Пожежник з гасом
На порятунок колись найбагатшої людини Росії – Олега Дерипаски – вже витрачено чимало державних зусиль. Ще б пак! Адже успішний бізнесмен одружений з дочкою самого Валентина Юмашева – зятя покійного російського президента Бориса Єльцина! Він є представником тієї самої могутньої «сім’ї», яка свого часу вирішила передати владу малопомітному чиновнику Владіміру Путіну, а згодом примусила свого обранця пересісти в прем’єрське крісло і запропонувати росіянам нового лідера – такого ж малопомітного Дміт¬рія Медвєдєва. Як не врятувати людину, яка бере участь у виліпленні російських президентів, навіть коли виявляється, що боргів у видатного підприємця більше, ніж статків? І керівники держави, що знаходиться над справжньою економічною прірвою, починають кидати мільярди на кредитування збіднілого «олігарха» – виявляється, це набагато важливіше, ніж спроби врятувати саму російську економіку, нокаутовану низькими енергетичними цінами.
І тут на заваді стає позиція банкірів. Власних банкірів, не тільки закордонних – з тими, звичайно, розібратися ще важче. Однак свої мають відповідати за особливим рахунком. А точніше – не виставляти рахунок. «Альфа-банк», який завжди допомагав російській владі та виявився системним банком навіть в часи краху російської економіки у 1998 році, намагається отримати у Дерипаски свої гроші. Цілком законно, і це всі визнають. Навіть Дмітрій Медвєдєв. Проте президент називає неприпустимою ситуацію, коли «та чи інша організація, нехай навіть вона і має правомірні вимоги, здатна зупинити роботу великого холдингу».
Очевидно, щось подібне Медвєдєв і говорив після зустрічі з керівником «Альфа-банку» Михайлом Фрідманом, якого викликали в Кремль для розмови нібито про ситуацію в його власному консорціумі. Після візиту банкіра до Кремля Фрідман і Дерипаска виступили зі спільною заявою, у якій підкреслили, що між ними немає жодного конфлікту. Операція з приборкання банкірських апетитів пройшла успішно. Проте замислимося над самою її логікою. Президент Росії щиро впевнений, що коли йдеться про його фаворита – хоча невідомо, звісно, хто ще чий фаворит, – борги можна не віддавати. До того ж він визнає, що закон можна й порушувати, коли йдеться про корпоративні інтереси. Розмова про робочі місця не така вже й щира. Коли Російська держава знищувала бізнес Михайла Ходорковського, мови про працівників його холдингу не було. У концерні Михайла Фрідмана також працює чимало людей. Якщо «Альфа-банку» не будуть віддавати борги – доведеться їх звільняти, – і це на тлі карколомних втрат у російській фінансовій системі! Тож прикривати розмовами про соціальну відповідальність звичну для російських чиновників і бізнесменів війну за гроші – все ж таки не варто. Хоча, зрозуміло, що саме такі мотивації будуть у найближчий час превалювати, коли керівники Росії пояснюватимуть свої лобістські зусилля.
Зрозуміймо й інше – таким чином бізнес Дерипаски все одно не врятувати: пройде місяць, другий – і його холдинг все одно зупиниться. Бізнес улюб¬ленця сім’ї був побудований як звичайнісінька піраміда, і її вже зруйновано. А влада бігає під її уламками і намагається зібрати кубики чи ще щось у когось відламати й присобачити до руїн. Проте ціна таких експериментів буде серйозною. Адже коли біганина посередників закінчиться, кредитувати промисловість вже буде нікому – банки, яким «олігархи» за допомогою Кремля не повертають грошей, не можуть видобувати їх з повітря! Таким чином, президент та інші російські керівники, що збираються вирішувати економічні проблеми шляхом виклику неслухняних бізнесменів на килим, завтра змушені будуть вести себе як пожежники, що ходять по дерев’яному будинку із каністрою гасу замість води і дивуються, чому ж навкруги все так палає?
