Молодь Донбасу: працелюбна, гостинна, питуща
Відповідно до цього афоризму, схоже, живе практично кожна п'ята молода людина Донецької області: за даними фахівців, кожен п'ятий донецький підліток з ранніх років починає вживати психоактивні речовини і в жодному разі не хоче лікуватися від своєї недуги. Втім, як показує практика, винна в цьому далеко не сама молодь.
Опіум для народу
Загалом, ситуація з "молодіжним" пияцтвом по всій країні не набагато краща, ніж у Донецькій області. Лікарі вже б'ють на сполох: 40% українських тінейджерів віком 14-18 років вже систематично вживають спиртне, а початок "алкогольного життя" часто припадає на… 10 років. За даними соціологічного дослідження "Здоров'я і поведінкові орієнтації учнівської молоді", проведеного за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), в Україні щодня або раз на тиждень слабкоалкогольні напої, у складі яких є горілка, вживають 27% учнів 6-8 класів, 46% десятикласників (або першокурсників ПТУ) і 21% першокурсників вишів.
Проте на тлі цієї сумної картини Донбас лідирує - за даними фахівців, усі зазначені показники в шахтарському регіоні перевищені приблизно на 20%. Cьогодні близько 70% усіх алкоголіків шахтарського краю - люди віком до 30 років. При цьому 2-2,5 тис. молодих донеччан щорічно перебувають на обліку у нарколога. У результаті Донецька область може "похвастати" другим місцем за молодіжним алкоголізмом, третім - за підлітковою наркоманією і першим - за токсикоманією. Нарешті найстрашніше: показник крайнього прояву алкоголізму - гострий алкогольний психоз - у Донбасі втричі випереджає середній по Україні.
За словами фахівців, така ситуація склалася історично. "Алкоголь неабиякою мірою був винуватцем деградації, бідності та хвороб робочих Донбасу", - такими словами починається розділ, присвячений місцю алкоголю в житті жителів Юзівки, в книжці історика Теодора Фрідгута "Юзівка і революція". За словами ученого, алкоголь був більшим опіумом, ніж релігія, тому що "робив життя мас стерпним". "Алкоголь притупляв жах від аварій на шахтах і викидів газу, яких траплялося так багато, що вони ставали частиною повсякденного життя. Алкоголь допомагав робочому не помічати того бруду, в якому жили він і його сім'я. Алкоголь приховував від робочого його безвольність і ту життєву безвихідь, у якій він опинився. На дні склянки з горілкою робочий міг побачити вислизаючу ваблячу картину: шматок землі, на якій він колись стане господарем. І в той же час горілка підточувала його здоров'я, віднімала у нього зарплату і калічила його життя", - зазначає Фрідгут.
Сьогодні, хоч як це дивно, "алкогольна мотивація" залишилася колишньою. Донбас ось уже кілька років поспіль посідає одне з останніх місць у країні за рівнем людського розвитку, що зумовлює низька якість життя, проблеми з освітою, важкі умови роботи, відсутність повноцінного дозвілля і поганий стан здоров'я жителів. Все це в сукупності й дає сумний ефект: донеччанам, і перш за все молоді, нічого не залишається, крім вдаватися до сумнівних радощів алкогольного сп'яніння.
На 1 січня 2009 року на обліку в профілактичній групі Донецького обласного наркологічного диспансеру було зареєстровано 327 хворих на алкоголізм, яким ще не виповнилося й 17 років. Проте, за словами заступника головного лікаря диспансеру Олени Медведєвої, ці цифри не можна вважати абсолютними - набагато більше малолітніх алкоголіків залишаються "неврахованими". Вся проблема в тому, що по допомогу такі діти звертаються лише тоді, коли на це дають згоду їхні батьки, а це буває нечасто. "Батьки не лише не ініціюють лікування, а й навіть є гальмом у тому, щоб діти почали лікування. Іноді навіть забирають дитину, що поступила на лікування в стані важкої алкогольної інтоксикації, не давши її долікувати. У нас втрачено інститут сім'ї. І батьки не лише серйозно не ставляться до своїх дітей, але й не є для них прикладом", - розповідає О.Медведєва. За словами лікарів, частина батьків пояснюють свої вчинки тим, що їм "соромно" за свою дитину, решта не бачать у ситуації жодної проблеми - їм головне - не довести справу до білої лихоманки, а далі, як вийде.
Більш того, в області навіть фіксуються випадки, коли самі ж батьки свідомо долучають дітей "до дорослого життя", доводячи до пияцтва. За даними правоохоронців, тільки з початку цього року було виявлено 45 таких фактів, проте кримінальні справи порушено лише по трьох із них - кримінальна відповідальність настає тільки тоді, коли залучення до пияцтва носить тривалий характер, а довести це не так вже просто.
Ще один чинник, який згубно позначається на здоров'ї молодих донеччан, банальний - реклама. "Жодна дитина не є залежною від саго лише алкоголю. Це ще й хімічні, й інформаційні залежності" - коментує Олена Медведєва. Лікар наводить приклад: порівняно недавно по телебаченню активно йшла реклама пива з гуараною - енергетиком, який неначе дає прилив сил і енергії, проте паралельно з цим викликає сильне звикання. "Буквально через півроку після цієї реклами у нас було багато залежних не просто від пива, а від пива з гуараною", - зазначає вона.
Тим часом, як стверджують наркологи, підліткове пияцтво - це крок до наркоманії, тому що рано чи пізно у молодих людей настає пересита алкоголем, і вони переходять на різноманітні хімічні речовини. При цьому залежною дитина стає легко і швидко, а ось вилікувати її набагато складніше, ніж дорослого - діти не мають психологічної, моральної та фізичної бази для того, щоб протистояти хворобі.
Алкогольна злочинність
Наслідки тотального пияцтва в Донбасі завжди були вельми сумні. За даними вже згаданого ученого-історика, в Юзівці відразу після виплати зарплати левова частка робочих не виходила на роботу протягом кількох днів. Один бухгалтер тих часів навіть розповідав, що з 15 тисяч рублів, які він видавав робочим, 12 тисяч залишалися в шинках. Втім, навіть серед тих, хто працював, тверезих було мало. Тим часом п'янки автоматично породжували безлади, бійки і пограбування, що виливалося в поножовщину, каліцтва і навіть вбивства.
Події в сучасній Донецькій області розвиваються за тим же сценарієм: пиятика молоді рано чи пізно призводить до скоєння злочинів. Наприклад, зовсім недавно група підлітків після вживання спиртних напоїв забили до смерті свого товариша в посадці. Ще один неповнолітній після вживання пива побив до смерті власну матір. За словами експертів, алкоголь сам по собі не є причиною скоєння злочинів, але є одним з умов, що передбачають розвиток подій за кримінальним сценарієм, – не виключено, що в тверезому виді цих злочинів могло і не статися.
У 2008 році кількість злочинів, скоєних дітьми в стані алкогольного сп'яніння, зросла в 2,5 разу порівняно з даними 2007 року. При цьому, як зазначає заступник начальника кримінальної міліції у справах неповнолітніх ГУМВСУ в Донецькій області Олександр Подолинний, із загальної кількості малолітніх злочинців 21% становлять саме підлітки-п'яниці.
Таких прикладів, на жаль, безліч, і, безумовно, є вони не лише в Донбасі, проте в шахтарському регіоні всі показники зашкалюють настільки, що вже самі донеччани визнають: пияцтво є однією з відмінних рис характеру середньостатистичного донбасівця. Ще в 2006 році соціологічна компанія "Донецький інформаційно-аналітичний центр" провела дослідження феномена Донбасу, в ході якого з'ясувалися основні характеристики, якими донеччани нагороджують самі себе. На першому місці в цьому переліку стоїть працьовитість, працездатність (38%), далі - терпимість, доброта, щирість і гостинність, доброзичливість, дружелюбність - по 10%. Проте вже на сьомому рядку розмістилося пияцтво. При цьому 47% опитаних заявили, що п'ють горілку, 18% - вино і 10% - шампанське. Втім, за словами соціологів, це вже прогрес - раніше громадяни на перше місце ставили самогон.
Чия перемога?
Враховуючи ці факти, боротися з пияцтвом у Донбасі почали давно. Але алкоголізм так просто не здається.
Один з головних способів - боротьба з реалізацією спиртного неповнолітнім. У 2008 році, за даними Олександра Подолинного, за незаконний продаж алкоголю підліткам до відповідальності притягли 429 закладів, але це, по суті, їх тільки повеселило: штрафи становили від 50 до 130 грн., і у результаті порушникам досить було продати декілька пляшок, щоб відшкодувати свій збиток. Другий варіант - звільнення продавців-порушників, але це ще менш витратно для підприємств: вже завтра на цьому ж місці працює новий продавець, який так само щедро наливає малолітнім алкоголікам той вид напою, який вони попросять.
Єдиний вихід із ситуації - закриття установ, які йдуть на порушення, а також законодавче встановлення відповідальності за продаж слабко алкогольних напоїв неповнолітнім. "Ми вже внесли пропозицію про доповнення ч. 2 статті 156 адміністративного кодексу пивом і слабко алкогольними напоями. Також ми намагаємося звернути увагу на такі заклади, як комп'ютерні, гральні клуби, де часто також продають такі напої. Також потрібно притягати їх до відповідальності за те, що туди допускають осіб до 18 років", - каже Подолинний. Все це добре, відповідають йому продавці, але де гарантія, що самі вони будуть теж захищені? Адже якщо, не дай Боже, виявиться, що молодий на вигляд відвідувач, якого намагалися не пустити в клуб, насправді вже давно повнолітній, то це запросто можна кваліфікувати як порушення прав і свобод громадянина. Але що з цим робити, закон умовчує.
Ще один спосіб боротьби - встановлення відповідальності за продаж алкоголю поблизу навчальних закладів. Насправді відповідальність ця начебто існує, проте вся проблема полягає в тому, що законодавчо поняття "поблизу" досі не врегульовано. У результаті донецькі виші частенько відмовляються від прилеглих до корпусів територій на користь будівництва на них різних магазинів або кафе, а потім вимагають, щоб на цих земельних ділянках навели лад.
Зі свого боку донецька мерія також вирішила зробити декілька кроків у боротьбі з продажем алкоголю, визначивши в місті так звані місця, "вільні від куріння і розпивання спиртного", і зобов'язавши управління МВС активно їх патрулювати на предмет виявлення порушень. Все б добре, але власті забули вивісити на вказаних місцях відповідні повідомлення, чим одразу ж скористалися порушники. Сьогодні на підставі цього факту продавці спиртного масово подають до суду і успішно оскаржують всі заборони і штрафи мерії.
Ну і зовсім вже мало результативною є спроба боротьби з рекламою спиртних напоїв. Усім відомо, що реклама алкоголю і сигарет заборонена не лише на телебаченні і радіо, але й на вуличних постерах і в транспорті, проте виробники легко обходять ці обмеження: вони спонсорують масові заходи і під цією маркою спокійно реалізують свою продукцію, двозначно позиціонуючи її як "найкраще для Донбасу".
Враховуючи все це, фахівці в боротьбі з пияцтвом пропонують перш за все робити упор на сім'ю. "Головна відповідальність лежить на сім'ї, але важливе і виховання молоді. Мені здається, що потрібно б також обмежити свободу поведінки молоді в громадських місцях – я маю на увазі розпивання алкогольних напоїв. Адже зараз у молоді, якщо ти не йдеш по вулиці з пивом у руці, то ти вже не потрапляєш в модний струмінь. Ми, звичайно, проводимо рейди, виявляємо цих дітей, лікуємо, але з'являються десятки інших дітей. Для нормалізації цієї ситуації потрібна реклама - реклама здорового способу життя", - стверджує начальник відділу профілактичної роботи і соціального захисту дітей служби у справах неповнолітніх Донецької облдержадміністрації Людмила Соболевська.
Проте поки що донеччани до всіх настанов дослухаються мало. Ті, кому подобається "алкогольний" спосіб життя, все одно так чи інакше знайдуть способи його вести, а ті, хто ніколи не стикався з цим, здебільшого зовсім не розуміють всієї глибини проблеми. У результаті поки що Донбас навіть не намагається зруйнувати стереотип ставлення до себе як до самого питущого регіону, і вина в цьому лежить не стільки на плечах громадян, скільки на плечах властей. Поки область "хвастатиме" найнижчими в Україні показниками рівня життя, її жителі питимуть, щоб хоч якось піти від суворої дійсності. І враховуючи, що особливих кроків до викорінювання цієї проблеми в регіоні не помітно, в боротьбі з пияцтвом на Донеччині поки що упевнено перемагає саме пияцтво.
