Перескочити через бар’єр
Зрештою, ще жодні вибори – президентські чи парламентські - не обходились без попередньої корекції виборчого законодавства. Так, в 90-х роках мажоритарна виборча система з кожними виборами еволюціонувала спочатку у змішану, а згодом - у пропорційну. Потім корекції зазнав прохідний бар’єр до Верховної Ради. Схоже, що й наступні парламентські вибори також можуть не стати винятком з цього правила.
Сьогодні низка нардепів (які представляють три політичні сили ПР, БЮТ і НСНУ) представила чергові зміни до законодавства про народних обранців. Свій законопроект депутати Мірошниченко, Шевченко, Суслов та Каськів зареєстрували ще у січні, але представити його журналістам вирішили лише тепер.
Зокрема, законопроектом пропонується встановити 2% бар’єр для проходження партій та блоків до ВР та забезпечити «гарантоване проходження до парламенту перших п’ятірок партій, що подолали бар'єр».
Вибори пропонується проводити за відкритими списками у багатомандатних округах «з розрахунку по 8-12 депутатів від кожного регіонального округу», з використанням реєстру виборців.
Згідно з законопроектом, право висунення кандидатів має бути лише у партій, а бюлетень має стати «аркушем паперу, на який виборець вписує номер свого кандидата». «Для того, щоб стати депутатом, потрібно набрати прохідну квоту в окрузі, і партія повинна подолати бар’єр", - йдеться в законопроекті.
Депутати наголосили, що, оскільки дана законодавча ініціатива є спільною для представників трьох фракцій парламенту, то вони сподіваються на підтримку всієї сесійної зали і звертаються до керівництва парламенту та своїх фракцій з проханням підтримати ініціативу.
«Главред» вирішив дізнатись у ініціаторів даного нововведення, на що сподівались вони, опускаючи прохідний бар’єр, та на яку підтримку цієї законодавчої новели серед своїх колег вони розраховують?
Юрій Мірошниченко, народний депутат (Партія регіонів):
- Для виконання тих політичних декларацій, які зробили наші політичні сили, ми розробили такий законопроект, який, на наш погляд, забезпечував би поступ демократії в Україні. І, не заперечуючи позитивів як мажоритарної, так і пропорційної системи з закритими списками, ми розвиваємо їх. Щодо технології та механізмів самого виборчого проекту, то ми залучали спеціалістів з ЦВК, Лабораторії законодавчих ініціатив і Комітету виборців України, тобто тих людей, які мають певний досвід у цьому.
У законопроекті є декілька політичних питань, які потрібно визначати. Наприклад, на якому рівні визначати прохідну квоту – національному чи регіональному? Наш законопроект визначає їх на регіональному рівні.
Щодо прохідного бар’єру, то я в наших дискусіях виступав взагалі за його скасування. Але такий ліберальний підхід вирішили поки що відкласти, бо поточний етап розвитку країни передбачає консолідацію та формування потужних політичних партій. Тому зупинились на 2%. Цей бар’єр може бути зменшено чи збільшено. Навряд чи його буде скасовано. Всі національні проекти мали понад 2%, а технічні чи навіть технологічні проекти мали менший прохідний бар’єр.
На підтримку цього законопроекту впливає можливість дострокових виборів. І деякі політики, поділяючи саму ідею запровадження такої виборчої системи, не готові її запроваджувати, якщо будуть дочасні вибори. Така позиція, зокрема, у фракції БЮТ. Якщо в принципі буде готовність політичних лідерів ухвалювати його, то думаю, наберемо понад 300 голосів.
Владислав Каськів, народний депутат (НУНС):
- Зараз питання виборів набуло настільки широкого суспільного розуміння і значення, що, гадаю, ніхто з політичних лідерів не ризикне протистояти ініціативі щодо зміни виборчого законодавства. Адже це ключове системне рішення, яке може змінити ситуацію і витягнути Україну з політичного колапсу. Тому у підтримці даного законопроекту ми в першу чергу розраховуємо на суспільний тиск, що цілком може призвести до консенсусного чи принаймні компромісного рішення у ВР.
Ви знаєте, що в парламенті зареєстровано 8 законопроектів подібного типу. Ми ініціювали створення спеціальної комісії ВР з підготовки окремого тексту законопроекту. Думаю, цей процес повинен увінчатись результатом, а в іншому випадку – він доведе лише політичне банкрутство депутатів. Бо пояснити суспільству, чому, декларуючи готовність підтримати відкриті списки, вони цього не роблять, неможливо.
Ми маємо справу з системною помилкою в організації влади. Фундаментальна основа формування політичної еліти – гнила. Парламент, який формується через закриті списки, в яких вже традиційно сидять секретарки та водії, за визначенням не може сформувати ефективну систему влади. А саме парламент приймає закони.
Зниження прохідного бар’єру є далеко не найпринциповішою новелою, яка є в цьому законопроекті. Крім цього, відповідно до нашого законопроекту участь у виборах зможуть брати лише політичні партії, а не політичні блоки.
Прохідний бар’єр у 2 % - це питання пропозиції з боку авторського колективу, але воно може регулюватись і в другому читанні. Я особисто є прихильником відсутності прохідного бар’єру взагалі. Я зразу обіцяю, що буду голосувати за будь-який законопроект, який принципово змінює сьогоднішню виборчу систему.
Та, як показало опитування «Главреда», не всі депутати однозначні у намаганні «відкоригувати» закон про вибори народних депутатів. Наприклад, Ольга Боднар з БЮТ (попри те, що автором законопроекту є представник її фракції Андрій Шевченко) вважає, що до питання зміни виборчого законодавства треба підходити більш виважено, а «3% - абсолютно демократичний відсоток, який є значно нижчий, ніж у Молдові чи Росії».
Аргументи Боднар такі: «Я вважаю, що знижувати прохідний бар’єр до 2% - це перетворити законодавчий орган у публічну арену. Сьогодні з 3-відсотковим бар’єром ми бачимо, як важко працювати в парламенті, тому що, на жаль, сьогодні все суспільство хворе на популізм або якісь далекі від демократії принципи, коли меншість підкоряється волі більшості
Як перший заступник голови комітету ВР з питань державного будівництва і як людина, яка у блоці несе відповідальність за те, що стосується волевиявлення, буду рекомендувати не підтримувати цей законопроект.
Цей проект закону не є актуальним та жодним чином не належить до антикризових ініціатив. А якщо вже згадувати про виборче законодавство, то потрібно говорити про виборчий кодекс, над яким працює великий колектив, котрий було створено на базі нашого комітету. І всі пропозиції мають збиратись у цьому документі, щоб не виникало бажання під кожні вибори робити своє ноу-хау. У нас жодні вибори не проведено за сталим виборчим законодавством. Коли зміни виправдані, то це ще нормально, а коли вони будуть не покращувати, а погіршувати правове поле та процес виборів, то ухвалювати такі законопроекти недоцільно».
В той же час уже були озвучені заяви, що Україні, аби уникнути такої ситуації, яка склалася у Молдові, потрібно взагалі понизити прохідний бар’єр до 1%.
