Черновецький перевершив сам себе
Після вчорашньої мерської інформації на сесії Київради про небачені досягнення Києва за три роки правління команди Черновецького і обговорення разом з мером ситуації в міському господарстві, навіть деякі представники його більшості в міськраді здавалися дещо збентеженими.
Адже якщо депутати від мера і не чекали особливої самокритичності (принаймні раніше він цим не вирізнявся), то вже на більш-менш щиру розмову з дуже недоступним протягом останніх півроку Леонідом Михайловичем все ж таки сподівалися. Принаймні в кулуарах, перед сесією, народні обранці нехотя признавалися журналістам, що сесія все ж таки інтригує, оскільки заздалегідь ніхто точно не знає, що саме скаже мер, які антикризові ідеї запропонує. Тим більше, пленарне засідання заплановано в рідкісному для Київради режимі «питання-відповідь», причому тривати дискусія депутатів із мером і навпаки може аж 4-5 годин – чого взагалі й не пригадати!

Проте мер, в частині шапкозакидання під час свого звіту, здавалося, перевершив сам себе, а його повідомлення про досягнення київської влади – всі мислимі межі.
Деякі «досягнення», наприклад, про колосальну роботу із забезпечення киян зручним транспортом, масштабним оновленням рухомого складу і, попри кризу, фінансування будівництва метро, доріг тощо, особливо різали слух. Адже обіцяні станції метро у бік Теремків, дійсно, вже три роки чекаємо, Подільсько-Воскресенський мостовий перехід і, відповідно, метро на Троєщину майже не будуються. А вагони метро, як заявляв у кулуарах цієї ж сесії начальник метрополітену Петро Мірошников, що прийшов, до речі, відстояти питання про виділення грошей з міськбюджету на закупівлю 100 нових вагонів, сьогодні зношені на… 75 %! Ну, і про скасування мало не трьох десятків автобусних і тролейбусних маршрутів по Києву – і через брак того ж рухомого складу, і через необхідність скорочувати водійський штат «Київпастрансу» у зв'язку з фінансовими труднощами цього КП, «Главред» розповідав своїм читачам на початку року.

Але особливо стало соромно за мера, коли він хвалився досягненнями в київській медицині. Тут, як мовиться, і коментарі зайві – будь-який киянин, що хоч раз зіткнувся з цією «успішною» медициною, розповість мерові про її «досягнення».

Втім, БЮТівка Тетяна Меліхова в сесійному залі розповіла мерові, як днями її брат потрапив до лікарні на вулиці Петра Запорожця, і їй довелося навіть… зеленку везти, тому що навіть з елементарним у міської лікарні – «напряжонка».

Та і з 20-відсотковими надбавками київським лікарям, якими теж хвастнув мер, - проблематично. Їх просто не платять! Заступник голови КМДА, що курирує зокрема і медицину, Ірена Кільчицька, правда, підправила Леоніда Михайловича в ході його дискусії з депутатами, що, дійсно, за три перші місяці 2009 року надбавки не виплачені і мерія шукає шляхи, як це зробити. А ось за квітень, пообіцяла заступник Черновецького, медики вже отримають ці надбавки.

І навряд чи до успіхів команди Черновецького можна прирахувати введення в експлуатацію міського Центру серця – він мав відкритися ще до Дня незалежності України в 2006 році, оскільки будівельники реально встигали добудувати, а медики обладнати. Проте роботи припинилися якраз після приходу до влади Черновецького - через припинення фінансування, у тому числі і з міської казни. Лише у 2008 році Центр з помпою відкрили, але його ще декілька місяців після цієї помпи «доводили до кондиції».

А вже фраза мера «вперше за 10 років почали відкривати в Києві нові школи і дитсадки – раніше їх тільки продавали і приватизовували», і добавка «в тему» в.о. заступника голови КМДА Віталія Журавського, що ці три роки можна назвати «золотими роками для нашої освіти», напевно, могла довести декого до серцевого нападу. Наприклад, нині почесного президента «Київміськбуду», народного депутата Володимира Поляченка або попереднього мера Києва, нині теж народного депутата Олександра Омельченка – адже при Черновецькому просто було здано в експлуатацію кілька об'єктів сфери освіти, проектування і будівництво яких розпочалося років п'ять тому! Мер, до речі, не похвалився жодним можливим новим будівництвом ні школи, ні дитячого садка, на жаль. Правда, пожалкував, що в Києві все-таки шкіл і дитсадків не вистачає.

За великим рахунком, дискусії на рівних у сесійному залі не вийшло. Якщо заступники мера, яких Леонід Михайлович просив відповідати на депутатські запитання за галузями, якими вони займалися, все ж таки орієнтувалися в ситуації і більшість із них прагнули розповідати про реальний стан справ у їхніх сферах, то сам мер видавався швидше просто безпорадним. Можливо, позначилася довга відсутність Черновецького в Києві, якщо не в Україні? Навіть відповідаючи на, очевидно, заздалегідь відомі йому, комфортні, питання від представниці свого ж Блоку Зої Миронової про гральний бізнес, мер, знову ж таки, похвалившись, що «вперше саме в Києві ми убезпечили території шкіл, лікарень від гральних автоматів», раптом заявив таке: «Я сподіваюся, що Верховна Рада прийме цей закон...». Нагадаємо, парламент «цей закон» прийняв ще 6 травня - відразу після пожежі в клубі гральних автоматів в Дніпропетровську. Правда, поки що Президент України його не підписав.

Відповіді мера на питання, що дуже не подобалися, судячи з його реакції, були з розряду, даруйте, - сам дурень.
Наприклад, Меліховій мер порадив, не в нього запитувати, чому так погано київській медицині, а… сидіти під кабінетом у своєї шефині, лідера БЮТ, прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, щоб вона віддала ті 7,5 млрд. грн., які вилучають із міського бюджету до держбюджету. А з приводу розвитку ситуації з тарифами на житлово-комунальні послуги для населення мер сказав БЮТівці: «Правда полягає в тому, що ви сказали неправду – тарифи у нас найнижчі в Україні!». З цього ж розряду була і відповідь з приводу ліфтів: «Мені 58 років, я дуже відповідальна людина. Ну, не працює ліфт – то чому ви відразу не сказали мені – він би відразу запрацював!».

А відповідаючи на ще одне питання від фракції БЮТ – про знищення в столиці зелених насаджень на догоду забудовникам, Леонід Михайлович раптом вибухнув цілою гнівною тирадою на свій захист: «Я відповідаю сьогодні прямо і по суті. Зелені сквери і парки. За час мого правління я підняв - до невідомих взагалі висот, надхмарних висот! - вирубку кожного дерева за вартістю. Сьогодні, щоб звалити одне дерево – треба заплатити 100 тисяч гривень і більше, якщо воно певного віку. За кожне дерево я переживаю сам. Інше питання – що в умовах беззаконня в країні, тотальної корупції, яку не я роблю, – інші люди, при владі, і ви знаєте, хто – вони порушують мої правила, мою філософію…».

Членові Блоку Віталія Кличка Івану Плачкову, який намагався дізнатися правду про 1,2 млрд. грн., залучених як кредити для сплати містом заборгованості «Київенерго», тобто як залучили, під яку заставу, під які відсотки і так далі, мер відповів так. «Я не можу бути фахівцем у всіх галузях! Я контролюю процес – і це правда!».

Володимиру Лановому, який запропонував мерові ініціювати перегляд міського бюджету з тим, щоб виділити більше грошей на фінансування спеціальних медичних установ, в першу чергу тих інфекційних, швидкої допомоги, мер теж відповів специфічно. «Я зрозумів – мало я зустрічався з депутатами, тепер зустрічатимуся частіше…».

Особливий випадок, звичайно ж, Кличко.
Наслідком перепалки на сесії між мером і його опозиціонером, як після пленарного засідання заявив сам Віталій Володимирович, буде судовий позов до мера. «Черновецький звинуватив мене, що я нібито у нього в кабінеті просив два гектари землі, і там є документи, що підтверджують це. Так от, я подаю до суду за заяву Черновецького. І я хотів би побачити документи, де Віталій Кличко вимагав від пана Черновецького два гектари. Це брехня чистої води», - розповів нам Кличко, запевнивши, що: «Для мене найголовніше - не гроші, а щоб Черновецький ще раз показав своє справжнє обличчя».

До речі, лідер свого однойменного Блоку в Київраді, відомий спортсмен сказав «Главреду», що на сесії депутати спостерігали «театр абсурду»: «Мер, який приїхав невідомо звідки, прийшов до нас розповідати, як у Києві живеться добре! Ви це помітили – ну що, добре? І я не помітив!».

Заступник голови лідера фракції Партії регіонів Сергій Баранов-Мохорт розповів «Главреду» про свої асоціації від доповіді. Як ві стверджує, доповідь мера, особливо та його частина, де він нібито окреслив перспективи розвитку міського господарства, нагадала «регіоналові» програму уряду в 2005 році, де було багато гарних слів, але не було ні реальних цифр, ні власне перспектив.

«Ні, звітом мера про свою роботу цю інформацію аж ніяк назвати не можна. Хоча, звичайно, неможливо в принципі за 25 хвилин мінус п'ять хвилин на привітання з Днем Києва і роздачу книжок усім депутатам розповісти про щось серйозне…» - сказав «регіонал».

Представник промерської більшості, член «Громадського активу Києва» Юрій Бондар, який очолює комунальний «Київенергохолдинг» і постійну депутатську комісію з питань ЖКГ, коментуючи це незвичайне пленарне засідання, яке не справило на нього очікуваного враження, сказав: «Я, на відміну від Блоку Черновецького, не аплодував мерові – це ж не концерт! Тут серйозна розмова має бути…».

«Ви задоволені тим, що мер де-факто дослухався до ініціативи вашого Блоку і вперше за три роки відзвітував на сесії Київради про свою діяльність?» - запитала авторка у БЮТівців. У відповідь ми отримали офіційну заяву про те, що фракція ініціюватиме вже на наступній сесії проект рішення про недовіру мерові міста – як такому, що не впорався з покладеними на нього завданнями.

А ось сам мер критику, яка лунала від його опонентів, відпарирував так: «Я ЄДИНИЙ за всю історію Києва і України чиновник – хоча я не люблю цього слова «чиновник», - який ЩОНЕДІЛІ в прямому ефірі телебачення звітує перед киянами (нагадаємо, по п'ятницях на ТРК «Київ» йде передача в прямому ефірі «Година мера». - Ред.). Хто зі мною, га?!»













