Відлуння війни з Грузією для Росії
Росія вважає, що, проявивши твердість у конфлікті з Грузією, вона домоглася захисту своїх інтересів у регіоні, і це, звичайно ж, вона сприймає як позитив, посилення свого регіонального і глобального впливу, втілення нового способу розв’язання заморожених конфліктів. Крім того, в Кремлі сподіваються, що це привело до обмеження можливості США просувати свої інтереси в регіоні (на Кавказі), зокрема, шляхом розширення НАТО. Проте не варто умовчувати і про проблеми, які Росія дістала через активну участь у грузинському конфлікті.
Олімпіада під ударом
Насамперед мається на увазі ситуація, яка виникла навколо проведення зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі. Для Росії це іміджевий проект - вона доклала чимало зусиль, щоб здобути право на його проведення. Сам Володимир Путін «натискав» на всілякі явні й приховані «кнопки» на різних міжнародних рівнях, аби дістати право на проведення Олімпіади-2014.
Підготовчі роботи в районі Сочі вже почалися, вартість робот зараз оцінюється в 314 млрд. крб. (12 млрд. дол.) і, за деякими прогнозами, може зрости як мінімум удвічі.
На цьому фоні перед Росією виникає проблема забезпечення безпеки Олімпійських ігор, адже від Сочі до кордону з Абхазією – тобто зони потенційного конфлікту – всього лише 25 кілометрів, а це означає, що перемога Росії в Грузії – це початок нового великого комплексу проблем як для самої Росії, так і для всього регіону. Очевидно, що постійна нестабільність у регіоні цілком може поставити питання про можливість проведення Олімпійських ігор 2014 року в Сочі.
Тим паче, що жваву зацікавленість у цьому проявляють офіційні власті Грузії. Вони вже порушили перед Міжнародним олімпійським комітетом (МОК) питання про перенесення Олімпіади в іншу країну унаслідок неможливості гарантування безпеки глядачів і спортсменів у Сочі. «Ми не бойкотуємо олімпіаду в Сочі, а просимо МОК перенести ігри в безпечніше місце», - заявив президент НОК Грузії Гія Нацвлішвілі.
Губернатор найближчого суперника Сочі - австрійської федеральної землі Зальцбург - Габі Бургшталлер відразу заявила, що вони готові прийняти Олімпіаду замість Сочі, що Сочі не зможе вчасно підготуватися до Ігор, до того ж там небезпечно: «У Сочі останнім часом неспокійно, а чеченські повстанці влітку планували в місті серію терактів».
Тобто в цій ситуації в справу вступає ще й чеченський чинник, адже радикальним чеченським елементам зрив Олімпіади в Сочі теж вигідний.
Втім, президент Європейських олімпійських комітетів (ЄОК) Патрік Хікі заявив, що Олімпійські ігри 2014 року відбудуться в Сочі і не будуть перенесені в іншу країну, а МОК цілком задоволений гарантіями, які надала Росія.
Цікаво, що сама Росія не приховує підвищеної терористичної небезпеки в регіоні, але говорить про це в контексті, не пов'язаному з проведенням Олімпіади.
Наприклад, голова Національного антитерористичного комітету (НАК) Росії, директор ФСБ Олександр Бортников заявив на 16-му засіданні комітету: «Інформація, що надходить у НАК, свідчить про загрози здійснення диверсійно-терористичних актів у прикордонних з Південною Осетією і Абхазією районах Росії, а також про націленість бандпідпілля на дестабілізацію обстановки в Північнокавказькому регіоні». Також Олександр Бортников заявив, що в Сочі вже запобігли цілій низці терактів, зокрема потужному вибуху на території центрального міського парку «Рив'єра».
Сьогодні Росія дуже залежить від стабільності ситуації в регіоні. Для неї зараз життєво важливо зберегти стабільність у регіоні для успішного проведення Олімпійських ігор 2014 року. Але чи зможе вона цього досягти?
Цікаво, що спроба Росія залучити американські гроші для фінансування Олімпіади-2014 обернулася повним провалом. Зустріч у жовтні 2008 року віце-прем'єра Росії Дмитра Козака з представниками Американської торгової палати (АТП) закінчилася невдачею. Після її закінчення не було отримано жодних конкретних пропозицій щодо участі американських інвесторів у підготовці до Олімпіади-2014. Відмова американців від участі в такому заході дивує, адже це не лише престижно, а й вигідно, дуже вигідно (Олімпіада-2014 має найбільший бюджет за всю історію олімпійського руху). Це можна пояснити тільки двома причинами. Або американці не хочуть сприяти успішній реалізації Олімпіади, або вони мають якусь інформацію, що свідчить про високий ризик втрати вкладених у Сочі-2014 коштів.
Дії Росії після серпневого конфлікту в Грузії також свідчать про те, що там прогнозують можливість загострення ситуації в регіоні. Так, Росія прискорила створення своєї другої військової бази у Вірменії – поряд з кордоном Азербайджану і Грузії. Оперативно було ухвалено рішення про будівництво двох військових баз у Південній Осетії та Абхазії – їх будівництво вже розпочато. Як заявив представник Генерального штабу ЗС Росії, генерал-полковник Анатолій Ноговіцин, ці бази «вже зараз здатні дати нищівну відсіч будь-яким спробам грузинського режиму розв'язати нову агресію проти цих дружніх Росії держав».
Росія продовжує шефство над Осетією і Абхазією
Цікаво відзначити й іншу тенденцію. Тепер для забезпечення стабільності в регіоні Росія фактично змушена узяти ці республіки на утримання, як це раніше робив СРСР з «третіми країнами», з усіма висновками і наслідками, що звідси випливають.
Південній Осетії Росія виділила величезну і багатопланову допомогу. На вересень 2008 року на допомогу республіці вже було виділено 12,8 млрд. рублів. Після закінчення загострення конфлікту Росія відновила в республіці телерадіомовлення, зв'язок, пошту, школи, лікарні, дитячі садки. Проведено розмінування, з федерального бюджету Росії місцевим жителям виплачені компенсації. Необхідні запаси і матеріали постачали просто з держрезерву Росії. На витрати при цьому не зважали, навіть одноразовий посуд доставили з Підмосков'я літаком. «Історія не знає аналогів такого швидкого відновлення міст і сіл», – заявив тоді вдячний президент Південної Осетії Едуард Кокойти.
У бюджеті Росії виділення допомоги Південній Осетії передбачено до 2011 року. Росія за власний кошт проводить прискорене будівництво самого високогірного в світі газопроводу для забезпечення Південної Осетії газом, хоча це комерційно невиправдано через недостатню кількість населення в регіоні.
При цьому Росія не забуває і про свої інтереси в регіоні. У цих республіках планується розгортання широкої програми приватизації для російських компаній, на цей рік планується початок будівництва в Абхазії пункту базування бойових кораблів Чорноморського флоту Росії.
Сварки з сусідами
Важливо зауважити, що участь Росії в серпневому конфлікті в Грузії погіршила її відносини з країнами-сусідами. Зокрема, ще більш охолонули відносини Росії з Україною. Росія звинуватила нашу країну в постачанні зброї в зону тоді ще «замороженого конфлікту» і в участі українських громадян у військових діях проти військ Росії в Грузії.
Начальник ППО сухопутних сил Росії генерал-майор Михайло Круш заявив, що українські розрахунки обслуговували в Грузії протиповітряні системи «Бук–М1» і «Оса». «Найнеприємнішим для нас є той факт, що в ході збройного конфлікту вперше в новітній історії Україна свідомо воювала проти Російської Федерації», - підкреслив він. Правда, звинувачення ці зрештою виявилися голослівними, плюс незрозуміло, чому саме Україна свідомо воювала проти Росії, а не навпаки – адже протиповітряні системи є оборонною зброєю. Круш також забув сказати, що в цій «війні» Україна «перемогла» Росію, оскільки за непристойно короткий час було збито 7-8, а за деякими джерелами і понад 10 бойових російських літаків, серед яких був і стратегічний бомбардувальник, а це стало сильним ударом по російському самолюбству. Адже це – регіон, де розташовані найбільш боєздатні частини Росії...
Російські звинувачення видаються досить дивними зараз. Адже не минуло й півроку від часу ескалації конфлікту в Грузії, як Росію саму звинуватили в постачанні озброєння в зону «замороженого конфлікту». Азербайджан звинуватив Росію в передачі Вірменії озброєнь вартістю 800 млн. доларів США! Міністерству оборони Росії знадобився цілий тиждень для того, щоб спростувати цю інформацію. Чи перегляне Росія свою політику голослівних звинувачень на адресу України? Навряд чи...
Підбивачи підсумок, можна зробити висновок, що Росія, узявши участь у конфлікті в Південній Осетії, створила для себе нові умови, що ставлять її в іще більшу залежність від стабільності в регіоні, та загрожують її іміджу, а це різко збільшує вимоги до розмірів зусиль Росії, необхідних для підтримання стабільності в регіоні.
Виходячи з цього, потрібно бути готовими до можливого нового загострення ситуації навколо Грузії і втягування в неї «третіх» країн, що вже зараз створює необхідність розробки можливих сценаріїв розвитку подій.
