Другу світову війну розпочали двоє: Німеччина та СРСР
2 липня 2009 року Комітет Парламентської асамблеї ОБСЄ оприлюднив резолюцію під назвою «Об’єднання розділеної Європи: захист прав людини та громадянських свобод у 21 столітті у регіоні ОБСЄ», де, зокрема, йшлося про спільну відповідальність за початок Другої світової війни Німеччини та Радянського Союзу. У відповідь на резолюцію, Рада Федерації РФ виступила із заявою, де стверджувалось, що спроби таким чином переглянути історію є образливими для російського народу.
Не беручи до уваги політичну складову конфлікту, «Главред» попросив надати об’єктивну архівну інформацію про події 1939-1941 років начальника архівного відділу Українського інституту національної пам’яті Георгія Папакіна та завідуючого відділом Інституту історії України НАНУ Станіслава Кульчицького.
Станіслав Кульчицький зазначив, що, перш за все, не варто розглядати дату 1 вересня 1939 року як дату початку Другої світової війни. На його думку, не варто також говорити про 23 серпня 1939 року, коли був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа. За словами історика, Другу світову війну слід розглядати як один з елементів ланцюжку подій, що відбувалися, починаючи з 1933 року, коли Гітлер прийшов до влади.
«Підписання пакту Молотова-Ріббентопа відкрило можливість перед Гітлером напасти на Польщу. Завдяки угоді з Сталіним Гітлер перестав боятися свого тилу, перестав боятися Радянського Союзу і розпочав те, що закінчилося у 1941 році нападом Гітлера на Радянський Союз», - розповів пан Кульчицький.
У свою чергу, Георгій Папакін зазначив, що не зважаючи на наполягання російської сторони, що Друга світова війна почалася для Радянського Союзу саме 22 червня 1941 року, насправді СРСР економічно підтримував загарбницьку діяльність Німеччини ще з вересня 1939 року, від дня підписання сумнозвісного пакту Молотова-Ріббентропа. «Хто допомагає економічно, той, звичайно, і бере участь в початку світової війни», - заявив історик.
«Які країни розпочали Другу світову війну? Зрозуміло, це фашистська Німеччина і Радянський Союз», - впевнений Георгій Папакін. Більше того, історик спростував версію «несподіваного» нападу Німеччини на Радянський Союз. За його словами, напередодні початку військових дій німецька сторона висловила претензії радянській владі щодо війни у Фінляндії, яка «не входила до тих зон впливу, які були окреслені пактом Ріббентропа-Молотова». «Гітлер тут дотримався дипломатичного протоколу – спочатку подав претензію, потім розпочав війну. Це його жодним чином не обіляє, але все ж таки це підкреслює, що війна, яка була розв’язана 22 червня 1941 року, для Сталіна була очікувана», - стверджує історик.
Щоб відкрити секретні архіви, має бути політична воля керівництва Росії
Більшу частину спекуляцій навколо питання початку Другої світової війни Станіслав Кульчицький пов’язує із «дуже простою обставиною»: «архіви Радянського Союзу стосовно конкретних планів Радянського Союзу в Європі закриті, мобілізаційні плани Червоної Армії закриті». Натомість, на думку історика, документи, сховані в цих архівах, могли б дати конкретні докази планів Сталіна наприкінці 1930-х – на початку 1940-х років.
Георгій Папакін додав з цього приводу, що існує так званий таємний протокол – додаток до пакту Молотова-Ріббентопа, «який був підписаний і завізований Сталіним, де була карта і де він підписався на тій частині, де була радянська зона впливу Європи». Протягом тривалого часу існування цього документу спростовувалось. Потім радянські історики казали, що «не зберігся оригінал угоди, «і тому ми не можемо нічого сказати». Доки, нарешті, масове розкриття радянських архівів не призвело до «всплиття» цього документу.
Тим не менше, розкриття російських архівів відбувається вкрай повільно. Так, за словами Георгія Папакіна, «в Росії існує архів Президента Російської Федерації, куди, за спадкоємністю, потрапили усі документи Політбюро ЦК РКП(б), ВКП(б) і КПРС. Деякі з них розсекречені, але більшість просто перебуває там і є поза зоною впливу навіть Федеральної архівної служби Росії, яка веде планомірну роботу з розсекречення документів». «Відповідно до політичних моментів, політичної ситуації щось може звідти випливти, а щось буде там приховане до тих пір, поки не настане відповідний час. Коли він настане – вирішує політичне керівництво».
Історик припускає, що це саме ті архіви, про які йдеться у згаданій резолюції ОБСЄ, яка «знов звертається із закликом до країн-учасниць відкрити свої історичні та політичні архіви».
Щодо українських архівів, то вони, за словами Георгія Папакіна, максимально відкриті. «Всі документи є у загальному користуванні, - стверджує історик. - Вони доступні для всіх. Деякі документи уряду періоду 1939-40 років ще є на таємному зберіганні, але йде планомірний процес розсекречення».
Тим не менше, експерт вважає, що навряд чи в українських архівах можна знайти документи про причини початку Другої світової війни, адже «Українська РСР в даному процесі відіграла роль лише суб’єкта».
Радянський Союзі і Німеччина зіткнулись в реальному проміжку часу
Не зважаючи на відсутність прямих доказів причетності Радянського Союзу до початку Другої світової війни, Станіслав Кульчицький звернув увагу на кілька очевидних знаків імперських амбіцій Росії. Так, за його словами, радянська ідеологія проявила себе «у державному гербі Радянського Союзу, в центрі якого – земна куля. Ця ідеологія відкрита в емблемі Московської Олімпіади 1980 року – п’ять кілець, які символізують п’ять континентів земної кулі, і з них виростає силует Спаської башти Кремля з червоною зіркою».
«Ясна річ, що у Сталіна були свої плани стосовно Європи і, мабуть, всього світу, - припускає історик. - У Гітлера були свої. І вони зіткнулися в цьому реальному проміжку часу 1939-1941 років».
Георгій Папакін, в свою чергу, навів ще один цікавий історичний факт - виступ Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) 19 серпня 1939 року, який пролунав за кілька днів до підписання пакту Молотова-Ріббентропа. «Там абсолютно чітко була викладена позиція: хай розпочнеться Друга світова війна, хай її учасники знекровлять один одного, і тоді Радянський Союз підійме прапор пролетарської революції і вся Європа буде біля його ніг».
Підручники історії не можуть бути не політичними
Враховуючи неоднозначне сприйняття історії ХХ століття і, зокрема, періоду, що стосується Другої світової війни, виникає питання: хто сьогодні наважується писати підручники з історії? Станіслав Кульчицький розповів, що він є автором вже чотирьох таких підручників. «Історія України ХХ століття не може не бути політичною, тому що там треба розповідати про те, що болить, що сьогодні болить». «Буквально кожний день ХХ століття наповнений реальним змістом, який ще для нас дуже важливий», - наголосив він.
За словами історика, українські фахівці активно співпрацюють із російськими колегами. Так, існує українсько-російська комісія істориків, силами якої видано історію України російською мовою. «Наша спільна позиція – ми не приймаємо спекуляцій, пов’язаних із загостреннями сучасних відносин, спираючись на неподолані історичні оцінки», - зазначив пан Кульчицький.
Третя світова війна вже відбулась
Відповідаючи на запитання читача «Главреда», чи варто очікувати на Третю світову війну, Станіслав Кульчицький розповів, що «Третя світова війна відбулася, але, оскільки основні держави були вже ядерними, вона відбулася у специфічній формі холодної війни».
Щодо загрози військового конфлікту між Україною та Росією, історик нагадав, що «зараз нам не дуже зручно воювати з Росією», тому що «наша єдина субмарина пішла в ремонт». Більше того, Станіслав Кульчицький вважає, що наш південний сусід, який, на відміну від України, залишився ядерною державою, може стати у нагоді українцям. «Росія є гарантом нашої безпеки, як ядерна країна. Ми відмовилися від нашої ядерної зброї, яку ми успадкували після розвалу СРСР, і принесли її в Росію саме для того, щоб вона, в купі з іншими ядерними державами, гарантувала нам безпеку і територіальну цілісність».
Стенограму прес-конференції читайте тут
