Тарас Чорновіл: «Я назвав би Тігіпка осиковим кілком для Яценюка»
Саме цього декларовано домагається Партія регіонів, блокуючи роботу Верховної Ради. Щоправда, «біла ворона» у ПР – Тарас Чорновіл – доволі скептично оцінює дії «регіоналів» у грі «Вбити Луценка»: вирішальною у цій справі буде все-таки позиція Юлії Тимошенко, яку той зміг зачепити за живе...
Пане Тарасе, для чого фракції Партії регіонів було тижневе блокування трибуни, яке, в принципі, нібито нічим і не закінчилося? Бо таке враження, що ПР просто вишукує «граблі», як це було і з протестуванням у сесійній залі проти НАТО, уряду і т.д.
Як на мене, це і є певний стиль «Регіонів». Вони дуже швидко вловлюють ситуацію, на якій якось можна зіграти, але до продумування, що робити завтра чи післязавтра, до вибудовування якихось стратегічних планів справа не доходить – там такої звички немає. У даній ситуації мені все це нагадує позицію типового прапорщика з анекдотів з його знаменитою фразою: «Да что там думать – трясти нужно!» Так і тут: побачили щось на дереві – і трусимо! А може, палицею варто кинути, чи якимось важелем десь поворушити, чи почекати, поки саме впаде? Ні, будемо трусити! Тому доки буде одна звивина, та й та від кашкета, доти й буде такий результат...
Ну, з Луценком, відставки якого вимагає ПР, ситуація досить пікантна. Може, уже й не важливо, що саме сталося у франкфуртському аеропорту, зважаючи на резонанс, якого набула ця справа... Чи будуть «Регіони» принципово домагатися відставки Луценка?
Безумовно, але давайте прив’яжемо до питання відставки Луценка те, що відбувається в Партії регіонів. Насправді їх не особливо й цікавить, що там відбулося у Франкфурті – врешті-решт, кожен приміряє цю ситуацію до себе й думає, що таке могло статися з будь-ким. Кожен десь щось пив, десь наривався чи конфліктував... Просто потрапляючи в дурну історію, витягав пачку грошей і дуже швидко заминав справу, уникаючи розголосу...
Луценко у цій ситуації виявився дурнішим за «регіоналів», а вони дістали приз – вороні раптом Бог подав шматочок сиру!.. Ворона той сир вхопила, й у неї з’явилася думка – що з ним робити?..
В кожної групи в ПР є з приводу цього “сиру” свої плани. Люди, які орієнтуються на Бориса Колеснікова – як правило, вони досить серйозно постраждали від Юрія Луценка і мають на нього особисту образу – абсолютно адекватно оцінюють його як ніякого міністра і як людину, яка не повинна бути на цій посаді в принципі. І тут вони дістають подарунок – особливо на фоні недавнього звільнення міністра фінансів Японії, який з’явився на прес-конференцію п’яним! Той міністр нікому не хамив і нікого не бив, але він відразу подав у відставку! Отже, в руки впала ситуація, коли можна красиво й гарно відправити геть людину, яку давно хочуть звільнити з цієї посади – Луценка! І вони вхопилися за цю тему із дійсно щирим бажанням - ні в що інше не грати, тільки б його позбутися!
Друга група, яку я в першу чергу пов’язував би із Андрієм Клюєвим, перейнялася ідеєю, що це ж зараз ідеальний момент, щоб зруйнувати стару коаліцію й спробувати ще раз реанімувати ідею створення коаліції Партії регіонів і БЮТ. Те, що це, мабуть, уже неможливо зробити напередодні президентських виборів – і пізно, й нереалістично, і є купа механізмів, якими можна заблокувати можливість розпуску Верховної Ради і спокійно перебути до президентських виборів, після яких щось зміниться – не враховується. Але Клюєв теж побачив: “сир” є, вхопив його і намагається щось із ним зробити - а раптом вдасться!..
У третьої групи – умовно кажучи «фірташівських», включаючи самого Януковича - раптом засвітилися очі: це ж можна, добившись розвалу коаліції, домогтися й дострокових виборів парламенту! Зараз же у ПР якраз найкращий результат, а у всіх інших результати досить погані! Всі за це вхопилися, але домовленостей немає, координації дій немає... Бо, наприклад, у четвер віце-спікер Лавринович вийшов і перервав процес блокування, який міг би тривати 30 днів: була навіть зроблена офіційна заява, що це зроблено для того, щоб ПР не звинуватили у змові з Президентом, і що ПР хоче таким способом допомогти йому розпустити Раду... А ПР, мовляв, воює за справедливість і честь країни, і просто хоче позбутися Луценка, який цю країну ганьбить...
В результаті маємо чергову колотнечу між цими трьома групами Партії регіонів... Так само, як Клюєв на початку цієї сесії перервав блокування трибуни, особисто запустивши Литвина в президію, а Герман криком кричала, що вийде з партії, коли таке буде продовжуватися, так само зараз Лавринович перервав процес блокування, показавши групі Фірташа, що вони в меншості і з ним рахуватися не будуть... От і все! Тут кожен грається в свої ігри...
Створено слідчу комісію щодо Луценка, уряду в тижневий термін доручено провести розслідування щодо міністра МВС і доповісти про результати в парламенті і т.д. Наскільки великою є ймовірність, що його таки відправлять у відставку, зважаючи, що це запустить багато інших процесів – можливий вихід депутатів групи «Народна самооборона» з коаліції і, як результат, розпад коаліції, а отже дострокові вибори ВР?..
Ймовірність відставки Луценка зараз є надзвичайно великою. Справа навіть не в тому, що там натворив Луценко і як це відбивається на іміджі діючого уряду, хоча це дійсно є ганьба... Навіть якщо там нічого не було, Луценко дав можливість створити такий шум і скандал на весь світ! І при цьому скандалі він спокійно сидів собі в Кореї, потім поїхав в Китай трохи погуляти... Він не повернувся, не почав щось пояснювати... Повертався назад через Москву, щоб не потрапити у Франкфурт...
За таких обставин очевидно, що гнати в три шиї його треба було відразу, як тільки він почав розповідати, який він білий і пухнастий, а всілякі підлі люди зводять на нього наклепи!.. І, підкреслюю, коли він попросив розібратися з цією справою! Він же навіть не подав заяву на звільнення!..
Все це – відверте хамство, але основна проблема навіть не в цьому. Проблема в тому, що він вирішив, що він такий гоноровий і крутий, що може шантажувати, причому дуже брутально, Юлію Тимошенко. А Юлію Тимошенко шантажувати не можна – помста буде...
А чим він її шантажував? «Самообороною»?
Так, тим, що «Самооборона» покине коаліцію, коаліція припинить існування - і все!.. Думаю, помста буде швидкою: Луценко буде відправлений у відставку, причому в найгірший для нього спосіб – в той, який не дасть йому можливості знову відновити політичну кар’єру і далі гратися у свої амбіції. Бо він же вважає, що без п’яти хвилин президент! І помилка в історії української держави в тому, що він досі не президент цієї країни! Ну, в нас є одна установа – в Києві, на вулиці Фрунзе – де дуже багато таких, які вважають, що це випадково так сталося, що не вони стали президентами...
Думаю, його звільнення пройде з обрізанням доступу до будь-яких фінансових ресурсів на майбутнє, витягуванням певного негативу, можливо, підігруванням комісії, яка розслідує його діяльність супроти Бориса Колеснікова – для того, щоб у Юрочки більше ніколи не було політичного майбутнього, а, можливо, й нормального майбутнього на волі... Бо шантажувати не можна...
Кажуть, що вся оця історія – витончена помста Колеснікова Луценку...
Бог його знає, яка тут може бути роль Колеснікова... Я думаю, все-таки тут і Колесніков, й інші просто дістали неочікуваний подарунок і вхопилися за нього... Але я не думаю, що вони могли щось таке організувати – тим більше в Німеччині, та ще й із франкфуртською поліцією...
А от президентська сторона підігрує гарно – десь вкидає інформацію, десь втаємничує її... «Регіонали» ж виробили найгірший з усіх можливих варіантів – поставили пляшку горілки на трибуні поряд з міліцейським кашкетом, так, ніби вся міліція в цьому винна... Але ж Луценко ні в армії не служив, і ніколи нормальним міліціонером не був! То нащо ганьбити міліцію прив’язкою до людини, яка абсолютно неадекватно там опинилася?
Що стосується Юлії Тимошенко, то, я переконаний, після перших днів певного шоку від того, що відбувалося, вона знайшла якийсь із варіантів дії. Я бачу два-три можливих. Перший варіант – домовитися індивідуально з усіма членами «Народної самооборони», зацікавити їх, запропонувати, що гарантовано від них буде людина на посаду міністра МВС, зробити ще якісь кадрові пропозиції...
По-друге, вона може підстрахуватися і серйозно піти назустріч Кириленку і в кадрових пропозиціях, і ще в чомусь, щоб і їх підтягти на випадок, якщо кілька людей типу Москаля все-таки вийдуть із коаліції і щоб це не вплинуло в жоден спосіб на кінцевий результат. Все це можна зробити і, думаю, вона працює у цьому напрямку...
Третє, що вона може зробити – це знову зіграти на тому, що навіть якщо коаліція розвалиться на якийсь певний період, вчинити так, щоб ніяких виборів не було. А для цього просто треба терміново проголосувати в залі за постанову про проведення президентських виборів десь на початку чи всередині листопада – за будь-яку дату... Уявімо, що наприклад 20 травня розвалюється коаліція – отже, 20 червня Президент уже має право розпустити Верховну Раду. Це означає, що потрібно прийняти постанову, щоб до 20 грудня, тобто через півроку, впродовж яких Президент не має права розпустити ВР, були призначені президентські вибори. Поки буде розбиратися Конституційний суд, поки винесе рішення про неконституційність такої дати, вже вийде піврічний термін до 17 січня. І все – в цих півроку вона абсолютно вкладається! А після президентських виборів, що і як там буде, одному Богу відомо...
Тому, я думаю, Тимошенко ігноруватиме шантаж Луценка, і він з дуже великою ганьбою піде зі своєї посади уже на цьому тижні. Більше того – про це вже велися певні розмови кулуарно, і навіть те, що «регіонали» досить чітко заявили, що з вівторка дадуть коаліції працювати, щоб нібито дати можливість уряду показати свою антикризову програму, а після того знову заблокувати Раду, поки не буде відставки Луценка, свідчить, що уряд буде скидати Луценка. Тому що ця ганьба нікому напередодні президентських виборів не потрібна...
У Донецьку Віктор Янукович сказав – мовляв, нехай уряд Тимошенко допрацює до виборів... Чи означає це, що заяви ПР про курс на дострокові парламентські вибори – лише слова, а не серйозні наміри і побажання, і що плани ПР помінялися?
Знаєте, в цьому питанні оці три групи ПР, про які я згадував, мають абсолютно різні побажання і наміри - як і в ситуації з Луценком.
Якщо «клюєвські» хочуть обов’язкового об’єднаня з Тимошенко, а група Колеснікова, в принципі, зацікавлена в тому, щоб дати можливість працювати уряду і не доводити до дострокових виборів, то «фірташівсько-януковичівська» група зацікавлена в тому, щоб все-таки валити уряд. Але вона на сьогодні, як на мене, є в фатальній меншості і буквально з кожним тижнем втрачає вплив. Причому це питання вирішується не в Україні, а в Росії: остання заява, що Фірташ винен півмільярда доларів, офіційно оголошена Росією, поставила крапку на перспективах цієї групи в парламентській фракції і в Партії регіонів...
Чи означає зустріч Януковича, Лавриновича, Тимошенко й Медведчука, що виробляються домовленості на більш тривалу перспективу й на президентські вибори, включаючи зміни до Конституції?
Лавринович був основним контактером з групою Портнова в серпні-вересні минулого року - вони відпрацьовували лінію пошуку консолідації зусиль і можливих способів об’єднання ПР і БЮТ, як не сьогодні, то в майбутньому.
Оця заява Януковича, про яку ви згадували, свідчить, що ті, хто готує йому виступи, нарешті вирішили вже не зовсім ганьбитися і написали не те, що вони хочуть, а те, що є в реальності. Ну, немає зараз можливості відправити уряд у відставку – час до настання моменту нерозпуску ВР сплив, і як там не крути, реалізувати це уже практично неможливо. В тому числі блокуванням роботи парламенту, тим більше, що у фракції ПР немає єдності у цьому питанні – хтось запустить Литвина у президію, як це свого часу зробив Андрій Клюєв, чи й сам Лавринович вийде й зніме блокаду хоча б на п’ять хвилин, як це було у четвер. Плюс не можна знову, як би цього не хотілося Януковичу, проголосувати за відставку Кабінету Міністрів - зараз це неможливо юридично, а у вересні вже не має жодного сенсу. Щоправда, сказати, що помінялися погляди Януковича чи його групи я б не ризикнув – мені здається, там нічого не змінилося, просто вони стали ще більш ізольованими...
Виходить, вибрано лінію дати Тимошенко можливість взяти на себе всі наслідки кризи і з цими результатами штовхнути її у виборчу кампанію, а Янукович втішатиметься тим, що залишається електоральним лідером, так? І все отак і йтиме аж до виборів чи можливі якісь катаклізми?
Я думаю, ніяких катаклізмів, пов’язаних із Януковичем і Партією регіонів, не буде.
А з Банковою?
А це вже друге питання! Думаю, що у Партії регіонів здомінує все-таки позиція Ахметова – можливо, десь на стику із позицією, яку ви представили: нехай уряд на своїх плечах витягне те, що є, нехай забезпечить нормальні умови для бізнесу, бізнес десь у чомусь має трохи допомогти уряду... Це пов’язано не тільки з тим, щоб не брати відповідальність на себе, а перекласти її на уряд, а й з тим, що для того ж Ахметова і багатьох людей в його середовищі люди типу Азарова набагато гірші, ніж люди з середовища Тимошенко. Оцінюючи антикризові можливості Азарова і його команди на рівні фінансово-економічного блоку, я думаю, Ахметов більше зацікавлений, щоб вихід із кризи відбувався силами уряду Юлії Тимошенко.
Політологи кажуть, що основна інтрига великої політики криється в інтересах великих фінансово-промислових груп, великого бізнесу. Для того, щоб втриматися, необхідно дістати вплив на державну владу, державну підтримку у вигляді рефінансування й рекапіталізації, доступу до державних ресурсів і т.ін. Чи можливі залізні домовленсті ФПГ і уряду, в тому числі у перспективі президентських виборів?
Залізні домовленості неможливі. В тому числі й тому, що уряд, на жаль, теж не вміє їх дотримуватися і дуже часто приймає волюнтаристські рішення, які носять популістський характер, на шкоду бізнесу, економіці, загальному стану країни. Тому я думаю, що про якісь залізні домовленості мова йти не може в принципі.
Мова йде про те, що, напевно, є дуже поверхові, схематичні, без всяких підписів кров’ю, як любив говорити Кучма, двосторонні домовленості між певними представниками великого бізнесу і уряду про невтручання і сприяння однієї сторони другій. Але не думаю, щоб це було щось більше і щоб ці домовленості носили принципово структурований характер...
Що стосується домовленостей на вибори, візьмемо поіменно: Ахметов не буде вести Тимошенко на вибори. Я не думаю, що він дуже потужно буде підтримувати Януковича: зараз стоїть питання, чи він його взагалі відмовиться підтримувати, чи підтримуватиме його наряду з деякими іншими можливими кандидатами і оцінюватиме їх майбутні результати...
А таким кандидатом може бути Віктор Ющенко?
Думаю, що ставок на Ющенка після багатьох подій з боку Ахметова та й інших вже не буде. Не так багато сьогодні вільних грошей у найбагатших людей України, щоб їх так просто викидати на вітер. Думаю, шанси отримати додаткове серйозне фінансування від багатьох потужних бізнесменів мають сьогодні двоє людей – це Яценюк і Тігіпко. Думаю, що саме там буде розігруватися основна гра: хто з них зможе залучити більше ресурсів, красивіше себе показати і елітам, і виборцям, продемонструвати свою привабливість для бізнесу і для промисловості, той і матиме шанси вийти як альтернативний кандидат у другий тур і, відповідно, перемогти когось одного з двох старих...
Які ви бачите можливі кроки Банкової у відповідь на те, що відбувається? Адже Ющенко постійно повторює, що піде на вибори... І повторює, що дострокові вибори президента пройдуть тільки одночасно з достроковими парламентськими...
А що ще Ющенко сьогодні може сказати? Пам’ятаю, як у школі вчителька російської мови посадила одного мого однокласника, який переказуючи якийсь твір, розказував, що «короче, корова Соня решила участь этой семьи». Вона сказала: «Ну, что корова может решить, да еще и короче?»
Не може Ющенко нічого вже зробити тій Верховній Раді, крім якихось інтриг, які він намагається підсилити, але це наша проблема. Луценко – це не кадр Ющенка, це кадр цієї коаліції, це людина, яка була достатньо наближена до Юлії Тимошенко. І те, що він обгадився, а Ющенко це використовує, то навряд чи його можна винити в тому, що він використовує ситуацію на свою користь. Винні ті, хто допустив, щоб Луценко взагалі міг бути на будь-якій міністерській посаді, тому що ставити на неадекватних людей і сподіватися, що все буде гладко і що хтось потім не скористається їхніми вибриками, дуже недалекоглядно.
Те, що Ющенко зараз чіпляється за якомога пізнішу дату виборів, свідчить про його намагання вчепитися за кожен день перебування на посаді. Схоже на те, що він вже не вірить в будь-які свої перспективи. До речі, для нього якраз січень - далеко не найкращий період: якщо на осінь люди ще добрі після літніх відпусток, можна зіграти на якихось інтригах, викинути на День незалежності якесь звинувачення, то в січні й на Різдвяні свята нічого подібного зіграти не можна. В мене враження, що він вже свідомо сприймає це кінцем своєї політичної кар’єри й сподівається протриматися ще зайвий місяць. До того ж навколо нього є купа людей, які переконують його ще трохи затриматися: восени закінчується старий бюджет, ще будуть впливи на формування нового бюджету. Поки пройде другий тур й закінчаться судові процеси, Ющенко фактично до весни буде керувати країною...
Є ще один момент: в новій Конституції йдеться про останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень Президента, тобто дата вказується вельми невизначено, на відміну від Конституції 1996 року, де чітко називався жовтень-місяць. Чи можна очікувати появи якоїсь дуже екзотичної дати президентських виборів, наприклад, в кінці 2010 року, п’ятого року повноважень Президента Ющенка?
Знаєте, на Банковій рахувати можуть все що завгодно, але це буде тією провокацією, яку ніхто вже не стерпить. Згадайте, за 25 жовтня в сесійному залі було 400 голосів «за»! Якщо буде наполягання на виборах в кінці 2010 року, це призведе до імпічменту, і тоді за Ющенка вже ніхто не заступиться. Якщо він піде на екзотичні варіанти виборів – це буде тюрма!
Ющенко міг гратися з 17 січня, бо ця дата вигідна деяким гравцям, в першу чергу Литвину - його впливи і можливість політичного шантажу всередині коаліції дуже висока. Він може змусити Юлію Тимошенко змиритися з цією датою. У Віктора Януковича теж є невизначеність і бажання відтягнути час для роздумів. Але довше терпіти ніхто не стане.
Знаєте, 17 січня – це час після свят. Можливо, багато людей просто не підуть на вибори, а це вже значна можливість для застосування адміністративного ресурсу, який в своїх руках тримає Балога. Подібну ситуацію ми вже бачили в Тернополі. В такому разі хіба можна настільки певно говорити, що Ющенко поставив на собі хрест?
Повністю, може, й не поставив, але те, що він чіпляється за кожен день, показує, що він змиряється з тим, що доведеться йти. Балога на цій справі ще хреста не поставив, тому, безумовно, на виборах будуть спроби фальсифікацій.
Але давайте порівняємо ситуацію з Тернополем. БЮТ довго і незрозуміло шарпався, зняв своїх людей з виборчих комісій і спостерігачів. Очевидно, що в Тягнибока певні домовленості з «ЄЦ» були. Партія регіонів не дуже втручалася, використовуючи свої можливості й не ставлячи палиць в колеса «Єдиному центру». Кажуть, що фальшування на користь «ЄЦ» були навіть не на рівні бюлетенів, а на рівні протоколів. Припустити, що таке може бути за наявності контролю і протистояння реальних кандидатів на президентських виборах, дуже важко. В Тернополі ж все було безконтрольно, а громадський сектор стежив за всім з подачі Комітету виборців, голова якого Ігор Попов був після цього призначений заступником голови Секретаріату Президента ...
Ви виключаєте, що хоча б частково ця технологія може бути застосована на президентських виборах?
Це неможливо. Тернопільська технологія – це технологія одного випадку. Методику можуть застосовувати, наприклад, яким способом підмінювати протоколи і використовувати адмінресурс. Але це більше технологія для парламентських виборів, або й взагалі місцевих...
Політологи зараз говорять про нові обличчя на виборах. Донедавна монополістом у цьому плані був Арсеній Яценюк. Чи можливо, що ставки бізнесових еліт будуть пересунуті й фаворитом перегонів стане, наприклад, Сергій Тігіпко?
Мій погляд дуже суб’єктивний, але я думаю, що вибори відбуватимуться в форматі 4+1: буде чотири реальних кандидати та один, який буде плутатися під ногами. «Плюс один» – це Ющенко, який президентом не стане і в другий тур не вийде, проте може створювати проблеми через судову систему, силові структури та якісь ексцеси.
В четвірку кандидатів увійдуть двоє старих кандидатів – Янукович та Тимошенко. Тимошенко має ще не втрачений захід і центр України, й активно просувається на схід. Янукович має за собою схід, і якби не дурість ідеологів ПР, міг би мати підтримку ще й в центрі і на заході. Але ми знаємо, під якими лозунгами Партія регіонів буде йти на вибори, тому на заході і в центрі вони нічого не візьмуть. На сході виборець вже настільки знекровлений, що повторення 2007 року неминуче – тоді там спостерігалося величезне падіння явки і, як результат, погіршення результату ПР. Нинішні обставини тільки підсилять ці тенденції: невизначеність Януковича, його постійне зникання на довгий час, - все це буде працювати саме на це.
Щодо двох нових кандидатів – Яценюка й Тігіпка, то дійсно донедавна монополію на нове обличчя мав саме Яценюк. Доки в нього була ця монополія, його розглядали як гарантованого учасника другого туру. Але поява Тігіпка, як на мене, повністю руйнує Яценюка - я б назвав Тігіпка осиковим кілком для Яценюка. Крім фактора «нового обличчя» Яценюк нічого не може показати: так, він побував у всіх владних кабінетах і йшов із них без великих скандалів. Але на посадах він був недовго, і не може взяти цього собі в актив - люди вже позабували всі його посади, окрім, хіба що, головування у Верховній Раді, з якого він пішов не дуже красиво.
Тігіпко руйнує монополію Яценюка на нове обличчя. До того ж він може добре попрацювати з електоратом Януковича на «близькому сходу», тобто на Дніпропетровщині. Досить серйозні впливи у нього можуть бути на півдні - крім Криму, де перемагатимуть ліво-радикальні сили. Думаю, Тігіпко серйозно обскубує Януковича на північному сході, не дуже сильно на Харківщині, але всі інші супутні області він бере. Симпатія до нього в Донецьку і Луганську теж дасть свій результат. Отже, Тігіпко сильно скубе Януковича, руйнує Яценюка і стає хорошою альтернативою для електорату Тимошенко...
Пікантність ситуації з Тігіпком полягає в тому, що його можна представити і як проект «антиЯнукович», і як проект «антиТимошенко». Еліти можуть зробити ставку не на Яценюка, а саме на Тігіпка в цьому плані?
Звичайно, згадаймо 2004 рік: якби тоді не була зроблена ставка на Януковича, то Ющенко не був би Президентом. Зараз є можливість виправити помилку і ставити на Тігіпка. Щоправда, заява Тігіпка про висування в президенти виглядала не зовсім вдало і доречно: це був відвертий фальстарт, спровокований ззовні. Мені відомо, що Тігіпко не мав жодного настрою уже весною заявляти про свою участь у президентській кампанії.
Але вже почалася підготовка до виборів, розгортаються штаби, збирається команда - цього ж не приховаєш. Коли це стало відомо, з’явилися масові вкидання інформації, що Тігіпко буде технічним кандидатом. Після цього не було іншого виходу, як виступати і говорити, що технічним кандидатом він не буде. Я думаю, що його, як кандидата, оцінюють досить серйозно... Я серйозно розглядаю можливість особисто працювати в команді Тігіпка, а тому можу бути не до кінця об’єктивним.
На відміну від Яценюка, до Тігіпка меншою мірою можна вживати слово «наступник»: кращої «ведмежої послуги» з боку Ющенка Яценюку, ніж назвати його наступником, і бути не могло. Також немає кращого способу спалити когось, ніж завчасно сказати, що саме на нього зроблені ставки. Можна очікувати якихось ще заходів, які б нашкодили Тігіпку так, як то було зроблено з Яценюком?
Якщо серйозно, то Ющенко не може нашкодити Тігіпку в принципі. Взаємовідносин з Ющенком він не мав. Будь-яка заява Ющенка стосовно Тігіпка не буде сприйнята серйозно.
Тігіпка зараз дуже жорстко намагаються прив’язати до Тимошенко, але це занадто відверто віддає технологіями. Те, що він співпрацює з нею в раді інвесторів, притягнути за вуха як доказ зв’язку з Тимошенко важко. Його кандидатура на посаду віце-прем’єра в її уряді розглядалася так само, як і створення коаліції БЮТ та Партії регіонів. Це все були звичайні інформаційні технології.
Загалом прив’язка до Тимошенко не вплине на Тігіпка негативно. Хоча Тимошенко не дуже позитивно зараз сприймається, але вона й не стала чимось дуже негативним.
Але в Тігіпка є реальна проблема: йому треба спеціально наперед подбати, щоб десь, не дай Боже, випадково не виступив занадто активно на його підтримку Кучма...
Він вже виступив на підтримку Яценюка...
І цим йому нашкодив! Бажано, щоб він не виступав на підтримку Тігіпка, хоча після правління Ющенка Кучма став меншим злом. Але у нас все одно підшкірно зберігся відвертий негатив до кучмізму. У Тігіпка є можливість все писати з чистого аркуша - йому не треба починати з аркуша, де зверху великими буквами написано «Кучма». Він не має бути нічиїм наступником...
