На пільгових умовах
Запевнення Міністерства освіти і науки – що в 2009 році вступна кампанія буде чесною і прозорою – виявилися марними. Хоча все і справді відбувається доволі відкрито, на підставі лише конкурсу сертифікатів, але у справу втрутилися пільговики. Більшість із них вирішили подавати документи на найпрестижніші спеціальності у найпрестижніші вузи країни. На заваді не стають навіть низькі бали у сертифікаті. Здається, деякі вузи такого штурму пільговиків не витримують.
Зрозуміло, що напередодні виборів жодна політична сила в Україні не піде на такий вкрай непопулярний крок, як скасування пільг для вступників. Навпаки – запровадження нових і підвищення старих пільг – це те, що наближає політиків до виборців. А між тим, за різними даними, в Україні сьогодні близько 60% населення користується тими чи іншими пільгами. Деякі з них ці привілеї купували у вигляді довідки про інвалідність або посвідчення чорнобильця.
Нині під час вступу до вищих навчальних закладів привілеями користуються дві категорії пільговиків. Перша – соціальна: сироти, чорнобильці, діти загиблих під час виконання військових обов’язків, діти загиблих шахтарів. Загалом сім груп. Друга – переможці Всеукраїнських олімпіад та конкурсів наукових робіт «Малої академії наук України» (МАН) з профільного предмету. Усім їм достатньо мати лише 124 бали в сертифікаті, аби вступити на державну форму навчання поза конкурсом.
«Якщо говорити про соціальну категорію, то ми не можемо перевірити, скільки таких осіб може вступати до вузів, адже це – конфіденційна інформація, – каже Інна Совсун, координатор освітніх програм громадської мережі “ОПОРА”, яка вже котрий рік поспіль стежить за вступною кампанією в українських вузах. – Єдине, що ми зробили, – зібрали дані щодо тих університетів, де пільговики забирають багато бюджетних місць, і подали їх у Міністерство освіти з проханням перевірити правдивість довідок, наданих абітурієнтами. Якщо якісь із них були видані у березні–травні, то це може стати приводом для виникнення певних запитань. До того ж, Міносвіти скасувати соціальні пільги не може – для цього потрібне відповідне рішення Верховної Ради. Що ж стосується переможців олімпіад, то їх легітимність можна легко перевірити – існують накази Міністерства освіти, підсумкові документи МАН теж доступні. Наприклад, звіряючи останні, ми виявили пару десятків осіб, які зазначені як переможці олімпіад та конкурсів, але насправді такими не є. Після того, як скасували пільгу – “золота медаль, отримана за успіхи у школі”, олімпіадників стало значно більше».
Бюджетних місць немає
Андрій Кучко, перший проректор з учбової роботи Донецького національного університету, стверджує, що кількість пільговиків у 2009 році насправді збільшилась – з’явилися нові категорії, наприклад, визначені законом «Про підвищення престижності шахтарської праці». Андрій Миколайович розглядає документи з відомостями про вступників. «Ось дані щодо факультету “Облік і аудит”, – каже він. – Один абітурієнт із соціальної категорії – “загиблі батьки військовослужбовці”, шість – “сироти”, три – “інваліди”, ще один –“ чорнобилець”. А 21 особа – “батьки мають загальний шахтарський стаж понад 15 років”. Варто зазначити, що остання пільга у нас в регіоні дуже розповсюджена». І якщо на Сході до вузів з привілеями йдуть діти шахтарів, то на Заході – жителі гірської місцевості.
«Сталося те, на чому наголошував заступник міносвіти Тарас Фініков – пільговики вступають в доволі престижні вищі навчальні заклади міст-мільйонників. Наш університет – яскравий цьому приклад, – розводить руками Андрій Кучко. – Є престижні спеціальності – право, журналістика, економіка, переклад, – куди вони охоче подають свої заяви. Склалася така ситуація, що на деяких із них ми маємо лише двадцять місць державного замовлення. Тобто коштів на навчання решти абітурієнтів від держави ми не отримаємо. Але ж на ці 20 місць претендує лише пільговиків – 60 осіб! 20 ми можемо зарахувати, а ще 40 – ні. Останні, можливо, матимуть до нас претензії, мовляв, ми порушуємо їхні права. Звичайно, пільговики подають заяви на різні факультети і у різні інститути. Але у своїх стінах за цим процесом можна простежити, за межами – ні. Тобто при зарахуванні будемо змушені відмовляти тим, хто має загальний бал за сертифікатом – наближений до 400, адже завдяки пільговикам місць на бюджеті не залишиться».
Степан Мельничук, ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, також занепокоєний тим, що на спеціальність «міжнародні відносини» пільговиків претендує більше, ніж є місць державного замовлення. Минулого року в університеті також склалася подібна ситуація, але тоді пільговики, а це переважно інваліди та сироти, подали документи на спеціальність «психологія». Сьогодні з кожним пільговиком керівництво навчального закладу намагається зустрітися особисто і тим, хто має невисокі бали, сказати, мовляв, ми вас візьмемо, бо ви маєте на те право, але чи зможете ви вчитися на цій спеціальності, адже вона доволі складна. Тобто намагаються переорієнтувати абітурієнтів на інші факультети.
Натомість у громадській мережі «ОПОРА» говорять, що пільговиків не могло бути більше, ніж очікувалось.
«Спочатку в Міністерстві освіти та науки сказали, що пільговиків у 2009 році близько 6 тисяч. На тлі 150 тисяч абітурієнтів, це начебто й не така вже велика цифра, – зазначає Інна Совсун, координатор освітніх програм громадської мережі “ОПОРА”. – Але проблема в тому, що пільговики подали документи на найпопулярніші та найпрестижніші спеціальності – міжнародні відносини, економіка, право. А ось на технічних спеціальностях їх мало. Виняток – харківський Національний університет радіоелектроніки. За нашими даними, мало заяв пільговиків у Харківській політехніці, багато – в Ужгородському та Чернівецькому університетах. Проблема з пільговиками існує і у невеличких містах. Нещодавно нам зателефонувала мама абітурієнта з Полтавського державного педагогічного університету й розповіла, що на 15 бюджетних місць на “психологію” вже є стільки ж пільговиків, тому її син, маючи сертифікат з високими балами, вступити до вузу не може».
Загалом, за даними «ОПОРИ», в Україні на 9,5 тисячі державних місць претендують саме пільговики.
Ще одна проблема цьогорічної вступної кампанії – можливість подавати заяви відразу у кілька навчальних закладів. Але, на думку керівників вузів, такий підхід – неправильний. Якби кожному абітурієнту довелося сплачувати хоча б символічну суму за кожну заяву для вступу, то ставлення до процесу було б більш відповідальним – тоді б випускники шкіл не намагалися подати свої сертифікати на десятки факультетів, тим самим створюючи шалений ажіотаж.
Скасувати – не можна, залишити
Без сумніву, ніхто навіть не обмовиться, що пільги під час вступу треба скасувати взагалі. «Як ми можемо відмовити сиротам!» – дивується проректор Донецького національного університету. Але кількість категорій пільговиків треба скоротити, механізм впровадження подібних привілеїв – удосконалити. «Ми ж у дипломі не пишемо, що цю вищу освіту дитина отримала, тому що скористалася пільгою, – продовжує освітянин. – На таких умовах дипломи ніхто не отримує – у вузі всі рівні, всі повинні продемонструвати свої знання. Можливо, варто подумати над створенням додаткових бюджетних місць для пільговиків ще до формування держзамовлення. А для дітей, які беруть участь у загальному конкурсі, все маємо проводити справедливо».
В історії з пільговиками мають бути місця не державного замовлення, а соціального. У цьому переконаний і ректор Чернівецького національного університету. «Так, держава зобов’язана допомагати дітям, у яких склалися відповідні обставини. Але ж ті, хто у сертифікаті має загалом лише 290 балів, вчитимуться, у кращому випадку, на трійки», – каже він.
За стовідсоткове скасування пільг виступають експерти громадської мережі «ОПОРА». «Іншого виходу я не бачу, – зауважує координатор освітніх програм. – Якщо людина потребує соціального захисту від держави, то університет тут ні до чого, навчання у ньому не є видом соцзахисту. За державний кошт мають навчатися талановиті діти, у яких бракує на це грошей. Сподіваюсь, Міністерство освіти наступного року виконає обіцянку і впровадить конкурс серед пільговиків, аби обмежити їх відсоток. Але ми проти і такого рішення – воно двозначне: у будь-якому разі, проходитимуть слабші абітурієнти. Слід відмовитися від пільг, а надати матеріальну підтримку тим, хто дійсно її потребуватиме. Скажімо, якщо йдеться про сиріт, то, безперечно, держава має їх підтримувати матеріально, але самі діти повинні розуміти – аби вступити до університету, їм треба вчитися і демонструвати високий рівень знань, а не просто мати довідку».
Насправді поки що вступна кампанія ще не завершилась, найближчі дні будуть вирішальними: настає момент, коли університети мають оприлюднити списки тих, кого рекомендовано до зарахування, а абітурієнти – визначитися, який із університетів вони обирають. Стане зрозуміло, за якими спеціальностями пільговики посіли більшість бюджетних місць. Тоді настане час Міністерства освіти. Воно має розробити нові правила прийому, у яких чітко визначатиметься, як забезпечити рівні можливості при вступі сиріт, інвалідів та талановитої молоді, аби пільги були не основним критерієм вступу до університетів та інститутів, а лише додатковим.
Бліц-інтерв’ю
Сергій Квіт, президент Києво-Могилянської Академії: «Держзамовлення збільшувати не варто»Чи справді кількість пільговиків у цьому році збільшилась, а обмеження, зазначені в умовах вступу в 2009 році, не подіяли?
Сьогодні ректори дорікають Міністерству освіті великою кількістю пільговиків, хоча це обумовлено законами, які ніхто змінювати не буде, тим паче в контексті майбутніх виборів. Тому існувати з такими законами нам доведеться ще принаймні кілька років. Проте настільки значна кількість пільговиків – це порушення Конституції України, права на освіту, яке має здійснюватися на конкурсній основі.
Тобто можна говорити, що у Києво-Могилянській Академії пільговиків не побільшало у порівнянні з минулим роком?
Так. І все тому, що ми встановили найбільший бал сертифікатів. Це відсікло значну кількість пільговиків. Також ми дуже прискіпливо переглядаємо документи, навіть виявляємо підробки. Але і за таких умов можна говорити, що найбільше пільговиків вступило на правничий та економічний факультети. Більшість пільг – це різні категорії інвалідів.
Чи можливо і необхідно взагалі скасувати всі пільги?
Я думаю, треба, аби всі вступали на загальних умовах. Але і держава повинна давати можливість одержувати вищу освіту талановитим випускникам шкіл, не обов’язково відмінникам. Таланти можна виявляти по-різному. Наприклад, варто запровадити тест на здібності. Також – знайти спосіб адресної підтримки талановитої молоді. Пільги ж виникають в тому суспільстві, де є системні проблеми з вищою освітою, економікою. Пільги – це соціальна проблема, наслідок інших проблем. Питання пільг, так само як і корупції, не вирішується якимись локальними заходами. В Україні має змінитися життя, тоді не буде потреби в пільгах.
До яких заходів треба вдатися наступного року?
Є, звичайно, різні способи локального вирішення питання. Наприклад, можна зробити окремий конкурс між пільговиками, обмежитися квотами (50% держзамовлення для тих, хто вступає за рейтингом, а 50% – для пільговиків). Але такі заходи в принципі не вирішують глобальну проблему. Тому що головний біль і головна потреба України – комплексне реформування науки і вищої освіти, створення якісних університетів. А якісний університет не зацікавлений в корупції, його мета – мати кращих абітурієнтів та студентів.
Нині також говорять про збільшення держзамовлення…
Цього робити не варто. Звичайно, держзамовлення повинно бути – не всі українці сьогодні можуть платити за освіту. Але, в принципі, наш шлях – ринковий, відкритої конкуренції. Ми ж не живемо в Радянському Союзі, Північній Кореї чи Росії, де засобом державного замовлення вирішувалися проблеми розвитку науки і освіти. Я думаю, збільшення держзамовлення не вирішить жодних проблем, у тому числі з пільговиками, а тільки відкладе їх на майбутнє.
Пільги при вступі до вузів мають:
• Діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, до досягнення 23 років
• Інваліди І та ІІ груп та діти-інваліди до 18 років, які можуть вчитися за обраною спеціальністю
• Громадяни, які мають такі пільги за законом «про статус ветерана...»
• Діти військових та працівників правоохоронних органів, які загинули при виконанні службових зобов’язань
• Діти, чиї батьки загинули чи стали інвалідами на вугільних підприємствах (будь-які спеціальності)
• Члени сімей шахтарів та горнорятівників, які загинули при аварії на шахті ім. Засядька
• Громадяни, у яких є таке право законом про «Про підвищення престижності шахтарської праці»
• Учасники міжнародних олімпіад, призери IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів МАН
• Чорнобильці
