РНБО підготувала проект Доктрини інформаційної безпеки України

Рада національної безпеки і оборони України підготувала і оприлюднила на своєму сайті проект Доктрини інформаційної безпеки України. Як зазначає РНБО, «ухвалення Доктрини інформаційної безпеки України має надати новий стратегічний імпульс діяльності органів державної влади, а також інститутів цивільного суспільства в забезпеченні інформаційної безпеки України, формуванні і реалізації державної інформаційної політики».

РНБО зазначає, що в сучасних умовах інформаційна складова набуває дедалі більшої ваги і стає одним з найважливіших елементів забезпечення національної безпеки України. Рада зазначає, що основною метою реалізації доктрини є виконання двоєдиного завдання державної політики в інформаційній сфері: створення розвиненого інформаційного простору і захист національного інформаційного суверенітету. Для цього необхідна всебічна державна підтримка національного виробника інформаційного продукту і телекомунікаційного устаткування, національних операторів телекомунікацій, зокрема створення нормативно-правових, фінансових, фіскальних та інших умов, необхідних для успішної конкуренції на світових і національному ринках надання інформаційних і телекомунікаційних послуг.

Як наголошується у проекті доктрини, забезпечення інформаційної безпеки України ґрунтується на принципах: свободи створення, збору, зберігання, використання і розповсюдження інформації; забезпечення достовірності, повноти і беззастережності інформації; обмеження доступу до інформації виключно на підставі закону; гармонізації особистих, суспільних і державних інтересів;

профілактики і нейтралізації правопорушень в інформаційній сфері;

економічної доцільності; гармонізації українського і міжнародного законодавства в інформаційній сфері; пріоритетності національного інформаційного продукту.

На сучасному етапі основними реальними і потенційними загрозами інформаційній безпеці України РНБО називає: у зовнішньополітичній сфері: поширення у світовому інформаційному просторі викривленої, недостовірної й упередженої інформації, яка шкодить національним інтересам України; прояви комп'ютерної злочинності, комп'ютерного тероризму, що загрожують постійному і безпечному функціонуванню національних інформаційно-телекомунікаційних систем; зовнішні деструктивні інформаційні впливи на суспільну свідомість через засоби масової інформації та мережу Інтернет;

у сфері державної безпеки: деструктивні інформаційні впливи, спрямовані на підрив конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України; прояви сепаратизму в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, за етнічними, мовними, релігійними та іншими ознаками; несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів органів державної влади; розголошування інформації, яка є державною і іншою таємницею, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямованої на забезпечення потреб і національних інтересів суспільства і держави; у військовій сфері: порушення встановленого регламенту збору, обробки, зберігання і передачі інформації з обмеженим доступом у органах військового управління і на підприємствах оборонно-промислового комплексу України; несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів, незаконний збір і використання інформації з питань оборони; реалізація програмно-математичних заходів з метою порушення функціонування інформаційних систем, задіяних у сфері оборони України; перехоплення інформації у телекомунікаційних мережах, радіоелектронне придушення систем зв'язку та управління; інформаційно-психологічний вплив на населення України, зокрема особовий склад військових формувань з метою послаблення їхньої готовності до оборони держави і погіршення престижу військової служби;

у внутрішньополітичній сфері: нерозвиненість інститутів цивільного суспільства і недосконалість партійно-политичної системи, непрозорість політичної і суспільної діяльності, що створює передумови для обмеження свободи слова, розповсюдження техніки маніпулювання суспільною свідомістю; деструктивні інформаційні впливи, зокрема із застосуванням спеціальних засобів, на індивідуальну, групову і суспільну свідомість; поширення суб'єктами інформаційної діяльності викривленої, недостовірної й упередженої інформації.

Також проект визначає потенційні загрози в економічній, соціальній і гуманітарній сферах, в науково-технічній і технологічній сферах, в екологічній сфері.

У проекті доктрини визначено три головні напрями, на яких ґрунтується державна політика, спрямована на забезпечення інформаційної безпеки України: інформаційно-психологічний напрям, зокрема, щодо забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, створення сприятливого психологічного клімату в національному інформаційному просторі заради затвердження загальнолюдських і національних моральних цінностей; напрям технологічного розвитку, зокрема, з розвитку і інноваційного оновлення національних інформаційних ресурсів, впровадження новітніх технологій створення, обробки і розповсюдження інформації; напрям захисту інформації, зокрема, щодо забезпечення конфіденційності, цілісності і доступності інформації, зокрема технічного захисту інформації у національних інформаційних ресурсах від кібернетичних атак.

Також проект доктрини визначає «зважені і в той же час рішучі заходи щодо впровадження інформаційної складової державної політики з забезпечення національних інтересів України» у зовнішньополітичній сфері (зокрема, «якісне удосконалення інформаційного супроводу державної політики, діяльності українських громадських організацій і суб'єктів підприємницької діяльності за кордоном за пріоритетами стратегічного партнерства і економічної доцільності»; «посилення інформаційно-просвітницької діяльності серед населення щодо забезпечення національної безпеки України за умов повноправного партнерства з країнами–членами ЄС і Північноатлантичного альянсу»), у сфері державної безпеки («залучення засобів масової інформації до забезпечення неухильного дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, захисту конституційного ладу, удосконалення системи політичної влади з метою зміцнення демократії, духовних і моральних засад суспільства; підвищення ефективності функціонування політичних інститутів влади»); у військовій сфері (зокрема, «удосконалення форм і засобів захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних мережах від несанкціонованого доступу, розвиток захищених систем зв'язку і управління військами і зброєю»; «удосконалення форм і способів активної протидії інформаційно-психологічним операціям, спрямованим на послаблення обороноздатності держави»); у внутрішньополітичній сфері («створення ефективної, сучасної і прозорої системи суспільного контролю за діяльністю органів державної влади і місцевого самоврядування, суспільно-політичних структур, зокрема завдяки створенню Суспільного телебачення і радіомовлення»).

Версiя для друку