Миколина погода
Микола Томенко, котрий завжди любив покрасуватися у шатах правдолюбця, зробив майже сенсаційне зізнання. Мовляв, Юлія Тимошенко не стане президентом без підтримки Арсенія Яценюка та Володимира Литвина. Арсеній Яценюк розширив думку пана Томенка, заявивши, що «…плани (щодо президентства. – Авт.) у нього є, і вони будуть реалізовані».
Таким чином з’явилися на світ мінімум два політичні конфлікти, що були гарнесенько притрушені зимовим снігом. З одного боку, зрозуміло, що Арсеній Петрович таки contra spem spero сподівається стати главою держави. Чи – якщо уточнити завдання мінімум – дійти до другого туру. Тому кіндер-сюрприз вітчизняної еліти відчайдушно демонструє незалежність і готовий до перемовин з основними політичними гравцями.
З іншого (і цей бік одкровення Миколи Володимировича куди більш цікавий) виявляється, у БЮТ не так безапеляційно переконані в електоральній перемозі Юлії Тимошенко, як це демонструється назовні. Балога, криза, нечітка урядова політика, розбещена команда – всі ці фактори грають проти перемоги Тимошенко. Однак її яскравість на тлі сірості нашого «шановний еліт, дорогий бамонд», як і другий (після Януковича) президентський рейтинг – за Юлію Володимирівну.
Звісно, ми з радістю підтримали б пана віце-спікера у його прагненні «невпинно й неустанно полоть бур’ян» у великій БЮТівській команді. А ще – «мирно» розподілити обов’язок та посади до президентських виборів, забезпечивши таким чином командність Тимошенко–Яценюка–Литвина. Майбутніх Президента – прем’єра та спікера – за Томенком. Ще більше імпонує теза про те, що «треба хоча би п’ять ключових тез про країну, за яку ми боремося».
План Томенка – білий та пухнастий – чудова теорія. Прищеплена від корупції команда БЮТ разом з благородними побратимами Яценюком та Литвином ведуть Тимошенко до перемоги. І всі разом – наче ту ріпку – витягають Україну з прірви (куди, до речі, не без допомоги останніх вона втрапила). Ура, народе!
Та Микола Володимирович давно перейшов від теорій до практики. І йому не треба пояснювати, «… из какого ссора растут стихи». Як і те, що для всіх без виключення українських політиків питанням номер один є влада, а не те, що з нею робити.
Тож слід очікувати, що Микола Томенко зазнає полегшеної форми остракізму. Щоб знав, що з Кайдашевої сім’ї сміття виносити не гоже.
Утім, не варто дуже перейматися долею Миколи Володимировича. Наш герой цілком може вийти героєм з боротьби, яку ж сам і розгорнув. «Час формувати штаб», – не сказав у своєму інтерв’ю пан Томенко. Як і того, що від коментатора залежить не погода, але настрій, що панує в домі.
