Гривня тримає удар
Зниження курсу гривні щодо провідних валют майже на 3% і на міжбанківському, і на готівковому ринку спровокувало легку паніку, сумніви в нинішній курсовій стабільності та розмови про черговий інфляційний пік. Упевненості в завтрашньому дні не додали і політики, що активно прогнозують фінансовий апокаліпсис. Але чи все так погано насправді?
Неприємна тенденція
Ще на початку попереднього тижня (13 -17 липня) нічого не провіщало біди. Котирування на міжбанківському валютному ринку коливалися в межах 7,66-7,70 грн/$1. Торги проходили за стандартним сценарієм: з ранку і до опівдня курс долара плавно збільшувався, а після обіду в гру вступав Національний банк, викупляючи гривню і цим задовольняючи зайвий попит на іноземну валюту. Природно, при цьому головний фінансовий регулятор скуповував гривню за дещо заниженим курсом, таким чином, за підсумками торгів курс практично не змінювався.
Проте вже у вівторок і середу Нацбанк істотно скоротив продаж валюти і не покривав зайвий попит на неї. А в четвер НБУ і зовсім не вийшов на ринок. Це призвело до різкого стрибка курсу, у ряді випадків котирування доходили до рівня 7,93-7,95 грн/$1.
Готівковий ринок не змусив себе довго чекати. Починаючи з середи, працівники обмінників бігали з різними цифрами до своїх курсових таблиць мало не кожні дві години-годину. У результаті, курс гривні плавно з'їхав з рівня 7.7 грн/$1 до 7,95 грн/$1, а на півдні та сході країни і до 8 – 8,1 грн/$1. Така сама доля спіткала і наявний Євро. Курс цієї грошової одиниці зріс з 10,7 грн/Евро1 до 11,5 грн/Евро1.
Чи то населення вже звикло до таких стрибків, чи то не встигло зреагувати, чи то на руках вже не так багато наявних гривень. Як би там не було, цього разу обійшлося без «валютної паніки». Поки що обійшлося.
Хто винен
На ринку немає єдиної думки – в чому реальна причина такого провисання курсу. Практично всі банкіри, що мають відношення до валютних операцій, запевняють, що таку тенденцію спровокував НБУ.
Сумніватися в цьому не доводиться, адже навіть незначні інтервенції Нацбанку на валютному ринку стимулюють зміцнення національної валюти і гасять можливі коливання. Відсутність же таких дій з боку регулятора сприймається ринком як натяк не поспішати з продажем валюти, з розрахунку на її подальше зростання.
Сам Нацбанк поки що ніяк не коментує такі заяви. Власне, представники цієї держструктури взагалі рідко щось коментують. Але, як виявилось, своє бачення причин зміни курсу має й НБУ. «Девальваційний тиск на гривню підтримується діями групи банків, які прагнуть заробити на ослабленні національної валюти», - заявив ЗМІ керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький. Головний банк виявив явно завищені заявки деяких банків на купівлю валюти.
До речі, за такою схемою фінансові компанії вже працювали торік, а точніше в четвертому кварталі 2008-го, коли гривня девальвувала більш ніж на 50%. Тоді заявки банків на купівлю валюти сягали колосальних сум. Але варто було Нацбанку вийти з інтервенціями, потреба банків у валюті миттєво зникала. І все б у цій версії виглядало правдоподібно, але тих самих завищених заявок самі торговці на ринку не помітили.
А ось у головному фінансовому регуляторі навіть знають банки, які наживаються на спекулятивних атаках. І як тільки їх провина буде доведена, вони будуть названі і зазнають справедливого покарання, аж до позбавлення ліцензії на роботу на валютному ринку. У самому крайньому випадку, адміністративного покарання зазнає керівництво банку. Ну і, ясна річ, поки розслідування не закінчено, озвучувати винуватців ніхто не буде.
Дуже схожа ситуація була, коли в різкому стрибку курсу винними називали керівників двох комерційних банків і заступника голови правління Нацбанку. До речі, після тривалих розглядів на різних рівнях, тоді ніяких санкцій так і не послідувало.
Що є
Але які б банки не виявилися винними в цій ситуації, реальних причин для такого різкого стрибка курсу, принаймні зараз, немає. Ніхто не заперечує, що в середньо- і довгостроковій перспективі гривня повинна дешевшати.
На думку глави Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг Віктора Суслова, стан справ у світовій економіці не дозволяє Україні розраховувати на зовнішнє фінансування, причини кризи усередині економіки не знищені, а попит, що існує на ринку, штучний, і немає ніяких причин чекати зростання виробництва.
Все це призведе до того, що нічим буде поповнювати бюджет, доведеться включати верстат, що у свою чергу призведе до звалювання економіки в гіперінфляцію. Проте все це реально лише восени, до того ж в питання формування бюджету активно втручається Секретаріат.
Дуже «вчасною» виявилася дискусія з інфляційного питання представників Рахункової палати (міцно пов'язаної з Секретаріатом Президента) і людей з Кабміну.
"Девальвація закону про держбюджет, підміна функцій парламенту ухвалами Кабінету Міністрів України - це утрамбований фундамент для подальшого економічного падіння. Це фундамент для розкручування інфляції до рівня гіперінфляції. Такий, що підсумки 1993 і 1994 років можуть здатися нам дитячими витівками", - заявив глава Рахункової палати Валентин Симоненко. Буквально наступного дня міністр економіки Богдан Данилишин відкинув всі ці звинувачення, назвавши їх безпідставними. "Я думаю, що всі розрахунки і аналіз ситуації показує, що ніякої гіперінфляції до кінця року бути не може", - відрізав міністр.
Такі суперечки рідко сприяють стабілізації ситуації на динамічних ринках, яким зараз виявився вітчизняний валютний ринок. Тому, дуже доречно з'явився макроекономічний прогноз Світового Банку.
Згідно з цим документом, прогноз падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2009 році становитиме 15% (раніше прогноз становив 9%), а ось прогноз інфляції був покращений до 13,4% (раніше 16,4%).
Колишній голова Національного банку України Сергій Тігіпко вважає, що на сьогодні взагалі немає жодних макроекономічних умов для дестабілізації гривні – ситуація досить стабільна. "Це тому, що ми маємо збалансовану зовнішню торгівлю”, - сказав екс-глава Нацбанку журналістам.
“У нас сильно впав експорт, але у нас ще дужче впав імпорт. Ми сьогодні не маємо витрат валюти на зовнішню торгівлю. Гривня має всі підстави бути стабільною. Більш того, вона ще може трішки зміцнитися", - вважає Тігіпко.
Максимально зважена думка, як завжди, виявилася у представників самого НБУ. На думку Валерія Литвицького, характер впливу на валютний ринок з боку фундаментальних чинників не дає підстав для різкого підвищення рухливості курсу, хоча і має девальваційний вектор.
Певний відтік валюти є по фінансовому рахунку. Але в той же час не можна сказати, що в червні-липні були різкі поліпшення, тож не можна сказати, що цей чинник набирає якоїсь безпрецедентної сили.
На думку представника НБУ, на валютному ринку позначається оцінка бізнесом перспектив продовження кредитної співпраці України з Міжнародним валютним фондом.
«Отримання позитивного рішення ради директорів МВФ залежить від законопроектів, ухвалення яких є частиною зобов'язань перед Фондом. На ринку це розуміють і дисконтують свої очікування до ухвалення рішення. Я як і раніше вважаю, що воно буде позитивним, але ринок може формувати й інші настрої", - пояснив він.
Валерій Литвицький також зазначив, що восени поточного року очікується підвищення напруженості графіка платежів по зовнішніх боргах. В той же час, на його думку, ринок успішно впорається з цим викликом: банки вже погашають і реструктуризують зовнішню заборгованість, тоді як очікувані в осінній період резерви Нацбанку дозволять центральному банку підтримати міжбанк.
І що буде
Уже на цьому тижні Нацбанк досить агресивно почав наводити лад. Спершу регулятор розширив перелік форм свого впливу на валютний ринок, приступивши до продажу валюти на аукціонах для задоволення потреб юридичних осіб.
Раніше Нацбанк продавав валюту на аукціонах лише для підтримки фізосіб-позичальників: у липні було вже проведено шість таких аукціонів.
Радник глави НБУ повідомив, що в понеділок регулятор продав на міжбанківському валютному ринку, за попередніми даними, близько $60 млн., тоді як загальний об'єм торгів доларом становив близько $130 млн.
"Девальваційній тенденції останніх днів Нацбанк не дасть розгулятися. Сьогодні було зупинено прогресуюче ослаблення курсу", - заявив Валерій Литвицький.
За підсумками понеділка, торги по долару на мужбанку завершилися в діапазоні 7,8 -7,83 грн/$1, а НБУ задовольняв зайвий доларовий попит по 7,66 грн/$1.
Ці сигнали регулятора з певною затримкою позначаться і на готівковому ринку, враховуючи чинник сезонної «здачі долара». «Така позиція регулятора може повернути курс в обмінниках і до позначки 7,7 грн., хоча швидше 7,75 – 7,78 грн.», - зазначає представник одного з комерційних банків.
Взагалі не варто забувати, що останні 3 місяці курс гривні стабільно зміцнювався, відвоювавши свої позиції рівня кінця минулого року. Тому нинішній стрибок можна вважати такою собі корекцією в рамках реалістичних прогнозів, які складалися в першому кварталі поточного року: 7,5 - 7,8 грн. /$1 протягом року і 8-8,1 грн /$1 починаючи з вересня і до кінця року. Тому - ніякої паніки.
