Венеціанська комісія: вади перекладу
Але ситуація не є такою однозначною, як коментують апологети цього документа.
Ще в суботу міністр юстиції Микола Оніщук, який в п’ятницю «захищав» на засіданні Венеціанської комісії проект президентської Конституції, повідомив громадськості, що документ дістав схвальний відгук європейських експертів.
У понеділок в українських ЗМІ було опубліковано інтерв’ю з Оніщуком, в якому він з оптимізмом розповів про всі позитиви, які знайшла Венеціанська комісія в президентському проекті. Також він згадав і про певні проблемні моменти, які викликали питання у європейців. Але загальний месидж інформаційних повідомлень – проект Конституції дістав схвальний відгук.
За словами Оніщука, дуже схвальну реакцію у Венеціанської комісії отримали положення, якими урегульовується функціонування прокуратури, питання правосуддя, розмежування повноважень між галками влади, усунення дуалізму при призначенні виконавчої гілки влади й багато інших положень.
Водночас, міністр юстиції скромно зазначив, що суперечки та дискусії в комісії викликали деякі аспекти функціонування двопалатного парламенту в Україні, необхідність всіх змін до Конституції вносити через референдум, перебування колишніх президентів у Сенаті пожиттєво, розпуск парламенту з політичних мотивів та деякі моменти функціонування місцевого самоврядування.
Сьогодні опівдні міністр юстиції провів прес-конференцію, на якій знову повторив усі тези про успіх Конституції Президента. Напевно, для тих, до кого «довго доходить», Микола Оніщук вже разом з Мариною Ставнійчук, заступником голови Секретаріату Президента та членом Венеціанської комісії від України вже через годину після згаданої прес-конференції міністра дали спільний брифінг, на якому ще в більш яскравих тонах розповіли про успіх президентської Конституції на європейській арені. Особливу увагу вони приділили висновку Венеціанської комісії щодо розділу про права людини. За словами пані Ставнійчук, після його прочитання з уст європейців вона почула слова «про значний поступ до європейської системи прав людини».
Обидва політики в один голос заявили про те, що Венеціанська комісія визнала проект Конституції Президента найкращим із тих, що їх комісія отримувала колись від України.
Дуже специфічно «захисники Конституції Президента» розповідали про причини та мотиви винесення зауважень до президентської Конституції. «Можливо, зауваження Венеціанської комісії пов’язані з перекладом документа англійською мовою. Деякі деталі могли бути трохи неправильно інтерпретовані, що викликало різночитання. У висновку комісії навіть про це згадано. Але істотних зауважень до документа не було», - почала пояснювати причини зауважень комісії пані Ставнійчук.
Далі на «труднощі перекладу» вирішив спробувати звалити проблеми проекту Конституції і Микола Оніщук. За його словами, комісія висловила певні «стимулюючі коментарі» (так Венеціанська комісія називає свої зауваження) до питання розподілу повноважень місцевих державних адміністрацій з місцевим самоврядуванням. «Мабуть, через технічні проблеми перекладу члени комісії не змогли до кінця розібратися в розподілі повноважень державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування», - додавав Микола Оніщук.
Хоча сам міністр юстиції під час брифінгу таки визнав, що «дійсно, постатейно зауважень до Конституції у комісії, звичайно, багато, але вони не істотні». «Це, мабуть, вади перекладу внесли неясність для Венеціанської комісії, ми все допрацюємо», - резюмувала Марина Ставнійчук.
Важко сказати, чи дійсно у більшості непорозумінь Венеціанської комісії щодо Конституції Президента винні працівники апарату Секретаріату, які не змогли точно перекласти текст документа. Це вже питання до професійності служб Президента і їх працівників. Проте перед всією країною звалювати саме на них проблеми у Венеціанській комісії видається не дуже гарно, бо нагадує банальне «переведення стрілок». Хоча, заради справедливості треба згадати, що це вже не вперше, коли на поганий переклад звалюють невдачу якогось документа у Венеціанській комісії.
Але навіть не це в нашій ситуації видається дивним. Річ у тім, крім Марини Ставнійчук та Миколи Оніщука поки що висновків Венеціанської комісії ніхто не бачив. «Главред» звернувся до пані Ставнійчук з проханням показати документ з висновками комісії. Проте відповідь була негативною. За словами самої Марини Іванівни, остаточний висновок Венеціанської комісії дістанемо через кілька тижнів. Є тільки попередній висновок, який оприлюднювати і демонструвати пресі українська сторона не має права.
В цьому контексті виникає низка логічних питань – яке право тоді мають люди розповідати про позитивні висновки щодо Конституції Президента, якщо документ не можна ще показувати пресі? Більше того, чи правильно вести потужну інформаційну кампанію на межі пропаганди щодо позитивного висновку Венеціанської комісії, якщо просто немає альтернативної точки зору. Адже без документа на руках ніхто не може дізнатися достеменно, які насправді зроблені зауваження до того чи іншого положення Конституції. Фактично, у всіх, крім сторони Президента, немає жодної можливості перевірити інформацію Секретаріату або заперечити їй.
З іншого боку, що там скаже про той чи інший проект Конституції Венеціанська комісія, для нинішніх українських реалій значить не багато. Найперше - Венеціанська комісія дає тільки рекомендації, і виконувати їх зауваження ніхто не зобов’язаний. Правда, не виконувати рекомендації дорадчого органу Ради Європи якось незручно перед цивілізованою Європою.
Але, насправді, коли до початку президентської виборчої кампанії залишаються лічені місяці, то серйозно розглядати ймовірність ухвалення Конституції Віктора Ющенка не випадає. Крім усієї складності процедури проходження поправок до Основного Закону через парламент додається той нюанс, що проект Президента змінює ті розділи, які вимагають затвердження на всеукраїнському референдумі. До речі, закону про який у нас зараз просто немає, а на нещодавно ухвалений парламентом проект Президент найближчим часом скоріше за все накладе вето, оскільки він обмежує можливості глави держави в питанні проведення референдуму. Зайве навіть говорити про те, що депутатам просто ні до чого буде голосувати за президентські конституційні ініціативи. Навіщо це їм? – Це питання актуальне як ніколи.
Для чого ж тоді піднімати весь галас навколо «схвалення» Венеціанською комісією президентського проекту Конституції? Відповідь напрошується сама собою – для того, щоб зробити з цієї Конституції «фішку» президентської кампанії Віктора Ющенка, якщо на вибори він таки піде.
Разом з тим, не всі згодні з позитивними оцінками висновків Венеціанської комісії щодо президентського проекту Основного Закону. В Партії регіонів, яка нещодавно разом з БЮТ майже домовились щодо іншого - альтернативного проекту конституційної реформи – кажуть, що Венеціанська комісія насправді дала дещо іншу оцінку проекту Конституції Ющенка. Про це, зокрема, говорить народний депутат, член фракції ПР, юрист Олена Лукаш:
Як ви оцінюєте висновки Венеціанської комісії?
Венеціанська комісія досить критично оцінила Конституцію від Ющенка, і на це є багато причин. Експерти комісії висловили думку, що пропоноване проектом Конституції збереження напівпрезидентської системи правління може зберегти потенційний конфлікт між Президентом і Кабінетом Міністрів, що створення двопалатного парламенту більш ніж неоднозначна ідея, що референдумом зловживати не можна тощо.
Я ретельно вивчила запропонований В. Ющенком варіант Конституції, і так само, як і Венеціанська комісія, переконалася, що він не вирішує проблеми двовладдя в країні, а лише посилює її, легалізовуючи в країні олігархію - форму правління державою, за якої влада зосереджена в руках вузького кола осіб і відповідає їх особистим інтересам, а не загальному благу.
Пропоновані зміни фактично закріплюють в Україні президентську республіку, наділяючи президента величезними повноваженнями. Управління державними справами буде сконцентровано в руках президента і сенаторів, що наділяються неймовірними, «царськими» повноваженнями.
Сам Президент, а також М. Ставнійчук, М. Оніщук позитивно оцінюють текст Конституції і бачать в ньому ряд найважливіших реформ, необхідних нашій державі, закликаючи ВРУ і КСУ скоріше вивчити і проголосувати цей документ.
Наприклад, незалежність судової системи по-ющенківськи виглядає таким чином: всіх суддів, окрім суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів, призначає на посади і звільняє з посади президент, хоча і за поданням Вищої ради юстиції. Також кожного з 18 суддів Конституційного суду України сенат зможе призначити лише за поданням все того ж президента. Отже, в такій ситуації розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову взагалі має суто символічний характер.
Пропозиція про обов'язкове надання сенаторського статусу колишнім президентам України виглядає як спроба Віктора Ющенка забезпечити власне працевлаштування в майбутньому.
Які перспективи запропонованих змін?
Відверто кажучи, я вважаю, що і сам текст законопроекту, і історія його створення кількома чиновниками Секретаріату Президента України не заслуговують ніякої уваги ні з боку преси, ні з боку фахівців. Спасибі Венеціанській комісії за аналіз, але в своєму домі ми обов'язково розберемося самі.
Конституція Ющенка нікого не зацікавить і ніколи не буде предметом розгляду ні на референдумі, ні у Верховній Раді України. У народі про такий документ кажуть «пусте».
Тепер, після критичного висновку і Венеціанської комісії, я ще раз переконуюся в безглузді відсторонення від виконання обов'язків члена Венеціанської комісії С. Головатого і заміни його в цій же комісії на вірну радницю Президента М. Ставнійчук в березні цього року. Рокіровка конституційний текст не поліпшила. Як любив говорити афінський законодавець Солон, «не радь бажане – радь краще».
