Микола Джига: Луценко повинен був опинитися за ґратами ще в 2001 році
Проте ближчою до реалізації цієї вимоги порівняно зі вчорашнім днем вона не стала ані на крок. Більше того, через від’їзд Володимира Литвина на засідання Міжпарламентської асамблеї СНД вихід з політичного клінча, схоже, відкладається ще як мінімум на два дні.
Після того, як вчора «Главред» поспілкувався з представником Луценкової «Народної самооборони» Олесем Донієм, сьогодні ми звернулися за коментарем з приводу ситуації, що склалася, до табору опонентів міністра. Нашим співрозмовником став один з головних обвинувачів Луценка зі стану «біло-синіх» – генерал-полковник міліції, колишній перший заступник міністра внутрішніх справ, а нині – заступник голови парламентського комітету у справах боротьби з оргзлочинністю і корупцією Микола Джига.
Вимогу відставки Луценка Микола Васильович озвучує не вперше: ще минулого року він очолював парламентську слідчу комісію, яка розслідувала обставини бійки між главою МВС та Леонідом Черновецьким в будівлі Секретаріату Президента. У постанові, яку Джига зареєстрував за підсумками роботи цієї ТСК містилась рекомендація Верховній Раді зняти міністра внутрішніх справ з посади.
Нині Джига очолює ще одну ТСК – з питань розслідування обставин незаконного затримання у квітні 2005 року та утримання під вартою тодішнього голови Донецької облради Бориса Колесникова. Неважко передбачити, що вердикт цієї комісії теж не дуже сподобається Юрію Віталійовичу.
З Миколою Джигою «Главред» розмовляв про те, за що Партія регіонів так вз’їлася на Юрія Луценка, як довго збирається блокувати парламентську трибуну, висуваючи вимоги, які зараз виглядають нереальними, і чи не мітить сам Микола Васильович у крісло глави МВС, якщо воно раптом звільниться...
Миколо Васильовичу, чого конкретно вимагає Партія регіонів, блокуючи роботу Верховної Ради?
Вимога Партії регіонів одна – добитися відставки міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, який скомпрометував себе як керівник цього відомства. Він не має морального права займати цю посаду.
Ми розуміємо, що у нас не вистачає голосів для того, щоб відсторонити його. Зрозуміло, що це питання переводиться у політичну площину у зв’язку з тим, що на «Народній самообороні» Луценка тримається вся правляча коаліція.
Але ми хочемо переконати депутатів та керівників фракцій, щоб вони підтримали Партію регіонів у цьому питанні, тому що це – ганьба для країни. Сьогодні всі громадяни, вся країна бачить, що міністр внутрішніх справ – це системний порушник законів України.
Тобто ваші претензії до Луценка не обмежуються інцидентом в аеропорту Франкфурта?
З першого дня своєї роботи він зайнявся фальсифікацією матеріалів кримінальної справи проти Бориса Колесникова. Як ви знаєте, його чотири місяці тримали під вартою, а потім справа була закрита за відсутністю складу злочину, тобто Колесникова повністю виправдали.
Міністр доклав руку до написання книги «Донецька мафія. Антологія», факти в якій вигадані взагалі. Про це нам дав свідчення журналіст, який цю книгу писав, якому вони давали кошти на це все...
Ви маєте на увазі Сергія Кузіна?
Так, це він.
Крім того, Луценко систематично використовував службове становище, скоріше всього, в особистих цілях, наліво-направо роздаровуючи казенну зброю, тобто пістолети, закуплені за державні кошти. Він 51 пістолет роздарував цивільним людям, які не мають права мати ці пістолети у своїй власності і користуватися ними, адже це – вогнепальна зброя, а у нас у державі немає Закону про зброю.
Скажіть, будь ласка, кому не сподобається, коли на чийсь день народження приходить міністр внутрішніх справ і дарує пістолет вартістю 3-4 тисячі доларів і дозвіл на користування, носіння і зберігання? Причому він же дарує цей пістолет не з власного кошту – він його бере зі складу, у держави вилучає. Тобто це розкрадання, це злочин!
Ситуація з побиттям Черновецького: що це за міністр внутрішніх справ, який наносить тілесні ушкодження обраному людями меру столиці? Що це за країна? Що це за закони?
Я вже не кажу про те, що ця серія правопорушень почалася раніше. 9 березня 2001 року, коли були події біля Адміністрації Президента, головним заправилою був Луценко. Він ще тоді повинен був опинитися за гратами, тому що тоді сіли в тюрму хлопці нормальні, які вірили... 12 чоловік тоді притягнули до кримінальної відповідальності. А він – викрутився. А Шкіль був заарештований, але його врятувала Юлія Володимирівна, витягнула його з тюрми, забрала в депутати.
І зараз останній випадок – всім відомий. Тому я особисто є ініціатором цього питання: Юрій Луценко повинен не мучити це міністерство, залишити його і забути про нього.
Звичайно, він не захоче залишити міністерство, тому що там багато є спокус. Розумієте, вчора він в наметі сидів, мерз, його там міліція била, а сьогодні він прилітає в область на літаку, йому доріжку розкочують, хлібом-сіллю зустрічають. Йому це подобається, він звідти не хоче йти. Він не для того прийшов, щоб наводити порядок. Він прийшов робити свою політичну кар’єру, займатися своїми особистими питаннями.
Питання до вас як до міліціонера. Чи достатньо доказової бази по цьому франкфуртському епізоду для того, щоб уже зараз робити такі серйозні висновки щодо Луценка?
Ми ж говоримо не про кримінальний процес. У якості доказової бази достатньо вже того, що вчора на телеканалах показали відеозйомку, як Юра плутався, йдучи по коридорах, через рамки і так далі в аеропорту.
Які докази? Я вірю пресі! Ви згадайте радянські часи! Як тільки щось таке публікувалося про якогось керівника, – його зразу знімали і ніхто ні в чому не розбирався. Це зараз погано реагують на пресу...
Кажуть, «жовта преса»... Але що таке «жовта преса»? Її читає весь народ. У нас є такі «жовті» газети, які читають більше, ніж офіційні видання. Вони формують думку. Це – теж журналісти, це теж люди пишуть!
Очевидно, що зараз 226 голосів за відставку Луценка у сесійному залі нема.
Нема.
Чи є блокування Ради дієвим способом зібрати ці 226 голосів?
Поки він сам не піде... Ви ж розумієте, як він написав заяву? Він написав її на ім’я Голови Верховної Ради: прошу розглянути питання про мою відставку – неграмотно і хитро.
Він повинен був написати так, як Віктор Михайлович Пинзеник, який написав заяву на адресу Верховної Ради України: прошу прийняти мою відставку. Тобто я прийняв рішення про відставку і прошу прийняти її. Все.
Тому ця заява, мабуть, піде до уряду, а «ур’яд» там уже вирішить, що робити. Якщо в «ур’яді» такі міністри потрібні, то хай такий уряд і працює...
Якщо гіпотетично припустити, що Партія регіонів розблокує трибуну для голосування за постанову про відставку Луценка, а 226 голосів все одно не набиреться...
Він на коні! Він король, герой! Він одразу скаже: «Я подав у відставку, а мене Верховна Рада не хоче відпускати». Герой! Можна летіти знову – тепер в Шанхай, і там бухати і так далі.
Але що в такому разі робитиме Партія регіонів?
Ми не можемо цього допустити.
А як? Чи є у вас інструменти для отримання гарантій результативного голосування?
Тут важко сказати. Ці питання повинні узгоджуватися на зустрічі лідерів фракцій. Треба йти на компроміси, потрібно домовлятись...
Зараз з’явилися альтернативні пропозиції щодо вирішення ситуації з Луценком. Зокрема, парламенту пропонують створити слідчу комісію, яка мала б довести вину чи невинуватість Луценка всім, хто ще «не визначився». Як ви ставитесь до цього?
10 липня минулого року я як голова тимчасової слідчої комісії, яка займалася розслідуванням факту побиття Київського міського голови Черновецького і інших, м’яко кажучи, діянь міністра внутрішніх справ, вніс до парламенту постанову, у якій наша комісія на підставі опрацьованих матеріалів рекомендувала Верховній Раді звільнити Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ. Але рішення з цього приводу так і не було прийнято.
Якщо доручити це питання новій ТСК, – це значить поховати його розгляд назавжди. А рішення треба приймати зараз, негайно. Луценка треба не просто звільнити, його треба вигнати з ганьбою! По статті!
Ще один варіант: проведення голосування за відставку Луценка у таємному режимі...
Я не знаю. Мені здається, що процедура не передбачає, щоб міністра внутрішніх справ звільняли таємним голосуванням. Це Голову Верховної Ради обирають таємним голосуванням...
Партії регіонів закидають, що насправді, блокуючи трибуну, ви домагаєтеся не відставки Луценка, а якоїсь іншої цілі...
Абсолютно жодних інших цілей ми перед собою не ставимо.
Зокрема, говорять, що ви хочете блокувати Верховну Раду протягом 30 днів для того, щоб отримати привід для розпуску парламенту...
Ні, це все балачки. Але якщо за 30 днів це питання не вирішиться, і Луценко не піде, щоб його і близько не було біля міністерства, ми будемо стояти до кінця. Навіть 30 днів.
Тобто заради одного Луценка ви готові пожертвувати усією Верховною Радою?
А що таке Луценко? МВС – це велика частина державної влади. Відомий політик радянської епохи Михайло Іванович Калінін говорив: «Міліціонер – це дзеркало радянської влади». І він був правий. Наш міністр внутрішніх справ – яке це дзеркало? Тому ми стоятимемо до кінця.
Ще один закид у город Партії регіонів – це те, що, заблокувавши Раду, ви не даєте їй можливості проголосувати за потрібні країні і населенню закони...
Якби у нашій країні виконувались існуючі закони, це була б найкраща країна в світі. У нас чиновники, починаючи з керівників країни, плювали на всі ці закони. Закони – не для них.
За даними Всесвітньої асоціації юристів, у нас закони виконуються ледь-ледь на 18% Тому для країни що закони є, що їх немає, все одно: вона працює в ручному режимі, на телефонному праві, в тіні. Від неприйняття якихось законів нічого не станеться.
Як ви думаєте, коли закінчиться вся ця історія з Юрієм Луценком?
Як тільки він буде звільнений, і буде новий міністр, тоді це все закінчиться.
Хто може бути новим міністром?
Хто завгодно.
В тому числі й ви?
Я – ні. Але є багато начальників обласних Управлінь внутрішніх справ, які сьогодні гідні бути міністрами. Зокрема, Поліщук Василь Кондратійович з Вінницької області, Цимбалюк Михайло Михайлович з Полтавської області, Куп’янський Микола Григорович з Донецька, Ярема Віталій Григорович з міста Києва. Всі вони – грамотні професіонали, які пройшли велику школу.
