Олександр Сугоняко: «Загроза для курсу гривні йде від політиків»
Така інформація неабияк налякала українських банкірів, які наперебій почали заявляти про неготовність української банківської системи до такого кроку.
Проте вкладники рано зраділи цим новинам. Адже в ситуацію втрутився голова НБУ Володимир Стельмах, який спростував інформацію про скасування мораторію. Проте повної ясності в ситуацію не вніс. За зізнанням голови Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, він сам ще досі не зрозумів, чи скасував НБУ мораторій, чи ні. За його словами, на Асоціацію приходило офіційне повідомлення про скасування мораторію, але наступне спростування від Стельмаха збило з пантелику банкірів.
Голова АУБ сподівається, що мораторій на дострокове зняття депозитів НБУ врешті-решт таки не скасують, адже українська банківська система ще абсолютно не готова до такого кроку. І це навіть попри те, що за результатами квітня обсяг депозитів у банках вперше за останній час зріс на мільярд гривень.
Найбільше в цій ситуації дивує поведінка НБУ, який спочатку розсилає офіційні повідомлення про скасування мораторію за підписом Стельмаха, а потім сам голова НБУ все це спростовує. А головне, що стабільності банківської системи такі дії точно не посилюють.
Про ситуацію з мораторієм на дострокове зняття депозитів з банків, а також про ситуацію на українському валютному ринку «Главреду» розповів президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Олександре Анатолійовичу, вже котрий день суспільство ніяк не може отримати чітку відповідь, чи скасовував Нацбанк мораторій на дострокове зняття депозитів з банків. Ситуація дуже заплутана, в пресі пишуть про відповідне рішення НБУ від 12 травня, а Володимир Стельмах цю інформацію спростовує. Але навіть іноземні ЗМІ передруковують інформацію про скасування мораторію. Що насправді відбувається? Та чи чинний ще мораторій на дострокове зняття депозитів?
Асоціація українських банків щодо підготовки рішення скасування мораторію не була поінформована заздалегідь, з нами тез цієї постанови ніхто не обговорював. Тож для мене все це стало поганою новиною. А приємною новиною все ж було те, що Володимир Стельмах таки заявив, що таких документів він не підписував. На даний момент мораторій нібито не скасований, але точно заперечити чи підтвердити цю інформацію не можу. Аби не було спростування Стельмаха, то можна було б говорити по-іншому. Бо ж банкам і Асоціації прийшов відповідний лист за підписом Стельмаха про ухвалення постанови про скасування мораторію. Відбулося це, як воно в нас завжди буває, в п’ятницю 15 травня ввечері. Тож я, чесно, не знаю, діє він чи ні. Але можу сказати, що банки поки що керуються старими правилами і достроково депозити не видають.
Добре, у такому разі, на вашу думку, чи можна зараз скасовувати мораторій. Чи ситуація в банківській системі дозволяє такий крок?
Мораторій був запроваджений через паніку на депозитному ринку. Мала місце втрата довіри до гривні і банківської системи. Люди піддалися паніці, і щоб її зупинити, Нацбанк запровадив мораторій. Завдяки цьому ми до цих пір живі. Цей захід стоїть на першому місці за ефективністю серед дій щодо збереження банківської системи. Ставимо собі запитання – чи сьогодні відновлена довіра до гривні, банківської системи, НБУ, Кабміну, Верховної Ради та Президента. Відповідь однозначна – ні. Тому не можна скасовувати мораторій!
Не занадто сміливо ви пов’язали довіру до всіх цих інституцій з мораторієм?
Я пов’язую всі ці речі не випадково. Ви що думаєте, що можна не довіряти Президенту та прем’єру, а банкам довіряти. Та ні в якому разі. Коли ми купуємо іноземну валюту, то це означає, що ми не довіряємо не лише гривні, а довіряємо чужому президенту більше, ніж своєму. Ми довіряємо чужому голові Федеральної резервної системи більше, ніж голові НБУ. Це очевидно.
Але ж є інформація, що за результатами квітня обсяги депозитів зросли, тобто відтік зупинився?
Це правда, і це дуже позитивно. Можу назвати ще деякі позитивні моменти – стабілізація курсу гривні, позитивне сальдо торгівельного балансу та зменшення темпів інфляції. В квітні у нас дійсно вперше плюс за приростом депозитів населення, хоча загалом-то мінус, бо вклади підприємств у мінусі. Але ж все це загалом є наслідком обвалу курсу раніше. Ми мали величезне від’ємне сальдо.
В результаті обвалу гривні імпорт було зупинено, а для експорту умови стали дуже привабливими. За торгівельним балансом вийшли на позитив, при тому, що раніше майже 15 мільярдів було мінусу. Але що змінилося в умовах господарювання? Нічого. Доларизація економіки нікуди не поділася. Тіньова економіка залишилася, структурні диспропорції нікуди не зникли. Криза в економіці теж залишилася.
Через все це немає підстав, щоб тішитися позитивними економічними показниками. Що буде на осінь, ніхто не знає. Небезпечно в таких умовах скасовувати мораторій. Має вистачити глузду не скасовувати мораторій на дострокове зняття депозитів.
Ви не погоджуєтесь з тезою, що скасування мораторію збільшить довіру громадян до банків і збільшить приріст депозитів?
У нас зараз трохи більше 190 мільярдів депозитів населення. Яку частину цієї суми заберуть люди? Якщо заберуть 10 мільярдів, то це вже буде істотно. В 2004 році 5% депозитів пішло, і банківська система захиталася. Зараз невідомо, скільки людей хотіли достроково забрати гроші, але через мораторій їм сказали, що не дадуть. Якщо люди знову потягнуть гроші й заберуть хоч 20 млрд., то це буде кінець. Це величезний ризик. Для чого це потрібно?
Є інформація, що МВФ однією з умов надання кредитів Україні ставить зняття мораторію на дострокове повернення депозитів. Це так?
В мене немає такої інформації. Я б сказав, що вони не мають права втручатися в наші внутрішні справи. Нехай наводять лад у себе.
На вашу думку, коли можна буде знімати мораторій?
Через три місяці після того, коли стане зрозумілою картина, як вивести країну з кризи.
Коли може з’явитися така картина?
Не знаю, може скоро, а може й ні.
Щодо ситуації з доларом. Зараз курс гривні стабілізується. Які причини цього та як довго будемо спостерігати цю тенденцію?
В результаті девальвації гривні утворилися дуже привабливі умови для експорту. Оскільки у нас головний експортер металургія, а, як відомо, з’явився попит на метал у Китаї, тому з нашими цінами ми зараз його туди постачаємо. За нинішнього курсу пропоновані китайцями ціни нас влаштовують. Курс для експортерів зараз прекрасний, доходи – прекрасні. Тільки питання, яку частину виручки вони повертають в Україну.
Природно, що імпорт впав. Торік ми лише автомобілів імпортували на 11 мільярдів доларів. Це була абсолютно безтолкова політика. Позаторік автомобілів імпортували взагалі на 12 мільярдів. Складається таке враження, що українцям нічого не було потрібно – ні заводи, ні робочі місця, самі машини подавай, щоб на них їздити. Сьогодні ця ситуація зникла. Природно, що за таким курсом долара авто не купують, імпорту немає, а тому й курс гривні не падає. Ось таке коло.
Я думаю, що це дві ключові позиції стабілізації курсу. Плюс до цього – всередині країни в результаті політики НБУ гривня стала дефіцитною. Через те інфляція мала, й попит на долар упав. Через це курс поки і тримається. Також сюди треба додати той факт, що спекулятивний попит на долар був збитий. Панічний попит, в тому числі для повернення кредитів, теж збили. Я знаю, що у зв’язку з падінням курсу долара кредити в банках почали краще повертати.
До якої межі долар може впасти?
Якби в державі не було необдуманої політики на зразок постанови НБУ про скасування мораторію на дострокове зняття депозитів, то тенденція посилення гривні ще б тривала, принаймні курс був би стабільний довший час. Якщо така шарпанина продовжуватиметься, то передбачити, скільки ще курс буде стабільним, неможливо. Загроза для курсу гривні йде від наших політиків, це питання довіри до них.
Але, звісно, ситуація з курсом зараз виглядає оптимістично. Якщо в кінці минулого року Нацбанк продавав мільярди доларів щомісяця, то за квітень він їх продав всього лише за 100 мільйонів. Попит на долар упав, а пропозиція зросла. Але ж ніхто не знає, як розвиватиметься ситуація на зовнішніх ринках, чи будуть там купувати нашу продукцію. Незрозуміло, як складатиметься ситуація з обслуговуванням боргів, чи буде у компаній гривня, щоб купувати долар.
Яка роль кредиту МВФ у стабілізації курсу? Чи погоджуєтеся ви, що психологічний вплив цього грошового вливання був визначальним у стабілізації курсу?
Це був позитивний сигнал, який зменшив панічні настрої. От і все. Але з точки зору економіки, що таке ті кілька мільярдів? Це майже нічого.
