Ігор Попов: Президент буде проти формування виборчих комісій фракціями
Останні кілька тижнів процес написання змін до виборчого законодавства відбувався в закритому режимі, в пресу потрапляла інформація тільки про його потенційних учасників – «регіонала» Олександра Лавриновича та «бютівця» Андрія Портнова. Вчора напрацьований документ був зареєстрований в парламенті. До вже відомих авторів проекту додались ще два - «регіоналка» Олени Лукаш та номінальний «нунсівець» Романа Зварича.
Законопроект містить цілу низку суттєвих змін до виборчого законодавства, починаючи від скорочення виборчої кампанії до 90 днів і скасування відкріпних талонів, і закінчуючи змінами системи судового оскарження виборчого процесу та результатів виборів. Проте вже зараз експерти найрезонанснішою та найскандальнішою новелою проекту БЮТ та Партії регіонів називають процедуру формування виборчих комісій.
Згідно документу, територіальні та дільничні комісії будуть формуватися спільно парламентськими фракціями та кандидатами в Президенти. Проте парламентські фракції матимуть абсолютну перевагу в комісіях. В територіальних і малих дільничних комісіях парламентських представників буде 2/3, в середніх дільничних - 3/4, а у великих дільничних 4/5. Все решта розподілятиметься між представниками кандидатів в Президенти шляхом жеребкування.
Які за таких умов шанси у того ж Яценюка чи Гриценка проконтролювати підрахунок голосів та відстояти свій результат на виборах? – Питання більш ніж риторичне. Схоже, що Віктору Ющенку така норма також не сподобається, і не виключено, що проект змін до виборчого законодавства він може ветувати.
Свою думку щодо запропонованих змін до законодавства щодо виборів Президента, а також про ситуацію з проведенням референдуму щодо президентської Конституції в бліц-інтерв’ю «Главреду» розповів представник Президента в парламенті, заступник голови Секретаріату Президента Ігор Попов.
Ігорю Володимировичу, сьогодні Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект щодо внесення змін до закону про вибори Президента. Ви як представник Президента в парламенті та колишній голова Комітету виборців України можете оцінити запропоновані БЮТ та Партією регіонів виборчі зміни?
Я ще детально не вивчав весь законопроект, але можу сказати, що в мене є позитивні враження. В технологічному плані, що стосується скасування відкріпних посвідчень, то це позитивна зміна. Так само Президент абсолютно підтримує ідею скорочення термінів виборчої кампанії з 120 до 90 днів. Організатори виборів в Україні зможуть провести виборчу кампанію за 90 днів.
В той же час вже помітні негативи в ухваленому в першому читанні законопроекті. Скажімо, пріоритетне право на формування виборчих комісій надається фракціям Верховної Ради України. Це ж вибори президентські, і парламентські фракції не мають мати такого впливу на формування виборчих комісій. В проекті ж закону сказано, що 2/3 чисельного складу комісій формуються парламентськими фракціями. Решту ж місць розподілятимуть на всіх кандидатів у президенти методом жеребкування. Це є певною узурпацією права на формування комісій. Це, звичайно, порушення права кандидатів в президенти. Я думаю, що запропонований парламентом механізм формування виборчих комісій буде заперечуватися Президентом.
На вашу думку, за такої схеми формування виборчих комісій Президент може накласти вето на даний законопроект у разі його остаточного ухвалення?
Цей законопроект був оприлюднений тільки вчора ввечері. Його тільки сьогодні схвалили в першому читанні. Звичайно, ми цей документ ще будемо детально вивчати. Якщо там буде багато принципових зауважень, то закон буде повернутим на доопрацювання.
Ви погоджуєтеся з твердженням, що за допомогою такої системи формування виборчих комісій альтернативних кандидатів в президенти відсувають від контролю над виборчим процесом?
Звичайно. Члени комісій в український реаліях – це не просто частина виборчої машини. Члени комісій є засобом перехресного контролю між суб’єктами виборчого процесу за ходом і встановленням волевиявлення громадян. Хоч кандидати зможуть направляти на виборчі дільниці своїх спостерігачів, але члени комісій мають набагато більше прав й впливають на ухвалення рішень. Тому запровадження такої системи утворення виборчих комісій не є рухом вперед.
В законопроекті від БЮТ та ПР сказано, що голова, заступник та секретар комісії не можуть бути від одного суб’єкта виборчого процесу. Можливо, що за певних обставин за пропонованої системи формування комісій голова буде від фракції Партії регіонів, заступник від кандидата Януковича, а секретар від технічного кандидата того ж Януковича?
Теоретично це можливо. Хоча термін «технічний кандидат» - це термін політичний, а не юридичний. Якщо порахувати статистично, то імовірність подібної ситуації буде досить малою, хоча все ж таки буде.
Запропонований закон також передбачає, що виборча комісія ухвалює рішення не більшістю від складу комісії, а більшістю від присутніх членів комісії. Це дає підстави для махінацій?
Цю ситуацію можна розглядати з двох боків. З власного досвіду знаю, що інколи дуже важко зібрати комісію й деякі рішення блокуються, коли частина членів комісії свідомо не приходять на засідання. З іншого боку, цією нормою також можна маніпулювати. Можна легко передбачити, що про засідання комісії будуть попереджати не всіх, а тільки потрібних членів. Рішення комісій можуть ухвалюватися кулуарно на користь якоїсь із політичних сил.
Можливо, що за таких умов одночасно зберуться три частини комісії однієї дільниці і ухвалять протилежні рішення?
Треба уточнювати існування кворуму для засідання комісії й подібні важелі та противаги. Також треба подивитися на регламент роботи комісії, який буде встановлений, тобто, обов’язковість присутності на легітимному засіданні комісії чи то голови, чи то секретаря. Думаю, що не зможуть кілька частин комісії діяти паралельно.
Які ще принципові зауваження є у вас до проекту змін до закону про вибори Президента?
Треба більш детально його вивчити. Особливо треба звернути увагу на механізм оскарження виборчого процесу. Є питання до того, які питання й які саме судові інстанції можуть розглядати. В законопроекті щодо цього є кардинальні зміни і треба все системно опрацювати.
Який механізм формування виборчих комісій влаштував би вас аби і технічні кандидати не паралізували роботу комісій, і парламент не узурпував право на їх формування?
Ця норма вже була запропонована, вона вже діяла на виборах 2006 й 2007 року. Є рівність всіх суб’єктів виборчого процесу й вони подають своїх членів дільниць. Але коли їх кандидати не працюють, то комісії оперативно вносять зміни в складу комісій з числа резерву. Дійсно, були претензії, що кандидати подавали до складу комісій людей, які навіть про це знали. Але те, що запропоновано авторами законопроекту не знімає проблему, а ще й створює нові.
Ігорю Володимировичу, ще 6 червня Верховна Рада ухвалила закон про референдум авторства Олександра Лавриновича. Чи є якесь рішення Президента щодо нього, тобто, чи накладено вето?
Цей документ ще перебуває на розгляді. Чи є у Президента до нього зауваження, не знаю, я цією темою не займаюся.
Останнім часом багато говорили про всеукраїнський референдум щодо проекту Конституції Віктора Ющенка. Чи вже створено якісь ініціативні групи для збору підписів з цього приводу?
В мене немає інформації, що хоч одна група для збору підписів вже зареєстрована.
Теоретично, ви бачите можливість провести цей референдум за чинним законом про всеукраїнський референдум, який вже давно застарів?
Цей закон дійсно морально застарів і його треба змінювати. Але він є чинним, і, в принципі, якби була політична воля і ніхто не використовував дірки в законодавстві для блокування процесу, то референдум провести можна. Референдум зараз дуже просто заблокувати окремим політичним силам.
