«Убивча» таємниця Жукова острова
Чи справді захист довкілля може вартувати життя у наш час? Принаймні саме з цією громадською діяльністю багато, насамперед представників екологічних організацій, схильні пов'язувати вбивство пенсіонера, жителя Жукова острова Олександра Гончарова, що намагався з'ясувати, на якій підставі в озерах київського заповідника проводиться намивання піску у величезних масштабах. Невже розібратися з людиною, що стала на захист природи, викликала міліцію і журналістів, вирішили за законами джунглів? І просто забили до смерті, серед білого дня, на очах у дружини й дитини, у власному будинку!
Вже кілька років поспіль триває боротьба за Жуків острів - одну з наймальовничіших зелених зон Києва в Голосіївському районі. Кияни часто заїжджають туди на пікніки, в деяких його частинах мешкають дачники. Є й місцеві жителі. Усі знають, що на острові ведуть незаконний видобуток піску, вирубку дерев і всіма силами намагаються протидіяти беззаконню, але якщо припиняють роботи в одному місці – розпочинають в іншому.
Зараз на території заповідника проводять намивання піску, руйнуючи цим озера і екологічну систему. Організації захисників природи били на сполох ще в грудні минулого року, видобуток піску тоді припинили. Місцевий житель Олександр Гончаров неодноразово звертався зі скаргами у всі інстанції – міську і районну адміністрації, екологічні організації, прокуратуру. Але незаконний видобуток піску продовжували попри все. Після кількох таких листів у різні інстанції та виклику міліції з приводу варварства на острові до Гончарова прийшли люди і вбили у власному будинку.
Родина Гончарова проживала на північній околиці острова і більш ніж будь-хто знала про гідронамивні роботи.
За кілька днів перед вбивством на Жуків острів приїхали журналісти знімальної групи одного з популярних телеканалів. Гончаров брав участь у зйомках сюжету, показав журналістам місце намивання і пообіцяв показати, хто саме проводить роботи з видобутку піску. Кількома днями раніше за скаргою Національного екологічного центру України Державна екологічна інспекція опломбувала земснаряд, проте роботи з намивання піску відновили.
Самі журналісти, поцікавившись наявністю дозволу на намивання піску, якого, природно, не було, викликали міліцію, роботу земснаряду зупинили.
А за два дні в обійстя Гончарова заявилися двоє молодиків. За словами дружини убитого, Моніки Матейової, вони почали просити човен. «Хлопці були спортивного вигляду, в руках тримали вудки, - описує їх Моніка. – Просили човен. Але жодних снастей на вудках не було, ні волосіні, неначе імітація. В одного з них була міліційна гумова палиця, нею потім били. А потім я бачила, що і пістолет у них був. Чоловік пояснив, що в нерест рибу не можна ловити. А ті почали його бити - по голові, в обличчя кастетом. Я спробувала набрати з мобільного телефону міліцію, а вони вихопили мобільний, прикували наручниками, почали бити мене. Говорили – будеш ще скаржитися, писати в прокуратуру або ще куди, буде те ж саме, що з ним. Дочка з вікна кричала: «Не чіпайте маму!». Вона закрилася в будиночку, а потім змогла втекти. А мені сказали: «Лежи і не кричи, за тобою прийдуть».
Гончаров помер у кареті швидкої допомоги. Так закінчилося його багаторічне протистояння із загарбниками Жукова острова. Моніка потрапила до лікарні з численними травмами.
Як з'ясувалося, за 15 хвилин перед вбивством Гончарову зателефонував журналіст ICTV Олексій Кутепов, що знімав з ним сюжет, - разом з Гончаровим вони повинні були відвідати компанію, що займається намиванням піску: «Ми домовилися про зустріч, а через якийсь час мені передзвонила його дружина, і сказала – убили Сашу». Всього лише за кілька днів перед зйомками передачі Гончаров надіслав лист у прокуратуру.
Сусіди покійного розповідають, що погрози з боку невідомих були й раніше. «Він (Гончаров) якось говорив, що приїхав «Лексус», його посадили в машину. І там попередили – не пиши, не скаржся» - розповів сусід Гончарова, Євген.
Відразу після вбивства працівники земснаряду разом з вагончиком, в якому проживали, зникли. Міліції вдалося затримати лише охоронця, але той не зміг розповісти, ні хто він, ні що охороняє. Вночі невідомі спробували від'єднати земснаряд від решти частини гідронамивних конструкцій і відігнати, але їх затримала міліція. Відомо, що на цей момент заведено кримінальну справу проти однієї з компаній, яка займалася видобутком піску.
Проте ще минулої суботи ми самі стали свідками того, що на острові, як і раніше, незаконно видобувають пісок, причому не в одному місці. Земснаряд працював на повну потужність, як мінімум, в одному місці. На самому земснаряді з'явилася людина, і одразу ж зникла. У чагарниках теж промайнули людські фігури, і тут же сховалися, покинувши стоянку - з вагончиком, недопитим пивом і розкиданими речами. Люди просто загадковим чином випарувалися! Гідронасос на земснаряді трохи пізніше перестав працювати.
Зате водій однієї з вантажівок, завантажених піском, охоче розповів, що пісок можна купити зі складу, 45 грн. за тонну. Хто і що видобуває – просто махнув, посміхаючись, рукою: «Там…».
Почувши знову звук працюючого гідронасоса, ми викликали міліцію. Чергова відповіла, що виклик перенаправлено, і за якийсь час нам дійсно передзвонили працівники міліції, уточнюючи дорогу. Але ні через півгодини, ні через півтори години міліція не приїхала.
«Пісок видобувають абсолютно без документів, везуть його на Окружну і продають по 650 грн за машину, – розповів «Главреду» директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. - Лівий браконьєрський бізнес! Я вважаю, що вбивство Гончарова – виклик громадській думці. Як перевірка. Мовляв, убили людину, десь там, у лісі, подивимося, «проковтнуть» це все чи ні... Щоб потім відстрілювати решту. Відома тактика бандитів. Ну, а загроза власному життю - та всі ж під Богом ходимо…».
Примітно, що Гончаров не побоявся повстати проти злочинних дій на острові, хоча, здавалося б, вже кому-кому, а йому слід було б мовчати. Річ у тому, що земля, на якій проживав Гончаров, не була оформлена належним чином, практично родина Гончарова перебувала в статусі самоселів. Приїхавши з Чехії, Олександр і Моніка прожили на Жуковому острові 5 років. Здавалося б, не виганяють і добре, сиди собі тихенько, але людина не злякалася – від свого імені почала писати у всі інстанції.
До речі, за однією з версій, причиною вбивства могла бути сама земельна ділянка, на якій жив загиблий. За інформацією екологів, є велика ймовірність, що ділянка Гончарова могла бути віддана Київрадою під будівництво котеджного містечка або якогось розважального центру якоїсь компанії.
«У Гончарова були переламані ребра, зламана щелепа, він помер від отриманих травм того ж дня, – розповів «Главреду» глава ЦГЗ ГУ МВС у м. Києві Володимир Поліщук. - Було порушено кримінальну справу за статтею 115 КК України. Слідчі кажуть, що ця справа має добрі перспективи бути розкритою. Є кілька версій мотиву вбивства. Звичайно, є версія побутового хуліганства, про яке говорить дружина потерпілого. Під час розмови з нею жодного разу не було сказано про жодні намивання, про якусь екологію, ні про що таке не згадувалося. Але є також версія, що конфлікт міг бути як з рибаками, так і з тими, хто займався видобутком піску. Ці версії теж розглядатимуться».
Сама Моніка, дружина Гончарова, неодноразово підкреслила в бесіді з нами – про те, що її чоловік вів боротьбу з незаконними роботами з видобутку піску на острові, вона говорила слідчим із самого початку.
Зараз триває слідство. Моніці з дітьми довелося переїхати до знайомих – в будинку жити боїться, а міліція не надала ніякої охорони. Адже вбивці обіцяли повернутися і за нею, а де жити жінці – поки незрозуміло.
Коротка довідка: Попередній випадок незаконного видобутку піску на продаж на Жуковому острові був зафіксований екологами в грудні 2008 року. Роботи були зупинені, техніка вилучена, було порушено кримінальну справу за ст. 252 ККУ. 4 червня має відбутися слухання Голосіївського районного суду у цій справі. Також наприкінці травня цього року за численними скаргами жителів було відкрито кримінальну справу щодо гідронамивання біля озера Заспа, яке також належить до заповідника «Острів Жуків».
І ще. 19 травня 2009 року, як повідомили «Главреду» в прес-службі ВСУ, Судова палата в господарських справах Верховного Суду України скасувала всі судові рішення по Жукову острову і направила справу на повторний розгляд до суду першої інстанції. Тяжба ось уже майже два роки ведеться з приводу меж заповідника – як відомо, Київрада від 22.08.2007 р. зменшила площу ландшафтного заповідника місцевого значення «Жуків острів», створеного в 1999 році, до 196 га, тобто в дев'ять разів!
Фото: Ігор Луценко (весь фотоальбом можна подивитися тут)
