Софію і Лавру майже вгробили

Нерайдужні перспективи обговорювалися вчора на прес-конференції, присвяченій стану збереження і використання об'єктів всесвітньої спадщини в Україні. Таких у нас і так всього два. Історичний центр Львова і – під одним номером – заповідник «Софія Київська» і Києво-Печерська лавра. У березні до України був моніторинговий візит представників Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і Міжнародної ради з питань пам'ятників і пам'ятних місць (ІКОМОС), інформує Газета по-киевски .

Побачене експертів приголомшило. І хоча звіт вони представлять лише на конференції, своєї невдоволення ставленням України до цих об'єктів вони не приховували. Перш за все – через хаотичну точкову забудову в буферних зонах довкола Лаври і Софії, через яку постраждав не лише ландшафт, а й самі пам'ятники. За словами директора «Софії Київської» Неллі Куковальської, на території постійно спостерігається підвищений рівень ґрунтових вод, вони піднялися вже на 3 м, що згубно для стрічкових фундаментів.

Плюс – тріщини в стінах. А Лавра, говорить директор музею Сергій Кролевець, страждає не лише від зовнішньої забудови, але навіть усередині. Недавно ось побудували на території нижньої Лаври 6 або 7 будівель, що взагалі не мають відношення до історії монастиря.

«Коли країна просить включити які-небудь об'єкти в список культурної спадщини, вона автоматично бере на себе зобов'язання зберігати і підтримувати їх у нормальному стані, – говорить заступник глави Національної комісії з питань ЮНЕСКО Михайло Скуратовський. – В зону опіки входять і буферні зони, вони становлять близько 90% від території пам'ятника. За правилами, якщо ми хочемо щось побудувати, то повинні повідомити комісію ЮНЕСКО. Це не означає, що вона заборонить. Але може рекомендувати, як зробити краще, аби це не пошкодило об'єкту, що охороняється. А у нас це правило ігнорують».

Може, нашим чиновникам і нецікаво дотримуватись правил, тому що жодних фінансових вливань внесення до списку спадщини не дає. Це – виключно іміджевий проект. Аби хвалитися перед туристами: ми не гірші за інших. Але за це ЮНЕСКО і питає по повній програмі, розраховуючи, що працюватиме із зацікавленими сторонами. Якщо щось не так, умовляти і погрожувати пальцем не будуть – виключать - і справі кінець. Але спочатку ославлять на весь світ: не береже, мовляв, Україна свою спадщину, ось ми Лавру і Софію перенесемо в інший списочок – об'єктів, які перебувають під загрозою знищення. Зараз в ньому всього 30 пам'ятників з 778 внесених.

Своєї черги на всесвітнє «вшанування» чекає Андріївська церква. Але, за даними обстеження, яке проводилося останні 2–3 тижні, церква ще більше зруйнувалася. З'явилися нові тріщини, у тому числі і в мармуровій підлозі, покосилися рами, аж до того, що вилітають стекла, продовжуються опливи ґрунту. А далі буде гірше.

При цьому, як повернути Україні імідж, не знає ніхто. «Перш за все треба повернути Указ Президента «Про заходи щодо облаштування забудови територій і збереження історико-культурних територій в Києві», який «прожив всього півроку, – 15 березня 2007 р. підписаний, а 20 серпня того ж року вже скасований, – вважає Скуратовський. – В ньому було все прописано, КМДА зобов'язана була в тримісячний термін вжити заходи по забороні будівництва в центрі Києва висотних будівель і затвердити схему розміщення нових об'єктів в історичному ареалі».

А, окрім цього, говорять фахівці, треба внести поправки до Закону про охорону культурної спадщини. Зараз його формулювання досить розмите: до сфери впливу Держслужби з питань культурної спадщини віднесено «узгодження програм і проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перебудов, будівельних робіт на пам'ятниках національного значення». Іншими словами, приходь, хто хочеш, будуй, що хочеш, всім дозволимо. Чим, власне, і займається згадана держслужба. А має бути лише один дозвіл: на реставрацію.

Словом, у чиновників залишається зовсім мало часу, аби одуматися. Звичайно, одним махом нас ніхто не вижене: спочатку ЮНЕСКО внесе наші пам'ятники до «чорного» списку об'єктів, які перебувають під загрозою знищення. І подивиться на подальші дії.

Як розповів віце-президент Національної спілки архітекторів України Георгій Духовичний, історичне середовище в Києві знищене на 90%. «Сьогодні все, що робиться в Києві, на 99% не відповідає міжнародним правилам. Зокрема, забудова буферних зон, яка проводиться без узгодження з ЮНЕСКО. При цьому не дотримуються об'ємно-планувальні рішення, не вирішується екранування візуальних зв'язків. Більш того, вся земля в зоні Софії Київської приватизована і роздана без яких-небудь гарантійних зобов'язань їх збереження. З Лаврою – взагалі повна фантасмагорія, узяти хоч би «Мистецький Арсенал».Зі всього заповідника «Древній Київ» залишився лише невеликий шматочок Андріївського узвозу. Автентичних об'єктів майже не залишилося. Будівлі обліплюються шпилями, реставрують будинки, при цьому з 2-поверхових їх роблять 8-поверховими. Через 5 років жоден архітектор не зможе розібратися, де у нас що», - зазначив Духовичний.

До речі, за всю історію ЮНЕСКО був один прецедент, коли об'єкт виключили назавжди. У 2007 році статус втратив резерват аравійського орикса – природний заповідник, де живе цей вид антилопи, який знищили в цих місцях до 1972 р., але потім популяцію відновили. Тут же розташоване єдине у всій Аравії місце, де в природі розмножується рідкісна дрохва – джек, або дрохва-красуня. Примітно, що виключення ініціювали власті країни: статус заповідника заважав видобувати нафту.

Версiя для друку