Чи перетвориться «Кучма-Гор» на «Ющенко-Обама»?
Список зустрічей Раїси Богатирьової досить широкий: радник Президента США з питань національної безпеки Джеймс Джоунс, радник віце-президента США з питань національної безпеки Ентоні Блінкен, помічник міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Александер Вершбоу, помічник міністра енергетики США з політичних і міжнародних питань Джонатан Шраер, керівництво неурядових політологічних організацій, таких як Інститут «Брукінгз», Центр нової американської безпеки та Центр стратегічних та міжнародних досліджень. Зокрема, Богатирьова зустрілася з колишнім радником при президенті Джеймсі Картері Збігневом Бжезинським.
Можна припустити, що візит Богатирьової до США готувався у стислі строки, оскільки її зустрічі обмежуються досить невисоким рівнем. Хоча не виключено, що американські високопосадовці зустрілися з нею позапланово, і про це стане відомо згодом. Утім, факт залишається фактом – у її анонсованому графіку значаться лише помічники міністрів, але не міністри. Торік Богатирьова вже відвідувала США, тоді в її графіку значилися посадовці з дещо вищим рівнем – заступники міністрів.
Можливо, рівень зустрічей є не настільки важливим. Більш цікавим є те, про що, власне, говорила секретар РНБОУ на своїх зустрічах з американцями. Із повідомлень, які просочилися в американські ЗМІ, відомо, що вона піднімала питання виконання двосторонніх документів, які були підписані в останні місяці президентства Джорджа Буша. Очевидно, йдеться про Хартію про стратегічне партнерство. Це ж саме питання піднімав під час свого візиту до Штатів і міністр закордонних справ Грузії Григол Вашадзе, який, до речі, також у ці ж дні перебував у Вашингтоні. Збіг візитів навряд чи випадковий. Хоча керівникові грузинського дипломатичного відомства пощастило дещо більше у плані зустрічей – він мав переговори з держсекретарем США Гілларі Клінтон.
Цілком імовірно, що Богатирьова піднімала під час своїх зустрічей питання інтеграції України до НАТО. Як повідомляє прес-служба РНБОУ, Бжезинський і Богатирьова «наголосили на необхідності активізації підтримки західними демократіями курсу України на інтеграцію до євроатлантичних структур безпеки». Цьому, на думку Богатирьової, сприяло б відновлення україно-американської міждержавної комісії у новому форматі під головуванням президентів обох країн.
В останньому, напевно, і прихована основна ціль візиту Раїси Богатирьової до Вашингтона. Барак Обама вже мав зустріч зі своїм російським колегою Дмітрієм Мєдвєдєвим. У Москві з візитом перебувала не так давно держсекретар США Гілларі Клінтон із ідею «перезавантаження» (чи «перевантаження»?) відносин. Із українськими можновладцями американці зустрічатися не поспішають. Відбулася лише коротка зустріч пані Клінтон з в.о. міністра закордонних справ Володимиром Хандогієм під час її візиту до Брюсселя. Уже відомо, що в липні відбудеться візит Президента США до Москви. Водночас американці дають зрозуміти, що про жодну зустріч Обами з Президентом Віктором Ющенком у найближчий час йтися не може.
Одні експерти звертають увагу на те, що Обама дуже зайнятий. Інші вказують, що американське керівництво уникає зустрічей із українськими колегами через їхні постійні внутрішньополітичні чвари. Посол США в Україні Вільям Тейлор лишень не виключив, що подібна зустріч може відбутися в рамках роботи Генасамблеї ООН у вересні. Хоча багато залежатиме від української сторони. Американці постійно звертають увагу на те, що їх не влаштовує постійна ворожнеча між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко. Не виключено, що Обама не хотів би їхати до Києва ще й тому, аби цей візит не потрактували як втручання в українські внутрішні справи під час передвиборної президентської кампанії і аби його зустріч з Ющенком не інтерпретували як однозначну підтримку американців саме цього кандидата на переобрання. Хоча навряд чи саме в цьому полягає проблема: адже Обама цілком міг би зустрітися з усіма головними акторами майбутніх виборів. Зрештою, Джордж Буш під час торішнього візиту до Києва мав зустріч із лідером Партії регіонів Віктором Януковичем.
Експерт Брукінзького Інституту, колишній Посол США в Україні Стівен Пайфер повідомив «Главред», що разом із іншими американськими експертами мав зустріч із Раїсою Богатирьової. Щоправда, він не став переповідати ходу розмови, посилаючись, що вона відбувалася у форматі «офф-рекордз».
Між тим, пан Пайфер визнав, що адміністрація Обами зацікавлена у «перезавантаженні», поліпшенні відносин із Росією. «Наприкінці 2008 року наші відносини були на найнижчій точці із 1991 року. Адміністрація Обами хоче вирішити питання, по яким США і Росія можуть співпрацювати. Навіть якщо дві країни мають різні погляди на них», - вказує колишній посол. Він розповів, що однією з площин такої співпраці є скорочення стратегічного ядерного озброєння. Пайфер не виключив, що між Вашингтоном і Москвою «можуть виникнути протиріччя і щодо інших питань, зокрема, щодо права України розвивати свої відносини з НАТО».
При цьому американський експерт заперечив припущення «Главреда», що керівництво України більше не є цікавим для адміністрації США. Хоча він визнав, що існує «проблема в тривалій ворожнечі між Президентом і прем’єр-міністром України». «Я хотів би бачити регулярний діалог на вищому рівні між Вашингтоном і Києвом, але брак політичної злагодженості у виконавчій гілці влади в Києві робить встановлення такого діалогу складнішим», - підкреслив Пайфер.
Думка, висловлена Богатирьовою про створення міждержавної комісії на чолі Ющенка і Обами, є досить цікавою. Подібний формат співпраці між США і Україною вже існував – в часи президентства Леоніда Кучми. Правда, партнером у цій комісії з американського боку був віце-президент США Альберт Гор. Створення попередньої комісії відбувалося за досить прихильного ставлення до Кучми-реформатора (це вже за часів Президента Джорджа Буша він перетворився в американського ворога). Однак навіть тоді Білл Клінтон не став партнером Кучми по міждержавній комісії. Тим більше малоймовірним виглядає створення такого формату контактів двох країн зараз.
Низка експертів (серед них і Стівен Пайфер) не так давно підготувала рекомендації Баракові Обамі щодо співпраці з Україною (http://glavred.info/archive/2009/03/24/180017-2.html). У них якраз і згадується ідея про створення міждержавної комісії на зразок тієї, яка існувала між Україною та США в 1996-2000 роках. Експерти, щоправда, вказують, що з американського боку цю комісію мав би очолити віце-президент США Джо Байден (і аж ніяк не Барак Обама). Крім того, американці звертають увагу на складнощі, які можуть виникнути з представленням української сторони. Леонід Кучма справді все вирішував в Україні, і Вашингтон цілком міг покладатися на нього. В сьогоднішніх умовах важко визначити, хто ж насправді є господарем в країні. «Щодо української сторони, у 90-х роках Президент Кучма одноосібно представляв Україну, адже Президент тоді контролював виконавчу владу. На відміну від того часу, виконавча влада в Україні сьогодні поділена між Президентом і прем'єр-міністром. Це ускладнює визначення уповноваженої особи з українського боку: в нинішніх політичних умовах у Києві, якщо Вашингтон запропонує Тимошенко очолити українську сторону, то Ющенко навряд чи буде співпрацювати, і навпаки. Альтернативою може бути такий варіант, коли повноваження української сторони будуть поділені між Президентом та прем'єром», - мовиться в рекомендаціях Обамі. Однак експерти визнають, що «робота комісії буде під загрозою, якщо Ющенко і Тимошенко не зможуть домовитися». У цьому випадку структура не може ефективно працювати, поки не відбудуться президентські вибори в 2010 році. Хоча експерти впевнені, що є смисл у створенні такої комісії саме зараз.
Візит Раїси Богатирьової до США – це до певної міри зондаж настроїв в американських експертних і владних колах щодо України. У свою чергу Раїса Василівна могла поінформувати і американців про плани українського керівництва. Успіх чи неуспіх цієї поїздки стане очевидним уже найближчим часом. І про це свідчитиме те, чи вдасться Віктору Ющенку зустрітися з Бараком Обамою. Або ж щонайменше з віце-президентом Джо Байденом.
