Кому потрібні перевірки на «Укртатнафті»?
Насамперед слід зауважити, що представники ДКЦПФР, а саме два співробітники центрального апарату Комісії Р.Машуренко і В.Безкровний, а так само три співробітники відділення Держкомісії в Полтавській області, намагалися розпочати перевірку ЗАТ «Укртатнафта», заздалегідь не повідомивши його керівництво про свій намір. Виглядало це дивно, оскільки згідно із законом у разі не лише планових, а й позапланових «ревізій» з боку ДКЦПФР об'єкт, що перевіряється, завжди має бути повідомлений про такі наміри Комісії. Не менш насторожує і те, що у прибулих на «Укртатнафту» представників ДКЦПФР при собі не було належним чином оформлених документів, у тому числі й тих, які підтверджували б узгодженість організованої ними перевірки з вищестоящим керівництвом. Навіть мета перевірки не була сформульована.
Переконатися в тому, що група перевіряльників, яка з'явилася на «Укртатнафті», діяла далеко не «за службовим обов'язком», можна було не лише з причини згаданих моментів. Як обґрунтування своїх намірів організувати перевірку на ЗАТ «Укртатнафта» і, що головне - припинити оборот його простих іменних акцій, очолювані Машуренком ревізори навели таке: провести таку перевірку на «Укртатнафті» ДКЦПФР попросили в НАК «Нафтогаз України». Ця інформація викликала подив, оскільки «Нафтогазу» зараз просто невигідно ініціювати призупинення обігу акцій цього ЗАТ. Відомо, що НАК зацікавлена в купівлі акцій «Укртатнафти», продаж яких з аукціону призначений на 27 червня. На торги буде виставлено 18,3% акцій ЗАТ, і Національна акціонерна компанія подала заявку на участь у торгах. За таких обставин ініціація «Нафтогазом» вилучення з обігу акцій, на які він же і претендує, видавалася нелогічною. Власне, саме з причини таких невідповідностей, а найголовніше через неналежним чином оформлені документи представники «Укртатнафти» відмовили «перевіряльникам» у наданні документації ЗАТ, яку зажадали останні.
Пояснення того, що відбувалося того дня на «Укртатнафті», швидше за все, слід було б шукати в історії взаємин української компанії з її татарськими акціонерами. Як відомо, після зміни менеджменту компанії, який працював виключно на користь татарської сторони, остання здійснила цілий ряд недружніх дій проти ЗАТ, ускладнивши цим його роботу – починаючи від блокування постачання нафти і закінчуючи брудною PR-кампанією. Зважаючи на ці обставини, так само як і непереконливість доводів ініціаторів перевірки, було цілком природно запідозрити, що насправді їхні дії не мали жодного стосунку до уявного розпорядженням як керівництва «Нафтогазу», так і ДКЦПФР, а здійснювалися за вказівкою татар. Цілком можливо, що організація «ревізійного заходу» була справою тих чиновників Держкомісії, які залишилися на посадах після зміни її керівництва, і намагаються по максимуму використати своє службове становище з меркантильними цілями, поки це ще можна зробити.
У контексті перспектив проведення аукціону з продажу акцій «Укртатнафти», на який, до речі, не допущені треті особи, що не володіють акціями ЗАТ, а «Нафтогаз», як акціонер ЗАТ, матиме пріоритетне право на придбання акцій, резонно зробити висновок, що за допомогою описаної псевдо перевірки ДКЦПФР татарські акціонери намагалися зірвати купівлю акцій. Власне, іншого пояснення тому, що згадані працівники Держкомісії з цінних паперів діяли самовільно, і без належного на те розпорядження вищестоящого керівництва, знайти поки що неможливо. Все свідчить про те, що зацікавлені в зриві аукціону татарські акціонери (АТ «Татнефть») досягли домовленості з окремими представниками ДКЦПФР, щоб ті, всупереч державним інтересам, посприяли зриву важливого аукціону. Фактично, таким чином, робиться спроба перешкодити відновленню нормальної роботи найбільшого в країні Кременчуцького нафтопереробного заводу, що в контексті нинішнього стрибка цін на паливо, та й напередодні жнив та посівної кампанії може загрожувати Україні вельми плачевними наслідками.
У ситуації, що склалася, не слід залишати поза увагою і те, що окрім татар у зриві купівлі акцій «Укртатнафти» НАКом можуть бути зацікавлені не лише татарські акціонери ЗАТ, а й урядові високопосадовці, що мають свої інтереси в паливно-енергетичному комплексі. Серед них цілком може фігурувати той самий віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов, який зараз займається в Кабміні цією сферою. Все це свідчить про те, що нині представники української влади, як би не намагалися переконати народ у своєму прагненні працювати на благо країни, продовжують мотивувати свою діяльність виключно особистими інтересами. Випадок же з працівниками ДКЦПФР, які зважилися розпочати незаконну гру за спиною у свого керівництва, наочно продемонстрував, що корупція поглинає держапарат України з «низів».
