Джеймс Петтіт: Обама не має наміру використовувати Україну як розмінну монету
Побоювання посилилися після того, як представник апарату російського прем’єра повідомив, що США пообіцяли враховувати інтереси РФ на пострадянському просторі.
«Главред» з’ясував, наскільки це може відповідати дійсності, безпосередньо у тимчасового повіреного у справах Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні Джеймса Петтіта. Він зараз фактично виконує обов’язки американського посла в Києві. Розпочали бесіду саме з запитання про те, коли ж нарешті буде відоме ім’я нового керівника посольства США в Києві.
- В Україні досі ніхто не знає імені нового посла США. Мабуть, ви й самі були б не проти нарешті отримати підкріплення з Вашингтона в особі нового амбасадора, оскільки весь тягар проблем керівника посольства зараз лягає на ваші плечі...
- Знаючи процедуру відбору і затвердження кандидатури послів, знаючи конституційні вимоги до цього процесу – зокрема, про те, що посла має затверджувати Сенат Сполучених Штатів, я можу припустити з великою часткою імовірності, що посла буде призначено не раніше ніж наприкінці літа. Потрібно врахувати, що наш Конгрес у серпні йде на канікули. Я сподіваюся, але не обіцяю цього напевно, що ми матимемо нового посла до кінця вересня.
- Але чому досі невідомо принаймні імені кандидата на посольську посаду?
- Як я і сказав, причина в процедурі, яка займає час. Якщо говорити про інші посольства США за кордоном, то в них некар’єрні дипломати пішли у відставку ще 20 січня – тоді, коли розпочала свою роботу нова адміністрація. В Україні посол залишався на посаді до 23 травня (Уїльям Тейлор справді не був професійним дипломатом, він – випускник військовий академії Вест-Пойнт. – «Главред»). Фактично в Києві цей часовий відрізок, коли поїхав старий посол і прибуде новий, буде коротшим, ніж у багатьох інших країнах.
- Але раніше, коли змінювалися посли, то ми знали ім’я нового посла США задовго до того, коли мав залишити Україну його попередник. Нинішня ситуація спричинена тим, що ніхто не хоче їхати в Україну чи Обама не може когось вибрати з широкого спектру бажаючих поїхати до Києва?
- Я не можу відповісти на це запитання. Можу лише сказати, що процес номінації (вибору кандидатури) сам по собі є дуже забюрократизованим. Відповідно він займає багато часу. Крім того, зробити публічне оголошення ми не можемо доти, доки не буде отримано агреман (згоду від України на запропонованого кандидата. – «Главред»).
- Чи можемо ми напевно сказати, що ім’я нового посла досі невідоме і його не знають навіть люди, які є носіями державних таємниць у Штатах?
- До того часу, як ім’я кандидата на посаду посла не буде публічно оголошено, я не можу підтвердити нічого.
- Відсутність посла якось впливає на контакти посольства з українськими чиновниками?
- Ні, зовсім ні. Відтоді, як став тимчасовим повіреним, я вже мав можливість зустрітися із Президентом та прем’єр-міністром України.
- Вам доводиться представляти США в Києві у час непростих відносин між Штатами та Україною. Часом здається, що нова адміністрація Обами стала байдужою до Києва, більша увага прикута до Росії…
- Я не погоджуюся з таким сприйняттям. Ще до того, як Обама став президентом, він дуже чітко висловлювався про підтримку України. Це мало місце під час передвиборної кампанії. Відтоді, як він став президентом, Обама повторював слова про підтримку України кілька разів. Зокрема, свіжий приклад – під час свого перебування в Москві. За два тижні ми очікуємо візиту до України віце-президента США.
- Вам не здається дивним, що до України їдуть лише заступники американських керівників – заступник державного секретаря, заступник президента?
- Я впевнений, що і президент США, і державний секретар США у майбутньому знайдуть час відвідати Україну особисто. Пам’ятаймо, що президент – це одна особа, і в нього дуже багато роботи в самих Штатах. Враховуючи, наскільки короткий час перебуває при владі ця адміністрація, той факт, що до Києва їде віце-президент, є сам по собі дуже значущим. У світі є дуже-дуже багато країн, які не відвідував не лише президент, а й віце-президент чи заступник державного секретаря.
- Ви погодитеся, імовірно, з тим, що президент Обама не приїде до Києва щонайменше до президентських виборів в Україні?
- У мене немає жодної інформації про можливий час візиту президента Обами. Але мушу наголосити, що ми співпрацюємо з країнами, незалежно від того, на який час випадає така співпраця – на час до виборів, на час власне виборів чи після виборів.
- Якби Віктор Ющенко вирішив поїхати до Вашингтона, Барак Обама знайшов би час зустрітися з ним?
- Якби Президент Ющенко захотів відвідати Сполучені Штати, то, безумовно, його бажання було б з усією серйозністю розглянуто. Він – важливий союзник для нас. Рішення щодо такого візиту, звичайно, приймалося б з міркувань часу і можливості запланувати зустріч.
- Ви, напевно, чули заяву Віктора Ющенка з приводу можливих домовленостей американського та російського керівництва. Він дуже жорстко висловився з приводу того, що Україна може стати розмінною монетою в торгах двох країн...
- Я чув такі занепокоєння. Але для них немає жодних підстав. Наш президент не збирається використовувати Україну як розмінну монету у переговорах із керівництвом Росії.
- Як тоді розуміти заяву путінського клерка, представника апарату російського прем’єр-міністра Ушакова про те, що Обама пообіцяв Путіну під час спільного сніданку враховувати інтереси Росії на пострадянському просторі? Невже російські чиновники настільки знахабніли, що спотворюють заяви американського президента?
- Я не знаю, як розгорталася розмова під час цього сніданку, але можу з упевненістю сказати, що подібне висловлювання суперечило б тому, що президент Обама неодноразово казав публічно. Барак Обама не має звички говорити у приватних розмовах щось, що б суперечило його публічним виступам і заявам. Я додам, коли наш президент зустрічається зі своїми колегами, керівниками інших країн, то він, звичайно, вислуховує всі занепокоєння, які вони висловлюють. Проте це зовсім не означає, що він погоджується з усіма цими занепокоєннями.
- США та Росія зараз переживають період перезавантаження – його початок ознаменувався презентацією однойменної кнопки. Якби Держдеп задумав представити подібну кнопку для співпраці з Україною, то як би ви її назвали?
- Мені взагалі не подобається порівнювати Україну і Росію, пов’язувати Україну і Росію. Наші відносини з Києвом просто інакші, відмінні від наших відносин з Москвою. Наша співпраця з Україною була дуже конструктивною і позитивною. Я сподіваюся, що вона такою і залишатиметься. Тому жодної потреби для кнопки перезавантаження відносин із Україною я не бачу.
- Мені вже доводилося чути думку про те, що США не хочуть пов’язувати Росію і Україну. Але в іншому контексті. До «Главреда» доходили чутки, нібито частина експертів у Вашингтоні радила Бараку Обамі відвідати Україну під час «російського турне». Але в Білому домі вирішили не пов’язувати Київ і Москву, наголосивши, що президент їхатиме лише до України і лише під час європейського турне...
- Я абсолютно погоджуюся, коли президент Обама вирішить приїхати до України, це буде саме тому, що він захоче відвідати саме Україну. Щодо здогадок стосовно графіку поїздок і напрямків поїздок, то це лише здогадки.
- Невдовзі відбудеться візит віце-президента Байдена до України. На що може розраховувати Київ від цього візиту?
- Я сподіваюся, що віце-президент Байден зможе запевнити українську сторону у тому, що деякі з тих занепокоєнь, про які ви говорили, не відбивають дійсності. І запевнити, що наші відносини з Україною продовжують бути надзвичайно важливими.
- Як ви гадаєте, Барак Обама не розчарується в російському керівництві так само, як колись у ньому розчарувався Джордж Буш? Ви пам’ятаєте кінець 2001-го – початок 2002-го років, коли весь світ спостерігав за друзями Джорджем і Володимиром…
- Здається, президент Обама дуже чітко сказав, що хоче застосовувати зовсім новий і свіжий підхід не лише до Росії, а й до багатьох інших країн. Президент США – це лідер, сконцентрований на майбутньому, на кроках уперед. Під час візиту до Москви він зі своїми російськими співрозмовниками знайшов чимало точок дотику і можливостей для порозуміння. Ідея полягає в тому, що США і Росія можуть бути партнерами у багатьох сферах.
- Приклад Ірану, до речі, доводить, наскільки може бути нетривким інтерес Барака Обами. Президент США був готовий співпрацювати з Тегераном, однак через недавнє кровопролиття, здається, він повернувся до тих самих позицій, які мав Джордж Буш…
- Я б не порівнював те, що зараз відбувається, із попередньою адміністрацією. Просто пам’ятаймо – ситуація в Ірані зовсім недавно значно змінилася.
- Ви не в курсі, керівництво РФ не було проти зустрічі Обами з лідерами російської опозиції? Ви ж знаєте, як у Москві бояться будь-яких революцій, підтримуваних Америкою…
- Я нічого про це не знаю. Думаю, з цим питанням краще звертатися або до нашого посольства в Москві, або до представників російської влади. Моя робота – опікуватися нашими відносинами з Україною.
- Але куди ж ми дінемося від Росії?
- (Сміється.)
- Я розумію, що ви як дипломат обмежені певними рамками і не можете коментувати всі питання. Проте мене цікавить ваша думка як фахівця, професійного дипломата. У мене склалося враження, що США готові продовжувати співпрацю з російським керівництвом за двох умов – або російська верхівка стане на демократичний шлях розвитку, або до влади просто прийдуть нові люди з демократичними поглядами. В іншому ж випадку відносини знову буде згорнуто.
- Бачите, ми знову говоримо про відносини Росії і США.
- Але ж це логічно, бо в цьому і полягають сьогодні занепокоєння України…
- Я не знаю про якісь передумови для того, щоб досягнути порозуміння чи угод із Росією. Демократія, верховенство права, права людини – це надзвичайно важливі принципи для США. І наша політика полягає в тому, щоби поліпшити ситуацію з демократією і правами людини в усьому світі. Стратегія у відносинах з Росією на цей момент полягає у віднайдені сфер обопільних інтересів і сфер можливої співпраці. І це значною мірою процес, який має відбуватися поступово, крок за кроком.
