Собаче питання
Це захисники тварин стали навколішки і волають про пощаду: вони дізналися, що нібито столичні власті хочуть запровадити евтаназію для бездомних собак - програму зі стерилізації скорочено через брак фінансування, притулки для тварин переповнені. І стерилізувати тварин киянам доведеться хіба що за власний кошт.
Так, так, кілька десятків людей саме вили і гавкали, стоячи на колінах, по-собачому. «Трупи тварин на вашій совісті!», «Припиніть вбивства!» - волали вони до кам'яних стін мерії. Протест не перший, і судячи з усього, ще й не таке буде! Активісти захисту тварин навіть прийшли побачитися з президентом УЄФА Мішелем Платіні, коли він днями приїжджав до Києва з черговою інспекцією по підготовці до Євро-2012 – так само стояли зі своїми вихованцями біля Будинку футболу перед офіційною делегацією! А журналісти навіть поставили Платіні питання про захист тварин. Щоправда, високопоставлений француз, якого більше, зрозуміло, хвилює футбол, відповів, що, мовляв, не обізнаний про цю проблему в Києві, і порадив наступного разу запросити сюди… Бриджіт Бардо - відому в світі вже не стільки як актриса, стільки як ревна захисниця тварин.
Загалом, собаче питання набуває в столиці України досить скандального забарвлення.
Пікетом ознаменувався і початок останнього екстреного засідання в мерії з проблеми бездомних тварин, яке зібрала перший заступник голови КМДА Ірена Кільчицька. До речі, за офіційними даними, зараз у Києві приблизно 30 тисяч бездомних собак, і не зважати на цю «силу-силенну проблем» вже неможливо. Правда, кусають киян, знову ж таки, за офіційною статистикою, в 70% все ж таки собаки, у яких є господарі.
Від ухваленого там рішення залежало б майбутнє кожного собаки в місті. Проте рішення поки що немає, натомість вже анонсуються масштабні громадські слухання за участю київського мера Леоніда Черновецького. Оскільки, очевидно, міській владі не хочеться брати на себе всю відповідальність за вирішення/невирішення справді непростої «собачої проблеми».
Хоча розібратися у Кільчицької спробували. На засідання скликали всіх, від начальства основних трьох комунальних підприємств, що займаються тваринами, до представників районних адміністрацій, були там представники оргкомітету з підготовки до Євро-2012, усіх громадських організацій захисту тварин, директори притулків.
Перший заступник голови розповіла, що причиною всіх проблем стали дострокові вибори і фінансова криза. Скоротили всі соціальні програми, «і по людях теж». Отже хочете - не хочете, а грошей немає, тепер давайте й подумаємо, що робити.
Скільки не розповідали представники комунальних підприємств про ситуацію, цифри не зійшлися ні в кого. Волонтери поставили всіх перед фактом – знищенням тварин нишком займаються ЖЕКи. Чий указ вони виконують – невідомо. «Не було такого розпорядження!» - запевняла Кільчицька.
І ось яка виходить картина. Далекосяжні плани міської влади у нас частенько закінчуються десь у районі перехрестя вулиць Прорізної і Хрещатика у вигляді пікету. Ще в 2007 році в місті ініціювали і проголосували на сесії Київради програму стерилізації. Кільчицька підтверджує – на програму було виділено 70 млн гривень. Насправді на програму було виділено всього лише близько 10. Чому? «Ми сподівалися, що чисельність тварин за рахунок постійної стерилізації практично зійде нанівець. Старі тварини вмиратимуть природним чином або перебуватимуть в притулках, нові з'являтися не будуть. Але в 2008-му почалися повторні вибори, потім – криза. В результаті було стерилізовано тільки 3 тисячі тварин», - каже Ірена Реонольдівна.
Тобто, по суті – програму припинено, і тепер стерилізуватимуть лише малу частину собак, тільки платно. Чи будуть кияни витрачати свої гроші на стерилізацію собак? Наскільки це можливо, залишати в притулках (а це вже неможливо, наприклад, у Бородянці), решту відвозити в місто, під опіку волонтерів.
Варто врахувати, що стерилізація – програма, розрахована мінімум на 5 років. Протягом цього часу передбачається, що тварини, які пройшли стерилізацію, перестануть розмножуватися, а їхня кількість спаде нанівець сама собою, без застосування насильницьких заходів зі знищення тварин. У деяких країнах, наприклад, у США, дійсно застосовували таку програму, проте думки щодо ефективності програми розходяться. Сергій Клочко, зоопсихолог КП в Бородянці, розповів нам, що така програма в західних країнах застосовувалася тільки по відношенню до котів, а ось із собаками – або притулки, або усипляння.
Самі захисники тварин переконують, що стерилізація – це єдиний гуманний метод контролю чисельності тварин. Насправді офіційно стерилізацією займається тільки КП «Притулок для тварин». За день лікарі можуть осилити кілька операцій. «Більше не хочуть, «ідейних» - взагалі одиниці», - розповіла Ольга, працівник притулку. Виявляється, що привозити собак у притулок не припиняють. Левову частку турботи про братів менших беруть на себе волонтери – члени громадських організацій із захисту тварин. Те, що роблять ці люди, – навряд чи можна зіставити з роботою, посильною людині. Волонтери є в кожному районі, і прагнуть поклопотатися про тих тварин, які живуть близько.
Антоніна Смолій – голова громадської організації захисту тварин Святошинського району, не перший рік возить собак на стерилізацію за власний кошт, оплачує їм операції, транспортування, переутримання. До речі, на сьогоднішній день стерилізація і транспортування однієї тварини коштує 150 гривень, з дня на день цифру збираються підняти до 250 гривень.
«Раніше така стерилізація була безкоштовною. Тепер ми замовляємо бригаду з Бородянки, платимо їм. Я вже згодна і сама за це платити, але ж їх і після цього вбивають! Як дивитися на трупи тварин, яких сам на руках возиш на операції, годуєш? Нікого вони не кусають, абсолютно неагресивні, ви ж самі бачите!» - розповідає Антоніна, гладячи чотириногого вихованця.
Багато волонтерів намагаються своїми силами створити приватні притулки. Такий, наприклад, є в Гостомелі, ще один – по вулиці Верховинній у Києві. У Гостомелі собакам привілля – величезна захищена територія, бігають де хочуть, біля воріт притулку нас зустріли близько 60 тварин відразу. З маленького приміщення вийшла молода дівчина з втомленим обличчям – ветлікар. Виявляється, в притулку працює всього лише кілька людей, а молода лікарка на день робить по… 7-8 операцій. «А що робити? Скільки привозять, стільки й роблю, стільки й беремо…» - каже Олена Капуста по дорозі до собачого вольєру після операції. У пса розірвана шия, відкрита величезна рвана рана. Олена бере пса на руки, обробляє рану, собака лише слухняно стежить за її рухами. Окрім цього, Олена здійснює патронаж практично всіх тварин, зокрема котів, які живуть в окремій вольєрі. Смішне видовище – близько десятка котів лежить на великому дивані, спостерігаючи пейзаж за вікном і візитерів. Напроти дивана – обігрівач. У тварин – кімнати-палати, які видно і з вулиці, і зсередини. Здивування викликало лише єдине. Олена – людина з вищою освітою, стажем за кордоном, і ось – Гостомель. Собача робота. «Дізналася, що тут потрібен ветеринар. І приїхала», - тільки й відповіла на це молода лікарка.
Такі притулки існують на пожертвування і гроші звичайних людей, не меценатів. Щоправда, Ірена Реонольдівна призналася в бесіді, що сама особисто надавала підтримку притулкам. «Особисто я двічі – на загальну суму 50 тисяч гривень – перерахувала на громадські організації із захисту тварин, є чеки».
Для контрасту – притулок у Бородянці. Складно, правда, побачене в Бородянці назвати притулком. Швидше, це така собі «зона», тільки для собак. Висока кам'яна огорожа, жодної тварини на території, при вході перевіряють документи. У довгих критих павільйонах – рядами металеві клітки з ґратами. За ґратами, в кожній такій клітці – по два-три собаки, що забилися в куток. Собаки після стерилізації перебувають у стані шоку, на людину в клітці не реагують взагалі. У притулку багато породистих, кинутих собак. Іноді приїжджають волонтери – привозять корм, ліки. Іноді з притулку забирають когось, але випадки – поодинокі.
Так от, у зв'язку з кризою бюджет на 2009 рік після корекції передбачає всього 1, 5 млн гривень на стерилізацію. Що це означає?
Річ у тому, що замовити бригаду з Бородянки з вилову і стерилізації може тільки юридична особа, тобто або підприємство, або громадська організація. Навряд чи підприємство підпише папір, що схвалює повернення собаки на її територію, погодьтеся. Це означає, що протягом року комунальне підприємство «Притулок для тварин» в Бородянці безкоштовно стерилізувало собак, тримало їх ще декілька днів, а потім, якщо замовники вилову давали згоду, привозили собак на те саме місце і випускали. Можна собі уявити, скільки в реальності було таких випадків. Якщо згоди на повернення не давали – собак повинні залишити в притулку. Де вже немає місць.
І громадські організації, і влада шукають крайнього. А знайти не можуть. Точніше, шукають вже навіть не крайнього – терміново потрібен вихід, ситуація переростає в критичну. Тамара Тарнавська, багаторічний президент міжнародної громадської організації захисту тварин «SOS», чомусь переконана, що власті негласно будуть… труїти собак. «Будуть куплені мішки з дешевою отрутою, від якої вмирають в страшних муках», – стверджує вона. За словами Тарнавської, комунальному підприємству «Центр ідентифікації тварин», а також КП «Ветеринарна лікарня» з міського бюджету перерахували 3 млн гривень, щоб покрити зарплати, а значні кошти пішли притулку в Бородянці – згідно з документами, там працюють 78 чоловік. На ці гроші, стверджує Тарнавська, можна було стерилізувати від 6 до 7 тис. тварин!
«Ми пропонували робити стерилізацію, за яку треба було б платити по 200 грн, і безкоштовне переутримання в притулку в Пироговому. Нам відмовили», – розповідає вона.
Головний київський міський ветеринар Людмила Олейник – за евтаназію. «Адже є гуманний метод. Вводиться висока доза препарату для наркозу. І тварина засинає, і не прокидається. У західних країнах так роблять - якщо протягом певного терміну за тваринам ніхто не приходить в притулок». Препарати, слід зазначити, за словами самої Олейник, не з дешевих.
На засіданні у Кільчицької Олейник зробила ще одну заяву. Про сказ. Що в Києві за рік зафіксовані поодинокі випадки сказу собак. Два – по Києву. Особливо, в Київській області. Ця теза викликала бурю зустрічних доводів і суперечок з боку багатьох учасників. До чого була така заява?
«Сказ – це як козир, яким вони зараз скористаються», - вважає Антоніна Смолій. «Все зведеться до того, що вони оголосять у Бородянці карантин. Закриють тимчасово притулок, і начебто унаслідок сказу винищать там всіх собак. Автоматично звільнять місця. Ось так вони вирішують проблеми. Три роки тому так було. Раніше, щоб не витрачати грошей, собак просто ставили у воду і вбивали струмом. Ми вже навіть не просимо у них (у влади) допомоги. Самі все зробимо. Хай тільки не вбивають.»
Війна за життя чотириногих продовжується – волонтери не довіряють міській владі. Але куратор «собачого питання» Кільчицька все ж таки намагається переконати громадськість, що до застосування негуманних методів по відношенню до котів і собак справа не дійде.
Позавчора, як повідомляє «Главреду» прес-служба КМДА, вручаючи від імені мера подяки активістам захисту тварин, перший заступник голови КМДА запевняла: «Київська влада і київський міський голова Леонід Черновецький виступають тільки за гуманний шлях вирішення питання зменшення кількості безпритульних тварин на вулицях Києва. Ми діятимемо виключно за європейськими стандартами, використовуючи іноземний досвід розв’язання проблеми».
Більш того, Ірена Реонольдівна заявила, що і та сама цільова міська програма стерилізації тварин, яку в 2008 році схвалила Київрада, буде продовжена – навіть попри кризу.
«Ми залишаємося на шляху гуманного ставлення до тварин, і намагаємося гуманними методами зменшувати популяцію безпритульних тварин на вулицях міста. Наближається Євро-2012 і нам необхідно враховувати, як ставитимуться європейці до того, що тварини будуть на вулицях міста. У нас є проблемні питання з українськими громадськими організаціями захисту тварин щодо того, щоб після стерилізації тварин повертати на місце, де їх забрали, чи утримувати їх у спеціальних притулках. Європейський досвід показує, що не можна випускати тварин на вулиці, але у нас сьогодні немає необхідної кількості притулків. І ми повинні вирішувати цю проблему разом з представниками громадських організацій із захисту тварин у Києві», - додала Кільчицька.
Повіримо?
Фото автора і сайту Glazoo.
