Закон під вето
Законопроект №4741 авторства Олександра Лавриновича, Олени Лукаш, Андрія Портнова і Романа Зварича відправлено до профільних комітетів, його нюанси обговорювалися на спеціально скликаному Партією регіонів круглому столі у присутності преси.
Основне зауваження, висловлене народними депутатами і згодом присутнім на обговоренні представником Президента в парламенті Ігорем Поповим, стосувалося порядку формування виборчих комісій: зокрема, положення, згідно з яким ці комісії формуються парламентськими фракціями та кандидатами у президенти на паритетних засадах. Ця норма, на думку одного з авторів законопроекту Олени Лукаш, має відсікти масу технічних кандидатів, кожен з яких, за чинним законодавством, має право на представництво у виборчих комісіях. За попередніми підрахунками, у виборах 2010 року братимуть участь до 50 кандидатів, котрі, використовуючи досвід президентських виборів 2004 року, можуть чинити спроби зриву діяльності виборчих комісій, блокуючи їхню роботу.
Про мінуси новели з формуванням комісій першою заговорила Інна Богословська, яка вже заявила про власну участь у кампанії: мовляв, пропонований порядок формування виборчих комісій порушує принцип рівності, і кандидати, що не мають підтримки парламентських фракцій, опиняються у набагато менш вигідному становищі. Позицію Інни Германівни, у принципі, можна зрозуміти без зусиль: їй доведеться розраховувати виключно на власні сили в процесі входження у виборчі комісії.
Категоричнішим в оцінці пропонованих нововведень був Ігор Попов: після закінчення круглого столу, де він намагався бути більш-менш толерантним, запевняючи присутніх депутатів, що лише за, аби закон був консенсусним і його підписав Президент, він хвилин двадцять пояснював журналістам, наскільки жахливим і небезпечним є цей законопроект.
«Відповідний законопроект, прийнятий ВР у першому читанні, виглядає як продовження переговорів двох найбільших політичних сил на тему узурпації влади в Україні, - у коридорі толерантність Попова вмить випарувалася. - Тобто політична мета закону виглядає як змова двох кандидатів, котрі на сьогоднішній день мають найбільшу політичну вагу. По суті, передбачається сформувати виборчі комісії фактично одноосібно для того, щоб не дати шансів будь-яким іншим політичним силам вийти навіть у другий тур виборів…»
Пікантність ситуації в тому, що якраз у парламентській фракції НУНС найбільша кількість кандидатів у президенти - щонайменше п'ять. Кому з цих п'ятьох претендентів дістанеться фракційна квота в комісіях? Чинному Президенту, який заявив про участь у майбутній кампанії? Арсенію Яценюку, котрий самовпевнено заявляє, що «піде і переможе»? Чи, можливо, Анатолію Гриценку, який тримається у фракції осібно і не приховує неприязні до Віктора Ющенка?
Попов також поспішив запевнити, що Президент неодмінно ветує обговорюваний закон, якщо не буде змінено підходи до формування виборчих комісій. Щоправда, з ветуванням може статися конфуз, враховуючи, що за нього голосуватимуть і ПР, і БЮТ: спільне подолання вето може стати вельми показовим напередодні президентської кампанії або ж під час неї, якщо роботу ВР цього тижня все-таки буде заблоковано.
«Що мене найбільше дивує, що під час круглого столу пристрасті довкола закону вщухли і дослухалися до нашої аргументації, - прокоментувала заяви Попова Олена Лукаш. - Але як тільки ми розійшлися по групах до ЗМІ, одразу з'явилися критики норм, обгрунтування яких вони щойно чули. Я думаю, шанси бути прийнятим у даного закону цього пленарного тижня достатні. Якщо ні, то саме влада, у тому числі її представник Ігор Попов, нестиме відповідальність за те, що у нас діє закон про вибори 2004 року, що не працює реєстр виборців, а процедура оскарження результатів виборів прямо суперечить чинному кодексу про адміністративне судочинство і на нас чекає війна судових воєн… Тому, власне, сьогодні ми, опозиція, зробили роботу за владу, запропонувавши зміни до закону. Вони не зробили нічого. І тепер уже від них залежить, буде прийнято ці зміни чи ні, буде це вето чи ні. Я вважаю, що ми зі своїм завданням впоралися чудово, а відповідальність лежить на них… Ми відкриті для діалогу, цей законопроект для нас не є чимось суперпринциповим як, наприклад, соціальні стандарти життя виборців: ми просто заявили про ті необхідні положення, які дозволять виборцю проголосувати…»
Менш категоричні зауваження до законопроекту стосувалися скасування відкріпних талонів і голосування на закордонних дільницях. На думку авторів, введення в дію реєстру виборців фактично знімає проблему можливості для кожного проголосувати, оскільки людина, яка заздалегідь подбала про це, цілком зможе проголосувати за місцем фактичного проживання, зробивши відповідну заяву. Що стосується закордонних дільниць, то, за словами Бориса Колеснікова, у Росії, як повідомив йому посол України в РФ Костянтин Грищенко, на минулих виборах проголосувало 30 тисяч виборців - абсолютно некритична цифра для визначення кінцевого результату волевиявлення.
Дискутивними, але такими, що можна домовлятися, виглядали питання з уточненням протоколів і порядком обрання голови комісії, його заступника і секретаря. Згідно із законопроектом, вони обираються 2/3 членів комісії, безпосередньо присутніх на засіданні, а не 2/3 від усього складу, як це було раніше. Питання викликала і норма, що стосується збільшення кількості виборців в окрузі до 3 тисяч. Правда, Колесніков пояснив, що йдеться про верхню планку і що ніхто не заважає формувати округи у 2 чи 2,5 тисячі виборців - головне, щоб не більше, бо голосування в такому разі вельми ускладнюється.
До речі, вищеописаний законопроект, який стосується внесення принципових змін до процесу президентських виборів, не єдиний із зареєстрованих у ВР: є ще й проект Руслана Князевича, внесений раніше за проект Лавриновича-Лукаш-Портнова, проте так і не поставлений до порядку денного. Князевич також виступає проти формування виборчих комісій фракціями і кандидатами і наголошує, що, він, колишній член ЦВК, писав свій законопроект зі знанням усіх деталей виборчого процесу, і його творіння дістало схвалення у ЦВК. Щоправда, як зауважила Лукаш, проект Князевича не лише був схвалений, а й писався у ЦВК деякими її членами, тож ця законотворчість не має жодного відношення до діяльності і роботи народного депутата…
