Реальні причини початку Другої світової війни

заключение мюнхенских соглашений о разделе европы и дележе чехословакии было тем основанием на которых заключался пакт рибентропа и молотова!ссср предлагало польше пропустить красную армию для защиты чехословакии польша отказала-хотела сама урвать кусок чехии!и получилось так что ссср оказался один против всей европы воглаве с гитлером!немецкая армия имела боевой 2-х летний опыт а красная армия научилась воевать толко через год два после начала войны!поэтому оценивая экономический потенциал гитлеровской европы и боевую мощь немецкой и его союзников армий-я думаю что только глупец начал бы против него войну-а сталин все таки дураком не был!

:
Станіслав Кульчицький: Сталін, може, й не був дурнем, але він знекровив Радянську Армію і суспільство репресіями. Отже, суспільство у 1941 році зовсім не було готове воювати за радянську владу. Гітлер йшов на Радянськи2й Союз трьома напрямами: північний, центральний і південний. На північному напрямі (Ленінград) його більш-менш стримували, на центральному напрямі в кінці 1941 року навіть була поразка Вермахту, хоча вона не дуже позначилася на його потужності. А на південному напрямі була Київська поразка – більше 600 тисяч солдат було взято у полон. І потім почалися котли. Вони не припинялися півтора роки. Південний напрям весь час руйнувався, аж поки Гітлер не дійшов до Сталінграда і до Казбеку. Я думаю, тут є тільки одне пояснення. Наші діди нам, онукам, нічого не розповідали, що вони пережили у 1933 році, що вони пережили у 1937 році, але вони не хотіли воювати. Українці почали воювати по-справжньому в Червоній Армії тільки тоді, коли вони переконалися в тому, що другі німці (вони пам’ятали перших німців у 1918 році) націлені на те, щоб фізично знищити український народ і приєднати цей життєвий простір до великої Німеччини.

"Действительные причины начала третьей мировой войны". Была бы интересная тема для прессконференции.

:
Георгій Папакін: Я думаю, це питання більше до політологів, ніж до істориків. Ми визначаємо минуле, а не майбутнє. ________ Станіслав Кульчицький: Після Другої світової війни Третя світова війна відбулася, але, оскільки основні держави були вже ядерними, вона відбулася у специфічній формі холодної війни.

Причини Другої світової війни потрібно шукати у "Заповітах" Леніна:"Мировая революция произойдет в результате ВТОРОЙ ИМПЕРИАЛИСТИЧЕСКОЙ ВОЙНЫ" - стаття "Военная программа пролетарской революции" 1916 р. А товариш Сталін напружено виконував ці "заповіти".

:
Станіслав Кульчицький: Я вже казав про герб Радянського Союзу, я казав про е5мблему Олімпійський ігор. Мова йде не про конкретні тактичні плани – мова йде про надзавдання, яке ставили перед собою більшовицькі лідери. Вони були так звані інтернаціоналісти, вождями світового пролетаріату називали Леніна и Троїцького ще в 1917 році. __________ Георгій Папакін: Дійсно, Сталін виконував, і не тільки ці, настанови Леніна дуже наполегливо. Я хотів би звернути увагу ще на виступ Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) 19 серпня 1939 року. Це було за кілька днів перед підписанням пакту Ріббентропа-Молотова. Там абсолютно чітко була викладена позиція: хай розпочнеться Друга світова війна, хай її учасники знекровлять один одного, і тоді Радянський Союз підійме прапор пролетарської революції і вся Європа буде біля його ніг. Це саме він і виконував дуже наполегливо. Але не так сталося, як він хотів. Гітлер виявився не скажу мудрішим, але принаймні наполегливішим і сильнішим, ніж Сталін очікував.

Сталин допустил ошибку.Надо было остановить армию на старых границах и заключить перемирее с Германией.Посмотрели бы эти продажные европейцы,что бы сними стало.Свидомим ,Украина -провославная,Галичина -униатская(вероотступническая)

:
Станіслав Кульчицький: Якби ж Сталін зупинився – але ж він не зупинився. _______ Георгій Папакін: Не зупинився тому, що в його плани входило якомога більше собі урвати з Європи. він просто не міг зупинитися.

Панове. Как вы относитесь к тому тезису, что Украина реально стоит на грани военного конфликта с Россией.

:
Станіслав Кульчицький: Я пам’ятаю весь хід подій із російсько-грузинським конфліктом. «Понуждение к миру» з точки зору Росії тоді було. Я подумав, що зараз нам не дуже зручно воювати з Росією. Наша єдина субмарина пішла в ремонт. Це все, що я можу сказати. І ще Росія є гарантом нашої безпеки, як ядерна країна, бо ми відмовилися від нашої ядерної зброї, яку ми успадкували після розвалу СРСР. І принесли її в Росію саме для того, щоб вона, росія, в купі з іншими ядерними державами гарантувала нам безпеку __________ Георгій Папакін: і територіальну цілісність. ______ Станіслав Кульчицький: Яка забезпечена українсько-російським договором.

Зараз дуже багато скиглення про "переписування" історії. Переписувати, в принципі. немає чого. Ту маячну, яку втюхували нам майже 50 років під дулами наганів з ЧК і переписувати неможливо. Брехня є брехня. Цю історії треба не переписувати. а писати наново.

:
Станіслав Кульчицький: Тут запитання разом з відповіддю. Я пишу підручники історії, пишу вже в четвертий раз. Можу сказати лише одне: історія України ХХ століття не може не бути політичною, тому що там треба розповідати про те, що болить, що сьогодні болить. Не так давно ми пройшли через ювілей Полтавської битви – 300 років. Але буквально кожний день ХХ століття наповнений реальним змістом, який ще для нас дуже важливий. Я маю на увазі людей, які живуть на початку ХХІ століття і які мають перед собою три покоління позаду і для яких історія – не суха абстракція, а те, що вони знають по розповідям своїх батьків, рідних. Ця історія втілилася у біографію батьків і рідних, і тому це так нам цікаво і так нам всім болюче.

Коли відбудеться суд над СССР, комуністичними ідеологами та їх захисниками відповідно до недавньої заяви ОБСЄ?

:
Георгій Папакін: Я думаю, що заява і резолюція юридичних наслідків немає, оскільки це просто заява. Це не документ, який обов’язковий до виконання. Це резолюція, якою ОБСЄ доводить до відома своїх учасників певну позицію. Вона важлива для врахування у діяльності держав-учасниць ОБСЄ, але юридичних наслідків вона не має. __________ Станіслав Кульчицький: Коли у 1945 році виникла ідея організувати публічний суд над німецькими військовими злочинцями – Нюрнберзький процес – то готували цей процес фактично троє діючих осіб: Радянський Союз, Велика Британія і США. Правда, був представник і від Франції. Була поставлена умова в процесі допитів, слідчій справі і безпосередньо на публіці не торкатися сюжетів від 23 серпня 1939 року до 22 червня 1941 року. Тобто провести цей процес як процес учасників антигітлерівської коаліції, яка сформувалася після нападу Гітлера на Радянський Союз. Зроблено це було не випадково, тому що, якби цей Нюрнберзький процес почався з сюжетів, пов’язаних з пактом Молотова-Ріббентропа та інших сюжетів співробітництва Радянського Союзу з Німеччиною, - це було не потрібно Сталіну, він, власне, регулював процес. І потім Нюрнберзький процес має, здається, 48 томів, опублікованих німецькою і англійською мовами. В Радянському Союзі він публікувався тричі. Останній раз це був восьмитомник. Тобто дуже багато чого ми просто не знаємо. Власне, ми можемо звернутися через Інтернет до бібліотеки Конгресу, але в широкому користуванні матеріалу Нюрнберзького процесу поки що відсутні.

Панове, Ваше ставлення до ідеї денонсування пакта Молотова - Ріббентропа?

:
Станіслав Кульчицький: Не бачу тут запитання. Я хочу підкреслити, що 30 червня 1941 року була прийнята заява радянського уряду про те, що всі угоди – від 23 серпня і від 28 вересня – договір про дружбу і кордон з Німеччиною – вважаються такими, що не дійсні. Ця заява була спрямована на широке оповіщення світової громадськості, тому що польський уряд, який тоді перебував у Лондоні, польський еміграційний уряд, і Радянський Союз мав би бути союзником у тій війні, яка почалася, яку ми називаємо Великою Вітчизняною війною з 22 червня 1941 року, але яка тривала з 1 вересня 1939 року після нападу Гітлера на Польщу. Ця заява була осмислена поляками, була укладена угода. В Радянському Союзі почала формуватися польська армія Андерса, правда, потім вона була переведена в Іран і була спрямована на інший театр воєнних дій. ___________ Георгій Папакін: Я можу тільки підтримати точку зору Станіслава Владиславовича, тим більше, що ніяких слідів дії пакту Ріббентропа-Молотова у повоєнних кордонах Європи ми зараз не бачимо, оскільки вони були сформовані значно пізніше за результатами Другої світової війни. Тобто говорити про денонсацію неможливо, бо він вже не діє, і дуже давно. ______________ Станіслав Кульчицький: Я б хотів доповнити по цьому пакту. Мова йде навіть не про пакт Ріббентропа-Молотова, бо він був істотно переглянутий вже договором про дружбу і кордон з Німеччиною 28 вересня. Це треба зрозуміти, тому що між 23 серпня і 17 вересня, коли Радянський Союз напав на Польщу, відбулася одна подія, яка могла і не статися. І ця подія – Друга світова війна. У зв’язку з цим Сталін кардинально переглянув умови угоди з Гітлером, відмовився від Люблінського воєводства і частини Варшавського воєводства Польщі – віддав їх Гітлеру. Поставив вимогу замість цих територій, від яких він відмовлявся, перевести з німецькою в радянську сферу впливу Литву, і таким чином всі три республіки Балтії опинилися в зоні впливу Радянського Союзу, і за кілька днів була сформована концепція визвольного походу. Коли 17 вересня Червона Армія йшла в Польщу, то вона йшла захищати життя і майно єдинокровних братів – білорусів і українців. Нічого подібного раніше не було за пактом Ріббентропа-Молотова, датованим 23 серпня. Це важливо встановити теж.