Україна хоче боротися з піратами
Про це стало відомо «Главреду» від джерела в уряді. Зараз у піратському полоні залишаються 34 українських моряки на трьох суднах. Сомалійські пірати мало не щотижня захоплюють нові й нові кораблі. Торік у всьому світі було зафіксовано 239 нападів на судна – це на 11% більше, аніж позаторік.
Серйозно з піратами почали боротися торік – Євросоюз підготував військову операцію «Аталанта», до якої залучено понад 1,5 тис. військовослужбовців. Діяльність операції обмежена річним строком, але немає сумнівів, що її буде продовжено – дуже малоймовірно, що піратству буде покладено край так швидко. Серед учасників операції - Іспанія, Німеччина, Франція, Греція, Італія і Швеція. Збираються також узяти в ній участь Бельгія, Нідерланди, Румунія. Крім того - Норвегія і Швейцарія, які хоч і не входять до ЄС, однак вирішили долучитися до боротьби з піратством.
Україна також хотіла би приєднатися до «Аталанти». МЗС повідомляє, що українські дипломати ще в листопаді розробили і передали Кабміну пропозиції щодо участі нашої держави в операції Євросоюзу. Деталі цих пропозицій не розголошуються, але цілком імовірно, що йдеться про відправку військового корабля. Не виключено залучення сил спеціального призначення: керівництво СБУ ще в березні заявляло про можливість відправки в регіон спецпідрозділу «Альфа».
За інформацією «Главреда», МЗС України постійно проводить неформальні консультації з Європейським Союзом щодо можливої участі в «Аталанті». На офіційний рівень поки що немає сенсу виходити. Спочатку український уряд повинен знайти для цього гроші. Як стало нам відомо, бюджет участі українців в «Аталанті» підготовлено – у його розробці брав участь, зокрема, Мінфін. «Ці кошти мізерні, якщо порівняти з тою шкодою, яку завдають пірати. Однак зараз дорога кожна копійка в бюджеті», - повідомило нам джерело в уряді. Міноборони України раніше заявляло, що на утримання одного військового корабля щомісяця необхідно витрачати 35 млн. гривень – а це майже 4 млн. євро.
Для участі в «Аталанті» кожна держава повинна розраховувати на власні фінансові сили.
Утім, НАТО вже заявляло про готовність допомогти Україні взяти участь в операції – не виключено, що йдеться і про фінансову допомогу. Могла б у цьому посприяти і Організація Об’єднаних Націй – з огляду на те, що Україна - один із найактивніших учасників у миротворчих операціях по всьому світу. Оскільки ООН фактично самоусунулася від якихось реальних дій у боротьбі з піратством – діяльність Ради безпеки ООН обмежилася трьома резолюціями.
Антипіратська боротьба насправді досить ефективна. Попри те, що зараз у полоні перебуває понад десять суден, їх кількість могла б бути ще більшою. Пірати, проте, вирішили не миритися з таким станом речей – вони почали виходити далеко за межі тієї морської зони, в якій вони промишляли досі. Саме тому ЄС і пішов цього тижня на розширення операції – коридор безпеки для торговельних суден буде утворено від Сейшельських островів до Аденської затоки. Йдеться фактично про контроль над половиною східного узбережжя Африки.
Не так давно Президент Віктор Ющенко вже звернувся до ООН, ЄС і НАТО із приводу посилення безпеки судноплавства через часті випадки піратських нападів. Міжнародні організації поки ніяк не відреагували на ці звернення. І навряд чи відреагують. По ідеї, все, що НАТО, ЄС і ООН мали сказати і зробити в антипіратській справі, вони вже сказали і зробили. Як стало відомо «Главреду», питання боротьби з піратами зараз активно обговорюється в Раді нацбезпеки і оборони України.
.
Що можуть дати ініціативи, оголошені Україною на засіданні Генасамблеї ООН? Ця структура насправді є не такою вже й ефективною. Напевно, заклики української делегації загубляться серед ініціатив ще двохсот делегацій. Однак все залежатиме від роботи вітчизняного представництва в Нью-Йорку. ООН цілком міг би посприяти у фінансуванні участі в антипіратській боротьбі тих держав, які мають на це бажання, однак їм бракує на це коштів. І для цього, у принципі, не обов’язково чекати вересня...
Олександр Кузьмук: Україна не готова боротися з піратами
Яким є алгоритм участі України в операції Євросоюзу? Скільки необхідно часу для того, аби українські вояки були готові до участі в ній? Про це в коментарі Олександра Кузьмука, екс-міністра оборони, голови підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони
– Механізм участі України в операції ЄС наступний – наша держава подає пропозицію про свою участь, формулює масштаб своєї участі і умови. А Євросоюз дає згоду чи незгоду. Україна повинна підготувати ті заходи, які необхідні для проведення такої операції. Великої проблеми для того, аби отримати згоду, немає. Проблема в іншому – це готовність України до виконання таких складних завдань.
– Раніше керівництво СБУ заявляло про готовність відправити спецпідрозділи «Альфа» для боротьби з піратами...
– Давайте почнемо з того, що у нас по чотири місяці українці були в полоні, але ніхто не намагався цього зробити. Усі рапортують тільки про готовність. Та не готова Україна до виконання таких завдань! Якби таке рішення було прийнято, то часу на підготовку знадобилося б стільки, що вже тричі можна було б звільнити українців. Інша справа участь наших Військово-Морських сил. Міг би до операції приєднатися, приміром, корабель. Але це неможливо, бо це дуже дорога річ. І такі гроші зараз дуже важко знайти.
– У Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони це питання обговорювалося?
– Це питання не обговорювалося, тому що не надходило ніяких пропозицій його розглянути. Тут знову-таки виникає проблема бюджету на національну оборону, який не передбачає коштів на підготовку Збройних сил України. Йдуть кошти лише на комунальні послуги, продовольство і грошове забезпеченння особового складу. Аби брати участь у такій операції, має бути на вищому рівні підготовлена і техніка (у цьому випадку може бути авіаційна компонента чи військовий корабель), і екіпаж – починаючи від командира корабля і закінчуючи вахтенним матросом. Абсолютна підготовка, що сьогодні, на превеликий жаль, не робиться.
– Який мав би бути алгоритм дій української влади для відправки військ на боротьбу з піратами?
– Таку ініціативу насамперед порушує Міністерство закордонних справ. Воно звертається до Міністерства оборони і з’ясовує можливості і готовність для участі. Потім це питання вноситься на розгляд Ради національної безпеки і оборони. Рішення РНБОУ ухвалює Президент України і затверджує Верховна Рада. Алгоритм ясний і простий. Але справа не за алгоритмом, а за готовністю. Усе впирається в кошти. Навіть якщо сьогодні виділити великі гроші, то я, наприклад, був би катеорично проти того, аби негайно братися до виконання.
