Як Байден навчав українців жити
На початку липня Президент США Барак Обама зустрівся з російськими лідерами. Вчора завершився візит до України віце-президента США Джозефа Байдена. З чим пов'язаний такий інтерес лідерів супер-держави до пострадянських держав? Що саме намагався донести до українського політикуму представник США? Чим налякати і з приводу чого заспокоїти?
«Главред» попросив відповісти на ці питання керівника Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія Єрмолаєва і керівника Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка.
Пропонуємо вашій увазі вибрані фрагменти прес-конференції.
Андрій Єрмолаєв: Нова євразійська політика, «Global zero» і модель багатополюсності
«Я вважаю, буде неправильно, якщо ми обмежимося лише переглядом і оцінками підсумків Джозефа Байдена до України з тієї простої причини, що цей візит не самодостатній. Він є компонентом цілої низки кроків, які я б визначив як нова євразійська політика США».
«Зміна адміністрацій у Сполучених Штатах, формування команди нового президента в часі та просторі збіглися з глибокими змінами в контексті економічної кризи. Тому ті плани і розрахунки, які були доцільні в період адміністрації Буша, виявилися зараз недієздатними. Нова євразійська політика – це спроба США вплинути на світоустрій після світової кризи, враховуючи, що самі Штати стали одним із його осередків».
«Нові американські лідери досить відверто говорять про можливість зміни глобальної військово-політичної парадигми. Саміт «двадцятки» в Лондоні на початку року продемонстрував готовність і розуміння і Обами, і керівництва Росії починати новий період роззброєння. І річ не лише в демонтажі світового оборонного комплексу. Річ, перш за все, в тому, що глобальне роззброєння може стати одним із найефективніших інструментів подолання глобальної економічної кризи. Це шлях до технологічного переозброєння на скоординованих, колективних засадах».
«Одним із наслідків цих ініціатив і Обами, і Медведєва в Лондоні став рух «Global zero» – «роззброєння до кінця» - яке є однією із знакових подій, що супроводжують зміни в американській політиці».
Нова євразійська політика розгортається по чотирьох напрямах:
1.Росія;
2.Умовно – новоєвропейський. «Це ті країни, які є кандидатами і в Євросоюз, і в НАТО, але мають особливе становище. Це Білорусь, Україна, Молдова, Грузія;
3.Середня Азія, Кавказ;
4.Близький Схід».
«По кожному з цих напрямів вже визначаються особливі підходи, відмінні від епохи Буша. Стосовно Росії вже використовується термін «перезавантаження». Швидше за все, мова йде про визнання Сполученими Штатами моделі багатополюсності».
«Йдеться про інвестиції, про співпрацю у високотехнологічних галузях. У разі України це і енергетика, і космос, і транспортна інфраструктура, нові технології зв'язку».
«Байдена, за деякими оцінками, вважають одним із тих, хто поділяє ідею Нового Близького Сходу або Великого Сходу. Суть цього проекту полягає в тому, що Близький Схід, так само, як зовсім недавно пострадянський простір, потребує глибокої економічної і політичної перебудови – як у плані режимів, так і в плані геополітичної карти. А для цього необхідні нові союзники, нові умови. Тому Росія потрібна США зараз і як перспективний союзник».
«Що стосується Середньої Азії і Кавказу – США розглядають цю зону як зону конкуренції, причому як з Росією, так і з Євросоюзом, який украй активний на середньоазіатському напрямі. Той, хто буде головним політичним протектором цього регіону, той і визначатиме енергетичну політику найближчих 20-50 років».
Володимир Фесенко: Візит до Києва і Тбілісі – один вояж до двох стратегічних союзників
«Жодним чином не можна розривати візит Байдена в Київ і в Тбілісі. Це два взаємопов'язані візити. Це один вояж до двох стратегічних союзників, який мав на меті схожі політико-психологічні цілі. По-перше, це забезпечення балансу інтересів США на пострадянському просторі. З одного боку, відбувається перезавантаження стосунків з Росією. Другий напрям – підтвердити незмінність стосунків стратегічного партнерства з Києвом і Тбілісі. Підтвердити прозахідним політичним елітам Грузії та України, що їм ніщо не загрожує і ними не жертвуватимуть в ім'я поліпшення стосунків з Росією. Це був головний месидж, який Байден повторював неодноразово».
Андрій Єрмолаєв: США натякають, що не зациклилися на помаранчевих
«Навряд чи США підтримуватимуть одного або двох кандидатів з усього розмаїття претендентів. Ті зустрічі, які провів Байден, показали, що США дуже акуратні і ведуть моніторинг усіх учасників. Але вони будуть зацікавлені в тому, щоб майбутній український режим зберіг західний вектор і не створював конфліктів з Росією».
«Акуратна критика нереалізованого Майдану свідчить про те, що США готові працювати не лише з помаранчевими політиками».
Володимир Фесенко: Не підтримка, але зондаж
«Особливу увагу наші ЗМІ звернули на зв'язок цього візиту з президентськими виборами. Це нагадує «україноцентризм». Багато наших політиків, експертів, журналістів думають, що наша внутрішня політика – це мало не пуп Всесвіту. Нічого подібного. Наші президентські вибори американців цікавлять постільки поскільки».
«По відношенню до президентських виборів - жодної прямої публічної підтримки когось із кандидатів не буде. Американці так діяли в 2004 році - вони не підтримували Ющенка безпосередньо, хоча Ющенко був їм ближчий і симпатичніший.
Андрій цілком має рацію – американцям не принципово, хто конкретно переможе на виборах. США – не Росія, тому вони нікого прямо на цих виборах підтримувати не будуть. Але при цьому вони спробують будь-якого переможця президентських виборів ввести в контекст своєї політики».
«Зараз для них важливо провести зондування – хто є хто в країні, хто як думає, - не на зустрічах і мітингах, а в прямих зустрічах тет-а-тет з віце-президентом США».
Андрій Єрмолаєв: Три знакових месиджі Байдена для України
«Знаковою мені видається фраза Байдена, сказана ним після переговорів у Грузії, – він підтвердив те, що США підтримують демократію в Грузії, підтримують цілісність Грузії, але при цьому «ми не даємо фізичних гарантій, ми не готові фізично захищати Грузію, якщо на те не буде волі народу». Ця обережність, яка була присутня і в Україні, де Байден натякнув, що обіцянки Майдану потрібно виконувати – це виявляло досить стримане, критичне ставлення американської адміністрації до нинішньої української влади і готовність підтримати нові зміни».
«Три месиджі, що пролунали з вуст Байдена, я розглядаю як знакові: «вам потрібні реформи»; «вам потрібна консолідація, тому що політичні конфлікти в системі влади блокують розвиток і девальвують владу»; «вам потрібне поглиблення демократизації».
«США, звичайно ж, будуть зацікавлені в збереженні прозахідного курсу України. Але при цьому готові враховувати і особливі інтереси інших центрів сили, зокрема, інтереси Росії».
«На мій погляд, переговори мали робочий, навіть якоюсь мірою периферійний характер, вони не стали сенсаційними, але не стали і розчаруванням». «На цих переговорах Україна не отримала ніяких нових обіцянок і преференцій ні в питанні НАТО, ні в питанні підтримки економіки. Більш того, була зважена продумана критика.
Я думаю, що в цілому українська політична еліта почула головний месидж – США готові до змін в Україні. У разі, якщо ці зміни збережуть прозахідний стиль і риторику української політики, США приймуть їх».
Володимир Фесенко: Спіч Байдена в Українському домі – класична американська проповідь
«Я б назвав її «просвітницько-виховною» по відношенню до українських еліт. Цей виступ є програмним, дуже змістовним і відвертим, де Байден сформулював, можливо, не стільки позицію адміністрації США по відношенню до України і українських справ, скільки власне бачення цих питань».
«Зверніть увагу – Байден розпочав і закінчив свій виступ зі спогаду про Майдан. На зустрічах з потенційними претендентами на пост президента він ніде не виказував своїх політико-ідеологічних симпатій. А ось у цьому виступі в Українському домі він чітко показав, що йому як політику ближче – цінності Майдану, цінності демократії».
«Критика була, і дуже серйозна. Чому обіцянки, дані на Майдані, не виконуються? Байден дав відповідь – тому що українська влада розрізнена, тому що в Україні немає ефективного уряду».
«Покоління, яке починає революцію, дуже рідко її закінчує». Це теза, звернена не до Ющенка і не до Януковича. Це теза, звернена до молодого покоління українців. Американці мислять не лише інтересами діалогу з політичною елітою. Вони ведуть діалог з молодим поколінням, у тому числі і з політичною елітою».
«Принципово важлива геополітична теза Байдена: принцип розподілу сфер впливу – це не просто вчорашній день, це принцип XIX століття. Тому зараз американці виходять з принципу суверенітету держав, яким жертвувати не будуть».
«Заспокоюючи українську еліту, Байден дав зрозуміти, що Америка підтверджує ті гарантії безпеки, які свого часу було дано в Будапештському протоколі. Але проблема залишається, тому що багато політиків в Україні, і не лише в Україні, чудово розуміють, що ці гарантії – гарантії на папері.
Тему НАТО Байден не порушував, але про право суверенного вибору союзника Байден говорив. Це був акуратний натяк на те, що потрібно зважати на це право. Інша справа, що це право українського керівництва можна визнавати тільки тоді, коли його підтримуватиме не лише правляча еліта, але і велика частка українського населення».
«Швидше за все, до закінчення терміну президентських повноважень Ющенка офіційної зустрічі Ющенка з Обамою не буде. А ось зустрічі іншого рівня, не в рамках офіційного візиту, можуть бути. Я не виключаю, що це може статися під час візиту Ющенка до Нью-Йорка на Генеральну асамблею. На мій погляд, тут зроблено певний реверанс, знак подяки Ющенкові з боку американського керівництва. Якщо хочете, це прощальний подарунок нової американської адміністрації Президентові Ющенку. Проте повноцінні офіційні контакти, швидше за все, вже будуть з новим президентом України».
«Ще одна цікава теза – теза про компроміс. Байден чітко сказав: «У демократії компроміс – ознака сили, а не ознака слабкості». Банальна, здавалося б, річ. Але пригадайте – недавні переговори про створення великої коаліції. Як на мене, це певною мірою сигнал українському керівництву про те, що Америка не проти мати справу з союзом провідних політичних сил, який буде побудований на принципах компромісу. Чи стосується це союзу БЮТ і ПР – це інше питання. Але те, що американці вітають компроміс провідних політичних сил – я вважаю, цей сигнал було зроблено однозначно».
«Одна з тез, що пролунала у виступі, на мій погляд, має принципове значення для України – економічна свобода України безпосередньо залежить від її енергетичної свободи. Ми багато говоримо про забезпечення так званої енергетичної незалежності України, але майже нічого не робимо для цього. І Байдену доводиться знову виховувати, вести просвітницьку роботу про це. Він навів конкретну цифру: в Україні енерговитрати втричі більші, ніж у Польщі. Це вада і джерело нашої енергозалежності».
«Ця промова за стилістикою, за риторикою була проповідницькою, але дуже змістовною і дуже відвертою. У промові в Києві Байден розставив дуже багато важливих для України акцентів. США не відмовляються від ідеологічних критеріїв своєї зовнішньої політики. Прагматизм – прагматизмом, але ціннісні принципи залишаються для них принципово важливими».
Повну стенограму прес-конференції читайте тут
Читайте також:
< a href=http://www.glavred.info/archive/2009/07/23/144905-8.html target=_blank>Пукач допоможе заарештувати Кучму і розпустити Раду?
