Балога пішов, щоб повернутися?
Причому представники практично всіх парламентських політичних сил, незалежно від забарвлення і відносин з Банковою, виявилися не в захваті від такого вчинку Віктора Івановича і того, як саме його було зроблено. У їхніх висловлюваннях домінує морально-етичний аспект дій колишнього президентського соратника. Тим часом українські політологи не так категорично налаштовані і переважною більшістю розцінюють цей крок як початок публічної політичної діяльності Балоги. Те, що несподівані й резонансні заяви глави президентської канцелярії були зроблені саме з цією метою, підтверджують і люди, близькі до екс-глави Секретаріату. «Зараз перспективи у Балоги чудові. По-перше, він іде не у відставку, а у велику політику. І тепер буде вже не як помічник Президента, адміністратор або менеджер, а реальний публічний політик», - пафосно зауважило «Главреду» джерело в оточенні Балоги на умовах анонімності. Чи так це насправді і якими можуть бути наслідки гучної відставки глави Секретаріату Президента, «Главред» поцікавився у представників п'яти парламентських фракцій, а також у ряду українських експертів.
Тарас Стецьків, депутат від НУНС, група «Народна самооборона»
Поведінка Балоги – це втеча з корабля, який тоне. Те, що приводом було обрано якийсь незрозумілий конфлікт Балоги та Ющенка, це був тільки привід, а не причина. Головною причиною всього цього стало те, що Балога зрозумів безперспективність своєї власної політичної кар’єри, перебуваючи на посаді голови президентського Секретаріату. Очевидно, перспектив у Віктора Ющенка дуже і дуже мало. Балога для себе буде обирати інше політичне поле, інших союзників, можливо, на деякий час він навіть з політики зникне.
Можливо, якщо конфлікт між Президентом і головою його Секретаріату був особистим, то Ющенко в особі Балоги отримає собі ворога. Поведінка Віктора Балоги - це чиста візантійщина. Він не пояснив причин та мотивів своєї відставки. Зрештою, такою ж була вся його політика на посаді голови Секретаріату. Кому б звинувачувати в кумівстві і всіх інших речах, як не Віктору Балозі. Взагалі, в цивілізованому світі заведено, йдучи у відставку, пояснювати причини цього. Балога цього не зробив. А тому всі у нас мають висувати тільки версії того, що сталося.
Сергій Гриневецький, депутат від фракції Блоку Литвина:
Життя продовжується і нічого з відставкою Балоги не сталося. В Секретаріаті Президента достатньо заступників, щоб виконувати поточну роботу. Маємо власне рішення Віктора Балоги. Хоча абсолютно зрозуміло, що його стосунки з Президентом за останні півроку були непростими. Це читалося між рядків заяв Віктора Івановича.
Я читав тільки заяву Балоги, що була частково розміщена на сайті «Єдиного центру». Це не повна заява, там тільки витяги. Хотілося б почути підтвердження з вуст самого Балоги, що це його заява. Розумієте, одна справа читати текст, інша – слухати людину, яка його виголошує. Це різні речі.
Зміни в парламентському житті відбуваються щоденно, незалежно від того, хто є главою президентського Секретаріату. Сьогодні мова йде про те, що посада голови Секретаріату демонізована. Є такий вислів, що могутність політика залежить від посади. Стосунки Президента й парламенту в майбутньому будуть залежати від стосунків Президента з головою Секретаріату та ступеня довіри й контролю над ним.
Зараз багато говорять, що Секретаріат може очолити Віра Ульянченко. Але я не думаю, що Вірі Іванівні, очоливши «Нашу Україну», зараз є сенс втрачати Київську область. Київський регіон не простий. Тут є більше електорального поля у Президента і його партії, ніж в інших регіонах. Хоча все можливо. Наша держава непередбачувана своєю непередбачуваністю.
Після відставки Балоги я не виключаю деяких політичних змін, наприклад, зближення ЄЦ з Партією регіонів. Ще більше я не виключаю поновлення переговорів про коаліцію з ПР та БЮТ. Хоча, чесно кажучи, найближчим часом навряд чи відбудуться якісь зміни в чинній коаліції.
Ганна Герман, депутат від Партії регіонів:
Я вважаю, що люди, які працюють з керівником впродовж тривалого часу і не мають відваги публічно говорити що думають, а тільки виливають брудом зверхників після звільнення, мають щонайменше брак політичної культури. Я не приймаю пост-заяви. Якби це була справді мужня людина, то знайшов би в собі мужність спочатку зробити заяву, почекати реакції Президента, а потім, не дочекавшись її, подавати у відставку. Спочатку втекти, а потім обливати брудом – це неприйнятно. Якщо люди працюють разом, то переживають різні ситуації. Коли ти відходиш, то май мужність тримати язик за зубами.
Я думаю, що Віктор Іванович мав достатньо часу, щоб сказати все, що думає про Ющенка, тоді, коли був поряд з Президентом.
Насправді, коли від Президента відходять секретарі, то це не має мати аж такого великого значення. Тим більше, це не має впливати на життя країни і суспільства. Секретарі приходять і відходять, а президенти залишаються. На жаль, в нашій країні роль президентських секретарів гіпертрофована. Україна все-таки має прийти до європейської моделі, щоб президентський секретар поводив би себе принаймні так, як колись себе поводив Олег Рибачук. Люди мають займатися канцелярськими справами, допомагати Президенту, а не робити якусь незалежну політику.
Думаю, від вибору нового помічника Президента буде залежати, чи Україна справді може рухатися до цивілізованих відносин. Вже серйозно говорять про кандидатуру Віри Ульянченко. Вона вміє контактувати з людьми, достатньо гнучка. Не думаю, що їй так засліпить очі влада, щоб наробити дурниць. Вона достатньо обережна людина й достатньо віддана Президенту. Тому це був би не найгірший вибір. Як воно буде – побачимо – це справа Віктора Ющенка. Я йому бажаю, щоб він нарешті собі знайшов інтелігентну людину, з якою можна порозумітися, яка б його підтримувала, а не робила на ньому кар’єру.
Віктора Ющенка багато хто намагався покласти в оксамитову шкатулку, де б у того було багато забавок і він не займався б серйозними речами. Так завжди намагається чинити з керівниками найближче оточення. Кажуть, Балога створив Ющенку такий комфорт, що не треба було ні про що переживати. Але керівник, який турбується про свій народ, має почуватися не комфортно. Він має відчувати проблеми, а в такий спосіб він міг би відчувати і проблеми народу.
Балога, насправді, зробив для Ющенка справжній рай безтурботності, але для України це було пекло. Він зашкодив Президенту й Україні.
Володимир Бондаренко, народний депутат від БЮТ:
І Балога, і Президент, які в даному випадку перебувають у конфронтації, мають однакові морально-етичні стандарти: і один, і другий порозпихав своїх друзів, кумів і близьких по різних відомствах. Зокрема, Тиберій Дурдинець – закарпатський земляк Балоги, сьогодні в розшуку. Ну, він у розшуку тільки тому, що Балога посварився з Президентом... І Ющенко розставляє хоружівських орлів – по Одеській адміністрації, по інших регіонах, забезпечуючи перш за все лояльність до себе, а не ефективне державне управління.
Сьогоднішня позиція Балоги трохи дивна: він що, не бачив, що робив Президент весь цей час, сам сприяв цьому і активно розгортав протиборство з тим же Кабміном? Бо ж саме з уст Балоги злітали найбрудніші звинувачення на адресу Тимошенко, а його заступники тільки тим і займалися, що клювали Кабінет Міністрів і особисто прем’єра! Тепер Балога хоче показати свою принциповість, окремішність від Президента, але вони однакові!
Говорячи про оточення Ющенка, через яке нібито пішов Балога, він, очевидно, мав на увазі односельців Ющенка – губернатора Одещини Миколу Сердюка, редактора «України молодої» Михайла Дорошенка, племінника Ярослава, брата Петра, Віру Іванівну Ульянченко, кумів якихось, як от Павленка... Можливо, відбудеться відхід кількох осіб із «Єдиного центру», зняття з посад окремих людей, яких Балога встиг розставити як губернаторів – той же Чижмар може потрапити в опалу (голова Тернопільської ОДА) чи Силенков (голова Херсонської ОДА)...
Що стосується риторики Банкової на адресу Кабміну, то Віра Ульянченко завжди була більш толерантною до всіх політичних сил і гілок влади, ніж Балога – вона трохи по-іншому дивиться на світ, і щоб жити в цьому світі більш комфортно, не входила в грубі протистояння ні з ким і ніколи. Тому, думаю, вона, маючи змогу впливати на всі ці процеси, займе більш виважену позицію...
А от Віктор Іванович після відставки може потрапити в дуже неприємні ситуації: те, що він свого часу виробляв з багатьма людьми, може призвести до того, що його будуть рвати, як собака ганчірку! І знайдуться ті, хто робитиме це з особливою жорстокістю, пам’ятаючи його жорстке ставлення! Думаю, Президент, хоча б для того, щоб якось виглядати в очах громадськості, спробує дискредитувати Балогу...
Далі йдуть думки експертів.
Андрій Єрмолаєв, президент Центру соціальних досліджень «Софія»
Мені здається, що сама по собі заява Балоги дуже технологічна. Вважаю, що Балога повною мірою має поділяти відповідальність з Віктором Ющенком за ті конфлікти, які впродовж останніх кількох років виникали у взаєминах Президента та з іншими гілками влади, і з політичними силами, і з бізнес-силами. Як, втім, Балога відповідати за той імідж, який склався у президентської влади. Тому що Балога не просто адміністратор, а політичний соратник і позиціонувався як політичний менеджер. Ще зовсім недавно Балога користувався великою довірою Президента і навіть відігравав роль антикризового менеджера в «Нашій Україні». Він позиціонувався як перспективний кандидат у прем'єр-міністри, що має довіру можливої пропрезидентської коаліції. Тому його нинішні оцінки в листі виглядають швидше як вчасний добре продуманий хід із реабілітації напередодні входження в публічну політику. Все за Станіславським: текст цікавий, але – не вірю.
Почнемо з того, що у нього на старті є декілька ресурсів, на які він може розраховувати. Це, природно, вже створений і розкручений проект партії «Єдиний центр», де є хай невелика, але достатньо мобільна політична команда. Також у «ЄЦ» є сфери впливу, зокрема електорального. Ця партія навряд чи стане великою політичною силою, але може посісти гідне місце в другій лізі. Це якщо партія займатиметься політикою, а не шукатиме місце в адміністративній владі. Крім того, у Балоги зберігається вплив на регіональну владу, особливо там, де він був пов'язаний з призначеннями і де є особиста комунікація. Думаю, що зараз те становище, коли багато регіональних бюрократів і впливових чиновників визначатимуться зі своїм майбутнім. Багато хто з них розчарований в Ющенку. Багато хто з них розчарований в урядових силах. Тому – це ресурс. Може, з обмеженим терміном дії, але все ж. У Балоги є вплив на частину регіонів, з яким його пов'язує бізнес і політична діяльність. Цей ресурс теж не безмежний, але зараз цим можна розпоряджатися. Думаю, найближча мета, яку може ставити Балога, це успіх його політичної команди і його партії на парламентських виборах. Чим швидше будуть парламентські вибори, тим краще для Балоги. Тому що втрата часу може бути критичною. У «ЄЦ» маловпливова група в парламенті – це слабкий ресурс. У «ЄЦ» навряд чи буде свій кандидат на президентських виборах. Принаймні шансів на якусь серйозну гру немає. Але, спираючись на ось ці три ресурси, можна розраховувати хай на мінімальний, але все-таки на успіх на парламентських виборах. В усякому разі, така спроба буде. Якщо збережеться інтрига, пов'язана з дуеллю Балога-Тимошенко, то «ЄЦ» самостверджуватиметься на критиці уряду і БЮТ. Партія «ЄЦ», яка розраховує на успіх на майбутніх парламентських виборах і на закріплення своєї позиції в місцевому самоврядуванні ряду регіонів навесні 2010 року, розраховуватиме на роль молодшого брата в нових великих широких коаліціях.
Думаю, Балога був хорошим антикризовим і політичним менеджером, але все-таки його особистий ресурс дещо переоцінений. Ми знаємо його по текстах, по заявах, але Балога мало відомий як публічний дискутант і як креативный та ініціативний політик. Ось зараз якраз час випробувань на здатність Балоги бути публічним політичним лідером. Мені здається, він увійде до касети впливових політиків, але навряд чи зможе стати впливовим політичним лідером. Швидше, його місце, як і місце партії «ЄЦ», - в другій політичній лізі.
Поза сумнівом, що з Балогою зводитимуть рахунки, особливо урядові кола. Дуже багато було завдано взаємних образ і ран. Але я сумніваюся, що це буде доведено до якогось логічного кінця. Ще жоден міністр або публічний політик не поніс покарання за свої порушення і злочини, і не опинився у в'язниці. Думаю, Балога тут не стане винятком. Його супротивники знають, що одна річ звинувачувати, а інша річ – довести це до кінця, оскільки можуть бути дії у відповідь. Думаю, Балога також посвячений в багато таємниць різних політичних дворів і буде готовий опублікувати ці таємниці. Оскільки вони - скуті одним ланцюгом.
Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Балога пішов, гучно гримнувши дверима. Це означає, що з Президентом вони не домовилися. Мабуть, якісь умови, які ставив Балога, не були виконані. Тому він пішов зі скандалом. Крім того, вважаю, що Балога не зовсім щирий. Він говорить, що Президент не виконав своїх обіцянок. Але ж три роки головою Секретаріату був Балога. І невиконання обіцянок Ющенком – це теж відповідальність Балоги.
Що далі? Ще одні репутаційні витрати для Президента є. Репутаційні в тому сенсі, що, як виявилось, у Президента немає справжньої повноцінної команди. Від нього йдуть навіть такі люди, як Балога, тому що не бачать в цій команді перспективи. І Балога дав це зрозуміти, заявивши про те, що він не вірить у другий термін Ющенка. В оточенні – навпаки – думають, що відхід Балоги допоможе Ющенку. Думаю, ці надії примарні. Може, невелике зростання рейтингу буде, але тільки на 1,5-2%.
Можна чекати відповіді Секретаріату, який у всіх смертних гріхах звинувачуватиме Балогу. Але якихось кардинальних наслідків для української політики в цьому я не бачу.
Не виключений варіант переслідування Балоги. Це одна з причин, чому виникла така конфліктна ситуація. Мабуть Балога не отримав гарантії від Ющенка з приводу захисту його та його команди. Тому не виключено, що переслідування будуть з боку команди Тимошенко. Балога спробує домовитися з «регіоналами» і, таким чином, зняти хоч би частину проблем з боку правоохоронних органів.
Думаю, чинник Дурдинця, можливо, відіграв у цій історії роль «останньої краплі», яка у результаті і призвела до цього конфлікту.
Ігор Жданов, президент Аналітичного центру «Відкрита политика»
Неетично робити такі заяви на другий день після відставки. Не може голова Секретаріату, тобто один із людей, які пропонують Президентові якісь рішення, наступного дня після відставки говорити про те, що не було виконано жодної обіцянки, які Ющенко дав людям в 2004 році. Виникає закономірне питання до Балоги: а де був ти? Ти повинен був зробити все, щоб виконати ці обіцянки.
Для Президента відставка Балоги це, можливо, шанс змінити свою політику. Зрозуміло, що відносини з урядом були дуже радикальними. Секретаріат перетворився на якесь «агентство поганих новин». Ми постійно чули про невиконання зобов'язань, про те, що Пенсійний фонд на межі дефолта тощо. Влада повинна бути відповідальною, але не повинна нагнітати паніку і страх серед своїх громадян. Тому, можливо, ми побачимо новий стиль спілкування. Якщо, наприклад, прийде та ж Віра Ульянченко, у якої добрі відносини з прем'єром, то згідно з тією інформацією, яку я маю в своєму розпорядженні, внутрішньополітична ситуація буде взагалі кардинально переглянута. Тобто буде нова фішка – фішка об'єднання «помаранчевих» сил. І це просуватиме Президент, зрозуміло, що з подачі голови свого Секретаріату, якщо таким стане Віра Ульянченко.
Зрозуміло, що тепер політична вага Балоги падає. Думаю, він намагатиметься підтримати в дієздатному стані «ЄЦ», зберегти вплив на Закарпатті. Багато що залежить від Президента. Це декілька людей, яких Президент з подачі Балоги затвердив на різних посадах. Це декілька губернаторів та інші люди у виконавчій владі. Думаю, що мета Балоги номер один – це не президентські вибори, а пройти до парламенту і дістати там хоч маленьку фракцію і, здобувши депутатську недоторканність, впливати на політику.
Якщо Луценко на своїй посаді залишиться, то, думаю, всі ці справи відносно незаконних перельотів Балоги розвиватимуться далі. Якщо ні, то всі це благополучно забудуть.
Думаю, що ситуація з Тиберієм Дурдинцем, а особливо мовчання із цього приводу Президента, стала емоційним поштовхом до відставки Балоги. Президент публічно не висловив свою позицію, не вступився за Дурдинця, що і підштовхнуло Балогу до цього кроку.
