МВФ порадував Україну новим траншем
У прес-релізі МВФ з приводу надання Україні третього траншу говориться про те, що Рада директорів фонду погодилася розширити прогнозований дефіцит бюджету України, включивши в нього ще й дефіцит «Нафтогазу». У МВФ також наголосили на тому, що українські власті просувають стратегію зміцнення фінансової ситуації та прозорості «Нафтогазу».
«Упродовж останніх місяців фінансовий стрес ослаб, і поточний фінансовий баланс України вирівнюється. Тим часом падіння виробництва виявилося більшим, ніж це раніше очікувалося», - сказав заступник керуючого МВФ, Джон Ліпськи після засідання Ради директорів Фонду.
Він також похвалив рішення України підвищити ціни на газ для населення до рівня світових. Малозабезпечені сім'ї, за словами Ліпськи, будуть захищені від наслідків такого підвищення за допомогою адресної допомоги. У його заяві також зазначалося, що українське керівництво планує скасувати решту обмежень по імпорту відповідно до зобов'язань, узятих перед МВФ.
Останній раз Місія МВФ на чолі з Джейлою Пазарбазіолу відвідала Україну наприкінці червня – на початку липня. 10 липня на підсумковій прес-конференції глава Місії МВФ в Україні разом з українським прем'єр-міністром оголосили про досягнуту домовленість про критерії виділення наступного траншу МВФ. Ще тоді представник фонду зазначила, що рішення Ради директорів стане відоме або наприкінці липня, або на початку серпня. В українському уряді вирішили, що краще це зробити раніше, ніж пізніше.
Саме у Кабміні дуже просили про те, щоб рішення про надання чергової порції кредитних грошей МВФ у рамках програми stand-by було прийнято ще цього тижня. І таки допросилися. Дата засідання Ради директорів, на якій і мали розглянути це питання, стала відома якраз напередодні ухвалення рішення про транш, відразу після ухвалення Україною минулої п'ятниці важливих рішень, на яких наполягав Фонд.
Останніми з таких рішень стали закон про оздоровлення проблемних банків, прийнятий минулої п'ятниці парламентом, а також рішення Нацкомісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ) про підвищення тарифів на газ для населення починаючи з вересня.
Рішення НКРЕ передбачає підвищення цін на газ для населення на 20% щокварталу до рівня імпортних. Згідно з прийнятим депутатами в останній день закону про санацію банківського сектора, збільшується термін дії в банках тимчасових адміністрацій з шести місяців до року. Крім того, скоротився термін мораторію на повернення банками корпоративних кредитів. Тепер, щоб розплатитися з кредиторами, у фінустанов є не півроку, як раніше, а всього три місяці.
Серед банкірів вже поповзли розмови про те, що ця норма може призвести до ліквідації ряду банків.
Таким чином, Україна виконала ключові умови МВФ. З огляду на це, рішення Ради директорів, з якою в МВФ вирішили не зволікати, було цілком прогнозованим і очікуваним.
Крім того, співпраця з Фондом зайвий раз проілюструвала, що ніщо не здатне так об'єднати ворогуючих українського Президента і прем'єра, як іноземні гроші. За поточний рік автографи Ющенка і Тимошенко під одним документом можна було зустріти тільки в двох випадках – під газовими деклараціями з ЄС і на листах про наміри для МВФ. Хоча і тут не обійшлося без взаємних нападок. У ході дискусії про фінансову співпрацю з ЄС і МВФ ні глава держави, ні прем'єр не гребували нагодою закинути одне одному свої звинувачення.
Що стосується виділених коштів, то половина третього траншу піде на фінансування бюджетного дефіциту, який збільшиться на 2,6% від ВВП через покриття негативного фінансового балансу «Нафтогазу» або Укравтодору. Решта частини з $3,3 млрд. грошей МВФ піде на погашення зовнішніх боргів України.
Крім того, ще під час останнього візиту Місії МВФ до України на початку липня уряд узяв на себе зобов'язання скоротити витрати бюджету за рахунок урізання пільг і субсидій, а надходження від ПДВ, навпаки, збільшити. Якраз із цим може бути пов'язано те, що в Мінфіні днями в черговий раз вирішили відкласти виплату «Юлиної тисячі». Цього разу на невизначений термін.
Очевидно, перед президентськими виборами в передвиборній стратегії Юлії Володимирівни відбулася чимала зміна пріоритетів. Тепер соціальну щедрість на порядку денному її президентської кампанії змінить боротьба з фінансово-економічною кризою в країні.
«Главред» поцікавився у експертів тим, як виділення чергового траншу позначиться на українській економіці і наскільки ефективно будуть використані ці гроші.
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова
Уже добре те, що відбувається консолідація дефіциту держбюджету і «Нафтогазу». Тобто добре, що у нас буде не десяток якихось показників, а один. Незважаючи на борги та інше, ці гроші в принципі повинні додати упевненості гривні, яка зараз знову починає нервувати.
Проте не було ліквідовано ризик минулого року, коли ресурси центрального банку потрапляли в комерційні банки, а звідти – вже на валютні ринки, де стимулювали девальвацію, розбалансування ринків і паніку. Упевненості також не додає і те, що знову починаються ігри та коментарі з приводу того, що долар знову повинен коштувати 6,5 гривні тощо.
В принципі, кошти МВФ можуть допомогти в стабілізації макроекономічної ситуації. Але для цього треба, щоб політика дійсно була зрозумілою, прозорою і зваженою. Тут необхідно, щоб не було елементів, пов'язаних з непрозорістю рекапіталізації і рефінансування, а також були перешкоди зловживанням на валютних ринках. Я маю побоювання з приводу того, що ці $3,3 млрд. знову можуть бути використані зокрема як джерело для поповнення деяких привабливих рахунків.
На жаль, я не виключаю того, що восени може бути друга хвиля кризи. Можливо, трохи слабкіша, ніж наприкінці минулого року. Немає ознак того, що дно пройдено і наша політика стає збалансованішою.
Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій
Гроші, які ми отримаємо від МВФ, безумовно, допоможуть нам пом'якшити негативні наслідки світової фінансової кризи і тих внутрішніх труднощів, які ми переживаємо. Що стосується так званої другої хвилі кризи, то я не упевнений в тому, що співпраця з МВФ дає нам можливість, умовно кажучи, зупинити кризу і стабілізувати ситуацію на якомусь рівні. Очевидно, залишається багато невизначених моментів, зокрема з ситуацією в реальному секторі української економіки. Зараз ми спостерігаємо деяке гальмування кризових тенденцій. Але завжди виникає питання про те, чи є це свідченням досягнення якогось дна чи ж це якась умовна полиця, з якої ми, на жаль, можемо впасти ще глибше.
Гроші необхідно витрачати продумано, згідно з певною стратегією. Очевидно, частина цього траншу буде використана для наповнення Стабфонду. І в даному випадку ці кошти підуть на подолання поточних проблем – рекапіталізації банків і стабілізації ситуації в «Нафтогазі».
МВФ у цій кризі дуже змінив пріоритети своєї діяльності – він просто змінив підходи в своїй допомозі країнам, які переживають важкі часи. МВФ відмовився від своєї колишньої практики – фінансувати тільки платіжний баланс. Тепер він фінансує також дефіцит бюджету. І Україна стала першою країною, де цей новий підхід був реалізований ще під час видачі другого траншу.
Рішення МВФ про видачу третього траншу ухвалювалося після візиту до Києва віце-президента США Джозефа Байдена, який також спробував оцінити ситуацію в Україні. Думаю, позиція США в Раді директорів не була останньою. Оскільки США мають зараз найбільшу частку в статутному капіталі МВФ і, отже, найбільше голосів при ухваленні рішень.
Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень
Тут необхідно розуміти, що транш МВФ надається на досить обмежені цілі. МВФ виділяє кредит тільки на підтримання зовнішньої стабільності, тобто зокрема на пом'якшення курсових коливань і виплати боргів. Основна проблема України в другому півріччі, як і раніше, це насамперед виплата зовнішнього приватного боргу. Державі необхідно виплатити трохи більше як $1 млрд., а ось приватному сектору необхідно повернути понад $20 млрд. до кінця року. Саме необхідність виплат приватного боргу ілюструє необхідність у цьому кредиті. В першу чергу, цей транш буде спрямований на підтримку згладжування коливань обмінного курсу до надання наступного траншу. Позитив у тому, що третій транш, на відміну від другого, видали в липні, як і планували.
На жаль, якщо друга хвиля кризи йтиме ззовні, передовсім через зниження цін або попиту на товари українського експорту, то ці гроші зможуть тільки пом'якшити падіння, але не зможуть істотно цьому перешкодити.
