Кому не до вподоби ноу-хау від Черновецького
15 травня Верховна Рада збирається заслуховувати звіт Тимчасової слідчої комісії з перевірки діяльності столичної влади. Бютівці в Київраді вже навіть зажадали від властей прямої трансляції пленарного засідання по комунальному телеканалу «Київ» - цю заяву розтиражували практично всі ЗМІ, що пишуть на столичні теми. Але і це ще не все. Парламентарії плідно попрацювали над низкою законопроектів по Києву. І готові підкласти чинній київській владі «свиню» - у вигляді нової редакції Закону про столицю. То що ж – Київ вже найближчим часом може почати жити за новими правилами?
Як розповів «Главреду» керівник робочої групи, народний депутат від БЮТ Микола Трайдук, у профільному парламентському комітеті (з державного будівництва і місцевого самоврядування) накопичилося шість законопроектів стосовно Києва. Хтось із депутатів пропонував розподілити повноваження мера і глави адміністрації в столиці. Хтось наполягав на двотурових виборах київського мера. Інші пропонували навіть впровадити в столиці уряд і створити столичний регіон.
«Тому ми вирішили створити спеціальну робочу групу, куди запросили представників Кабінету Міністрів, і разом обговорити всі законопроекти. Коли група приступила до роботи, то з'ясувалося, що з урахуванням всіх поправок до існуючого закону про столицю на світ з'явиться нова редакція», - каже Трайдук.
Слід зазначити, що нині чинний закон про Київ (прийнятий ВР у січні 1999 року) писався під тодішнього керівника столиці Олександра Омельченка, якого незабаром після набуття чинності нового закону кияни обрали київським міським головою. А в грудні 2003 року, коли адміністрація тодішнього президента Леоніда Кучми намагалася вибити Олександра Омельченка з крісла градоначальника, з'явилися на світ роз'яснення Конституційного суду. З них випливало, що обраному киянами на прямих виборах київському мерові можна і навіть потрібно сидіти відразу на двох стільцях – очолювати Київраду і столичну міськдержадміністрацію.
Можливо, така норма справді вже застаріла і потребує змін. І якщо новий закон про столицю пройде в парламенті, то Леоніду Черновецькому навряд чи це сподобається. Адже поки він сидить на двох стільцях – керує Київрадою (хоча на засіданнях з'являється украй рідко), а заразом і міською адміністрацією. В результаті - підкоряється двом панам: коли Кабмін викликає мера на килим, то градоначальник заявляє, що підкоряється тільки Президентові як глава адміністрації і біжить радитися на Банкову. А на засіданнях Кабміну по столиці Черновецького жодного разу не бачили!
Але коли почали лунати погрози з Банкової - мер сховався під крило Київради, а «відбувати» за свого шефа в президентську канцелярію ходили його заступники. Традиційно – перший заступник, нині в.о. глави КМДА Анатолій Голубченко і секретар Київради Олесь Довгий.
Після реформи у Леоніда Черновецького такого шансу може й не бути – якщо, звичайно, пройде та норма, яку запропоновано внести до нового закону про столицю: Київраду і Київську міськдержадміністрацію очолюватимуть дві різні людини. «Керувати радою буде обраний киянами мер, а главу адміністрації призначить Президент, але тільки з подачі Кабміну», - уточнює керівник робочої групи.
Головним завданням держадміністрації буде контроль за виконанням законів мером і Київрадою. І у разі, якщо депутати або градоначальник щось наплутають, то глава адміністрації має право таке незаконне рішення скасувати і - відразу до суду подати. І лише суд вирішить – хто з них має рацію.
Правда, такий пункт таїть у собі конфлікт інтересів. Якщо для міста не знайдеться «солодкої парочки», то його можуть чекати протистояння між депутатами і адміністрацією. І така ситуація тим більше ймовірна, якщо керувати цими гілками влади будуть представники політичних сил, що опонують одна одній.
«Якщо депутати і мер виконуватимуть закон, то ніякого конфлікту з адміністрацією у них не буде. Ці дві гілки влади йдуть паралельним курсом, не заважаючи одна одній», - запевняє Трайдук.
Є в новій редакції і пункт про двотурові вибори мера в столиці. На останніх позачергових виборах Леонід Михайлович здобув перемогу, швидше, завдяки тому, що Банкова загальмувала ухвалення цього важливого рішення парламентом. А основні конкуренти Черновецького так і не змогли домовитися про єдиного кандидата. За що і поплатилися. Правда, шанс провести через Верховну Раду пункт про двотурові вибори в столиці не дуже високий. Вже неодноразово з початку року депутати профільного комітету виносили законопроект про два тури виборів у Києві, але зал не погоджувався. У новий закон про столицю таку пропозицію внесли народні депутати Микола Трайдук і Володимир Синченко (Блок Литвина). Хоча досі на полях документа напроти цього пункту стоїть… жирний знак питання.
«Це рішення, швидше, політичне, тому депутати вирішуватимуть – включати пункт у закон чи ні. Думаю, що просто одна фракція хоче зробити на зло іншій. Але я упевнений, що більшість у парламенті розуміють, що два тури столиці необхідні, адже це не годиться, коли чинного мера на виборах підтримали трохи більше 20% киян», - вважає наш співрозмовник.
Якщо новий закон проголосують, то в столиці зміниться і система виконавчої влади. По-перше, у Київради з'явиться власний самостійний виконавчий орган – виконком, який підпорядковуватиметься тільки депутатам і обраному мерові. По-друге, державна адміністрація Києва виконуватиме лише державні (столичні) функції, і підпорядковуватиметься Президентові України.
І якщо зараз депутати Київради хоч і ділять бюджетні гроші, але розпоряджається ними, фактично, Київська адміністрація, а самим депутатам доводиться мало не на колінах вимолювати фінансування того чи іншого об'єкту у чиновників адміністрації, то, згідно з новим законом про столицю, все буде дещо інакше. У розпорядженні міської адміністрації опиняться гроші з Держбюджету (у вигляді субвенцій або трансфертів). І спрямовані вони будуть на будівництво державних об'єктів: наприклад, нова окружна дорога навколо столиці, мости через Дніпро (які давно вже перетворилися на довгобуди), будівництво і утримання пам'ятників національного значення, державні програми в освіті та охороні здоров'я. Депутатам Київради не доведеться в пожежному порядку залізати в кишеню киян, щоб відшукати «зайві» декілька мільйонів для зведення пам'ятника жертвам Голодомору до потрібної дати, або для будівництва міфічного «Мистецького арсеналу». Всі кошти на ці цілі приходитимуть тільки з Держбюджету!
Київраді та її виконкому дістануться гроші від місцевих податків і відрахувань. І підуть вони на утримання морочливого міського господарства: транспорт, ремонти доріг, озеленення і впорядкування столиці, на утримання шкіл, лікарень тощо. І питати, чому в дворах не вивозиться сміття, будуть вже не з держадміністрації, а з депутатів і їх виконкому, і мерові не вдасться звалити всю провину на недолугих чиновників, оскільки головний чиновник, що відповідає за впорядкування міста, – він сам.
Навряд чи сподобається нині чинному столичному мерові і пункт про встановлення меж районів у столиці. Відтепер перекроювати столицю (пригадаймо, як Черновецький носився з такою ідеєю) йому може дозволити тільки Верховна Рада, та ще доведеться враховувати позиції і самих районних депутатів. Тож у мера вже не буде серйозного важеля тиску на неугодних глав районів, яких він ще недавно хотів «ліквідувати», - під приводом реорганізації районів.
Народний депутат від НУНС, Олесь Доній пропонував створити щось подібне Столичному регіону («Главред» коротко розповідав про цей проект). І збирався назвати це «Великим Києвом» або «Столичною агломерацією». Туди б увійшли Бориспільський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Києво-Святошинський райони з містами Бровари, Бориспіль. А керувала б таким утворенням «Асамблея», в яку входили б усі глави районних і міських рад і адміністрацій, - як Києва, так і Київської області.
Також «самооборонець» Доній пропонував впровадити в Києві уряд. Очолював би уряд столиці мер, а до його складу входили б керівники департаментів, яких затверджувала б Київрада.
Проте зараз сам депутат визнає, що його пропозиції були дещо поспішні. «Ці зміни було б добре провести в умовах адміністративної реформи, коли відбулося б укрупнення регіонів, як це зробили свого часу в Польщі. Проте наразі суспільство до цього не готове. Тому мій законопроект, швидше, привід для початку серйозної дискусії, мабуть, тому не був включений в нову редакцію Закону про столицю», - сказав Доній.
Народний депутат від Партії регіонів Олександр Плотников пропонував записати в новий закон правила забудови Києва. На його думку, столицю слід було б розділити на три зони забудови.
У першій центральній зоні (у радіусі 3 км від мерії) заборонити будь-яке нове будівництво, а дозволити лише реставрацію або реконструкцію будівель зі збереженням архітектурного стилю і висотності.
У другій зоні (на відстані від 3 до 5 км від центру) нові будівлі можна зводити тільки на місці знесених будинків, але не вище 50 м.
У третій зоні можна будувати все, з урахуванням того, що відстань між будинками повинна бути не менш як 70% від висоти найвищого з них.
Проте цю пропозицію депутата відхилила робоча група. «Це швидше стосується правил забудови міст, а не закону про самоврядування в столиці», - пояснив Трайдук.
«Главред» також звернувся по коментарі з цієї теми до людей, які мають безпосередній стосунок або до написання законів, або до тієї влади, якій належить працювати по-новому.
Кирило Куликов, народний депутат, НУНС, керівник Тимчасової слідчої комісії ВР по Києву:
«Головне, що я пропонував, і сподіваюся, що депутати мене підтримають, - це розподіл повноважень між головою Київради і главою державної адміністрації. Такий розподіл дає можливість противаг. Тому що одна людина не може сама ухвалювати рішення і сама себе за це карати. У цих посадових осіб - різні функції. Глава адміністрації здійснює державну владу, у нього є право накласти вето на рішення депутатів. А сьогодні ми зіткнулися в Києві з колективною безвідповідальністю. Це ноу-хау Леоніда Черновецького – Київрада як колективний орган з подачі мера ухвалює більшістю всі його незаконні рішення. Потрібно мерові підвищити тарифи на транспорт, комунальні або на хліб, він вносить їх до Київради і - заручається підтримкою більшості депутатів. І ці рішення важко скасувати, оскільки вони колективні. Прокуратура теж вдає, що протестує, але протести вносить до того ж колективного органу - Київрада, яка, навіть не дискутуючи, їх відхиляє. Я називаю це круговою порукою.
Сьогодні треба мерові вирубати сотні дерев, знищити заповідник, звести будівля на історичній території, що охороняється, він вносить це на сесію і там всі приймають. Ніхто, фактично, скасувати їх рішення не може!
Влада в Києві доведена до абсолюту, за щонайменшим дозволом на ремонт будівлі або установку намету потрібно йти в місто, коли скрізь це роблять райони. Відповідно, і хабарі зросли в рази, проголосували депутати, а потім розповідають, в яку фракцію і скільки замовник повинен занести.
Тому закон повинен бути таким, щоб жоден мер, зокрема й такий, як Черновецький, не мав би абсолютної влади».
Володимир Бондаренко, народний депутат, БЮТ: «Буквально минулої середи я зареєстрував ще один законопроект, що стосується столиці. Тому що в новому проекті Закону про столицю є явне упущення. Я вважаю, що не можна розривати місто на шматки, як це було раніше. У нас єдина громада, а нас намагаються розділити на десять - по районах. Я вважаю, що не потрібні районні ради в місті, а також не потрібно обирати глав районів. Оскільки виходить, що обраний глава району має такі самі права, як і обраний мер, і ніхто нікому не підкоряється. У районах потрібно створити виконкоми, а главу району призначає міська влада. У мене є зауваження і до питання розподілу бюджету по районах. Зараз райони, голови яких лояльні до Черновецького, отримують фінансування на 40% більше, ніж, наприклад, Святошинський або Шевченківський район. Тому що їх глави не до вподоби мерові. Фінансувати потрібно, виходячи з кількості жителів цього району, а не з принципу подобається чи не подобається глава».
Алла Шлапак, депутат Київради, співголова фракції «Блок Черновецького»:
«Я упевнена, що ініціатори змін до закону про столицю мають на меті лише одне – обмежити повноваження нинішнього мера Леоніда Черновецького. Такі зміни не можуть бути ефективними для киян. Краще б переглянули інші закони, які могли б допомогти столиці. Наприклад, столиця не отримує до бюджету жодної копійки від дорожніх зборів. Столиця не може регулювати ціни на ліки і соціальні продукти в місті. Могли б дозволити столиці збільшувати розміри адмінштрафів за порушення в зеленій зоні. І, взагалі, ці штрафи могли б залишатися в бюджеті міста, а ми сьогодні повинні половину перераховувати до Держбюджету».
