий формат роботи спричиняє незручності українцям, що купують валюту. Адже далеко не кожен зможе в буденний день залишити справи і заїхати в банк. А ті, хто не встигає «на всіх парах» прибігти у відділення, у підсумку купують гроші за комерційним курсом.
- Аукціони проводять за тими правилами, які визначає НБУ. Вони не завжди зручні, як для нас, так і для клієнтів, - розповідає Віктор Харьковець, старший фахівець із розвитку кредитування бізнес-клієнтів «Procreditbank». - Основні нюанси виникають у тому, що Національний банк хоче, щоб клієнти подавали заявки наперед. Наприклад, ось ситуація: завтра аукціон, і НБУ оголосив про його проведення тільки сьогодні о 10 ранку. Виходить, що клієнти, у яких погашення з 12 по 18 серпня, повинні до кінця дня встигнути подати заявку.
За словами Віктора Харьківця, раніше НБУ повідомляв комерційні банки про проведення торгів у п'ятницю, таким чином, у клієнтів залишалися три дні для того, щоб замовити бажану суму. Але тепер термін подачі заявок вирішили скоротити.
Фальсифікаціям – «ні»?
Проте звинувачувати в усьому Нацбанк було б теж неправильно. Якби ж банки були серйозно зацікавлені в тому, щоб позичальники отримували «пільгові долари від НБУ», а не приходили зі своїми, зазначають окремі експерти, з якими вчора поспілкувався «Главред». І саме щоб присікти такі операції, було ухвалено рішення посилити правила для банків. Наприклад, екс-заступник глави Національного банку України Сергій Яременко пояснює зміну в правилах боротьбою зі зловживаннями.
- Банки показували заявки на виплату вкладів, завищуючи їх. У деяких випадках ці суми могли становити кілька десятків мільйонів. Потім ці кошти можуть перекидатися для продажу на валютному ринку. Потім банки закривають позиції на зручнішому курсі. З технологічної точки зору така система була непрозора. Працювати вона могла тільки під довіру, або в умовах постійних перевірок, - каже він.
Крім того, Сергій Яременко натякає на те, що в Україні існує ще й проблема в доступності участі в цільових валютних аукціонах.
- Ця процедура повинна стосуватися або всіх, або нікого. Але це робиться вибірково, для тих банків, у яких під час проведення аукціону є гривня (або інша необхідна валюта для участі в аукціоні. – Авт.). Формально у нас це діє для всіх банків, але набір документів, які потрібно надати, завжди дає можливість когось відсторонити, а когось задовольнити, - зазначає фахівець.
У підсумку позичальники, що є клієнтами «не бажаних» НБУ банків, взагалі втрачають можливість купівлі євро і долара на торгах. Звичайно, не можна не зазначити, що останнім часом кількість охочих взяти участь у торгах зменшилася:
- Востаннє ми підраховували відсоток клієнтів, які користуються цільовими валютними аукціонами для погашення кредиту, в березні. Тоді близько 55-60% кредитів фізичних осіб погашалися через аукціони. Зараз, я думаю, цей відсоток істотно нижчий - десь на рівні 35-40%, зазначає Віктор Харьківець.
Працівники Нацбанку офіційно цю проблему поки що не коментують, ймовірно розуміючи, що вона дійсно назріла і, можливо, навіть перезріла. Тільки як її вирішувати, поки ніхто не знає. Навіть керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький, зазвичай вельми жвавий в оцінках, порадив спершу звернутися в прес-службу.
Створюється враження, що поки банківські структури більше піклуються про те, як звеличити себе як захисників інтересів «маленького позичальника», а не як виходити з ситуації. Проте останніх це якось не надто тішить…
