B Україні падає попит на ліки

В умовах зниження платоспроможності населення зростання цін на аптечну продукцію призвело до зниження попиту на ряд медпрепаратів. Найвідчутніше, як зазначають і експерти, і гравці ринку, продажі впали в сегменті нерецептурних засобів — тих, які не вимагають призначення лікаря. До них, зокрема, відносяться протипростудні засоби, вітаміни, харчові добавки і косметика. Без таких препаратів, як говорять самі фармацевти, частенько можна обійтися, пише «Дело».

Причому збільшити продажі препаратів нерецептурної групи в нинішніх умовах не виходить навіть із залученням прямої реклами. «Телереклама на сьогодні у кращому разі дозволяє не впасти (у продажах. — Ред.). Такої ефективності, як до кризи, немає», — говорить Євген Заїка, керівник українського офісу фармацевтичної компанії Nycomed.

Проте у кризових умовах українці стали відмовлятися і від дорогих рецептурних препаратів на користь дешевших замінників. Зрозуміло, що з імпортними ліками аптекам працювати зручніше: вони помітно дорожче і на одній упаковці імпортних ліків можна заробити стільки ж, скільки на десяти упаковках вітчизняних. Проте, якщо імпортні препарати не купуються, аптекам доводиться замінювати їх на ліки з кращою оборотністю.

В умовах, що склалися, деякі зарубіжні компанії вирішили переглянути свою цінову політику. Ціни на деякі препарати різко (до 50%) знижують KRKA (на кардіологічні препарати «Аміокордін» і «Ампріл») і Zentiva (кардіологічний препарат «Лозап»). Що стосується останньої компанії, то її український офіс цього року чекає об'єднання з «Санофі Авентіс Україна» (компанії об'єдналися на глобальному рівні). Отже, ціновою політикою відносно препаратів Zentiva незабаром також відатиме офіс об'єднаної компанії. Причому в Sanofi Aventis не приховують своїх домагань на позицію лідера українського ринку.

Вітчизняний виробник лікарських засобів кризу переживає з порівняно меншими втратами. Наприклад, продажі компанії «Фармак» у січні-травні цього року в порівнянні з тим же періодом минулого впали в доларах всього на 9%, що помітно нижче, ніж у середньому по ринку (на рівні 20%). Продажі «Фармака» у гривнях, за даними «Фармстандарта», виросли майже на 40%.

Хоча вітчизняні виробники і пропонують найдешевші ліки, зі збутом у них також не все гладко. Найбільша проблема, з якою вони зараз стикаються — дистрибуція. Кредитів дистриб'юторам не дають. Деякі вітчизняні виробники з розуміння ставляться до ситуації партнерів і збільшують відстрочення за платежами за відвантажену продукцію до 45-90 днів. У цих умовах вітчизняні підприємства активізували роботу з роздрібом — аптечними мережами. У цьому напрямі вже активно працювала «Дарниця», а ось «Артеріум» лише почав вести переговори з аптечним рітейлом.

Ціни на лікарські засоби, як вітчизняні, так і імпортні, зростали і до кризи. За даними «Фармстандарта», 2008 року до жовтня ціни на лікарські засоби були на 10-17% вищими позаторішніх. Так, наприклад, у серпні 2008 року вітчизняні препарати коштували в середньому на 16% (а імпортні — на 13%) дорожче, ніж у серпні 2007-го.

Версiя для друку