Помилки вступної кампанії
За попередніми даними, студентами-першокурсниками стануть близько 600 тисяч юнаків. Гадаємо, нікому не треба нагадувати, що всі вони могли вступити в інститути і університети виключно за наслідками зовнішнього незалежного тестування. З цим фактом пов'язані майже всі особливості кампанії.
У Міністерстві освіти зазначають, що найбільш унікальне явище – на гарячу лінію МОН не було жодного телефонного дзвінка з інформацією про випадки хабарництва. «А торік такі були, – говорить Ярослав Болюбаш, директор департаменту вищої освіти Міносвіти. – І хоча впровадження процедури зарахування у вузи за наслідками тестування в першу чергу передбачало створення умов рівного доступу до здобуття вищої освіти, але все таки наслідком такого кроку стало витіснення корупції під час вступних іспитів. Як результат – високий рівень довіри до вступної кампанії».
Проте цього літа і журналісти, і педагоги неодноразово звертали увагу на міністерські недоліки, які періодично зустрічалися в ході кампанії. Нині й у відомстві говорять, що згодні – є над чим працювати.
Проблема перша – масова подача документів у необмежену кількість вузів. Наприкінці червня у абітурієнтів очі розбігалися, адже отримавши сертифікат на руки, можна було зробити незліченну кількість копій і віднести його в безліч вузів на нескінченну кількість спеціальностей. Це пояснює феномен рекордсменів, які вмудрилися подати документи в 60, а то й у 80 вузів. Таке бажання вступити «хоч абикуди» призвело до величезних черг і навіть тисняви біля дверей приймальних комісій, особливо в перші дні подачі документів. До такого розвитку подій не були готові ні приймальні комісії – часто вони не справлялися з об'ємом роботи, що раптово накотився, - ні самі абітурієнти. Останнім було складно оцінити конкурсну ситуацію, знайти своє місце, та і взагалі щось спрогнозувати. У Міністерстві освіти вже думають, як упорядкувати прийом документів наступного року. У 2009-му були ініціативи обмежити кількість вузів. Але ніхто так і не зважився на такий крок. У свою чергу, ректори окремих вузів вже запропонували: перші п'ять заяв у різні університети або на різні факультети можуть бути безкоштовними, за подальші слід було б платити, хоч би символічну суму. Такий крок дозволив би стримати апетити невиправдано активних молодих людей. Міністерство ж поки утримується від коментарів, закликаючи до культури і стриманості. Ще один варіант – упровадити систему дистанційної подачі документів, наприклад, через Укрпошту.
Друга проблема – пільговики. Не те щоб їх кількість виявилася катастрофічною, швидше справа в іншому – всі вони вирішили вступити (ясна річ, заздалегідь знаючи, що їм не відмовлять) на найпопулярніші спеціальності – економіка, право, іноземні мови. Ось тому обдаровані діти з майже найвищим балом, наприклад, не змогли вступити на географічний факультет Національного університету імені Шевченка на спеціальність туризм – усі п'ятнадцять бюджетних місць з легкістю зайняли пільговики.
«Можна, звичайно, вибрати ідеальний варіант – скасувати всі пільги при вступі до вузу і залишити єдиний привілей – знання, – говорить Ярослав Болюбаш і сам у такі перспективи не вірить. – Така загальноєвропейська практика. Але теоретично ми таке допустити можемо, а практично це зробити не просто».
Вся річ у тому, що це не тільки непопулярне рішення напередодні президентських виборів, а і досить складна процедура, адже необхідно вносити зміни до законів (це може зробити тільки Верховна Рада), а також скасовувати численні акти Кабінету Міністрів і Президента. Від Міністерства освіти мало що залежить. Хоча воно може вже наступного року встановити квоти на державні місця, наприклад, 10-15%, і розкидати такі спецмісця на всі навчальні заклади. Тоді пільговики будуть майже не помітні. Інше питання – хочуть ті вчитися на малопрестижних факультетах у малопрестижних університетах?
Нагадаємо, міністр освіти і науки Іван Вакарчук також виступає за скасування частини соціальних пільг під час вступу до вищих навчальних закладів, а колишній міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко виступає за введення квоти пільговиків під час вступу до вузів 30% місць на спеціальність.
«Правда і те, що серед пільговиків не всі абітурієнти з високими балами, – продовжує Болюбаш. – І в процесі навчання така категорія дітей страждає – їх часто відраховують після першого або другого семестру. Ось тому в міністерстві дедалі частіше говорять про відновлення практики підготовчих відділень, де за державні кошти можна було б навчати пільговиків протягом року. Після таких курсів діти з неповних сімей, жителі сільської місцевості, інваліди, чорнобильці йшли б здавати тести, маючи додаткові знання. Думаю, це найреальніший і найсправедливіший шлях вирішення проблеми».
Проблема третя – достовірність і правильність наказів про зарахування, а також медичних довідок, які принесуть пільговики. Підозри насамперед викликають ті, які видані напередодні гарячої пори у вузах. Підсумки цієї роботи обіцяно показати вже в середині вересня. Порушників чекає відрахування з вузу, а також спілкування з правоохоронними органами.
Якщо говорити про престижність спеціальностей, то, як і торік, перші позиції займають право, економіка, міжнародна економіка, іноземна філологія. Особливість нинішньої вступної кампанії – зростання попиту на транспортні технології, будівництво, а також математичні факультети. Очевидно, поступово молоді люди починають орієнтуватися не на досвід успішного сусіда, а на вимоги ринку праці. Тим паче, що бажання здобути вищу освіту у українців не зникає – понад 80% випускників шкіл прагнуть стати студентами вузів (для порівняння – в Європі таких тільки 50%).
Сьогодні в Міністерстві освіти і науки просять абітурієнтів якнайшвидше визначитися з обранням вузу, спеціальності, форми навчання і джерелом фінансування. Також чиновники обіцяють, що робота над помилками вступної кампанії вже добігає кінця. Чи означає це, що вже через кілька місяців ми побачимо нові, вдосконалені, правила прийому, згідно з якими на першому місці будуть не привілеї, а лише рівень знань?
