Венеціанська комісія: Конституція Ющенка не вирішує головної проблеми в Україні
Проте насправді не все так безхмарно. Головне, що у висновку Венеціанської комісії, який нарешті став доступним для громадськості, чорним по білому написано, що проект Президента не вирішує головного питання – дуалізму виконавчої влади в Україні.
«Главред» пропонує вам перелік головних зауважень-рекомендацій, які Венеціанська комісія висловила стосовно проекту Конституції Віктора Ющенка.
Почнемо з перших положень Конституції, до яких у Венеціанської комісії були питання. Найперше, зауваження про те, що громадянин України не може бути виданий іншій країні. На думку комісії, це може викликати проблеми з міжнародними зобов’язаннями України на основі Римського Статуту. «Багато Конституцій змінюють відповідно до міжнародного права в цьому контексті», йдеться у висновку комісії.
В загальній характеристиці розділу про права людини зауважується, що «перелік прав, які можуть бути обмежені у надзвичайних ситуаціях, в пропонованому проекті видається надмірно довгим».
Комісія також вказує, що дуже спірним є обов’язковість проведення референдуму щодо будь-яких змін до Конституції. Експерти посилаються на досвід Німеччини та Франції, де незначні конституційні зміни є буденними політичними справами. Загалом, комісія висловлює застереження щодо надання більших повноважень інституту всеукраїнського референдуму, адже за певних обставин це «може стати загрозою функціонування представницької демократії». Також експерти комісії звертають увагу розробників президентського проекту Конституції на те, що пропонована кількість підписів, необхідних для подання громадянами в парламент законопроектів у розмірі 100 тисяч автографів є «несподівано малою».
Щодо двохпалатного парламенту комісія зазначає, що «оскільки адміністративний устрій України не федеративний, то бікамералізм не природній вибір. Запровадження двохпалатного парламенту може ускладнити законодавчий та бюджетний процеси, може призвести до появи нових політичних суперечностей».
Особливу увагу комісія звертає на той факт, що згідно з проектом Конституції верхня палата парламенту буде обиратися по три сенатори від кожної області. Експерти логічно зауважують, що представлення регіонів буде не пропорційним, адже, до прикладу, Донецька область має 4,6 млн. населення, а Чернівецька всього 900 тисяч.
На думку комісії, дуже суперечливим є положення проекту Конституції, яким дозволяється розпуск Президентом нижньої палати парламенту «без жодної причини». «Це положення неодноразово вже критикувалося» - йдеться у висновку комісії.
Комісія зауважила, що дуже нереалістичним є положення проекту, згідно з яким Сенату дається всього 15 днів для того, аби відхилити або схвалити закон, ухвалений нижньою палатою.
В загальних коментарях до проекту Конституції комісія зазначає, що «проект Конституції насправді не вирішує проблему дуалізму виконавчої влади, що є головним фактором політичної нестабільності в Україні. Президентські повноваження в основному залишаться на нинішньому рівні, й проект змін до Конституції не змінює ситуацію існування паралельного урядового та президентського адміністративних механізмів».
У комісії викликали запитання положення проекту, згідно з якими Президент відіграє ключову роль у сферах зовнішньої політики, оборони і національної безпеки. Адже в той же час Кабінет Міністрів відповідальний за втілення зовнішньої політики. Експерти наголошують на не зовсім чіткому розподілі повноважень у цьому питанні, «що на практиці може призвести до непорозумінь та конфліктів».
Експерти мають питання і до обрання суддів. Обрання їх передається до Сенату, який, за задумом, має бути менш політизований. Комісія ставить логічне питання, а «чи можливо, що Сенат буде менш політизованим, ніж Верховна Рада?». Комісія вважає небезпечним дозволяти звільнення суддів з посад за порушення присяги. Текст присяги судді не закріплено в Конституції, а тому ця тема може стати приводом для спекуляцій.
Комісія також висловила певні застереження щодо зміни процедури обрання суддів Конституційного суду. На думку експертів, за нинішніх політичних умов призначення всіх суддів КС за поданням Президента і згоди на це двох третин парламенту може призвести до проблем та посилення ролі Президента.
Щодо місцевого самоврядування комісія рекомендує залишити в Конституції окремий розділ щодо Автономної республіки Крим, зважаючи на її роль у цьому документі. Також експерти вважають явною ознакою зменшення автономії Криму запровадження на півострові структур державної адміністрації.
Комісія висловила побажання, аби в проекті Конституції чітко було прописано щодо неможливості Президента балотуватися на пост більше двох разів. Зроблено це в розрізі того, щоб після ухвалення конституційних змін не виникло питання щодо можливих каденцій чинного Президента. Експерти пропонують розставити всі крапки над "і" щодо цього в перехідних положеннях. Вони навіть зробили прозорий натяк на відповідне конституційне трактування щодо третього строку повноважень Леоніда Кучми.
Загалом, комісія дійшла висновку, що вимога затверджувати на референдумі всі зміни до Основного Закону, яка є в президентському проекті, несе загрозу того, що Конституція стане «закостенілою». Експансія прямої демократії на національний рівень створює додаткові ризики для політичної стабільності. Зміни в статусі Автономної республіки Крим не дуже драматичні, проте ведуть до зменшення автономії, йдеться у висновках.
І найголовніше, для комісії не є очевидним, що проект Конституції призведе до припинення постійного конфлікту головних державних органів. «Проект передбачає напівпрезидентську систему з подвійною виконавчою вертикаллю. Сфери потенційного конфлікту між Президентом та Кабінетом Міністрів залишаються».
Це тільки короткий перелік зауважень Венеціанської комісії до проекту Конституції Віктора Ющенка. Детальніше та повніше читайте висновок Венеціанської комісії українською мовою на сайті «Главред» згодом.
