Олександр Голуб: «Альтернативи Симоненку сьогодні в Компартії немає»
Втім, рішення про те, як повестися під час сьогоднішнього голосування, далося Компартії нелегко: сьогодні вони проводили засідання президії ЦК двічі, і двічі ж отримували різні результати...
Таку ситуацію в партії можна пов’язувати зі скандалом навколо Петра Симоненка, який досі перебуває у „Феофанії”. Мовляв, вивівши лідера КПУ з гри, його недоброзичливці прагнули змістити комуністичний корабель з фарватера, прокладеного чинною коаліцією... Про те, як Компартія визначалася зі своєю позицією по відношенню до уряду, хто може бути зацікавлений у дискредитації Петра Симоненка і чи збираються комуністи міняти свого лідера, „Главред” спілкувався з народним депутатом від КПУ Олександром Голубом.
Вчора ситуація виглядала так, що комуністи опинилися перед нелегким вибором. Проголосуєте за відставку – Тимошенко заявить, що ви спокусилися на „мошну „Росукренерго”, проголосуєте проти – „регіонали” скажуть, що ви стали філією БЮТ...
До такої ситуації нам не звикати. Яку б позицію не зайняла фракція комуністів, її звинувачують, що вона стала на сторону однієї з двох великих політичних сил – або Партії регіонів, або Блоку Юлії Тимошенко. Тому, коли ми ухвалювали рішення, ми зважували усі думки...
Вчора у нас відбулася нарада перших секретарів обласних комітетів партії. Цей орган не ухвалює рішень, але ми прислухалися до того, як будь-яке наше рішення буде сприйнято в партійних комітетах і серед наших виборців.
Коли Компартія ухвалила остаточне рішення щодо голосування за недовіру уряду?
Остаточне рішення Президія ЦК Компартії України ухвалила під час перерви, близько першої години дня.
Чому голосування Комуністичної партії не було одностайним? Зазвичай комуністи віддають за те чи інше рішення 27 голосів, а сьогодні ми спостерігали такий своєрідний різнобій...
Різнобою не було, тому що всі присутні в залі члени фракції проголосували за рішення Президії ЦК Компартії.
Але перед голосуванням Адам Мартинюк сказав, що відсутній тільки Петро Симоненко...
Він сказав, що хворий тільки Симоненко. Є люди, які перебувають у відрядженні. Є люди, причини відсутності яких ми не знаємо – їхню відсутність можна перевірити за підписами реєстрації перед ранковим засіданням.
Як ухвалювалось це рішення? Чи були дискусії?
Були дуже серйозні дискусії. Це питання обговорювалось і з точки зору певних технологій, і з точки зору глобальних викликів. Я маю на увазі, якщо буде ухвалено рішення про відставку уряду, то чи створиться нова коаліція, і чи треба нам брати в ній участь, які кроки у такому разі послідують від Президента...
Тобто це було дуже непросте рішення. Президія ЦК Компартії України двічі збиралася: сьогодні зранку і під час перерви...
Чому виникла потреба збиратися вдруге?
Тому що не всі були присутні на ранковому засіданні. Петро Миколайович брав участь у голосуванні через телефон, через гучний зв’язок – щоб всі чули його позицію.
В чому вона полягала?
Я думаю, що про це треба запитати у лідера партії.
Чи правда, що ранкове засідання і те, що відбулося пізнішее, показали різні результати?
(сміється) У вас дуже добра інформація. Ну, можна сказати, майже. Чому різні? Тому що зранку, коли обговорювалась ця ситуація, не було зв’язку з трьома членами президії. Тому були й різні результати.
Вчора ви заявили, що комуністи не будуть голосувати за відставку уряду, якщо вам перед тим не представлять список з 200 депутатів, які увійдуть до складу коаліції, що прийде на заміну нинішній...
Я залишаюсь при цій думці, і я намагався її відстояти на засіданні президії ЦК Компартії. Я вважаю, що без створення нової коаліції голосування за відставку уряду ні до чого не призведе.
Після сьогоднішнього голосування уряд здобув імунітет до вересня, а фактично – до президентських виборів. Як розвиватиметься ситуація далі?
Все буде залежати від того, чи використає Тимошенко той шанс, який у неї сьогодні з’явився – я маю на увазі створити якийсь конструктивний склад уряду. Якщо вона його використає, і уряд зможе прийняти адекватні рішення щодо протистояння кризі, тоді можна буде говорити про якийсь нормальний розвиток подій.
Як комуністи ставляться до переформатування уряду?
У нас є претензії до певної частини уряду, і, звичайно, якщо постане питання про звільнення цих людей, то, звичайно, ми його підтримаємо.
Про кого саме ви говорите?
Поки що ми не висловлювали свою позицію з цього приводу, але зрозуміло, що ми вважаємо, що на користь України не працює гуманітарний блок уряду, який постійно вносить додатковий розкол у суспільство. Неефективно працюють економічні та фінансові міністерства. Це – претензії, які є на поверхні.
Час від часу з різних боків сесійної зали лунають голоси про входження представників опозиції до складу уряду. Чи відгукнулися б на таку пропозицію комуністи?
Я не виключаю такої можливості. Але все буде залежати від того, під яку програму нас будуть запрошувати. Серед комуністів є люди, незаплямовані жодними корупційними скандалами, які можуть працювати практично у всіх міністерствах.
Хоча якщо програма нового складу уряду не зміниться і не буде зроблено висновків з недолугої політики останніх декількох місяців, я думаю, що нам нема чого робити у складі уряду. Хоча я й не виключаю такої можливості.
У продовження теми про входження комуністів у владі. Вже досить давно говориться про те, що до складу президії Верховної Ради може увійти Адам Мартинюк. Наскільки це ймовірно?
Ми погодимось на це, якщо посада першого віце-спікера буде вакантною. Тоді ми будемо висувати і пропонувати свою кандидатуру. Але долучатися до відставки Лавриновича Компартія наміру не має.
Тобто якщо це питання постане у сесійній залі, ви його не підтримаєте?
Сьогодні ми не бачимо для цього підстав.
Як ви вважаєте, інформаційні хвилі, які виникли останнім часом навколо Петра Симоненка – це просто „так співпало” чи це - певна політична технологія, спрямована на послаблення його позиції всередині партії?
Я не думаю, що ці питання виникли раптово, тому що інтенсивність дій і тиск співпали якраз з відповідним рішенням у Верховній Раді. Якщо ви звернули увагу, то якраз у той самий час почалася атака пана Мельниченка на Литвина...
Тобто я розумію, що це звичайна атака, спрямована на лідера партії ззовні, а, можливо, і від окремих кіл зсередини партії.
Власне, у зв’язку з цим багато хто звернув увагу на те, що позиція Леоніда Грача останнім часом надто часто дисонує з позицією Петра Симоненка чи, наприклад, вашою... Чи може він бути причетним до цієї інформаційної атаки на лідера КПУ?
Я не хочу це коментувати, тому що у мене немає певної інформації.
Що ж стосується різних думок – то це абсолютно природнє і нормальне явище. Навіть по сьогоднішньому голосуванні я займав і відстоював протилежну позицію, але я виконував рішення партії, коли воно було ухвалено. В принципі, так само робить і Леонід Іванович. Тобто до моменту ухвалення рішення – це нормальна ситуація, коли є дискусія, коли є різні думки.
Хто ззовні партії міг бути зацікавлений у ослабленні позицій Симоненка в КПУ?
Я думаю, ті люди, яким не подобається курс на модернізацію партії, який фактично проводить лідер партії. І, звичайно, наші конкуренти, ті політичні сили, з якими ми ділимо електорат.
Після того, як сьогодні голосування за відставку уряду провалилося, як ви думаєте, чи припиняться інформаційні атаки на Симоненка?
Думаю, вони не затихнуть, тому що завдання залишається тим самим, але те, що вони стануть менш інтенсивними – я в цьому абсолютно впевнений.
Позиції Петра Симоненка в партії зараз, очевидно, похитнулись...
Ви знаєте, абсолютно ні. Можливо, це чиєсь бажання...
До речі, мене дуже здивувало, що вчора-позавчора журналісти до мене зверталися з уже сформованим питанням: „Чи правда, що скоро відбудеться з’їзд партії, який замінить Петра Миколайовича на посту глави партії на Леоніда Івановича Грача?”
Але, по-перше, звітно-виборний з’їзд, який у нас займається питаннями призначення керівництва партії, відбудеться роки за три. По-друге, керівництво партії у нас обирається не на з’їздах а на пленумах Центрального комітету партії. І по-третє, чому вже вголос називається кандидатура, яка має замінити?
От це мені і дає привід думати, що ми маємо справу з запланованою акція, яка спрямованою на дестабілізацію ситуації всередині партії. Але альтернативи Симоненку сьогодні в Компартії немає. І питання зміни лідера не те, що не на часі, – я просто переконаний, що воно не знайде підтримки ані в Президії Компартії, ані на пленумі, ані на з’їзді, якби він відбувся.
Оскільки окремі кола всередині партії відкрито атакують Петра Симоненка, чи може зараз повторитися ситуація з відколом від КПУ її частини, як це було, приміром, з Комуністичною партією робітників і селян чи КПУ(о)?
Врешті-решт, це – абсолютно природнє явище: люди заходять в партію, люди виходять з партії. Цей процес логічний, нормальний. Але якщо говорити про вихід якихось окремих територіальних організацій, то це абсолютно неможливо. Для цього по-перше немає підстав, а по-друге це організаційно неможливо. Ті, хто хотів, – уже вийшли.
