Міністр поскаржився на працівників сільгосппідприємства?
Захід відбувався в спеціально обладнаному приміщенні «Укртелекому», де прем'єр традиційно проводить селекторні наради з головами обласних державних адміністрацій з тих або інших актуальних для країни проблем.
«Главред» спробував на окремому випадку розібратися, чи дієвими є такі способи розв’язання проблем, що стоять перед державою.
Проблеми урожаю чи майбутня виборча кампанія стали головною причиною спілкування Тимошенко з народом в режимі он-лайн – питання спірне, але офіційний захід було присвячено роз'ясненню механізму роботи Аграрного фонду.
Всупереч очікуванням, серед більш як двадцяти громадян, що додзвонилися, лише кількох людей живо цікавили питання, пов'язані з Аграрним фондом. Переважно люди просили вирішити їхні власні проблеми або проблеми села, в якому вони живуть. Часом, у ході розмови, розчулені від уваги прем'єра немолоді мешканки української глибинки називали Тимошенко по-свійському «Володимирівна». Володимирівна у відповідь на таке звернення посміхалася і щедро роздавала привіти односельцям тих, що додзвонилися.
Усі проблеми, висловлені в ході телефонних розмов, прем'єр пообіцяла вирішити негайно. Справами цих людей вона доручила зайнятися спритному і дисциплінованому міністрові аграрної політики Юрієві Мельнику, проте попередила його, що особисто контролюватиме їх виконання: «Юрій Федорович, тільки спробуйте не подзвонити, ви ж не самовбивця», - під загальний регіт погрозила Мельникові Тимошенко. «Ви знаєте мій кепський характер, я обов'язково кожен дзвінок перевірю. Я подзвоню через тиждень, через два, через три і зроблю висновок по кожному керівникові міністерства або центрального органу виконавчої влади – чи здатні ви працювати з людьми і давати результат чи ні», - попередила прем'єрка.
«Главред» вирішив узяти на себе сміливість допомогти прем'єр-міністрові проконтролювати, чи швидко міністр почне вирішувати доручені йому проблеми громадян, і зателефонував деяким людям, які залишали номери своїх телефонів просто на нараді.
Результати виявилися суперечливими. Так, наприклад, один із тих, що додзвонилися, Михайло Федорович Зозуля, 72-річний житель міста Александрія, просив вирішити проблему з документами про передачу в його приватну власність двох земельних ділянок. У розмові з «Главредом» він розповів про оперативну реакцію на його дзвінок: «Відразу після розмови з Юлією Володимирівною мені передзвонили з Держкомзему і записали всі дані та факти». «Мені дуже сподобалася така оперативність. Не знаю, щоправда, як там далі піде розгляд, але мені більше нема на кого сподіватися», - сказав житель Александрії.
Проте інший абонент виявився не так позитивно налаштований. Світлана Віталіївна Вітковська дзвонила Юлії Володимирівні, за її словами, від імені всього трудового колективу сільськогосподарського підприємства «Нива», що в селі Христинівка на Черкащині. «Ниву» збираються приєднати до Державного підприємства «Дослідницьке господарство «Христинівське». Реакція на її дзвінок була така сама оперативна, але не така однозначна, як у першому випадку. «Я знаю, що відразу після розмови сам міністр Мельник подзвонив директорові «Христинівського» Миколі Архиповичу Передрію, і поскаржився на наш колектив. Вони давно знайомі, адже Мельник – наш земляк. Він родом з сусіднього села Верхнянка», - сказала «Главреду» Світлана. Вона ще не знає, чим обернеться цей дзвінок для неї та її колег, але сподівається все-таки на краще: «Якщо не Юлія Володимирівна, то ніхто нам не допоможе. У нас навіть печатку вже забрали, вивозять ячмінь зі складів. Там задіяні «великі люди», ми самотужки впоратися не можемо», - нарікає Вітковська.
Дійсно, історія з підприємством «Нива» досить заплутана. Не зрозуміло, чому Юрій Мельник, всупереч дорученням прем'єрки, зв'язувався не безпосередньо з мешканкою Христинівки, що додзвонилася, а зі своїм старим приятелем. Сам міністр в інтерв'ю «Главреду» заявив, що нікого на прізвище Передрій він не знає і, відповідно, ніякого дзвінка бути не могло.
Проте Мельник виявився добре поінформованим щодо ситуації, що склалася в Христинівці. Він повідомив, що невеликі сільгосппідприємства «Нива» і «Христинівське» – це два підприємства, які мають статус дослідницьких господарств. Підприємства розташовані поряд: їх роз'єднують тільки залізничні колії. На сьогодні це не дуже великі підприємства. Одне з них, «Христинівське», успішне, а інше - «Нива», як підкреслив міністр, «має 500 тисяч боргів по зарплаті, добивається продуктивність продукції». «Є величезне небажання зробити науковий комплекс ефективним. Два підприємства розташовані поряд, але розвиваються абсолютно по-різному. Менеджерам «Ниви» пора визнати, що вони «докерувалися» до ручки. Тому я вважаю, що абсолютно правильним управлінським рішенням буде об'єднати ці два підприємства», - переконаний Юрій Мельник. Міністр пообіцяв особисто відвідати підприємство «Нива» в недалекому майбутньому.
У щирість намірів Світлани Вітковської, що додзвонилася вчора на пряму лінію до Юлії Тимошенко, Мельник не вірить: «Я переконаний, що люди телефонували за дорученням колишнього начальства «Ниви», яке відстоює свої корпоративні інтереси».
Проте сам Микола Передрій у розмові з «Главредом» підтвердив, що розмова з Юрієм Мельником все-таки відбулася: «Юрій Федорович просто розпитував, як йдуть справи на підприємстві. Що потрібно робити. Я відповів, що просто треба працювати, і більше нічого не треба робити».
Тим часом, наступного дня після прямої телефонної лінії Микола Передрій, директор «Христинівського», викликав головного бухгалтера «Ниви» Любов Кравчук на розмову. «Він сказав: «Хочеш працювати – працюй. Нічого вам їздити до Юлії Володимирівні», - розповіла Любов Кравчук «Главреду». Раніше ми просили дати нам термін – ми погасимо всі заборгованості, відновимо нормальні темпи виробництва. Я упевнена, що ми можемо цього домогтися. За півроку ми виліземо з боргів! Тому і просимо не забирати нашу землю», - скаржиться вона.
Разом з тим, у пана Передрія, навпаки, є претензії до пані Кравчук: «Там є бухгалтер і наближені люди, які заварили цю кашу. Вони бояться втратити роботу. Кілька людей довели господарство до фіналу. То що їм тепер, орден дати?» - говорить він. Передрій стверджує, що нікого звільняти не збирається: «Я сказав Любі, що людям треба видати зарплату. Зажадав дати списки. Але Кравчук списки не дала. Я взагалі не розумію, чого вони хочуть. Вся історія, з приводу якої дзвонили прем'єрові, – це вигадки склочних людей, які бояться втратити роботу», - стверджує пан директор.
Звичайно, наведений випадок - всього лише частковість у масштабах країни, ілюстрація підходу влади до вирішення проблем простого українця. В цілому ж, як стверджує Юрій Мельник, щодо проблем решти, які додзвонилися, ведеться активна робота. «Ми вже займаємося практично всіма питаннями. І я, і мої заступники вже переговорили з людьми, які телефонували. На деякі підприємства ми виїжджатимемо, тому що є проблеми, які необхідно вирішувати на місці, створювати комісії. Ми плануємо розв’язати питання за дуже короткий термін. Річ у тому, що більшість питань не є новими з погляду розробки нормативних актів міністерства або забезпечення їх фінансуванням. Багато-які питання не можна вирішити тільки тому, що люди мало поінформовані, вони не знають, в які двері стукати, ось ми і допоможемо їм. Деякі питання потребують більше часу, але всі вони реальні для вирішення», - сказав Мельник «Главреду».
