Київ стане найкращим містом у світі
У центрі Києва більше не будуватимуть багатоповерхівки. «Понаїхавших» перерахують. Через Дніпро побудують два мости.
У столиці відбувається перегляд Генерального плану міста. Про основні завдання нового Генплану «Главреду» розповів перший заступник керівника
комунальної організації «Центр містобудування та архітектури», головний архітектор Василь Присяжнюк.
Василь Присяжнюк: Якщо говорити про наше місто, то я, як киянин, як архітектор завжди хотів і хочу, щоб наше місто було найкраще у світі. Постає питання: що для цього потрібно зробити? Є відповідний Указ Президента і рішення Київради про перегляд існуючого Генерального плану міста. Наша комунальна організація «Центр містобудування та архітектури» вже працює над цим завданням, певний обсяг робіт вже виконаний.
Окремо хочеться сказати про нашу архітектурну спадщину. І фахівці, і кияни, і гості Києва – усі кажуть, що ми маємо чудовий дарунок від Бога – наші схили Дніпра, річка Дніпро і ті рівнини, які ми можемо спостерігати з правого берега річки. Із, звичайно, наша архітектурна спадщина – золоверхі куполи Києво-Печерської лаври, Софії Київської, Видубицького монастиря та інших пам’яток, якими всі милуються. Звичайно, хочеться, щоб все це й надалі було збережене.
Основне завдання Генерального плану полягає у визначенні стратегічних пріоритетів. Для цього ми вивчали міста інших країн Європи. Ми побували у Берліні, Мюнхені, вивчили досвід Парижу, Москви, Санки-Петербургу, Вільнюса, Відня та інших європейських столиць. Потрібно також вивчити думку киян. Для цього Київська міська державна адміністрація і наш Центр як головний виконавець робіт почали інформування населення у цих питаннях. Нам важливо знати думку і наших істориків, філософів, мистецтвознавців, діячів культури і простих киян – що думають вони про те, яким має бути наше місто.
Те, що нам дарувала природа і вики, треба зберегти. Це основне. І, звичайно, врахувати ті недоліки, які були за багатовікову історію, за радянські часи і постаратися не допустити у подальшому помилок. Помилки, звичайно, у нас були, вони і зараз є, але треба запланувати таким чином нашу роботу, щоби надалі цього не було.
Щодо розробки Генерального плану, яким ми зараз переймаємось. Після рішення Київради була складена програма-завдання на розроблення Генерального плану, яка визначає основну мету і основні стратегічні завдання. Згідно законодавства і державних норм на розроблення генеральних планів, ми повинні розробляти Генплан у дві стадії. Спочатку буде розроблятися концепція стратегічного розвитку міста, яка буде розглядатися фахівцями і підлягати громадському обговоренню. Після того, як пройде громадське обговорення, кияни підтримують зазначену концепцію, буде детально допрацьовуватись Генеральний план міста.
Програма завдань, яку ми розробляли, була направлена до Кабінету Міністрів. Він доручив центральним органам виконавчої влади, в першу чергу, Міністерству регіонального розвитку і будівництва, розглянути програму і надати свої пропозиції. 14 міністерств розглянули цю програму, і після того, як були враховані всі суттєві зауваження, рекомендації і пропозиції, вона була погоджена Мінрегіонбудом України і затверджена у Київській міській державній адміністрації.
Зараз вона є основним документом, за яким ми послідовно, крок за кроком, виконуємо роботи по розробці Генерального плану. Головним генеральним підрядником є КО «Центр містобудування та архітектури». Це право ми отримали на тендерній основі. Зважаючи на великий обсяг робіт і складність робіт, до розробки Генерального плану залучено близько 20 науково-дослідних і проектних організацій міста.
В першу чергу, ми повинні зробити чіткий прогноз щодо чисельності населення у столиці. Є різні оцінки щодо того, скільки людей сьогодні проживає у місті Києві, скільки буде. Ми повинні провести дослідження, скільки у нас незареєстрованого населення, скільки тих, хто щодня приїздить, скільки туристів, гостей, транзитних пасажирів, студентів, робітників, які працюють на будівельних майданчиках, в галузі торгівлі і обслуговування. Все це люди, які не враховані. Це питання зараз детально опрацьовується. Тому що чисельність міста, демографічний прогноз ми повинні враховувати при розробці транспортної інфраструктури і при розробці обсягів будівництва, в першу чергу, у сфері соціального обслуговування – школи, дитячі заклади, поліклініки та інше.
На даному етапі ми отримали цінний матеріал від Інституту земельних відносин КМДА. На підставі даних Земельного кадастру, уточнюються всі елементи щодо використання територій міста. На жаль, до цього часу детального моніторингу не велось. Це треба уточнити і показати фактичну картину використання земель міста.
Наша найболючіша проблема – це транспорт. Рівень автомобілізація міста швидко зростає. Він ще не такий, як в Європі, але цифра вже сягнула за мільйон машиномісць. Чому у нас затори? Тому що пропускна можливість наших вулиць недостатня. Тому що щільність доріг у місті Києві значно нижча, ніж в європейських країнах. У нас доріг всього 1,4 кілометри на квадратний кілометр території. При тому, що в Москві вже 4,4, а в Лондоні – 10. Чим щільніша мережа вулиць, тим краще рухається транспорт.
Звичайно, у нас не вистачає мостів через річку Дніпро. Заплановане будівництво двох мостових переходів. Я маю на увазі мостовий перехід в районі Оболоні до Троєщини. Другий важливий міст повинні побудувати в районі Столичного шосе і вулиці академіка Заболотного. Тоді ми замкнули б кільце, і транзитний транспорт, вантажний та інший, який рухається через місто Київ в інші напрямки України, повинен обійти місто. Це дуже важливе завдання.
Ми плануємо також, що у новому Генеральному плані з’являться додаткові дублюючі підходи до міста. Якщо із західного напрямку на сьогодні існує одна траса Житомир-Київ, то необхідно зробити таким чином, щоб була можливість за 30-40 кілометрів зробити відгалуження від цієї дороги.
І, звичайно, стоїть питання щодо розвитку інших видів громадського транспорту.
Ми повинні опрацювати питання організації дорожнього руху. Якщо ми візьмемо приклад інших країн Європи, там дворівневих розв’язок практично немає, але машини всі рухаються досить чітко і стало. Це забезпечується автоматизованою системою управління дорожнім рухом.
І обов’язково ми будемо планувати обмеження в’їзду у центральну частину міста. Все це пройшли всі інші країни Європи, і ми повинні це зробити. Але для того, щоб такі речі запроваджувати, дійсно, треба розвивати громадський пасажирський транспорт. Повинна бути удвічі збільшена кількість ліній метрополітену, повинен розвиватися трамвай, тролейбус. Повинен також впроваджуватись рух залізничного транспорту. Залізниця повинна підвозити до міста населення з Київської області та інших областей, яке працює у Києві і щодня повертається назад. Звичайно, ми повинні передбачити кільцеву залізничну дорогу у місті, яка на перший період, до 2025 року, може забезпечити кільцеве перехоплення усіх ліній метрополітену.
Це основні ідеї, які можуть бути реалізовані в Генеральному плані.
Ще одна болюча проблема – житлове будівництво. Звичайно, в умовах економічної кризи все майже зупинилося. Продовжувати будівництво інвесторам і забудовникам нема за що. Але це завдання уряду, Верховної Ради, міської адміністрації. Я думаю, що в цьому плані будуть відбуватись певні заходи для того, щоб завершити розпочаті об’єкти. Шкода, що стоять крани. Ми бачимо каркаси недобудованих будівель.
Обсяги будівництва нам треба також планувати надалі. Якщо говорити про чинний Генеральний план, то у питаннях будівництва ми йшли у нормальних темпах – щороку 1,5 мільйони квадратних метрів житла. При цьому, на жаль, булі менші обсяги будівництва шкіл та дитячих дошкільних закладів. В цьому питанні ми також повинні переглянути підходи до розташування житла і до будівництва об’єктів соціальної сфери.
Здавалося б, місто Київ за територією дуже велике – 84 тисячі гектарів земель. З них 57% - це ліси, лісопарки, водні артерії, озера і зелені насадження загального призначення, які знаходяться на території мікрорайонів, вулиць, скверів. Таким коефіцієнтом не може похвалитися жодне місто Європи. Тому завдання – зберегти цю тенденцію і спробувати на тих територіях, де розташовується житлова громадська забудова, знайти додаткові резерви для того, щоб ми могли забезпечувати будівництво житла в тих обсягах, які були заплановані чинним Генеральним планом.
Які можуть бути резерви? У нас є близько 9 тисяч гектарів земель промислових підприємств, але серед них практично працюючих майже немає. Попередній аналіз Інституту «Київський Промбудпроект», вказує, що 2/3 промислових підприємств можна використати за іншим призначенням. При цьому, дійсно, головне – визначити спрямованість роботи наших промислових підприємств. Це повинні бути підприємства, що використовують новітні технології, які забезпечать киян робочими місцями і не впливатимуть на екологічний стан міста.
Шкідливі підприємства повинні бути винесені за межі міста. Куди винести? Це питання ми повинні вирішити із Київською областю. Виникає питання: хто буде переносити і за чий кошт? Це інвестори. Якщо вони побачать, що на місці цих підприємств можна побудувати щось інше, більш привабливе для бізнесу, звичайно, вони зможуть вирішити питання перенесення таких підприємств. Таких прикладів у Києві багато.
Це також буде уточнюватись в Генеральному плані.
Ще багато запитань виникає щодо старої забудови міста. у нас є багато «хрущовок», які можна зносити і на цьому місці будувати нові будівлі, а можна піддати санації, як це робиться в Німеччині. Наше законодавство у питаннях комплексної реконструкції не дає усіх відповідей щодо відселення громадян. По Житловому кодексу кожна сім’я має право на квартиру, а в кожній «хрущовці" прописано по 3-4 сім’ї. Якщо йти по цьому шляху, то інвестори навряд чи візьмуться за таку справу. У Росії встановлена чітка норма: за квартиру дається у півтора рази більша квартира. У нас це також задекларовано у законі, але механізмів реалізації Кабінетом Міністрів поки що не опрацьовано. Том це питання зависло.
Але я думаю, у Генеральному плані ми чітко визначимо ті мікрорайони і квартали, де можна здійснювати реконструкцію, санацію чи знесення кварталів і мікрорайонів застарілої житлової забудови. Для цього ми збираємо інформацію про кожен будинок – про його технічний стан, стан амортизації.
Ми повинні визначити разом з КМДА, з адміністративними територіальними одиницями території спільних інтересів. Відбувається так звана субурбанізація територій, прилеглих до Києва. Кияни, маючи квартири у місті, купують земельні ділянки за межами міста, будують своє заміське житло. Можливо, це непогана тенденція, але ми повинні це врахувати і забезпечити нормальні умови доступу транспорту до таких територій, відповідне обслуговування і передбачити інженерну інфраструктуру. І ми повинні визначити додаткові території, на яких можна буде будувати житло і розселяти зацікавлених мешканців.
Обласна державна адміністрація поставила завдання про винесення вантажного порту за межі Києва і розміщення його в районі Українки.
Наша болюча проблема – нові очисні споруди на правому березі. Окрім того, кладовища, цвинтарі – все це питання, які повинні вирішуватись сумісно із обласною державною адміністрацією і з сілкими радами.
Що стосується об’єктів оборони культурної спадщини. Ми залучили науково-дослідний інститут памяткоохоронних досліджень Міністерства культури України. Зараз він опрацьовує уточнення меж історичних пам’яток. Ми не повинні допускати у подальшому таких випадків, як забудова по Грушевського, 9.
Мова також йде про наш ландшафт. Це дуже велике багатство. Хочеться, щоб на Трухановому острові були цивілізовані пляжі, місця, де можна посидіти в кафе, де будуть пішохідні і велосипедні доріжки, же будуть майданчики для дітей. Вся хаотична забудова, яка є на прибережній смузі, повинна бути запланована до знесення.
Ми повинні розробити план зонування території міста, в якому чітко будуть встановлені параметри забудови в тих чи інших зонах. Цей матеріал має бути відкритим і доступним для всіх інвесторів, для кожного громадянина. Це значно спростить роботу інвесторів і забудовників.
Читач «Главреда»: Яка перспектива розширення адміністративних меж міста Києва?
Василь Присяжнюк: Досвід інших міст України показує, що змінити межу і забрати землі іншого адміністративно-територіального утворення практично неможливо. Хоча, можна пропонувати. Я думаю, у новому Генеральному плані ми запропонуємо зміни меж, тому що до цього часу Верховною Радою межі міста Києва не затверджені. Але пропозиції з цього питання були. Я думаю, що буде спільний Генеральний план міста і приміської зони, але повинні бути єдині правила поведінки на цих територіях.
Читач «Главреда»: Чи буде перебудовуватись майдан Незалежності?
Василь Присяжнюк: Єдине, що там треба зробити, - благоустрій майдану. Зробити реконструкцію фасадів будинків, які виходять на майдан Незалежності, зробити підсвітлення фасадів, зняти усю зайву рекламу, зробити побільше зелені і, можливо, замінити фонтани та інше водне оформлення, яке зараз є. Було б дуже чудово, якби ми перетворили Хрещатик у чисто пішохідну зону. До речі, про пішохідні зони. Ми повинні чітко визначити місця, де повинні бути створені пішохідні зони у місті Києві.
Читач «Главреда»: Київ завжди вважався зеленим містом, але сьогодні у столиці все менше дерев. Хто і як може з цим боротися?
Василь Присяжнюк: Дуже гарно, що кияни вболівають за цю справу. Ніхто не хоче, щоб кількість дерез і зелених насаджень зменшувалась. У Генеральному плані ми також будемо пропонувати відповідні заходи в цьому плані. Звичайно, частина лісів, які входять у територію міста, повинні бути перетворені на лісопарки та парки.
«Інтерфакс-Україна»: Ви згадали про помилки у забудові міста. які саме?
Василь Присяжнюк: Розміщення висотних будівель у центральній частині міста. тому я думаю, що в новому Генеральному плані ми повинні чітко окреслити територію історичних ореолів, де категорично не буде допускатися розміщення висотних будинків.
Запитання із залу: Що буде з тими, які вже побудовані?
Василь Присяжнюк: Ті, що побудовані, почекають до кращих часів. Ми знаємо багато прикладів в історії, коли будівлі відживали своє і падали. Завдяки економічній кризі, я думаю, що багато інвесторів вже переглядають свої погляди на висотне будівництво. Воно у п’ять разів дорожче в експлуатації, воно небезпечно в експлуатації. Тому я думаю, що ми будемо пропонувати обмеження розміщення висотних будівель у місті Києві. Була розроблена концепція розміщення висотних будівель, яку ми будемо враховувати при розробці Генерального плану.
Ми повинні зробити місто таким, щоб люди були задоволені, щоб всі милувалися Києвом – найкращим містом в Європі і світі.
