Проект «Одеса-Броди»: економіка чи політика?
Ющенко наполягає на негайному переведенні «Одеса-Броди» в аверсний напрямок, а в уряді кажуть, що наразі це неможливо. Чого в цьому питанні більше, економіки чи все ж таки політики?
У вівторок Президент поставив вимогу уряду негайно запустити прокачку нафти по трубопроводу «Одеса-Броди» у європейському напрямку. Він вкотре заявив, що саме такий напрямок відповідає національним інтересам України. Відповідь Кабміну не забарилась і була прогнозованою. Вустами міністра палива та енергетики Юрія Продана уряд зауважив, що за відсутності постачальника та споживачів цей проект у найближчому майбутньому не може бути здійсненним. Однак у президентській канцелярії проявили наполегливість. Правоту свого шефа взявся доводити уповноважений Президента з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Він послався на квітневу зустріч Віктора Ющенка та Ільхама Алієва, на якій останній запевнив свого українського колегу в тому, що Азербайджан має необхідні 5 млн. тонн нафти на рік для наповнення аверсної прокачки по нафтопроводу «Одеса-Броди». А з іншого кінця труби, як зазначає Соколовський, є підтверджені споживачі – НПЗ в Австрії та Чехії.
Пасивність Міністерства палива та енергетики одразу навела президентський Секретаріат на думку про урядові реверанси в бік Москви – головного лобіста прокачки по «Одеса-Броди» в реверсному режимі. Справді, для поставок нафти з Кавказу в Європу, по-перше, Києву доведеться розірвати контракт з Москвою на постачання технологічної нафти для реверсної прокачки. А по-друге – і найважливіше – з’явиться трубопровід, який постачатиме нафту до Європи в обхід Росії.
Вимога Президента пролунала через кілька днів після візиту Тимошенко в Москву, що одразу наштовхнуло спостерігачів на думку про те, що таке відверте гальмування урядом процесу переведення роботи трубопроводу в аверсний режим є продовженням реверансів Юлії Володимирівни у бік Білокам’яної, де напередодні російський прем’єр Володимир Путін великодушно дозволив не накладати на «Нафтогаз» $2 млрд штрафу за недобір російського газу в першому кварталі цього року. Однак реальність більш складана, аніж здається на перший погляд.
Директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Саприкін скептично ставиться до можливостей Баку найближчим часом надати необхідний обсяг нафти для транспортування через «Одеса-Броди». «Конкурентний нашому нафтопроводу проект Баку-Джейхан ще не працює на повну потужність, а азербайджанські пріоритети зосереджені саме на цьому проекті, а не на українському. Тому потрібно ще декілька років, щоб Азербайджан різко збільшив видобуток нафти», - розповідає «Главреду» експерт.
Президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-Club» Олександр Тодійчук вважає, що технічно розвернути напрямок прокачування трубопроводу «Одеса-Броди» можна за один день, але формально відповідно до поточних контрактів необхідно попередити російську сторону за три місяці до початку зміни напрямку руху. Разом з тим, вважає експерт, для реалізації цього проекту необхідна, передусім, єдність української влади. «Має бути державний план, підписаний Президентом та прем’єр-міністром, з гарантіями його виконання», - каже експерт та додає: «Змогли ж Президент та прем’єр домовитись щодо підписання декларації в Брюсселі про модернізацію української ГТС та щодо співпраці з МВФ. Таке саме спільне бажання повинно бути і тут».
Володимир Саприкін наголошує, що для таких міжнародних проектів потрібні не лише обіцянки, хай би вони лунали навіть з уст перших осіб держави, а належні контракти. «Міжнародні проекти підтверджуються міжнародними контрактами, міжурядовими угодами тощо. Якщо Президент Азербайджану пообіцяв надати нафту для «Одеса-Броди» – цього недостатньо. Це бажання потрібно ще юридично оформити. Про це свідчить світова практика. Не потрібно повторювати помилок початку будівництва цього нафтопроводу», - наголошує експерт Центру Разумкова.
За словами Тодійчука, це вже п’ятий позитивний бізнес-план, замовником якого був цілий консорціум потенційних учасників проекту – окрім України ще Польща, Литва, Азербайджан та Грузія. «Вони погодились, що даний проект є економічно та технічно доцільний та конкурентоспроможний порівняно з іншими. Ми знаємо приклади, коли і президенти, і прем’єри боролися за реалізацію проекту Баку-Тбілісі-Джейхан, який називали неконкурентоспроможним, казали що для нього не вистачить нафти тощо. Зараз цей нафтопровід успішно працює та приносить великі прибутки», - зазначає експерт.
Саприкін також вважає доцільним реалізацію нафтопроводу «Одеса-Броди» в аверсному напрямку, але зазначає, що для цього необхідно ще багато зробити. «Потрібно мати увесь ланцюжок: постачальника, транзитера (у цьому випадку «Укртранснафта») та споживачів в Україні (НПЗ). Якщо є бажання приєднатись до нафтопроводу «Дружба», треба мати контракти з відповідними компаніями Словаччини, Угорщини, Чехії. На кінці цього ланцюжка також є споживачі – НПЗ в центральній та Східній Європі, з якими також потрібно підписати юридичні документи, у тому числі технічні – яким чином здійснювати послідовну прокачку і російської, і азербайджанської нафти», - пояснює експерт.
На його думку, є декілька причин, які не дозволяють найближчим часом забезпечити аверс «Одеса-Броди». Окрім вже згаданої пріоритетності для Азербайджану труби Баку-Тбілісі-Джейхан, у техніко-економічному обґрунтуванні українського нафтопроводу не показано його економічних переваг порівняно з існуючими. Крім того, у ТЕО немає згадки про постачальників та споживачів нафти.
Обидва експерти сходяться на тому, що остання суперечка між Кабміном та Секретаріатом Президента щодо «Одеса-Броди» перейшла з енергетичної у суто політичну площину. Саприкін прогнозує, що і далі лунатимуть звинувачення щодо цього на адресу чинного і попереднього прем’єрів.
Вердикт експерта песимістичний: попри економічну вигідність проекту, його час ще не прийшов. Поки ж забезпечення аверсного напрямку «Одеса-Броди» є заручником позицій Президента та прем’єра. Враховуючи наближення в Україні виборів різних рівнів, проект швидше за все залишатиметься предметом внутрішньополітичної боротьби, аніж частиною стратегії енергетичної безпеки.
