Два губернатори розкритикували новий Бюджетний кодекс

Губернатори Рівненської і Полтавської областей відзначають суттєві недоліки нової редакції Бюджетного кодексу України. Про це вони заявили сьогодні на прес-конференції в УНІАН. Зокрема, голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев зазначив, що вирішити проблему зі збільшенням обсягів ресурсів, які передаються місцевим органам влади, можна і не приймаючи новий Бюджетний кодекс.

«Не було жодної необхідності приймати сьогодні цей новий кодекс, оскільки практично все це можна було реалізувати у рамках діючого», - сказав Асадчев.

Він також зазначив, що після перерозподілу надходжень залишається відкритою проблема з витратами, «тому що вся витратна база залишається на тих територіях і рівнях, на яких і була».

«Виразної відповіді ми не отримали, окрім слів про те, що це буде покрито за рахунок держбюджету. Я не ставлю питання, де ці кошти візьме державний бюджет, але це лише зацентралізує систему. Тому що якщо сьогодні ми можемо мати ресурс за рахунок перевиконання і самі розпоряджатися цими грошима, то тепер ми будемо змушені просто чекати, як виконуватиметься державний бюджет», - зазначив Асадчев.

Він підкреслив, що тепер виникатимуть великі складнощі з прийняттям майже 12 тисяч бюджетів, а також з їх наповненням. При цьому, якщо виникатимуть проблеми з виконанням якогось місцевого бюджету і з'явиться необхідність його зміни, то для внесення таких змін доведеться вносити зміни до держбюджету.

«Механізми, закладені у цьому кодексі, дуже недосконалі, і вони набагато гірші за ті, які є сьогодні, - сказав Асадчев. - Тому, з одного боку, більше ресурсів передається місцевим органам влади - це хороша справа, а з іншого боку - через які механізми це здійснюється?».

У свою чергу, голова Рівненської обласної державної адміністрації Віктор Матчук зазначив, що до прийняття нової редакції Бюджетного кодексу потрібно було створити свого роду фундамент, зокрема, завершити адміністративно-територіальну реформу і внести зміни до низки нормативних актів.

«Якщо ми передаємо кошти на рівень сіл, то це обов'язково потрібно робити і це позитив у новому Бюджетному кодексі, але нам спочатку треба було провести адміністративно-територіальну реформу і зробити ці сільські громади більш-менш рівноцінними і такими за чисельністю, щоб можна було власними доходами хоч трохи підтримувати або утримувати самих себе», - підкреслив Матчук.

За його словами, сьогодні є села, у яких проживають лише кілька сімей, а є і такі, кількість населення яких перевищує кілька десятків тисяч людей. «І те село - і те село, і там є рада - і там є рада. Яким чином цей Бюджетний кодекс зможе врахувати, притому що бюджети формуватимуться у Києві, особливості всіх цих 12 тисяч общин?», - сказав Матчук.

На думку Асадчева, що за бажання існуючі недоліки у новому Бюджетному кодексі можна усунути протягом тижня, підготувавши відповідні зміни. При цьому він підкреслив, що «якщо в основі (прийняття Бюджетного кодексу. - Ред.) є політична складова, то, звичайно, всі спроби зробити його краще відкидатимуться».

Як повідомлялося, 23 червня Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (нова редакція). «За» проголосували 232 народних депутата з 436, зареєстрованих у залі. Не голосувала у повному складі фракція Партії регіонів. Майже у повному складі за цей закон проголосували фракції БЮТ, Блоку Литвина і КПУ, а з фракції НУНС його підтримали 33 народних депутати.

Цим законом передбачено формульный розрахунок трансфертів прямих взаємин між державним бюджетом і безпосередньо бюджетами сіл, селищ і міст районного значення. Як зазначив голова Верховної Ради України Володимир Литвин, цим законом передбачається наявність 12 тисяч бюджетів замість 700, які існують сьогодні.

Під час доповіді заступник міністра фінансів України Анатолій Мярковський зазначив, що тепер «будуватимемо відносини безпосередньо, тобто безпосередньо з державного бюджету здійснюватиметься перерахування міжбюджетних трансфертів за рішенням Верховної Ради України» у конкретні села, селища і міста.

24 червня перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак повідомив, що у Секретаріаті Президента продовжується вивчення змін до Бюджетного кодексу України.

Висловлюючи свою думку про документ, Шлапак зазначив, що у нього є великі побоювання з приводу того, що Мінфін може зіткнутися з труднощами при розрахунку місцевих бюджетів, число яких значно збільшується. «Мене особисто хвилює лише одне - яким чином сьогодні Міністерство фінансів може розрахувати 13 тисяч бюджетів. На мою думку, організаційно вони це завалять, хоча, можливо, я не правий. Але якщо у нас колосальні проблеми з розрахунком 700 бюджетів, то що робитимуть, коли їх буде 13 тисяч?» - сказав Шлапак.

Версiя для друку