Як продали Київ, рятуючи честь України
…якщо місто не зможе вчасно розплатитися з банком (або банками?) за кредитом в 1,2 млрд грн, узяти який дозволили виконавчій владі міські депутати - щоб розплатитися з астрономічними боргами за газ із «Київенерго».
Спішно скликана вчора після обіду позачергова сесія Київради 92 голосами, тобто переважною більшістю, все ж таки проголосувала за раптово виниклу на горизонті можливість отримати величезні гроші з виплатою в 2010-2011 роках з можливістю пролонгації. А це означає - зняти з порядку денного, мабуть, найстрашніший «головний біль» міської влади, що мучить її ось вже мало не півроку, - ту саму заборгованість за газ. А вона, як згадували на сесії депутати, сягає вже без малого 1,5 млрд грн!
Правда, не так гладко далося це рішення Київраді. Скандальність буквально витала в залі та кулуарах.
Все ж таки закладають, причому не за ринковою, а за балансовою вартістю, більш як півтори сотні будівель і приміщень комунальної власності столиці, включаючи навіть ті, в яких працюють, наприклад, РУ МВС України, якісь служби інших міністерств і відомств з СБУ включно, музеї, театри, інститути!
Ясна річ, у багатьох виникали цілком резонні питання. А чи дістане місту коштів вчасно виплатити кредит і відсотки по ньому? Чому в проекті рішення названо комерційний банк «Хрещатик» як той банк, через який підуть кредитні гроші? Де гарантії, що з грошима в міському бюджеті не буде наступного року так само туго, як у нинішньому? А якщо раптом буде, що тоді – банк чи банки заберуть закладені будівлі і виставлять їх на торги?! Ото ситуація виникне!
Більш того, ще перед початком сесії Блок Віталія Кличка поширив заяву про те, що не тільки не підтримуватиме рішення про кредит, але і взагалі до сесійного залу не увійде! Оскільки, мовляв, цей кредит, нав'язаний командою Черновецького, – не що інше, як спроба «затягнути кредитний зашморг на шиї киян», адже тільки по кредитах доведеться виплатити за рахунок бюджету суму майже в 300 млн грн!
Щоправда, забігаючи вперед, скажемо, що на сесію «кличківці» прийшли (не в повному складі, адже кілька депутатів хворіють, а сам лідер фракції в Німеччині готується до бою) і дуже бурхливо брали участь у дебатах щодо законності й доцільності такого величезного кредиту. Але позиції своєї не змінили, одностайно проголосувавши проти цього кредитного рішення.
Нагальну необхідність кредиту особливо патетично аргументував секретар Київради, головуючий на сесії, Олесь Довгий, закликаючи депутатів проявити державницьку позицію. А проявляючи її, пам'ятати, що, рятуючи «Київенерго», Київ рятує і «Нафтогаз України» (адже саме перед ним заборгувало і «Київенерго»), а що, мовляв, таке фінансове благополуччя «Нафтогазу» в сьогоднішніх умовах – і говорити не треба, бо це честь, імідж України в світі. А, мовляв, ті депутати, які проти, - просто безвідповідальні!
«Мова йде про державну справу, мова йде про доручення Президента України, Кабінету Міністрів…» - переконував зал Довгий, а для більшої важливості і деякі «таємниці двору» прочиняв: «Є домовленість із Національним банком України, з Кабінетом Міністрів, що цей борг ОБОВ'ЯЗКОВО буде повернутий!»
Не переживати за закладені будівлі агітував і голова постійної комісії Київради з питань комунальної власності, «регіонал» Володимир Дейнека: мовляв, практика таких, ну, може, не таких масштабних, застав у Києві існувала завжди і ніколи ніяких НП не траплялося.
А перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко ще й додав: «Так, Київ дійсно брав великі кредити і завжди своєчасно розраховувався і розраховується – сьогодні місто не є боржником по жодному з кредитів! І Київрада неодноразово надавала майно, ті ж самі будівлі, ось ці самі, які і зараз в переліку, як кредитну заставу. У нас немає сумнівів, що ми не зможемо розрахуватися! Нам держава обов'язково допоможе».
До того ж, за словами заступника голови, перед тим, як виносити проект рішення на сесію Київради, представники міської влади неодноразово зустрічалися з керівництвом Нацбанку і самим його главою Володимиром Стельмахом, заручилися підтримкою і навіть обговорили відсотки під кредит – від 10 до 16.
«Сьогодні жоден з банків не може надати кредитні ресурси в сумі 1 млрд 200 млн грн без допомоги НБУ. Місту ще необхідно знайти банк, який погодиться на ту заставу й відсоток, який пропонує міськрада», - пояснював Голубченко.
Також Голубченко повідомив, що поки немає можливості домовитися про виділення кредиту саме банком «Хрещатик», який названий в проекті рішення, оскільки він, за законом, не може надати більше 500 млн грн. Але це можливо за умови, якщо НБУ погодиться розширити рефінансування.
«Ми остаточно не знаємо, який банк буде визначений для надання кредиту. З банком «Хрещатик» поки є труднощі в договорі», - признався Голубченко. Проте, що цікаво, після сесії журналістам так і не вдалося з'ясувати – чи зникне пункт про банк «Хрещатик» з остаточного варіанту рішення, адже зал не голосував за поправки і зміни! А така «забудькуватість» - поставити на голосування внесені депутатами зміни – головуючого на сесії наштовхує на крамольні думки. Адже всім відомо, що «Хрещатик» контролюється групою місцевих олігархів на чолі з Андрієм Івановим, є в цьому банку і, скажімо так, інтереси членів команди мера Києва, а частка київської громади там незначна. І все може трапитися в наш смутний кризовий час – навіть таке, коли якраз «Хрещатик» і стане головним розпорядником всього того заставного майна, про яке ми вже тут говорили. Отож депутати так просили уберегти від «чорного списку» закладені театри, музеї в центрі столиці – тож є побоювання, що щось таки може піти з молотка?!
До речі, Голубченко найбільше старався за трибуною – він так емоційно переконував депутатів проголосувати за кредит, адже «місто перебуває в складній ситуації!», що навіть незгодним «причепив ярлик»: «Ви як та стара Шапокляк – завжди проти!».
І «складну ситуацію» прояснив: зараз тепло в столиці обходиться на 50% дорожче – через використання мазуту, вартість якого вища, ніж газу. Крім того, місто ще заборгувало і «Київводоканалу» - це приблизно 600-700 млн грн, які теж доведеться десь шукати. Отже, виходу немає – кредит це наше все!
Проте говорити про те, що нам не повернути будівлі театрів, будинки міліції, це означає сказати, що ми не збираємося повертатися кредит, вважає Голубченко: «Ми збираємося повернути кредити, більш того, ми попросили уряд дати нам можливість наступного року і через рік, коли прийде час, отримати додатковий фінансовий ресурс із бюджету України, щоб полегшити наш фінансовий стан».
Втім, всі ці тиради, на які особливо щедрі були Довгий і Голубченко, і потрібні були, швидше за все, для… телеглядачів, які в прямому ефірі дивилися сесію Київради, та для журналістів – депутати Київради, присутні на сесії, визначилися ще перед її початком. Та й сесію провели спішно і несподівано, треба розуміти, тільки тому, що на цей момент все якраз і визначилося. А саме: друга за кількістю депутатів фракція – Блок Юлії Тимошенко – була приречена голосувати «за» разом з промерською більшістю на чолі з Блоком Черновецького. Та і як же вона може бути проти, якщо рішення, прийняте Київрадою, – це рішення для прем'єр-міністра Тимошенко, в першу чергу. А потім вже для Черновецького, його команди, Київради, Києва, киян і так далі.
Щоправда, самі БЮТівці коментували це так: з двох зол ми повинні вибрати менше, тобто замість того, щоб підвищувати тарифи на ЖКП для киян, краще вже взяти кредит.
«Цей кредит є результатом певних кулуарних домовленостей!» - безапеляційно заявив після сесії «катеринчуківець» Володимир Лановий, який теж голосував проти, бо як економіст чітко бачить, що кредит нічим фінансово не забезпечений, що він штучний і може призвести, врешті-решт, до штучної... емісії, на яку змушений буде піти Нацбанк!Тим більше, Києву у випадку отримання кредиту в 1,2 млрд грн доведеться повертати разом з процентами близько 1,9 млрд!
Ось і не вір після такого голосування, що «між Тимошенко і Черновецьким – любов», як переконує електорат вже не перший день Секретаріат Президента і особисто його глава Віктор Балога.
