Олександр Лавринович: «У Президента є право оголошувати дострокові парламентські вибори просто зараз»
Щодо Конституції ПРіБЮТ сам «регіонал» чесно зізнається, що насправді той проект йому не дуже подобався, забагато там було політичної доцільності. І Венеціанська комісія його б точно не схвалила. Складається враження, що досвідчений юрист навіть задоволений з того, що документ так і залишився проектом.
Крім цього, перший віце-спікер Верховної Ради стверджує, що ідея проведення одночасних президентських та парламентських виборів вже неактуальна і не можлива до реалізації з юридичної точки зору. Проте дострокові парламентські вибори зараз реальні, і, на його переконання, Президент має повноваження оголошувати вибори хоч сьогодні. Потрібна лише воля Президента...
Про це, а також про багато інших цікавих деталей політичного життя держави Олександр Лавринович розповів в інтерв’ю «Главреду».
«Не бачу можливості провести одночасні президентські та парламентські вибори»
Олександре Володимировичу, Верховна Рада призначила президентські вибори на 17 січня 2010 року. Але деякі депутати висловили припущення, що і ця дата не остаточна і її ще можуть оскаржити в Конституційному суді. Навколо цього ще можливі спекуляції?
Будь-яке рішення, прийняте у Верховній Раді, може бути оскаржено у КС. Для цього достатньо підписів сорока п’ятьох народних депутатів або Президента України. З моєї точки зору, це єдина дата, яка абсолютно точно відповідає тій формулі, яка сьогодні закладена в тілі Конституції. Тож я не думаю, що у Верховній Раді буде ще повернення до цього питання.
Віктор Федорович нещодавно сказав, що для нього був би прийнятним варіант, аби президентські та парламентські вибори відбулися в один день. З юридичної точки зору, чи можливо після призначення президентських виборів на 17 січня провести одночасно президентські та парламентські вибори?
З юридичної точки зору не бачу можливості провести одночасні президентські та парламентські вибори.
У Конституції є заборона на призначення дострокових парламентських виборів у період шести останніх місяців повноважень чинного Президента. Але жодний правник і астролог не скаже точно день, коли закінчаться повноваження чинного глави держави. Є точна дата виборів, визначена парламентом. 17 січня буде проведено перший тур виборів. Тобто до 17 липня рішення про дострокове припинення повноважень парламенту можна приймати, це на 100% юридично правильно. Чи можна приймати таке рішення у серпні? Це вже дуже суперечливо. Раптом станеться так, що 17 січня, в першому турі виборів, більше 50% виборців проголосують за Віктора Януковича? Він стає Президентом і інавгурація відбувається, умовно, 23 січня. Може таке бути? Може. Тоді 17 липня – точно крайня точка можливого оголошення дострокових парламентських виборів. А може бути, що не буде переможця в першому турі і буде через три тижні другий тур. Після цього ЦВК оголосить результати, будуть судові оскарження, потім підготовка до інавгурації, й усе це затягнеться…
…ледь не до 1 березня...
Так. Але хто може дати відповідь на питання, в який день закінчаться повноваження Президента? Вони закінчаться в той день, коли новообраний президент зійде на посаду.
Фактично Президент має право розпускати парламент ледь не до 17 січня, тому що дату півроку ніхто не може вирахувати юридично?
Президент на власний розсуд теж не має права все трактувати. Тому я кажу, що до 17 липня сумнівів не викликає жодних, а далі є питання, і можуть бути сумніви щодо того, наскільки правомірним є рішення глави держави.
Після видання указу про дострокове припинення повноважень парламенту у період шістдесяти днів мають проходити позачергові вибори. А щоб вони відбулися одночасно з черговими президентськими, таке рішення має бути прийнято напередодні 17 листопада. У мене є великі сумніви, що в цей час Президент ще матиме на це повноваження. Це виходить за логічні рамки шести місяців.
Наскільки реально, що до 17 липня Президент видасть указ про дострокові парламентські вибори? Віктор Янукович казав, що він би хотів, аби парламентські вибори відбулися до президентських. Чи бачите ви підстави, які можуть виникнути, щоб провести дострокові парламентські вибори?
Я не лише їх бачу, я читав, вони записані у статті 90 Конституції.
Але ви як політик і перший віце-спікер парламенту маєте бачити найреальніші з них. Зараз говорять про те, що фракція НУНС може вийти з коаліції. Які ви бачите можливі сценарії розвитку подій у такому разі, адже 30 днів з дня виходу НУНС уже минуть після 17 липня?
Якщо фракція вийде і протягом тридцяти днів не буде сформовано нову коаліцію, то у Президента є право, яке він має і сьогодні, щоб видати указ про дострокові вибори. Хоча знову ж постає питання 17 липня. Але у Президента є право оголошувати дострокові парламентські вибори і зараз.
Сьогодні це право в нього є, бо Конституція вимагає, щоб коаліція створювалася не лише за рішенням фракцій, які сумарно мають голосів більше половини конституційного складу Верховної Ради. Конституція передбачає, щоб до складу коаліції входили поіменно не менше половини конституційного складу парламенту. Сьогодні реальний склад коаліції – 212 депутатів. Тобто 226 не складається ніяк.
Тобто на дану годину Президент уже має конституційне право оголошувати парламентські вибори?
З моєї точки зору, він має безсумнівне право приймати таке рішення.
Багато хто з цим не погоджується, коаліціанти говорять про іншу логіку прочитання цих норм Конституції...
Я розумію, тому що всі тлумачать статтю Конституції, посилаючись на рішення Конституційного суду в частині, що коаліції створюють парламентські фракції. Це неможливо оскаржувати, це так записано справді. Але ніхто не хоче прочитати через кому інше речення статті 83.
Можна згадати засідання КС, коли ви з Оленою Лукаш сперечалися з цього приводу з Ключковським та Портновим. Не все було так однозначно...
Ну, Портнов сперечається... Звичайно, коаліцію утворюють фракції. Але далі є кома, і записано, що до «коаліції входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради». Це можна тлумачити якось інакше, ніж так, як написано?
У нашій країні можливо все... Президент до 17 липня скористується свої правом?
Ну, це запитання до нього. Я прогнозувати дії нашого Президента не беруся.
Чи можливо, що у разі виходу НУНС з коаліції в парламенті утвориться якийсь інший формат коаліції, за участю Партії регіонів?
Мені складно в це повірити. Я вважаю, що ймовірність цього є мізерною і наближається до нуля.
Володимир Литвин нещодавно сказав, що Партія регіонів із Президентом можуть домовлятися про проведення найближчим часом дострокових парламентських виборів. Чи є такі домовленості з Президентом?
Це якась дивовижна річ. До чого може бути наша партія, якщо рішення про це приймає глава держави на підставі Конституції і свого бажання? Тобто це його право, а не його обов’язок. Він може цим правом скористатися, а може й ні, це його справа. До чого тут опозиційна фракція, яка «дуже завзято» підтримує цього Президента?
До речі, чи можливо відновити чинність указу №911 про дострокові парламентські вибори від жовтня 2008 року? Нещодавно було рішення суду, після якого пішли розмови з цього приводу...
Знаєте, це творчість, яка нічого спільного не має з правом. Те, що робилося в Секретаріаті у передостанні місяці, там я вже не бачу цієї тенденції. Приймалися рішення про скасування документів про призначення, це як анулювання свідоцтва про народження. А які будуть правові наслідки після того – це вже нікого не цікавило. Так само й щодо відновлення дії цього указу. Я не знаю, навіть і сміятися з цього вже не хочеться, це поза межами здорового глузду.
Олександр Єфремов нещодавно сказав, що за певних обставин дострокові парламентські вибори можуть зірвати обрання глави держави. Адже парламент через те, що буде неповноважним, не ухвалить бюджет на наступний рік, і грошей на президентські вибори не буде…
А вони передбачені в цьому бюджеті.
В чинному коштів передбачено дуже мало, основні витрати мають бути в бюджеті на наступний рік, а його не буде кому ухвалювати...
Ну, тут немає жодних побоювань. По-перше, дострокове припинення повноважень не означає, що парламент стає неповноважним у день виходу указу. Це чітко регулюється тією ж частиною першою 90-ї статті Конституції, де сказано, що повноваження Верховної Ради припиняються в день складання присяги новообраними депутатами. Точно таке саме формулювання і з Президентом, тому що не може бути вакууму у владі. Верховна Рада цього скликання може працювати аж до моменту скликання першої сесії наступної.
По-друге, дострокові вибори мають відбуватися в межах шістдесяти днів. Тобто вже новий склад Верховної Ради працюватиме кілька місяців перед датою голосування на президентських виборах. Парламент зможе приймати всі необхідні рішення. Я взагалі не бачу жодної проблеми.
Ми пам’ятаємо, що 2007 року Президент не погоджувався з тим, що парламент повноважний до присяги новообраної на дострокових виборах Ради...
Він не погоджувався також і зі своїми указами, які потім поскасовував. Те, що ті вибори не вписувалися ні в українську Конституцію, ні в будь-які норми права, це очевидний факт для людей не лише в Україні, а й за її межами. Я думаю, що ви не забули, що з цього приводу було рішення ПАРЄ.
«Я не думаю, що для когось в Україні є значущим, коли буде оголошено про початок виборчої кампанії – за сто двадцять днів чи за дев’яносто»
Днями Віктор Федорович заявив, що Партія регіонів подасть свій законопроект щодо змін до закону про вибори Президента. ЗМІ вже написали, що ви особисто з представниками БЮТ працюєте над документом. Партія регіонів подаватиме свій проект окремо чи спільно з БЮТ, які головні його новели?
Ми подаватимемо проект змін, які стосуватимуться виключно технологічних уточнень для проведення кампанії. Жодних змін сутнісного характеру ми пропонувати не будемо. А для того, щоб ці зміни реально підтримали у Верховній Раді, необхідні попередні консультації з партнерами. Зрозуміло, що найімовірнішими суперниками на президентських виборах є Віктор Федорович Янукович і Юлія Володимирівна Тимошенко. Вони мають найбільші парламентські фракції, тому цілком природно, що ми попередньо узгоджуємо підходи, які хочемо запропонувати.
Можу сказати, що це будуть мінімальні зміни, які вирішать питання нефункціональності окремих статей. Є потреба змінити назви деяких органів, причетних до проведення виборів. Деякі процедури вже неможливі. Є проблема того, що ухвалювалося окреме рішення 2004 року про повторне голосування, ось це треба унормувати.
У цього законопроекту авторство буде окремим від Партії регіонів чи таки спільним з БЮТ?
Авторство буде обов’язково спільним з БЮТ, а можливо, ще й з іншими фракціями. Ми хочемо одразу показати, що це є спільний продукт, який має слугувати максимально чіткому, відкритому та рівному виборчому процесу.
Ви з Андрієм Портновим працюєте над цими змінами?
З Андрієм Портновим, але не тільки. Оскільки він уповноважений своєю фракцією займатися цим питанням, а правові питання у фракції Партії регіонів доручено вести мені. Я думаю, що це не є державною таємницею.
До преси вже просочилися деякі поправки, над якими ви працюєте. Найскандальніше положення — це спосіб формування виборчих комісій. Є інформація, що за вашим проектом комісії формуватимуть лише парламентські фракції. А це виводить з процесу контролю за виборами Яценюка і всіх альтернативних кандидатів...
У нас ще немає проекту взагалі, а вже в ньому є скандальні статті (сміється)…
Спосіб формування комісій - для нас це взагалі не є питанням. Нехай буде так, як воно сьогодні передбачено в законі. Ми можемо не чіпати це в принципі...
У чинному законі ж сказано про те, що кожен кандидат має право пропонувати двох членів комісії...
От і добре.
А щодо виключення Верховного Суду з процесу оскарження результатів виборів. Таке буде у вашому проекті?
Такого питання у нас узагалі не виникало, бо виключати можна те, що є. А як можна виключити те, чого немає?
Хто буде найвищою судовою апеляційною інстанцією на виборах: Адміністративний суд чи Верховний Суд?
Ви запитуєте про можливі зміни чи про суди взагалі?
Про можливі зміни до вашого закону.
У чинному Кодексі адміністративного судочинства визначено, що вищою інстанцією в усіх виборах в Україні та референдуму є Вищий адміністративний суд. А в чинному законі про вибори є повноваження Верховного Суду на припинення, зняття з реєстрації кандидатів за поданням членів ЦВК за окремими позиціями. Тобто вилучати можна те, що є, а якщо таких пунктів немає, то вилучати не можна. Вставляти такі статті у нас теж у планах не було. Тому я бачу, що ми про щось навіть не думаємо, а преса каже, що у нас уже готовий текст стосовно цього. Це взагалі кіно…
Ви працюєте над питаннями голосування вдома та відкріпних талонів?
Ми обговорюємо проблеми існування відкріпних талонів, наскільки вони виправдали себе і наскільки вони реально захищають права громадян, чи можна їх використовувати для спотворення волевиявлення громадян. Дискусія щодо цього ще триває.
Про голосування на дому також іде дискусія, наскільки тут захищаються права громадян або наскільки, навпаки, це може сприяти порушенням. Для нас тут узагалі немає принциповості, як це буде. Головне, щоб це була єдина точка зору і щоб було зрозуміло, що жодної якоїсь преференції навіть у дрібних деталях ні в кого не виникне. І обов’язково буде захищено права громадян.
А щодо скорочення термінів виборчої кампанії? Які вигоди особисто ви бачите від того, щоб виборча кампанія була не сто двадцять днів, а дев’яносто?
Вигоди? Як можна бачити якісь вигоди?
Це дає якісь позитиви, може бути якась бюджетна економія ресурсів?
Навряд.
А в чому тоді сенс? Володимир Литвин уже другий тиждень про це говорить.
Кожен політик використовує ту тему, яку він вважає за потрібне. Я не думаю, що для когось в Україні є суттєвим, коли буде оголошено про початок виборчої кампанії, за сто двадцять днів, чи за дев’яносто днів. Я розумію, що може цікавити, в який день відбудуться вибори. А скільки днів будуть працювати виборчі комісії, не думаю, що це становитиме якийсь інтерес. Невелика економія оплати праці членів комісії, це буде, але вона не така вже й велика. Звісна річ, що вона перекриється іншими витратами, які будуть у тому числі й на органи ведення реєстру та інші питання. Я думаю, що сума витрат не буде істотно відрізнятися від тієї, яка планувалася раніше.
На вашу думку, чи буде готовий реєстр виборців до дня голосування?
Я не володію цією інформацією повною мірою. Знаю, є твердження, що буде. Але у той самий час пропонується ситуація, що дані цього реєстру будуть уточнюватися виборчими комісіями, за участі тих же Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Департаменту з виконання покарань і військових комісаріатів.
Я не впевнений, що створення такого окремого державного органу має позитивний характер. Тому що позитив був би тільки тоді, коли б функціонував в он-лайн режимі електронний облік, який відповідно до програми давав би можливість відстежувати виборців від дня народження до віку, коли людині виповнюється вісімнадцять або вона відходить в інший світ. Було б добре, аби фіксувалася виборча адреса, яку громадянин для себе обирає. Тоді в цьому є сенс, а в такому вигляді, як він існує, як на мене, реєстр виборців - це лише висмоктування коштів з державного бюджету у великих розмірах.
«Якщо керуватися здоровою логікою, то звільняти міністрів коаліція більше не буде»
Міністр юстиції нещодавно роз’яснив ситуацію щодо повноважності Кабінету Міністрів. Він казав, що Кабмін повноважний, якщо в уряді є сімнадцять міністрів. Рішення можуть ухвалюватися, якщо за них голосують 13 міністрів. Чи погоджуєтеся ви з цією логікою? І що станеться, якщо міністрів стане менше 2/3? Які юридичні наслідки настануть після цього?
Якщо в складі Кабінету Міністрів буде менше від половини його складу, він не зможе ухвалювати жодних рішень. Якщо уряд не має можливості ухвалити жодного рішення, то він не функціонує. Хоч це не передбачено ні законами, ні Конституцією, але очевидно, що де-факто уряду немає. Я би тут скористався правом правової аналогії. Є норма, якщо протягом шістдесяти днів не сформовано новий уряд, то потрібно приймати рішення про дострокові вибори.
Щодо повноважності. Багато юристів кажуть, що коли менше 2/3 міністрів, то уряд стає неповноважним і не може ухвалювати колективних рішень…
Не можу це підтвердити, і не хочу цього заперечувати, оскільки мені не відомо про наявність в Україні жодної правової норми, яка б точно визначала повноважність Кабінету Міністрів, у якому повинно бути понад дві третини членів уряду. Цього в чинному Законі про Кабінет Міністрів немає.
Це виводять зі статті 10-ї закону, де записано, що уряд стає повноважним, коли дві третини міністрів присягнули...
Можна робити таке припущення, але категорично говорити, що в даному випадку він стає неправомочним, я би не став. Буквальної норми такої немає.
Янукович не так давно казав, що, насправді, Партія регіонів не буде стимулювати відставку уряду. Говорять, що Партії регіонів вигідно, щоб чинний уряд працював до виборів, тому що приходити у владу за кілька місяців до президентських виборів, у розпал кризи, це не дуже вигідно для будь-якого кандидата включно з вашим лідером. Причини його заяв саме в цьому?
Я вважаю, що тут потрібно дивитися не з цієї точки зору, а позиції того, чи для країни добре чи погано повна відсутність будь-якого управління. Я вважаю, що ми повинні забезпечити умови, щоб зміна уряду відбувалася після наступних парламентських виборів, чергових чи позачергових — не має значення. Тимчасовість в діях та рішеннях уряду ніякої користі державі не принесе.
Скоро може відбутися голосування за відставку деяких міністрів, називають багато прізвищ: Вакарчук, Вовкун, Луценко… Партія регіонів голосуватиме за відставку цих людей?
За відставку людей, які мають результатом своєї роботи негативну оцінку, звичайно. Партія регіонів буде це підтримувати. Але я можу передбачити, що питання відставки міністрів вже до розгляду навряд чи будуть вноситися. А якщо і будуть вноситися, то знайти необхідну кількість голосів народних депутатів буде досить складно. Оскільки, ви розумієте, що така кількість вакансій, якщо б вона з’явилася в уряді, то поставила б під питання правомочність Кабміну і можливість його роботи.
Тобто більше звільняти сама коаліція не буде?
Якщо керуватися здоровою логікою, то, я думаю, так.
Можуть виникнути обставини, щоб Партія регіонів проголосувала за призначення когось із міністрів в уряд Тимошенко?
Звичайно ні. Це взагалі якось нелогічно, як ви собі це уявляєте? Як може опозиція формувати Кабінет Міністрів для іншої політичної сили?
«Якщо після президентських виборів залишиться цей склад Верховної Ради, швидше, що буде третя спроба співпраці БЮТ та ПР»
Олександре Володимировичу, восени в інтерв’ю «Главреду» ви розповідали, чому тоді не склалася коаліція БЮТ та Партії регіонів. Нещодавно ситуація повторилася. Минулого разу ви казали, що між Партією регіонів і БЮТ не вийшло щасливого довгого життя. Чому цього разу знову не вийшло щасливого довгого життя? І чи це була остання спроба?
Ви знаєте, це ж все не тому, що між БЮТ та Партією регіонів є палка пристрасть, що маємо обов’язково спільно працювати. Ви ж розумієте, що це політична даність, яка є в Україні. Є дві фракції, які у випадку їх погоджених дій можуть вирішити будь-яке державне питання.
А у випадку протистояння, одна з величезними потугами може ухвалювати тільки окремі рішення. Це ненормальна для країни ситуація. Враховуючи те, що потрібно створювати стабільну систему, яка б могла працювати, відбувався пошук тих точок дотику, спільних підходів, які можна було б реалізувати. Але чи буде повернення до третьої спроби? Я не можу бути категоричним, але якщо після президентських виборів залишиться цей склад Верховної Ради, швидше, що буде третя спроба співпраці БЮТ та ПР.
Тобто буде, але тільки після президентських виборів?
До президентських виборів я виключаю в принципі таку можливість, а після президентських виборів ймовірність цього існує достатньо висока, тому що потрібно буде ухвалювати якісь рішення. Партія регіонів після перемоги на президентських виборах не отримає парламентської більшості, вона отримає тільки президента.
Чи можна вважати головною причиною провалу цієї коаліції непереборну недовіру й страх, що всі процедури, які передбачені під час створення коаліції, а з ними і зміни до Конституції могли б зірватися на останньому етапі?
Певною мірою це завжди є при підготовці таких серйозних масштабних проектів. Якщо ви згадали про осінь минулого року, то тоді були погоджені дії, планувалася більш тривала співпраця, і тут фракція Блоку Юлії Тимошенко ухвалює рішення скасувати ті закони, які ми разом приймали. Я тут не хочу уточнювати, з чиєї ініціативи, просто без будь-яких консультацій, попередження, взяли і вчинили такий крок. Тому очевидно, що очікування несподіваних кроків постійно існує, недовіра між БЮТ та ПР — це факт.
Більше того, я вам скажу, після того ми ж знову продовжували консультації, і раптом посеред цього процесу виникає ситуація, коли оголошується про створення нової коаліції, з такою не дуже певною процедурою, і не дуже певним складом. Не приймаючи до уваги порядок створення коаліції, який виписаний у регламенті й усе решта. Не хочеться вже про це згадувати, але сам факт, що є підстави для недовіри.
Нещодавно в інтерв’ю одному з видань ви сказали, що фактично у вас є що показати громадськості, щоб ударити по БЮТ після того, як вони почали відхрещуватися від усіх домовленостей по коаліції. Що у вас є таке, щоб показати? Це великий договір та коаліційна угода з підписами?
Я не хочу повертатися до цього питання.
Але є щось істотне, що можна показати?
....
«Спільний текст Конституції з БЮТ мені, м’яко кажучи, не дуже подобався»
Ви були одним із розробників Конституції від БЮТ та ПР. Скажіть, чи визнав би світ цей можливий проект Конституції БЮТ та Партії регіонів? Який висновок вона б отримала у тій же Венеціанській комісії?
Це дуже гіпотетична розмова, оскільки не було остаточного варіанту. Все залежить від того, що було б в остаточній редакції. Я на сто відсотків упевнений, що були б критичні зауваження у будь-яких експертів і в Україні, і поза її межами, у тому числі й у Венеціанської комісії.
Я неодноразово говорив, що той текст, який був на фінальній стадії обговорення, мені, м’яко кажучи, не дуже подобався. Там була суміш підходів з конституційного права, з вирішення питань відомчого законодавства, галузевого законодавства, статутного законодавства – того, що регулюється підзаконними актами чи взагалі відомчими інструкціями. Це було присутнє в тексті з «благими намірами». Важко було вести дискусію, коли працювали і домінували політичні аргументи, а не правові.
Але я свідомий того, що Конституція — це політико-правовий документ, і 1995-1996 років, коли ми виходили на формування остаточного тексту, у нас були схожі проблеми. Але тоді була велика перевага в тому, що процес роботи над цим документом був публічний, що стримувало від реалізації своїх політичних побажань, якщо вони виходили, скажімо так, за межі кваліфікованого відстоювання своєї політичної позиції. У нашому випадку цих стримуючих чинників не було.
Таке складається враження, що ви навіть раді, що цей проект Конституції не було ухвалено?
Я не можу сказати, що я радий, тому що для того, щоб бути радим чи не радим, потрібно було завершити цю роботу. Оскільки вона не була завершена, то я маю радість від того, що є велике напрацювання по принципових позиціях, які потрібно коригувати, звертаючи увагу на правові аспекти і на суспільну реакцію.
Можливо таке, що ці напрацювання після президентських виборів знадобляться?
Я впевнений, що обов’язково знадобляться.
Якщо після президентських виборів буде коаліція Партії регіонів і БЮТ, то ці напрацювання ляжуть в основу змін до Конституції?
Я не хочу розмовляти в контексті «якщо», «щоб», «коли»… Буде той день — буде рішення щодо формату наступної роботи. А те, що ця робота буде обов’язково витребувана по багатьох позиціях, де є розуміння спільних підходів, у мене сумнівів не виникає.
Нещодавно з фракції Партії регіонів було виключено кількох членів, навіть на табло вони тепер висвічуються як «позафракційні».
Слово «кілька» треба замінити на слово «два» .
Там були конфлікти по Луганську, по Криму й по інших лініях. Ви припускаєте, що до президентських виборів у тому рядочку з’являться ще три чи чотири депутати з Партії регіонів? Чи може ще хтось піти з партії?
Можливо, але не піти, а бути виключеним. Це абсолютно нормальний процес, який притаманний усім політичним партіям, особливо, найбільшій партії, яка має чисельність більшу, ніж усі інші політичні партії разом узяті в Україні.
А скільки членів з вашої партії можуть ще піти? Хто ці люди?
Я не можу говорити, скільки може потенційно, чи взагалі у когось виникне бажання конфліктувати з політичною програмною позицією партії, чи шукати собі іншу політичну долю, реалізовувати свої таланти в інших політичних проектах, чи в існуючих політичних партіях. Дві людини, які прийняли для себе рішення й поставили себе відразу поза партією. Але це рішення не приймалося сьогодні, а от завтра їх виключили. Це тягнулося дуже довго, були заяви цих людей і їх задовольнили. Є й в інших партій така сама ситуація, але вони просто не приймали рішення про виключення з фракції, бо є розуміння того, що зменшиться чисельність, там виникає по багатьох регламентних процедурах дисбаланс. Для Партії регіонів такої проблеми не існує, тому що вона найбільша.
У Партії регіонів вже розподілено ролі на виборчу кампанію. Чи підтверджуєте інформацію, що ви будете керувати всім юридичним напрямом виборчої кампанії Партії регіонів та Віктора Януковича?
Так, це правда.
«Політиці в футболі немає чого робити»
Ми знаємо, що ви любите грати в футбол...
Ви звідки про це знаєте?
Розказують люди, що ви часто граєте з друзями...
(Сміється)
Чи бувало, що ви з Володимиром Литвином грали в одній команді?
В одній ні, не було. А в командах, які грали між собою, так.
Якісь негласні турніри у вас проводяться між парламентськими фракціями або в подібному форматі?
Ні, я такого не пам’ятаю. І взагалі, я не прив’язую свій відпочинок, спорт до партійності чи фракційності. У нас грають люди, які є в парламенті, в уряді, поза всякою політикою та державним управлінням, різних симпатій і належності. Тобто це жодним чином не пов’язано.
Політика залишається поза футбольним полем?
Абсолютно. Політиці в футболі немає чого робити.
А ви в який футбол більше граєте, в міні чи на великому полі?
Зараз переважно граю в міні, на малих майданчиках, а раніше грав на великих полях. На великих тепер раз чи два на рік випадає зіграти.
