Чорноморський флот дає задній хід?
Уперше за останні роки російська сторона не на словах, а на ділі показала, що готова враховувати позицію Києва в питаннях перебування свого військового флоту на українській землі. Ось тільки чи спроста?
Останньої неділі липня в Севастополі відбулися урочистості з нагоди Дня військово-морського флоту Росії. Впродовж цілої низки років місто на правах «свого» входить у перелік місць, де Москва з розмахом вшановує своїх моряків. Цього року в самій Росії паради бойових кораблів мали можливість споглядати Санкт-Петербург, Балтійськ, Сєвєроморськ, Архангельськ, Астрахань та Владивосток.
Низка гучних скандалів за участю ЧФ, що пробігли чорною кішкою в російсько-українських стосунках упродовж останніх днів і тижнів, змусила багатьох гадати, яким буде свято. Перевезення крилатих ракет і пересування бронетехніки вулицями Севастополя без узгодження з українською стороною, плюс м'яка висилка російського дипломата, що займається ЧФ, – саме з таким арсеналом проблем підійшли сторони до святкової дати. Торік заклопотаність Києва цілою низкою питань функціонування Чорноморського флоту на своїй території наразилася на погано приховувану роздратованість з боку офіційних російських властей. Відверто начхавши на позицію України, в 2008-му в Севастополі флот сусідньої держави гуляв, як хотів – виставляв безконтрольно на внутрішній рейд кораблі, демонструючи м'язи, багато і гучно стріляв. Але цього разу все було інакше.
У 2009-му російська сторона вперше запитала в Києва дозвіл на проведення в Севастополі морського параду. Більш того, незважаючи на ракети і БТРи, на флагшток ракетного корабля на повітряній подушці «Бора», що за традицією відкриває парад, знову повернувся державний прапор України. Рік тому, внаслідок охолодження стосунків через ЧФ, російська сторона скомандувала своїм морякам «жовто-блакитний прапор» спустити.
Також до мінімуму було зведено всіляку стрілянину. Їх замінила звукова і візуальна імітація застосування зброї кораблями. Втім, десяткам тисяч глядачів, що відвідали свято, було на що подивитися – просто в акваторії Севастопольської бухти відбулися проходження мінно-тралових, протичовнових, ракетних кораблів і катерів, підводних сил, висадка морського десанту, показові виступи морських піхотинців, а також демонстрація можливостей рятувальників Чорноморського флоту.
Нарівні з усіма, тільки в комфортніших умовах, за парадом могли спостерігати гості свята – російські та українські VIP-персони. Зокрема, на запрошення моряків-чорноморців відгукнулися член Ради Федерації Росії Олег Толкачов, тимчасовий повірений у справах Російської Федерації в Україні Всеволод Лоскутов, представники регіонів Росії. На святі був помічений і дипломат – радник посольства РФ в Україні Володимир Лисенко, що перебуває в опалі у Києва.
З українського боку в урочистостях взяли участь голова Радміну Автономної Республіки Крим Віктор Плакіда, спікер парламенту Криму Анатолій Гриценко, мер Севастополя Сергій Куніцин, голова Севастопольської міської ради Валерій Саратов, командувач ВМС України адмірал Ігор Тенюх, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар.
Традиційно відвідали свято і представники української політичної еліти. Цього разу серед них опинилися народні депутати Леонід Грач, Вадим Колесніченко та Іван Вернідубов.
Проте головним учасником заходів дня російського військово-морського флоту в Севастополі став головнокомандувач ВМФ РФ адмірал Володимир Висоцький, який свій візит на Чорноморський флот пояснив так: «Чорноморський флот – це, як ми самі розуміємо, флот дуже серйозний з погляду серйозних геополітичних проблем, які вирішуються сьогодні і в Чорному морі, і в Середземному морі».
Прийнявши разом з командувачем ЧФ РФ адміралом Олександром Клецковим парад кораблів, Володимир Висоцький зробив низку заяв.
Так, зокрема, кажучи про поповнення російського флоту на Чорному морі новими кораблями, Головком ВМФ зазначив: «Я думаю, з десятого року ми починатимемо закладати персонально по одному надводному кораблю далекої морської зони і по одному підводному човну для Чорноморського флоту Росії. Такі можливості сьогодні є, напрацювання всі виконано, і як би не складалася економічна ситуація, ця програма буде однією з пріоритетних».
У свою чергу, торкаючись питання співпраці Чорноморського флоту і Військово-Морських Сил України, Володимир Висоцький заявив, що «співпраця у нас перспективна», і «має багато цікавих моментів, які, в принципі, спільно повинні вирішуватися». До таких моментів він відніс операцію «Чорноморська гармонія» (аналог операції НАТО на Середземному морі «Активні зусилля»), учасниками якої наразі є Туреччина і Росія.
«По суті справи, у нас тут єдина позиція з Військово-Морськими Силами України, ми вважаємо, що це завдання треба вирішувати, і вирішувати тільки спираючись на можливості чорноморських держав. Всім решті тут, за великим рахунком, робити нічого. В гості – так, паради, кого завгодно приймати, проводити якісь певні заходи, пов'язані з безпекою судноплавства, можливо так, а що стосується проведення навчань навіть на двосторонньому, навіть з найкращими друзями, приятелями, союзниками, я думаю, що це зайве. Я думаю, що всі можливості чорноморських держав, проблематику Чорного моря вирішувати самостійно в частині військово-морських сил є абсолютно повністю, і жодних проблем тут бути не повинно. Я не думаю, що хтось зі сторони повинен приходити і допомагати нам тут будувати наші стосунки. Тому тут ці позиції збігаються. Питання порятунку на морі, питання безпеки, питання надання, скажімо так, допомоги, питання екології, багато питань. А якщо говорити на глибоку перспективу, то якщо добре подумати, можуть виникнути і спільні оперативні питання для вирішення спільних завдань. Тому ми готові підтримати будь-які позитивні в цьому плані устремління, зокрема й Військово-Морських Сил України, в потрібному напрямі», – заявив головнокомандувач російського ВМФ.
Володимир Висоцький також прокоментував події із затриманням в Севастополі українськими правоохоронними органами колон військової техніки Чорноморського флоту: «Тут треба розуміти добре нам дві речі. Є відповідна угода, за якою обидві сторони повинні скрупульозно, підкреслюю, виконувати свої обов'язки. Я визнаю, що по деяких позиціях були порушення російської сторони. Зрештою, треба добре розуміти, що якщо ми тут збираємося, скажімо так, співіснувати і по серйозних завданнях, то угоду треба виконувати. Це одна сторона питання. І група офіцерів, ось свята завершаться, саме Главкомату Військово-Морського флоту цю ситуацію розслідуватиме. Ми вже з понеділка займемося, проведемо своє розслідування. Якщо виявимо винних осіб, їх буде покарано, навіть серйозно».
«Тепер що стосується інших спроб, які інколи трапляються, у тому числі і в таких стосунках», – продовжив Головком. – «Я хотів би сказати, що позиція тут і вищого керівництва України, вона однозначна, і ніхто, ніде, ніколи не говорив, що до 2017 року військово-морський флот Росії в частині, що стосується Чорноморського флоту, з Севастополя піде. Ніхто, ніде і ніколи. Тому коли робляться спроби, скажімо так, деякими, причому це не верхнє керівництво, відразу говорю, і навіть не на місцевому рівні керівництва, це десь внизу якісь звичайно там елементи мають місце. У цій ситуації ця політика, на мій погляд, абсолютно не продуктивна, вона не далека і ні до чого доброго не приведе. Треба розуміти, що ніхто, ніде і ніколи з позиції сили з військово-морським флотом Росії не говорив і розмовляти не буде».
Втім, схоже, що раптово виникла готовність Москви враховувати позицію Києва в питаннях перебування ЧФ на українській землі переслідує цілком конкретні цілі. Це вирішення «проблеми» 2017 року, яку Володимир Висоцький дипломатично назвав «великою перспективою».
«Запитувати військових, а як ви там після сімнадцятого року поведетеся, напевно, це теж неправильно. Для цього є відповідне керівництво, для цього є президенти, уряди, зрештою законодавча влада, вони і мають вирішувати. Питання в головному – я скажу, нам би, на наш погляд, доцільно було залишити частину сил Чорноморського флоту в Севастополі після сімнадцятого року. Ми говоримо про те, що Севастополь для нас, на жаль, не є головною базою Чорноморського флоту, як це в угоді від дев'яносто сьомого року записано, але є основною базою. І, безумовно, над цим треба працювати. Але це тільки за згодою разом з українською стороною», – заявив керівник російського ВМФ.
Можливо, в найближчій перспективі саме цей чинник стане визначальним у поведінці російського Чорноморського флоту в Криму і Севастополі. Проте, рухаючись до заповітної мети, вже зараз ЧФ не завойовує, а втрачає своїх прихильників. Неприємним подарунком до свята для нинішніх моряків-чорноморців стала нечисленна акція колишніх військовослужбовців ЧФ і членів їхніх сімей, що намагаються з 2008 року добитися від будівельного управління Чорноморського флоту повернення у вигляді готових квартир коштів, інвестованих у комерційний проект, що реалізовується в Севастополі під патронатом російського Міноборони. Учасники пікету біля Графської пристані – місця початку парадної церемонії, – говорять, що розчарувалися у флоті, якому віддали свої роки, і в державі, в якої є такий флот. «Байкерів вони можуть зустріти, влаштувати колосальні салюти, тут свято сьогодні, не один мільйон в повітря вилетить, а наші квартири, наші сльози до них не доходять. Москва сльозам не вірить, не дарма кажуть», – нарікали обдурені люди, в той самий час щиро вітаючи простих моряків із днем російського флоту.
