Дмитро Шлемко: Значна частина «Батьківщини» коаліцію ПРіБЮТ не підтримає
Голова Івано-Франківської обласної організації партії „Батьківщина”, народний депутат Дмитро Шлемко не приховує свого настороженого ставлення до переговорів про створення „широкої” коаліції, які зараз ведуться за участю лідера його політсили.
Він визнає, що доступу до інформації про хід цих розмов рядові депутати не мають, а інформація про переговори, яка час від часу з’являється у пресі, не дає підстав стверджувати, що рішення про створення цієї коаліції „бютівці” підтримають беззастережно. Уже зараз чимало нарікань викликають найбільш одіозні положення цього проекту: про продовження каденції діючої Верховної Ради та перенос виборів Президента до парламенту.
„Главред” поговорив з Дмитром Шлемком про те, за яких обставин західноукраїнський виборець міг би підтримати об’єднання БЮТ з „регіоналами”, настрої всередині пропрем’єрської фракції та готовність „тимошенківців” вийти на прямі президентські вибори у західноукраїнському регіоні...
Пане Дмитре, тема ймовірного створення коаліції Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко останнім часом стала домінуючою у вітчизняному інформаційному просторі. Як ви особисто ставитеся до такого варіанту розвитку подій?
Про це вже не перший раз пробують розмовляти і завершити цю розмову якимось результатом. Під час однієї з попередніх серйозних розмов на цю тему кілька місяців тому на засіданні фракції я особисто виступав і говорив про цілу низку ризиків та пересторог, які несе з собою така коаліція. Тоді мене підтримав цілий ряд моїх колег. Я говорив про те, що в цій ситуації у нас виникне більше ризиків і проблем, аніж ми матимемо здобутків, особливо в західному регіоні...
Чи маєте ви якусь інформацію про нинішню спробу сформувати таку коаліцію?
На сьогодні я практично не володію жодною інформацією про ситуацію крім тієї, що дає Інтернет і преса.
Раніше ми на фракції обговорювали це питання, лідер нам розкривала всі карти і говорила про те, якою могла би бути ця коаліція і чого ми від неї очікуємо. Сьогодні, крім того, що я прочитав, ніхто з нами про це не спілкувався... Тому я можу довідуватися, що за собою таїть сьогоднішня коаліція, тільки з загальнодоступних джерел.
Як ви ставитеся до тієї інформації, яка зараз є загальнодоступною?
Безумовно, що в такому варіанті, який розглядається сьогодні, значна частина партійців цю коаліцію не підтримає...
В суботу я буду проводити бюро обласної партійної організації і там скажу те саме: я думаю, що ми не готові до такого варіанту розвитку подій, який сьогодні складається.
Якщо будуть проглядатися якісь інші варіанти – що це буде коаліція не заради розподілу влади, посад і так далі, а коаліція, яка поставить перед собою мету мінімізувати наслідки фінансово-економічної кризи, щоб ми могли якимось чином дійсно всі спільно попрацювати для цього, – то це зовсім інший варіант. Тут можуть бути менші перестороги.
Однак на сьогодні мені важко дати однозначну відповідь, що собою передбачає той варіант, про який всі говорять, але який реально ніхто не бачив...
Як ви думаєте, чому ваше керівництво не вводить фракцію в курс тих переговорів, які воно веде? Воно не довіряє вам, воно боїться вашої думки?
Я думаю, що ані перше, ані друге не може бути причиною. Напевно, йдеться про те, що не до кінця узгоджено ті позиції, з якими лідери політичних фракцій могли б вийти для розмови з народними депутатами. Я думаю, що на сьогодні є ще надзвичайно багато тих розбіжностей, які є важливішими, ніж ті моменти, які єднають переговорників. Напевно, це є головною причиною, яка сьогодні не дає можливості зібрати фракцію.
Завжди було так, що наш лідер, прем’єр-міністр, Юлія Володимирівна, перед тим, як прийняти якесь рішення, приходила, показувала поліваріантність розвитку подій, ми обговорювали всі варіанти наших дій, по кожному з них висловлювали свої позиції і тільки після того ухвалювалося рішення. Сьогодні ж я думаю, що розбіжності у варіантах, що розглядаються, мабуть, наскільки величезні, що можливий і такий варіант, що нічого вже з цього не вийде...
З приводу цієї ситуації я можу сказати одне: сьогоднішній рівень спілкування між Блоком Юлії Тимошенко та Партією регіонів напевно найвищий за всю попередню історію. Якщо попередні рази спілкування відбувалося на рівні заступників голови фракції, лідерів груп, то сьогодні, я думаю, йде розмова лише між лідерами політичних сил. Тим більше, я ж бачу, що і в Партії регіонів ніхто не знає нічого про ці переговори, як і ми. Тобто спілкування йде на рівні лідерів, які повинні прийняти рішення і після того вийти до своїх фракцій і, враховуючи їхню думку, вже прийняти відповідне колективне рішення.
Чи правда, що низка членів фракції вимагає від Юлії Тимошенко зустрічі і інформування їх про хід переговорів?
Ні, неправда. Ніхто з партійців сьогодні не говорив про це. Я – не просто голова Івано-Франківської обласної партійної організації, я – одночасно перший заступник керівника Виконавчого секретаріату партії «Батьківщина», і так чи інакше спілкуюся з усіма партійцями. Ніхто нічого не вимагає, тому що ніхто не знає, про що йде мова.
Те, що пише преса... Преса має писати все, що вважає за необхідне. Але ми не маємо жодного документа чи хоча б концепції з вуст лідера, з приводу якої ми могли б вести розмову.
У нас надзвичайно потужна фракція, надзвичайно демократичний стиль обговорення всіх питань. Лідер завжди інформує, що вона напрацювала, які вона вносить пропозиції. Після того ми всі ті пропозиції піддаємо аналізу, обговоренню і по них приймаємо відповідне рішення. У нас ніколи не було такого, щоб усе відбувалося якось таємно, що, наприклад, до нас прийшли і сказали: «Тепер ми будемо так голосувати». Такого у нас немає і, я думаю, не буде. Тому партійці зараз перебувають в очікуванні того, які пропозиції буде внесено, і тільки після того будуть їх оцінювати.
У пресі вже є певна інформація, яку можна обговорювати. Наприклад, кажуть, що у проекті конституційних змін йтиметься про продовження каденції нинішнього парламенту. Як ви гадаєте, наскільки потужний у фракції БЮТ загін підтримки цієї пропозиції?
Чесно кажучи, я навіть не повірю у те, що сьогодні хтось може підтримати ідею продовження роботи парламенту на кілька зайвих років, навіть з точки зору морального аспекту. Мені особисто – я не буду казати за інших – було би соромно піти до однопартійців чи до виборців у той округ, в якому я працюю, і сказати: «Ну, знаєте, ми тут ухвалили таке рішення, яка вам різниця?»
Різниця велика. Тому що якби я підняв руку і проголосував за це рішення, то його б ухвалив я особисто, а не виборці.
Якби це я поспілкувався з виборцями, і вони, розуміючи, як ми сьогодні вдало працюємо, сказали: «Шановні, ви настільки сьогодні професійно готові, що працюйте! Для чого вас міняти?» – то я б зрозумів, що маю право голосувати за таке рішення.
Сьогодні я б цю ідею не підтримав, тому що вона просто суперечить здоровому глузду. Напевно, ми все ж таки повинні виходити з того, що це ми для виборців створені, а не навпаки. Я думаю, що ця позиція не знайде підтримки у людей, які нормально розуміють ситуацію. А виходячи з того, що такими є абсолютна більшість людей у нашій фракції, я думаю, що це не пройде.
А як ви ставитеся до перспективи можливого обрання Президента в парламенті?
Я негативно до цього ставився і ставлюсь. Тому що люди до цього негативно ставляться на заході України. Якби це рішення пройшло, у нас би було відчуття, що ми щось забрали у людей.
Наприклад, особисто я думаю, що якби Юлія Володимирівна пішла на вибори і нормально попрацювала на заході, то абсолютна більшість виборців її б підтримала, бо симпатії людей на її боці. І якщо раніше справді було відчуття, що рейтинг трошечки похитнувся, впав, то сьогодні люди бачать, що одна-єдина людина, яка залишилася і працює, думає про націю, про державу, – це прем’єр. Тому рейтинг стабілізується, а доки будуть вибори, він підніметься... Тому немає ніяких пересторог і немає ніякого сенсу сьогодні забирати право обирати Президента у людей, а тим більше вирішувати такі питання за спиною у виборця.
Власне, якщо йдеться про західну Україну, то ваші колеги - депутати з фракції НУНС в кулуарах парламенту відкрито зловтішаються, тому що інформація про таємні переговори між БЮТ та Партією регіонів в першу чергу б’є по вашому рейтингу, по вашому іміджу у цьому регіоні. Чи проводили ви якісь соціологічні заміри по тій самій Івано-Франківщині з тим, щоб визначити, яку ви маєте рейтингову динаміку у час, коли створення „широкої” коаліції стало темою номер один?
Ці дні ми жодних замірів не проводили. Але сподівання наших конкурентів даремні. Рейтинг «Нашої України» вже не піднімеш і домкратом, тим більше, що вона зараз посипалась, як картковий будиночок, в тому числі, і в західних областях: Рух в один бік тягне, інші в інший...
БЮТ же мав і має першу позицію. Так, наш показник – не 51%, як це було на виборах 2007 року, а трошечки менше. Але ми перші, і цього достатньо, щоб ми могли відчувати результати своєї роботи. Тому що люди оцінюють нас не тільки по тому, яка коаліція створюється чи не створюється в Києві, а по тому, як працює депутатський корпус в кожному районі, в кожному місті, які народні депутати, закріплені за кожним районом чи містом, допомагають вирішувати ті чи інші соціально-економічні питання, як до цих депутатів ставляться... Тому тут дуже багато критеріїв, і тільки тим, що хтось там щось сказав, цього не похитнеш. Хоча це теж впливає, безумовно.
Адже західноукраїнський виборець дуже чутливий до так званих національних питань, а в даному випадку наші виборці вважають, що союз БЮТ і Партії регіонів міг би похитнути той напрямок, який давно сповідує західна Україна.
Але якщо ця коаліція не відбудеться, то наші позиції навпаки ще більше зміцніють, і зловтіха „Нашої України” зіграє не на її користь. Я думаю, що все буде нормально.
Але погодьтеся, що якщо раптом коаліцію БЮТ та Партії регіонів таки буде створено, то рейтинги вашої політсили, принаймні на Івано-Франківщині, можуть обвалитися...
Безумовно, я з вами погоджуся, наш рейтинг може похитнутися. Але я одразу використаю ту тезу, з якої я починав. Все буде залежати від того, який зміст матиме ця коаліція.
Якщо це буде коаліція тільки заради розподілу посад, продовження термінів діяльності цього парламенту, виборів Президента в парламенті і внесення змін до Конституції, то так, я з вами погоджуся, це вплине не тільки на загальноукраїнський рейтинг БЮТ, а й на рейтинг нашої політичної сили на місцях. І проводити вибори до місцевих органів влади буде надзвичайно проблематично...
А якби була створена широка коаліція, до складу якої увійшли б і Литвин, і „Наша Україна”, і основним, домінуючим, стержневим принципом якої було б спільне виборювання соціально-економічних надбань, бо Україна сьогодні дійсно перебуває у важкій ситуації, якби ця коаліція дійсно дала ріст, і за якісь півроку ми б побачили, що динаміка міняється і ситуація стабілізується, то я думаю, що це навіть було б корисно. Люди зрозуміли б, що ми вміємо не тільки воювати, а й домовлятися і єднатися...
А, поклавши руку на серце, ви вірите, що таку „коаліцію заради добробуту і розвитку” можливо створити за півроку до прямих президентських виборів?
Хочеться вірити. (сміється) Я вірю, що все ж таки здоровий глузд у абсолютної більшості політиків є. Тому що не можна все будувати тільки через власні інтереси, на першому місці мають бути інтереси нації, держави. І я думаю, що сьогодні кожен з політиків розуміє, що якщо він хоче увійти в історію саме таким, він повинен це зробити. А якщо політики хочуть увійти в історію з іншого боку, з задніх дверей, – це не вийде. Тому, я думаю, що кожен з політиків сьогодні думає над цим питанням.
Про механізм ухвалення рішень в БЮТ говорять, що члени фракції, звичайно, можуть мати різні думки, але зрештою всі голосують так, як рекомендує сама Юлія Володимирівна. З іншого боку, відомо, що далеко не всі „бютівці” готові переносити вибори Президента до парламенту і так далі. Тож якщо раптом станеться так, що на вирішальне засідання фракції, на якому треба буде ухвалити рішення про підтримку чи непідтримку змін до Конституції, прийде сама Юлія Володимирівна і скаже : «Потрібно!», то чи вдасться їй просто силою переконання зламати ситуацію на свою користь?
Ми знаємо, як веде розмову зі своєю політичною силою Президент, який каже, що «я вас на смітнику підібрав», ми знаємо, як це відбувається у Партії регіонів...
Треба віддати належне, ніхто не має приводу сказати, що Юлія Володимирівна силою нас зібрала і так далі. Нічого такого не буває. У нас рішення ухвалюються методом переконання, дискусії. У нас завжди виникає з приводу тієї чи іншої позиції дискусія, і якщо вона зуміє, виходячи з того, що вона краще знає всю ситуацію, переконати фракцію – а це правда, метод переконання їй добре вдається, – тоді голосує більшість. А у нас позиція така: якщо за якесь рішення проголосувала більшість, то це є обов’язком для всієї фракції... Хоча, я повторю, ми маємо змогу висловити свої аргументи, попередити про ризики і так далі...
Тобто в такому разі можливо, що ви голосували б, скажімо, супроти позиції своєї обласної організації?
Ні. Я не маю права голосувати супроти позиції обласної партійної організації, тому що я, хоч і є її лідером, але є всього лиш одним із членів організації, яка висловлює думку 400 тисяч виборців, які голосували за нас. За жодну політичну силу у нашому регіоні так не голосували за останні роки люди дружньо, як за нашу...
Тому я і змушений їхати, поспілкуватися, взнати думку людей, на наступному тижні я проведу зустрічі у трудових колективах з цього приводу. І коли я почую і позитивні, і негативні реакції на цю пропозицію, то я ухвалю для себе рішення. До речі, я і зараз спілкуюся з людьми, і навіть в нашому партійному активі з’явилися різні думки: люди кажуть „Яка різниця, з ким? Аби ми знали, що вже маємо нормальне життя і стабільність...” Ви знаєте, в умовах таких перехідних періодів, як у нашій державі, поняття стабільності стає одним з найважливіших факторів...
Тому мені важко зараз судити. Але я особисто проти такої коаліції був і лишаюся в тому розумінні, про яке я вже говорив: якщо її створюють тільки заради того, щоб продовжити терміни роботи парламенту, щоб якимось чином залишитися при владі двом політичним силам, законсервувати ситуацію, в якій ми опинилися, не допустити нові політичні сили і так далі.
Багато ваших колег по фракції визнають, що БЮТ має значні проблеми з внутрішньою комунікацією. Ви самі визнаєте, востаннє мали змогу висловити свою точку зору стосовно цієї коаліції аж кілька місяців тому. Доводиться чути про те, що Юлія Тимошенко зараз перебуває у інформаційному вакуумі, вона не має доступу до всієї інформації, і, можливо, навіть не знає, що її виборці і навіть депутати від її політичної сили думають з цього приводу...
Ні, це не так. Багато членів нашої фракції навіть не знають про те, що Юлією Володимирівною була створена спеціальна група, до складу якої входив і я. Ми мали регулярні зустрічі, практично щодватижні, ми готували для Юлії Володимирівни довідки стосовно оцінки суспільно-політичної ситуації у Західній Україні, де викладали своє бачення ситуації в регіоні.
Юлія Володимирівна дуже ретельно ставиться саме до західного регіону, і це зрозуміло, тому що тільки три області – Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська – на останніх парламентських виборах дали Блоку Юлії Тимошенко 1.5 млн голосів. Практично жоден регіон такої кількості голосів не дав. Тому вона постійно приділяла нам увагу, ми постійно зустрічалися і розмовляли з нею з цього приводу. Ми обмінювалися думками, вона вислуховувала наші аргументи, знімала «вершки» ситуації...
А коли відбулася остання така зустріч?
Приблизно місяць тому.
Я просто звертаю увагу на те, що ви говорите про цю групу і ваші зустрічі в минулому часі. Чи впевнені ви в тому, що Юлія Тимошенко має доступ до всієї інформації з цього приводу протягом останнього місяця?
Після того у нас зустрічей не було, і мені важко щось однозначно сказати з цього приводу. Але я думаю, що вона має повний об’єм інформації, тому що, так чи інакше, її інформують про настрої в регіоні...
Відомо, що в Тернопільській області БЮТ в силу низки об’єктивних та суб’єктивних причин втратив свої позиції. Після того багато було сказано про важку кризу вашої політсили на Західній Україні. Наскільки це твердження справедливо стосовно вашої обласної партійної організації?
Жодних підстав для того, щоб стверджувати це, немає. Тернопільські події мають в основі не стільки об’єктивний, скільки суб’єктивний фактор, тому що були допущені помилки при вирішенні питання участі БЮТ у виборах. Це шарахання – брати чи не брати участь у виборах – обернулося таким результатом.
Але на Івано-Франківщині БЮТ себе відчуває нормально, соціологічні заміри показують, що ми далеко попереду всіх інших політичних сил. Опитування, проведене приблизно два тижні тому, показало, що БЮТ у нашій області лідирує за популярністю з результатом у 34%. Наступна політична сила – не буду її рекламувати – мала всього лише 21%.
Тобто у нас немає жодних спадів, ми традиційно десь так і мали перед виборами, ще не почавши реальної виборчої кампанії. Тобто ніякої паніки у нас немає.
