2004=2010?
Але розроблений і ухвалений голосами Партії регіонів та БЮТ документ, швидше за все, отримає президентське вето, яке ці політичні сили вже зібралися долати. До того ж, конституційність проведення п’іятничної позачергової сесії вже ставиться під сумнів. Своїми прогнозами з «Главредом» поділилися представники парламентських протиборчих сторін
Олександр Єфремов: «Депутатів об’єднує єдине – подолання вето Президента»
Представник Президента в парламенті Ігор Попов уже заявив про те, що Президент заветує законопроект про вибори Президента. Чи готові ви подолати президентське вето?
Якщо Президент внесе в законопроект розумні думки, то ми готові прислухатись. Але останнім часом це трапляється нечасто. Тому якщо буде чергова «відписка», яку він навіть не читатиме, з факсиміле, то ми, звісно, відстоюватимемо свою точку зору і підемо на подолання вето. Думаю, останнім часом депутатів у сесійній залі об’єднує єдине – подолання вето Президента.
Чи плануєте ви для цього скликати позачергову сесію ще до осені?
Так, депутати зберуться для подолання вето не лише щодо цього законопроекту, а й інших проектів законів, які, гадаю, Президент заветує.
Коли саме прогнозуєте скликати позачергову сесію ВР?
Думаю, в середині серпня.
У п’ятницю законопроект ПР про соціальні стандарти хоч і був на порядку денному, але до його розгляду справа так і не дійшла. Голосування за цей законопроект відкладуть до осені чи розглядатимуть на позачерговій сесії?
Якщо буде позачергова сесія, то вона почнеться з розгляду цього законопроекту. У нас є така домовленість із представниками коаліції в особі Івана Кириленка.
Свого вирішення вже давно очікують кадрові питання. На вашу думку, чому цей процес затягується?
Я сказав представникам коаліції: наша робота з кадрових питань дозволяє вам не наробити помилок. Тому що впродовж двох тижнів вони пропонували одні кандидатури, а тепер уже пропонують інші.
У фракції НУНС кажуть, що законопроект про вибори Президента дає преференції двом найбільшим фракціям – ПР і БЮТ. Ви погоджуєтесь із цим?
Це не зовсім так. Якщо йдеться про формування виборчих комісій, то там однаково представлені кандидати від політсил. А якщо – про другий тур голосування, то представники будуть рівномірно представлені у всіх виборчих комісіях. Де ж тут преференції? Якщо йдеться про заставу розміром у 2,5 млн грн, то вона мінімальна. Ми ж перетворюємо президентські вибори на якесь посміховисько, коли реєструються 60 кандидатів, і ніхто не знає ні їхніх прізвищ, ні облич. Ми ж повинні іти до цивілізованих форм, коли суспільству у виборчому списку будуть відомі прізвища.
Чи не здається вам, що норма – 2,5 млн грн застави – для багатьох зацікавлених може виявитися і не такою вже непідйомною?
Відповідно, за великої кількості кандидатів у Президенти представників на виборчій дільниці буде так багато, що це просто заблокує роботу комісій?
Ми визначили, що кількість членів виборчих комісій – обмежена. У законопроекті передбачено, якщо представників кандидатів у Президенти буде забагато, то їхня присутність у комісіях визначатиметься жеребкуванням. Я розмовляв із керівником експертного комітету і з юридичного відділу Секретаріату ВР, який сказав, що внесено цілу низку суттєвих поправок для покращення законопроекту. Є норми, які можна було ще доопрацьовувати, але досконалість не має меж. Саме тому я й почав з того, що якщо Президент внесе до цього законопроекту якісь конструктивні поправки, гадаю, депутати їх врахують. А якщо це буде вето заради вето, то й реакція буде відповідною.
У СП стверджують, що в цьому законопроекті надто скорочено терміни оскарження результатів виборів. Чи не здається вам, що ця норма може завадити оскаржити результати виборів, навіть якщо будуть суттєві фальсифікації?
А у нас є протилежні побоювання – щоб вибори не закінчувались у судах. У цивілізованих країнах це відбувається, як правило, в ЦВК. А у нас після 2004 року Ющенко започаткував недобру практику, коли Президента обирають у судах. Ми прагнемо до того, щоб люди обирали Президента. А якщо комусь хочеться, щоб це робили все-таки в судах, то це їхнє право, але депутати таку позицію не поділяють.
Це саме через ці побоювання було визначено такі стислі терміни на оскарження результатів виборів?
Я не думаю, що побоювання спровоковані саме цим. Але затягувати роботу ЦВК щодо визначення результатів виборів також немає сенсу.
Руслан Князевич: «Усі можливості для фальсифікацій залишилися»
Руслане Петровичу, як оціните ухвалений закон про вибори Президента?
Єдине, що вдалося відстояти в цьому законі, – це поправки щодо порядку справедливого формування виборчих комісій від кандидатів у Президенти, а не парламентських фракцій. Але і з цього приводу не доводиться дуже радіти, оскільки 99% інших поправок, які зробили би закон більш справедливим, Партія регіонів та БЮТ проігнорували.
На жаль, у законі залишили норму про формування виборчих комісій винятково з людей, зареєстрованих на цій території. Також залишили можливість без жодних пояснень видворяти з виборчих дільниць спостерігачів та представників преси. Порядок оскарження результатів виборів абсолютно неприйнятний. Залишалася норма про те, що списки виборців можна змінювати навіть у день голосування. Це величезне поле для фальсифікацій. Фактично закон, за яким фальсифікували вибори в 2004 році, перейшов у цю редакцію. Тому всі можливості для фальсифікацій залишилися. На виборах нас чекатиме багато цікавих речей.
Чи зможе норма про 2,5 млн грн застави відсіяти технічних кандидатів?
Залишати 500 тис. грн застави було недоречно. Хоча така значна сума може бути й дискримінаційною до тих кандидатів, які не мають великих грошей. Як на мене, логіка в цій нормі є. Певну кількість технічних кандидатів вона відсіє. Але їхня кількість насправді залежатиме від того, чи домовленість ПР та БЮТ щодо виборів є стратегічною. Вони домовилися ухвалити закон, але якщо між ними є домовленість про чесні вибори без залучення різних технологій, зокрема й технічних кандидатів, то учасників перегонів буде не більше десяти. Якщо ж такі домовленості на певному етапі буде зірвано, то все може піти накатаною у 2004 році доріжкою.
Відомо, що президентська сторона підтримувала ваші пропозиції щодо змін до виборчого законодавства. Якщо ваші поправки не врахували, то чи варто очікувати вето на цей закон?
Думаю, що в Президента виникне безліч питань до закону. Очевидно, що буде президентське вето на закон про вибори.
Коли ПР та БЮТ долатимуть це вето? Тобто чи стане ще наснаги зібратися на позачергове засідання влітку, адже всі вже налаштовані їхати на відпочинок?
Якщо до осені буде ще одна сесія, то на неї прийдуть тільки ті, хто дуже зацікавлений у подоланні вето. Інші не з’являться. Але долати вето у вересні проблематично, оскільки строки піджимають, тому позачергова сесія влітку не виключається. Чергова сесія пленарно почне працювати тільки з 8 вересня, а вже 19 вересня має розпочатися виборчий процес. Тому ПР та БЮТ або збиратимуть позачергову сесію, або змінюватимуть календарний план, щоб долати вето вже 1 вересня.
Якщо станеться так, що не встигнуть подолати вето, то чи не буде гірше проводити вибори за законом 2004 року?
У новому законі унормовано лише невелику частину проблемних моментів. Усі про¬цедурні положення залишилися ще з 2004 року. Відверто кажучи, сказати, що новий закон радикально кращий, не можна. Переконаний, що ухвалений закон про вибори – одноразового використання.
Зараз багато розповідають про позитиви від того, що в законі виборчу кампанію скоротили зі 120 до 90 днів. У цьому є якась практична користь?
Відверто кажучи, я не бачу користі для суспільства в скороченні виборчої кампанії. Що довший період кампанії, регульований законом про вибори, то більше шансів, що кам¬панію проведуть справедливо. Коротші строки законодавчого регулювання дають біль¬ше простору для безконтрольності. Ось ми зараз маємо активний сплеск виборчої агітації на вулицях. Її проводять під виглядом соціальної реклами. Основні гравці хочуть на цілий місяць довше без жодного контролю рекламуватися і вести кампанію, не звітуючи про джерела фінансування. Люди просто воліють витрачати гроші поза межами виборчого фонду. Хочеться вірити, що в законодавців були благі наміри, але названий мною розрахунок відігравав вирішальну роль.
Скажу більше, дехто взагалі пропонував скоротити виборчу кампанію ледь не до 60 днів, аби витрати коштів ще менше контролювалися законом. Бар’єром стало тільки те, що в Конституції вказано 90-денний термін проведення позачергових виборів Президента. Не можуть же позачергові вибори відбуватися довше, ніж чергові.
