Міноборони РФ розпродує українське майно в Севастополі – ЗМІ

Структури Міністерства оборони РФ продовжують продавати орендоване в України майно в Севастополі. Про це пише тижневик «Коментарі:».

Зокрема, йдеться про продаж майна севастопольського військового містечка №289 (понад 3 тис. кв. м складів, майстерень і цехів, розташованих на земельній ділянці площею понад 4 га в центрі Севастополя) одному з київських ТОВ. Ця компанія придбала майно вищезазначеного військового містечка у Будівельного управління Чорноморського флоту (БУ ЧФ), яке належить Міністерству оборони Росії.

За даними «Коментарів:», військове містечко №289 було створено 1999 року наказом начальника БУ ЧФ у результаті реорганізації військової частини №53074, що належала Україні.

Два тижні тому це рішення у Вищому господарському суді України оскаржила Військова прокуратура Військово-морських сил Збройних сил України. ВГСУ розглянув цю касацію 23 червня і прийняв ухвалу про те, що ця справа розглядатиметься 11 серпня.

Це далеко не єдина суперечка між Україною і Росією за чорноморське майно. Так, за даними видання, 2002 року Господарський суд Севастополя виніс ухвалу про мирову угоду, відповідно до якої вищезгадане БУ ЧФ передало (в рахунок погашення заборгованості) у власність місцевій компанії ПП «Адепт» грязелікарню севастопольського військового санаторію «Омега». При цьому, відповідно до доповнення №1 до угоди між Україною і Росією «Про параметри поділу Чорноморського флоту», укладеної 1997 року, санаторій «Омега» разом з будівлями і спорудами, розташованими на земельній ділянці площею 7 га, належить ВМС України. За даними «Коментарів:» на підставі цієї міжурядової угоди Військова прокуратура ВМС України вже впродовж кількох років намагається скасувати цю угоду. Але бажаного результату поки не досягнуто: три місяці тому, 25 березня, Вищий госпсуд України скасував усі попередні рішення, ухваливши передати цю справу на новий розгляд.

Не менш резонансною справою з продажу Росією українського майна, зазначає видання, є реалізація активів ДП «Севастопольський судноремонтний завод Чорноморського флоту» (на цей час – 13-й судноремонтний завод ЧФ). За даними джерел «Коментарів:», ще в січні 1997 року керівництво цього держпідприємства уклало договір оренди одного із заводських корпусів (загальною площею понад 1,5 тис. кв. м у Севастополі по вул. Гранатна, 1) з одним з ПП. А за кілька місяців це приватне підприємство, контрольоване бізнесменом К. з Севастополя, оформило право власності на цю нерухомість. Прокуратура ВМС України дотепер намагається денонсувати цю угоду в судах, указуючи на те, що вона була укладена в так званий перехідний період. (Упродовж «перехідного періоду» заборонялися будь-які одноосібні дії сторін відносно флоту без прямої вказівки президентів України і Росії.)

Однією з причин ускладнення роботи вартових порядку, зазначають «Коментарі:», є те, що вітчизняні органи правосуддя часто відмовляються задовольняти вимоги українських військових, вважаючи, що подібні спори мають вирішуватися Підкомісією з питань функціонування ЧФ РФ і його перебування на території України, яка є складовою частиною українсько-російської міждержавної комісії. З огляду на те, що цю комісію очолюють президенти України і Росії, такі спори можуть тривати нескінченно довго. На думку видання, запобігти розпродажу свого військового майна Україна могла б, увівши мораторій на будь-яку реорганізацію і відчуження військових частин, городків, заводів і їхніх структурних підрозділів, передає УНІАН.

Версiя для друку