Скинемося на… утилізацію бомби?
Члени постійної комісії Київради ї питань бюджету і соціально-економічного розвитку одним з основних аргументів на користь свого рішення висунули такий - не той, мовляв, нині у Києва бюджет, щоб закладені ще колишнім СРСР хімічні бомби утилізувати. «Та у нас сьогодні кожен мільйон на рахунку!» - емоційно резюмував голова комісії Роман Ярошенко.
Отже, лежав цей «вантаж» роками, полежить ще. До сприятливіших бюджетних часів! Та до того ж, Головне фінансове управління КМДА тільки руками розводить – фінансів немає!
А ще краще, міркували члени комісії, якщо уряд цим питанням займеться – таких «бомб» по країні багато, ось централізовано їх і слід було б знищувати. Тим паче, що і утилізувати цю «хімію» має право на всю Україну лише одна-єдина фірма – ось Кабмін і завалив би її роботою за рахунок Держбюджету.
Бомба – це, може, і голосно сказано, хоча саме така риторика в контексті обговорення питання про утилізацію так званих індивідуальних протихімічних пакетів (ІПП-8, 8А), які були закладені ще в 1971-75 роках в Держкомрезерв України і передані на відповідне зберігання київської виконавчої влади. Двома розпорядженнями Кабміну України (від 18 квітня 1996 і 18 травня 1998 року) ці пакети були розброньовані і зняті з обліку Держрезерву. А проблему їх утилізації повісили на міську владу – адже купувалися ІПП для забезпечення киян. І ось тепер, коли пакетам під 38 років, термін їх придатності давно вичерпався і велика вірогідність розгерметизації упаковок, а це означає - і зараження людей так званими полідегазуючими речовинами, у столиці немає грошей на їх утилізацію! Зберігаються вони, до речі, не в Києві, а на одному зі спецскладів в Обухові.
«Якщо на стіні висить рушниця – колись вона вистрілить!», «Ці пакети – бомба сповільненої дії, але якщо вона вибухне, то..!» - так похмуро висловлюються про ситуацію з ІПП, що не утилізували, представники ГУ з питань надзвичайних ситуацій КМДА і МНС, присутні на засіданні комісії Київради. Депутати, правда, запропонували якусь фінансову альтернативу – мовляв, можна винести на сесію Київради проект про утилізацію, але не за рахунок виділення додаткових коштів з бюджету, а в межах фінансування в нинішньому році… самих столичних МНСників. Але по обличчях МНСників відразу стало зрозуміло, що вже такої каверзи від депутатів вони ніяк не чекали – фінансування всіх структурних підрозділів КМДА в кризовому 2009 році буквально на межі...
Цей приватний факт битви за «кожен бюджетний мільйон» зайвий раз підтвердив якщо не прогрес, то збереження тих, на жаль, недобрих бюджетних тенденцій, які почали набирати обертів з осені минулого року, – доти багата київська казна продірявлювалася буквально на очах. Відверто кажучи, в позаминулому або навіть у першій половині минулого року питання ціною в 1,8 млн грн навіть не обговорювалося б – депутати на перше місце поставили б гарантію безпеки здоров'я громадян, а не якісь там навіть не 2 млн. грн.!
Нагадаємо, що торішній хвалений консолідований «найбільший бюджет Києва» - майже в 25 млрд. грн. – був недовиконаний на 20%. Бюджет 2009 року, прийнятий в рекордно пізні терміни (аж 6 березня, та й то після втручання Президента України Віктора Ющенка), більш ніж на три мільйони гривень менше торішнього, але поки наповнюється слабко, особливо його спеціальний фонд, з якого фінансується програма економічного і соціально-культурного розвитку на 2009 рік.
Ніна Красноступ, заступник начальника Головного фінансового управління КМДА розповіла, що якщо до загального фонду бюджету за перший квартал надійшло 2,651 млрд. грн. (у 2008 за цей же період – 2,609), то в спецфонд всього лише 356,6 млн. грн., тоді як торік за перший квартал цей показник становив 1 млрд. 53,5 млн. грн. А на кінець минулого тижня, тобто за п'ять місяців і дві декади, загальний фонд поповнився на 4,5 млрд. грн. (29,6% від річного), а спеціальний фонд – на 587,6 млн. грн. (це всього 15,6% від річного показника, закладеного в бюджеті).
Нагадаємо, що загальний фонд бюджету Києва наповнюється, в основному, за рахунок податків з доходів фізичних осіб і безпосередньо залежить від рівня зарплат у столиці, а спецофонд – це гроші від так званих операцій з капіталом, тобто з оренди землі, реклами тощо. Так от, якщо середня зарплата в Києві наприкінці минулого року становила 3074 грн., то в січні 2009-го – тільки 2794, в лютому – 2823, а в цілому за січень-березень 2918 грн. І, як підсумок, надходження до загального фонду зросли всього на 41,8 млн. грн., тоді як цей показник планувалося збільшити принаймні в 4-5 разів!
При цьому безробітних у столиці стало в 2,4 разу більше, ніж в 2008 році – офіційно на біржі праці зареєстровано 17 тисяч киян. Єдине, що радує – за твердженням високопоставленого фінансиста, виплату зарплат бюджетникам КМДА забезпечує, як і розрахунки за іншими захищеними статтями бюджету. Правда, з муніципальними надбавками лікарям, вчителям є проблеми, хоча до Дня медика (21 червня) були профінансовані і місячні надбавки і премії медикам в цілому на 101 млн. грн.
Ясна річ, з таким наповненням бюджету розраховувати на те, що місто розвиватиметься, як і належить європейській столиці, тобто будувати і проектувати мости, метро, транспортні розв'язки, виконувати в повному обсязі міські цільові програми і так далі, навряд чи доводиться. Марина Лукашина, начальник Головного управління економіки та інвестицій КМДА, загалом, підтвердила, що її служба готує пропозиції по коригуванню міських програм.
За її словами, показник освоєння капіталовкладень основними розпорядниками коштів міського бюджету в першому кварталі 2009 року порівняно з аналогічним періодом 2008 року зменшився рівно втричі – з 24% до 7,9%. Дуже істотно знизилися і показники промислового комплексу столиці – продукції на 35% менше, ніж у першому кварталі 2008 року. Правда, в березні вже з'явилися тенденції до поліпшення – всезнаюча статистика зафіксувала підйом на 12,2%.
А найголовніше, стверджує Лукашина, що на 22 міських об'єктах, незважаючи ні на що, все-таки роботи ведуться. У тому числі й на будівництві метро у бік Теремків - три нові станції на цій гілці міська влада планує все-таки відкрити цього року. Більш того, ухвалено рішення внести зміни в програму економічного і соціально-культурного розвитку Києва в 2009 році і продовжити проектування станцій до Одеської площі. Всім раптом стало зрозуміло, що навіть демонтаж того дорогого німецького щита, який пробиває тунелі, виллється бюджету в копієчку, адже потім знову доведеться знаходити мільйони, щоб відновити будівельні роботи на цій лінії метро.
Правда, з тих 200 млн. грн., які передбачені в стабілізаційному фонді для будівництва метро в Києві, місто досі не отримало ні копієчки. Воно і зрозуміло – в державі теж криза. Хоча Лукашина нарікає: кому потрібні будуть ці гроші на метро в грудні, адже їх ніхто вже освоїти не зможе?! А метро, тим часом, - стратегічний об'єкт для столиці, і його важливість у зв'язку з Євро-2012 зростає в багато разів.
Про те, що криза в столиці – цілком відчутна реальність, красномовно свідчить той факт, що, наприклад, надходження до бюджету від пайової участі з початку року зменшилися в 10-12 разів. Якщо в 2008 році щомісяця за цією статтею в міську казну надходило 110-120 млн. грн., то в нинішньому – не більше… 9 млн. грн. Така ситуація, перш за все, говорить про те, що «застигли» великі забудовники, які якраз і забезпечували левову частку відрахувань до спеціального фонду бюджету. Лукашина призналася, що заплановані в бюджеті-2009 показники виконати, на жаль, вже не вдасться. Тим паче, що інвестори звертаються до влади з проханнями зробити реструктуризацію (тобто послаблення) їх зобов'язань перед містом, керуючись відомим законом «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі і житлового будівництва», прийнятим ВР наприкінці минулого року.
Взагалі, що стосується підйому будівництва, то тут ситуація далека від оптимізму. «Не проблема завершити будівництва – проблема в тому, що купувати житло нікому, лічені люди купують! Сьогодні навіть «Київміськбуд» реалізує на день 2-3 квартири, хоча до кризи цей показник досягав 30-40 квартир, та ще й черга стояла!» - нарікає Лукашина. І як буде далі – прогнозувати ніхто не береться.
Щоправда, в коментарях «Главреду» начальник ГУ економіки та інвестицій розповіла, що сьогодні Києву вже можна похвастати і деякими успіхами в подоланні кризи: «Ми бачимо, що приватний бізнес почав оживати, і у сфері послуг, яка домінує в економіці міста – Київ більше надає послуг, аніж виробляє промислової продукції, що традиційно взагалі для столиць європейських міст – спостерігається вже збільшення кількості працюючих, немає скорочень. Хоча, звичайно, це далеко не ті показники, які мало місто минулого року…».
Якщо ж кризові тенденції збережуться, то загроза недовиконання міського бюджету майже наполовину(!) – на жаль, цілком реальна. Що конкретно стоїть за цією бюджетною бідою, напевно, і пояснювати не треба – мільйони киян вже минулого року відчули на своїх кишенях реалії недовиконання бюджету.
Степан Черновецький, син мера Києва і один з активних членів бюджетної комісії Київради в коментарях «Главреду» сказав, мовляв, не варто дивуватися з того, що депутати стали такі прискіпливі до виділення навіть не дуже великих – як для столиці – сум з міського бюджету: «Криза! Кожна копійка в міському бюджеті на рахунку і депутати за цю кожну копійку борються – це їхній обов'язок. А для того, щоб ми змогли ухвалювати справедливі рішення, тобто виділяти гроші справді на потреби, нам треба бути упевненими в тому, що ми не помилилися. Ось узяти хоч би питання про утилізацію хімічних пакетів, яке комісія розглядала. Справа не тільки в тих двох мільйонах, які ми повинні виділити з бюджету, - хоча і в них, звичайно, теж! – а в тому, що МНСникам забракло аргументів, щоб переконати депутатів у необхідності терміново виділити гроші. Бомба – не бомба ці пакети, але доповідачі прийшли на засідання комісії непідготовленими. Як можна узяти і віддати майже два мільйони гривень в кризовий період не зовсім зрозуміло на що?!».
Єдине, за словами Черновецбкого-молодшого, що депутати відстоюватимуть – це стабільне фінансування пріоритетних для міста соціальних програм, спрямованих на захист малоімущих киян. «Принаймні ми будемо все для цього робити!» - заявив Черновецький, відповідаючи на питання «Главреда» про те, чи торкнуться фінансових коректив, про які згадувала Марина Лукашина, і таких програм, як «Турбота», «Здоров'я киян» тощо.
Бютівець, член цієї ж бюджетної комісії Сергій Мельник менш оптимістичний. Він вважає, що міський бюджет обов'язково буде відкоригований, оскільки вже сьогодні зрозуміло, що його не вдасться наповнити навіть на рівні минулого року, і особливо постраждає спеціальний фонд, з якого якраз і фінансуються всі цільові міські програми. При цьому Мельника дуже дивує просто-таки кричущий бюрократизм міських чиновників, які… перешкоджають наповненню бюджету! Бютівець навів приклад з орендою приміщень Національною спілкою художників України. Цілий рік, виявляється, попри відповідне депутатське рішення, зі Спілкою не підписується договір оренди – а це реальні ненадходження, мільйони гривень, до бюджету.
«Про цю ситуацію знає і секретар Київради Олесь Довгий, і мер Черновецький – я особисто передавав мерові звернення із цього приводу, але чомусь вони нічого не роблять. Може, якісь додаткові аргументи потрібні? Але які, скажіть, можна вимагати в період кризи додаткові аргументи, якщо люди готові підписувати договір і платити гроші до бюджету?! І таких ситуацій, я упевнений, якщо не тисячі по місту, то сотні! І до бюджету через таку ось бюрократичну тяганину не потрапляють великі гроші…».
До речі, в кулуарах цього засідання деякі депутати, для більшої аргументації того факту, що з наповненням міського бюджету є великі проблеми, розповідали ось про яке чергове нововведення Леоніда Черновецького. Безпосередньо у його приймальні на 9-му поверсі мерії, буквально біля самих дверей у кабінет мера, стоїть прозора урна для… добродійних внесків. Схожа на ту, яка практично з початку нинішнього року прижилася на першому поверсі мерії, біля стіни за вхідними турнікетами.
Але різниця, за словами депутатів, відчутна «на око». На першому поверсі, за склом видніються суцільно або копійчані, або одно-, двогривневі пожертвування. Натомість в урні біля кабінету мера – менше 50-гривневої купюри і не побачити. Більш того, злі язики плещуть, що не вкинути внесок тому, хто входить до мера, – собі дорожче, адже двійко-трійко пар гострозорих очей обов'язково прослідкують, що такий-то і такий-то ходок на наповнення бюджету нічого не пожертвували. Якщо такий облік і контроль триватиме і далі – дивись, знайдеться і кілька мільйонів на утилізацію горезвісних протихімічних пакетів. Поки вони «бойові отруйні речовини» не випустили на нас.
