Грип оптом і вроздріб
Він прилетів до нас з Нью-Йорка в організмі студента-медика з Чернівецької області. І поки всі чекають результатів з авторитетної лондонської лабораторії, вітчизняні фахівці стверджують – на 99% це саме вірус A/H1N1. Такими є висновки Інституту епідеміології і інфекційних захворювань імені Громашевського і Українського центру грипу Міністерства охорони здоров'я.
Перший «український пацієнт» виявився сильнішим за вірус – вже сьогодні з Київської інфекційної лікарні студента можуть виписати. І хоча в лікарні медики від офіційних коментарів відмовляються, відомо, що молода людина почуває себе значно краще, а температура в нормі.
Природно, новина про виявлення вірусу A/H1N1 не потішила українців. Багато хто насторожився, дехто поспішив до аптеки за противірусними препаратами. А як же інакше, адже йдеться про звичайний інстинкт самозбереження. Хто може гарантувати, що підступний і погано вивчений вірус непомітно не проникне з борту якогось літака? З іншого боку, саме цей інстинкт можна вдало обіграти і отримати надприбутки. Це вже точно враховують фармацевтичні компанії.
Гроші на вірус
Відомо, що ще наприкінці квітня багато країн відреагували на ситуацію зі свинячим грипом фінансовими методами – виділили кошти на фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів щодо запобігання його поширенню. Зокрема, Європейський Союз знайшов 1 млрд євро, Бразилія – $ 66,5 млн, Китай – $ 725 млн, США – $ 1,5 млрд, Ірак – $ 30 млн. Мексика ж отримала $200 млн від Світового банку і $3 млрд від Міжамериканського банку розвитку.
Україна також опинилася серед тих, хто вирішив витратитися на боротьбу з грипом. Відразу після повідомлень про масові захворювання в Мексиці і США, уряд України зібрався на екстрене засідання, на якому виділив з резервного фонду держбюджету 50 млн грн на боротьбу зі свинячим грипом. Гроші були призначені Міністерству охорони здоров'я, яке зобов'язалося розробити перелік витрат України, а до кінця 2009 року надати уряду звіт про використання виділених коштів.
Перелік витрат був складений у стислі терміни. Обсяги закупівель і номенклатура витрат визначалися на підставі розрахункової потреби кожного регіону України. На що ж пішли ці гроші?
Мінохоронздоров'я створило оперативний штаб для реагування на ситуацію з грипом, запрацювала «гаряча» телефонна лінія. Державній санітарно-епідеміологічній службі України (разом з митниками) було доручено організувати і провести протиепідемічні заходи на кордонах України. Також у Мінохоронздоров'я розробили спеціальну пам'ятку для населення про грип А/H1N1. Інші пам'ятки і розпорядження українською і англійською мовами розіслали судноплавним компаніям, туристичним операторам, капітанам пасажирських суден. Окремо розробили листи-опитування для екіпажів і пасажирів міжнародних суден. Подібні документи отримали і керівники авіакомпаній. На виділені кошти в медичних пунктах вокзалів, портів, аеропортів, проводиться постійний моніторинг звернень хворих з симптомами гострих респіраторних захворювань, з окремим обліком і негайним інформуванням санепідслужби. Окрім цього, працівників контролюючих служб на кордоні України забезпечили засобами особистого захисту. Також почалася інвентаризація вітчизняної наукової бази для мобілізації науки на боротьбу з грипом.
Разом з тим, виділення урядом такого обсягу коштів на боротьбу зі свинячим грипом викликало неоднозначну реакцію у представників галузі.
«Гроші, призначені Кабміном на боротьбу зі свинячим грипом, виділені невиправдано, – наполягає Микола Поліщук, голова Національної ради з питань охорони здоров'я при Президенті України, екс-міністр охорони здоров’я. – Ніхто в державі чомусь не замислюється, що в нашій країні щодня вмирають люди від відсутності своєчасної медичної допомоги. Людям не можуть купити медикаменти, вони мусять їх купувати за свої гроші. У 62% летальних результатів винні серцево-судинні захворювання».
Микола Поліщук говорить, що грип А/H1N1 треба сприймати як чергову інфекцію, але не роздувати проблему до масштабів чуми.
«Поширення і висока захворюваність в Україні свинячого грипу, про яку говорять іноді з істерією, неможлива, – впевнений Микола Єфремович. – Тому що в Україні в літній період немає умов для поширення будь-якого типу вірусу грипу. На дворі ж літо і сонце. Я вважаю, що в питанні свинячого грипу дуже багато політики. Але ще більше бізнесу. Спочатку він зачепив аграрний – лунали ж звинувачення, що свині кашляють і чхають, заражаючи людей. У результаті різко впали продажі свинини у світі. Тепер можна говорити про фармацевтичне лобі. Різним лабораторіям тільки дай грошей, вони вивчатимуть усе, що завгодно. Якщо пригадати боротьбу з пташиним грипом, то в методах боротьби з ним чітко простежувалися інтереси агропромислового бізнесу».
Вірусне розмаїття
Разом з тим, це не єдиний вірус, якого варто боятися населенню нашої планети. Їх кількість зростає, як і рівень загрози їхнього поширення.
«Щороку у світі відкривають дедалі більше нових збудників і вірусів, – розповідає завідувач кафедри вірусології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика професор Ірина Дзюблик. – Сьогодні є близько 300 різноманітних вірусів, які здатні викликати пандемії, епідемії, спорадичну захворюваність, призводити до летальних випадків. На цей час гостро постають питання про епідемію СНІДу, гострих кишкових інфекцій, гострих респіраторних інфекцій тощо. Ті самі експерти ВООЗ дають нам інформацію, що, зокрема, від респіраторних вірусних і кишкових інфекцій у світі щороку вмирають 10-12 мільйонів людей, від СНІДу – 2-2,5 мільйона і так далі. Тож проблем, що їх викликають віруси, – безліч».
Фахівець стверджує, що кожного року різні типи грипу вражають 10-20% населення планети. Ба більше, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, грип – причина смерті 200-250 тисяч людей на рік. «Але людство все-таки боїться нового вірусу грипу, – веде далі професор. – І все тому, що воно має сумний досвід трьох пандемій минулого століття: «іспанки» 1918 року, яка була викликана вірусом H1N1 і забрала життя близько 50 мільйонів людей, епідеміями азійського (1957 року) і гонконзького грипу (1968 року). Між цими пандеміями спостерігався певний період. Тому науковці чекали найближчим часом так званої «шифтової» перебудови вірусу. Тобто глобальної генетичної зміни, яка може дати нову пандемію, до якої людська популяція не буде готова, оскільки у людини не буде імунітету до нового збудника. Тому коли з'явився пташиний грип, що має величезну потенцію, вчені так стривожилися». Таким чином, вірусологи бояться можливої пандемії, у результаті якої можуть захворіти мільярди людей по всій планеті.
«Вірусний» бізнес
«Вірусна загрози» має ще один аспект – економічний. У страху очі великі і ажіотаж навколо загроз пандемій грає на руку фармацевтичним компаніям, що випускають противірусні препарати.
«Я б хотів передати слова одного з моїх колег, який повернувся з Сан-Франциско, – говорить Поліщук. – Він сказав, що в Америці за три дні після повідомлень про свинячий грип, противірусні препарати зросли в ціні у чотири рази. Одна доза коштувала 25 доларів, стала – 100 доларів».
В Україні, на щастя, ціни на противірусні препарати поки залишилися на колишньому рівні. Але якщо говорити про методи профілактики, то Всесвітня організація охорони здоров'я всім країнам рекомендувала два препарати, які ефективно пригнічують розмноження цього вірусу, проте далеко не дешеві. Також увесь світ вже працює над створенням вакцини. Говорять, вона буде готова вже до осені.
«Коли йшлося про пташиний грип, то цілий ряд компаній зробили таку вакцину, – говорить професор Дзюблик. Вона готувалася для птахів, оскільки ми знаємо, які величезні втрати були у птахівництві, і для людей. Але сьогодні у вакцині проти пташиного грипу необхідності немає. Тільки-но виділили цей новий тип грипу А/H1N1, так само багато компаній взялися за розробку вакцини проти цієї грипозної інфекції, у тому числі і в Росії. Але готової до застосування вакцини сьогодні немає».
«Вакцину від свинячого грипу Україні розробляти не треба. У нас немає відповідної матеріально-технічної бази для винайдення високоякісної протидії, – підбиває підсумок Поліщук. – Так само немає сенсу купувати препарати від грипу – немає жодних об'єктивних причин. Якщо Україна зважиться на подібні кроки, то ці гроші будуть витрачені марно. А потім Рахункова палата визначить, що кошти були використані нераціонально. Людям навряд чи стане легше, що їхні гроші викинули на вітер».
