Сергій Яременко: Хочете аграрну країну? Нюхайте квіточки!
Фінансово-економічна криза триває вже так довго, що ми починаємо звикати до цього стану. Проте нас, як і раніше, лякають прогнози високої інфляції, девальвації гривні, краху банківської системи…
Екс-заступник глави Національного банку України Сергій Яременко вважає, що ці питання - другорядні. Експерт спробував розповісти читачам «Главреда», в чому полягає справжня причина наших економічних проблем.
Сергій Яременко з гіркотою зазначив, що численні оцінки, попередження, прогнози, поради провідних економістів країни, на жаль, ігноруються представниками монетарної та економічної влади - Національного банку й уряду. «І в економістів опускаються руки», - зізнався Сергій Яременко.
Однак незалежні економісти продовжують аналізувати ситуацію, що склалася у вітчизняній економіці, і пропонувати шляхи її подолання - «аби хоча б громадськість розуміла, що відбувається і до чого це веде».
Питання: «Яким буде курс? Які банки поваляться? Скільки банків залишиться на плаву?» - Сергій Яременко назвав похідними від глобальніших процесів, які відбуваються в економіці. Розмінюючись на дрібниці, ми перестали помічати причини їх виникнення.
Економіст продемонстрував логіку Нацбанку і уряду, котрі весь час повторюють слова «інфляція» і «курс», на такому прикладі: «Якщо в карбюраторний двигун залити солярку, то будь-який фахівець скаже, що це неминуче призведе до виходу з ладу цього механізму. Але нас не лякає те, що залили солярку замість бензину. Ми починаємо вираховувати, скільки солярки залито, якої якості і так далі. У цих дрібницях і втрачається суть процесу. Замість того, щоб говорити про логіку та економічні причинно-наслідкові зв'язки, ми запитуємо: яка інфляція?»
Процес, який відбувається сьогодні у вітчизняній економіці, Сергій Яременко назвав страшним словом «стагфляція» - «падіння виробництва та економічного життя на тлі розвитку інфляції».
Стан економіки погіршуватиметься. Три причини
Сергій Яременко назвав три основні причини, через які нам не варто розраховувати на пожвавлення економіки в осяжному майбутньому. Перш за все це зобов'язання, зафіксовані у меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Зокрема, серед безлічі пунктів цей документ містить і вимогу боротьби з інфляцією. Економіст нагадав, що ні в Німеччині, ні в Англії, ні в інших європейських країнах боротьба з інфляцією не є пріоритетом. «Ангела Меркель висловилася досить жорстко: «Чхала я на інфляцію, якщо у мене не буде зайнятості і зростання».
У Нацбанку України, на відміну від європейських колег, відсутнє розуміння логіки подій. Тому монетарне керівництво країни вдається до жорсткої монетарної політики, яка веде до грошового голоду. Сергій Яременко оцінює діяльність НБУ як «інертну, аморфну і байдужу як по відношенню до банківської системи, так і по відношенню до економіки» - «він не рефінансує комерційні банки, він оголошує ставку, але не дотримується її, оголошуючи ставку, він не забезпечує грошима на рефінансування і т.д.»
Підписавши меморандум з МВФ, уряд і Нацбанк втратили самостійність у діях. «Україна в особі монетарної та економічної влади перетворилася з суб'єкта на об'єкт - вона вичікувала, чи дадуть їй черговий транш».
За таких умов ми не можемо чекати зростання економіки, переконаний економіст. «Мало того, ми не можемо виконати ті завдання, які виконують уряди решти країн» і, перш за все, ми не маємо можливості підтримувати вітчизняного виробника, як це роблять інші країни, «закрившись і обмеживши імпорт».
Транш кредиту МВФ став нав'язливою ідеєю, про нього говорять як про єдину панацею. Але чи так це насправді? Суми близько 3 мільярдів доларів на відновлення економіки Сергій Яременко назвав «нещасними» і «непорівнянними» з реальними потребами країни. «Що таке 3 мільярди для України? Нічого», - сказав він.
Друга помилка - встановити плаваючий курс валют. Це завдання Сергій Яременко вважає «заздалегідь нездійсненним». За його словами, курс гривні не може бути плаваючим вже з тієї причини, що українська національна валюта не є вільно конвертованою. «Плаваючий курс можливий лише як курс валют, які є резервними і які торгуються одна проти одної на світовому валютному ринку», - пояснив експерт.
У контексті України плаваючий курс - «це блеф, це неспроможність, це теоретичний нонсенс». Але монетарне та економічне керівництво країни сліпо вірить своєму «гуру» - МВФ - який «завалив десятки країн на цій тезі».
«Ніколи гривня не плаватиме. Вона буде або рушитися в один бік, або зміцнюватися в інший», - заявив Сергій Яременко.
Третій елемент, «абсолютно нез'ясовний ні з точки зору здорового глузду, ні з точки зору практики, яка здійснюється в інших країнах», - облікова ставка. За словами економіста, в Україні вона є надзвичайно високою і становить 12%, тоді як у світі ця цифра коливається від 0% до 3%. Висока облікова ставка, тобто дорожнеча грошей, призводить до того, що товар вітчизняного виробника стає неконкурентоспроможним - високий відсоток облікової ставки закладається у вартість товару.
Крім того, є чинник, який додатково підганяє інфляцію - непрогнозованість. Сьогодні ніхто не може з упевненістю сказати, яким буде курс валют, якою буде монетарна політика Нацбанку, коли Україна отримає черговий транш кредиту і як його буде використано. «Бізнес не може вести ефективну політику за таких умов», - упевнений Сергій Яременко.
Хочете аграрну країну? Нюхайте квіточки!
«Дещиця оптимізму» економіста полягає в тому, що український бізнес ніколи не вирізнявся законослухняністю. «У моменти підйому ми могли виконувати правила. У моменти падіння ми йшли в ту нішу, яка давала можливість вижити», - говорить він.
У тому, що Україна виживе, Сергій Яременко не сумнівається. Але якою ціною? «Неправильне виконання монетарних концепцій» практично знищило високотехнологічні галузі промисловості України. До того ж криза зробить ще примітивнішою структуру нашого виробництва. «Залишаться найбільш примітивні галузі, які лише забезпечують життєдіяльність», - спрогнозував експерт.
Можливо, бути аграрною країною - не найгірша доля? «Добре, нюхайте квіточки, - відповідає Сергій Яременко, - але тоді не претендуйте на той же рівень життя, який ви шукайте в Європі, тому що ВВП і додана вартість при такій економіці не можуть забезпечити той рівень життя, якого ви вимагаєте».
Стенограму прес-конференції читайте тут.
