Ігор Алексєєв, КПУ: «Ми ухвалювали рішення по Литвину незалежно від позиції Юлії Володимирівни»
Комуністи, яких «нашоукраїнці» ні за яких обставин не бажали бачити поряд з собою в будь-якій коаліції з ідеологічних міркувань, раптом «дали країні вугілля», проголосувавши за спікера Литвина, який тут же оповістив про створення коаліції НУНС-БЮТ-Блоку Литвина. Половина фракції НУНС не голосувала за Литвина, тож він став спікером тільки завдяки голосам комуністів.
Звичайно, найкращі представники КПУ твердять, що керувалися при цьому виключно державним інтересом, який на сьогодні полягає в тому, щоб парламент був дієздатний. Мовляв, саме тому комуністи голосують і за антикризові закони, які вважають правильними. Немає причин вже зовсім не вірити цим твердженням, хоча в деяких моментах проглядається тонка ручка Юлії Володимирівни, що направляє завзяття фракції КПУ, котра зуміла отримати в ситуації, що склалася, «золоту акцію».
Про голосування в парламенті за останні два тижні, позиції КПУ щодо відставки голови Нацбанку, уряду та інших посадових осіб «Главред» говорив з народним депутатом з фракції КПУ Ігорем Алексєєвим.
Ігорю Вікторовичу, ось кажуть: що ж це за коаліція, яка без комуністів не може нічого? Ні Володимир Литвин не був би обраний спікером, ні багато законів не було б прийнято, якби комуністи не давали за ці рішення свої голоси. Чим керується КПУ, де-факто підтримуючи цю коаліцію?
Де-факто я відразу з вами не погоджуся. Але, перш за все, поясню позицію по голосуванню за голову парламенту.
Рішення у нас ухвалювалося, як завжди колегіально, на засіданні президії і, зі зрозумілих причин, ми до останнього моменту його не оповістили. Ми виходили з того, що необхідно було обов'язково розблокувати роботу парламенту, бо без керівника парламенту жодне рішення не було легітимним. Адже сили, зацікавлені в тому, щоб тримати парламент у підвішеному стані, безумовно, робили все для того, щоб не допустити цього голосування - що, власне, і підтвердило неголосування частини «Нашої України», а саме пропрезидентських депутатів, підконтрольних чи то Балозі, чи то ще комусь.
Виходячи з логіки президентських заяв, якщо вона взагалі присутня в природі, виходить, що він не підтримує ні коаліцію Блок Литвина – НУНС – БЮТ, ні коаліцію Партії регіонів з БЮТ. Тобто я, наприклад, з цих заяв Президента роблю висновок, що він взагалі не зацікавлений у тому, щоб парламент був працездатний і щоб він справді здійснював властиві йому згідно з Конституцією функції законодавчої влади.
Дуже багато, зокрема народних депутатів, говорили, що, можливо, коаліція – це навіть шкідливо. Тобто сама ця конструкція показала, що вона непрацездатна і, можливо, – хай це неконституційно – але краще працювати в безкоаліційному форматі простої більшості, в якій всі, без наступання на свою совість та інші місця, могли б голосувати за нормальні закони…
Якоюсь мірою за даної ситуації таке твердження може мати право на життя. Справа в тих політичних силах, які присутні в парламенті, тому що там, на жаль, окрім нашої партії відсутні носії будь-якої ідеології. Є інтереси, за спиною яких стоять, як правило, великі фінансово-промислові угруповання. Яскравий приклад – розділена практично навпіл фракція НУНС, про яку сьогодні можна говорити, що вона мертва.
Але, в будь-якому разі, якщо політичні сили ухвалюють рішення про входження в коаліцію і беруть на себе відповідальність за формування уряду, то вони, звичайно, повинні були розраховувати щось крім того, що вноситимуться якісь зміни в регламент або кудись іще...
Повертаючись до вашого першого питання, ми не підтримували якихось лобістських законів, ми голосували саме за антикризові закони.
< b>Але ж вони теж можуть бути лобістськими…
Ми детально опрацьовуємо кожен закон. Наприклад, ми підтримали закон про те, що банкам за нинішньої катастрофічної ситуації фінансово-економічної кризи заборонено змінювати умови кредиту – ви ж знаєте, що зараз з цим відбувається.
Внесений і буде завтра розглянутий – принаймні він стоїть на порядку денному – законопроект авторства Петра Симоненка про заборону банкам забирати у людей заставу у вигляді квартир, машин тощо.
Тобто це те, що сьогодні турбує суспільство! Ми, безумовно, не можемо залишатися осторонь від цього і, як, наприклад, Партія регіонів, голосувати на зло комусь. Ми вважаємо, що на сьогоднішній день найважливіше – вирішити ті нагальні питання, які хвилюють суспільство! Адже суспільство хвилює не коаліція, а те, чи буде завтра робота, зарплата і так далі. Сьогодні вже як мінімум 14 мільярдів становить дефіцит Пенсійного фонду! Тобто може виникнути ситуація, коли в січні нічим буде виплачувати пенсії.
Звісно, суспільство насамперед хвилює, що скільки коштує і що робиться з доларом…
Після обіду мені сказали, що євро вже за 12 зашкалює. А ми весь цей час не можемо достукатися до Нацбанку, хоча за Конституцією Верховна Рада має право парламентського контролю за його діяльністю. І це робиться, по суті, під прикриттям Президента. Ви ж знаєте про безпрецедентний факт, озвучений лідером нашої партії, що банку «Надра», власником якого є пан Фірташ, було виділено 7,5 млрд. доларів стабілізаційного кредиту за курсом 5,05 гривні за долар. Тобто можна порахувати, які заробітки там вийшли – це називається бенкет під час чуми!
Суспільство не хвилює коаліція, натомість коаліція хвилює Юлію Володимирівну, яка вважає її гарантом свого перебування на посаді. Якими аргументами вона переконала КПУ підтримати її по виборах Литвина і тих же антикризових законопроектах?
Ми ухвалювали рішення незалежно від позиції Юлії Володимирівни, тому що ми так само критикуємо дії сьогоднішнього уряду. Але ми вважаємо, що в ситуації розбалансованості і безвладдя, що існує зараз, можна говорити про те, що чи то дострокові вибори, чи то переформатування уряду завдають великої шкоди нашій країні. Сьогодні потрібно терміново вживати заходів, які змогли б хоч якимсь чином ослабити вплив цієї кризи, яка, на жаль, з кожним днем дедалі більше охоплює Україну.
І цей кредит МВФ, за який ми, до речі, не голосували, – адже він, по суті, вже практично нічого не вирішує для економіки, і був спрямований на те, щоб рятувати не наших виробників, а рятувати банки, корпоративні борги. Розумієте, Президент сам говорить про корпоративні борги! Це ті кредити, які бралися нашими банками під 3-4% річних, а тут давалися під 14-18%, тобто пан Ющенко захищає, знову ж таки, інтереси іноземних компаній, іноземного капіталу, а не інтереси нашого виробника!
Сьогодні багато «бютівців» говорили про те, що категорично вимагатимуть звіту перед Радою глави Нацбанку Володимира Стельмаха. Цей звіт може вилитися в його відставку. Ви підтримуватимете такі вимоги?
Я думаю, ми обов'язково підтримаємо створення спеціальної слідчої комісії з того, що сьогодні відбувається в Нацбанку. І якщо ця комісія оперативно проведе заходи щодо розслідування ситуації, навіть не за останні два місяці, а з початку штучної девальвації гривні в кінці травня, а потім практично дефолту національної валюти, – то за всі ці моменти хтось повинен буде відповісти. Якщо будуть представлені висновки комісії, якщо стоятиме питання про відповідальність, у тому числі й голови НБУ, ми визначатимемося і, безумовно, підтримуватимемо те рішення, яке відповідатиме мірі відповідальності.
Кого ви бачите на посту голови Нацбанку? Може, на фракції обговорювалося питання, кого підтримувати у разі відставки Володимира Стельмаха?
Ні, поки що ми не обговорювали гіпотетичну кандидатуру. На жаль, за сьогоднішнім законодавством тільки Президент вносить кандидатуру на пост голови Нацбанку.
Партія регіонів зараз вичікує, вони дають урядові 100 днів, після чого обіцяють заворушення і протести. Як ви ставитеся до їхньої вимоги про те, що прем'єр-міністр теж повинен зараз відзвітувати у Верховній Раді, а може, і піти у відставку?
Прем’єр-міністр і уряд повинні звітувати перед депутатами. Це передбачено процедурою роботи парламенту - раз на місяць прем'єр повинен звітувати.
Інша річ, що ми зараз не підтримуємо прагнення політичних сил, у лавах яких багато представників фінансово-промислових груп, які починають звільняти робочих і лякають країну заворушеннями. Це дуже небезпечно.
Ми зараз проводимо акції, пов'язані із захистом прав трудящих у всіх регіонах України. Такі заходи будуть переведені на всеукраїнський рівень в кінці січня. Але завдання таких протестів полягають не в тому, щоб добитися політичних дивідендів, а в тому, щоб захистити робочих.
Такі акції будуть узгоджені з профспілками?
Ми працюємо з профспілками, але не з тими, які в переважній більшості окуповані з одного боку БЮТ, – це так звані незалежні профспілки, а з іншого боку Партією регіонів – це Федерація профспілок.
Ми категорично відмітаємо заяви, що нібито Партія регіонів зажадає звіту від комуністів. Це у мене викликає сміх. Ми нікому звіту не збираємося давати, ми ухвалюємо рішення самостійно.
Ви підтримуватимете ротацію в уряді?
Якщо у БЮТ, НУНС і Блоку Литвина буде коаліція, якщо у них буде необхідна кількість голосів, то за процедурою попередній уряд повинен подавати у відставку.
Уже було сказано, що можна і без цього обійтися…
Так і виходить. Але я з цим не згоден. Адже якщо сформувалася нова коаліція, то вона повинна бути і новою за складом. Там з'явилася нова політична сила. Якщо хтось входить у владу, то починає говорити про якісь владні повноваження.
Ось сьогодні вже з'являється інформація, що джерела в Блоці Литвина розповідають про свої види на «Укразалізницю» і ще на багато чого. «Укразалізницю» вже сьогодні віддали Литвину.
Тривалий час висить питання Фонду держмайна. Чи підтримає КПУ відставку Валентини Семенюк?
Тут у нас складна позиція. Одна річ своїм голосуванням підтримувати закони, які необхідні країні, а інша - брати участь у їхніх розбірках щодо ФДМ. На фракції ми ще не ухвалювали рішення, але я думаю, що участь фракції в кадрових голосуваннях буде де-факто і де-юре свідченням підтримки коаліції. Тому рішення фракції із цього приводу ще буде, але, на мою особисту думку, цього робити не можна.
Чи буде ротація в керівництві парламенту? Точаться розмови, що «в своє крісло» першого віце-спікера повернеться Адам Мартинюк?
Я не думаю, що ми в цих розкладах братимемо участь. Я не бачу в цьому необхідності. У нас парламент очолює представник Блоку Литвина, перший заступник представляє опозиційну Партію регіонів. Представник іншої найбільшої фракції Микола Томенко є віце-спікером. Думаю, це нормальний формат керівництва парламенту. Ми не збираємося висувати претензії на крісло віце-спікера.
Складається враження, що комуністи до непристойності безкорисливі. Все робиться для країни. Хотілося б у це вірити. Але ж так не буває… Хіба не так?
Нас звинувачують, що наші представники і сьогодні присутні у виконавчій владі. Я спілкуюся з головою державного комітету з лісового господарства Миколою Тимошенком, який є нашим колегою. Він намагається навести елементарний порядок в лісовій сфері, яка піддалася корупція. У нас є представник в Міністерстві внутрішніх справ і в Міністерстві молодіжної політики. Їм непросто зараз працювати. Але вони намагаються чесно робити свою справу. Але говорити, що в нинішній ситуації ми претендуватимемо на якісь посади, у тому числі й у керівництві парламенту, не можна.
Ми хочемо політично впливати іншими методами. Наприклад, ми вносимо законопроекти на розгляд парламенту, думаю, їх повинні підтримати фракції коаліції. Наші ініціативи зараз на порядку денному більшості громадян України. В п'ятницю розглядатиметься законопроект щодо звернення до Президента про необхідність звільнити з посади першого заступника голови СБУ Тиберія Дурдинця, який уже просто розперізався. Минулої п'ятниці 391 голосом був проголосований відповідний запит до Президента. СБУ сьогодні займається не питаннями національної безпеки, а елементарним державним рекетом.
Виходить, що комуністи, і особливо Петро Симоненко, завжди таврували «помаранчеву» владу, а зараз знайшли якийсь спосіб з цією владою співпрацювати…
У жодному разі! Я відразу відкидаю якусь співпрацю! Просто збіглися обставини, пов'язані з кризою. Ми реально зараз демонструємо те, що всі декларують. Всі говорять, що треба об'єднатися і приймати закони для порятунку країни. Ми працюємо на ухвалення таких законів, але не підтримуватимемо «помаранчеву» коаліцію в кадрових питаннях.
Знову заговорили про те, що можуть бути дострокові вибори мера в Києві. Указують на ситуацію в столиці і з тарифами, і з теплом, і з водою, і з багатьма іншими речами…
Ситуація, безумовно, жахлива.
Чи готові комуністи підтримати проведення дострокових виборів київської влади?
Наша політична сила повністю не сприймає ту «команду міської влади», яка, по суті, грабує столицю і киян. Роблять вони це безсоромно і нахабно. Леонід Черновецький ходить по всіх ефірах на телебаченні, скаче з одного каналу на іншій, поводиться нахабно і безапеляційно. Мені важко пригадати аналог політика, який так безсоромно брехав би в ефірах телебачення так, як це робить пан Черновецький…
< b> Чи допоможе КПУ отримати 226 голосів у ВР, як це було в травні, за дострокові вибори Київради і столичного мера?
Думаю, якщо це питання найближчим часом буде поставлено на порядок денний Верховної Ради, то найкращим свідченням його підтримки будуть сотні й тисячі киян, який прийдуть до будівлі ВР, щоб висловити свою позицію, якщо, нарешті, вони прозріли…
Та, ось іще одна, до речі, причина для масових виступів, про які знову заговорили політики – дострокові перевибори Черновецького.
До масових виступів треба дуже обережно ставитися, тому що, дійсно, в каламутній воді добре ловиться рибка. Найнебезпечніше, що радикальні сили завжди, і тому є маса історичних фактів, використовують такі складнощі для досягнення своїх політичних цілей і дестабілізації обстановки в країні.
Я, наприклад, не сприймаю ось цих заяв і залякувань з боку Партії регіонів, коли вони говорять про масові акції непокори і що ПР поведе людей на Кабмін. Коли піднімається така смута, вона, як правило, змітає все і всіх.
Вчора не пустили в Україну пана Григоришина, який в інтерв'ю «Українській правді» прямо говорив про симпатії до лівих ідей і КПУ і якого давно називають одним з фінансових донорів КПУ. І він говорить, що причиною стали саме його висловлювання на адресу української влади і Віктора Ющенка зокрема, хоча в СБУ вже назвали іншу причину переведення його в статус персони нон грата – звинувачення і підозри в рейдерстві...
Я читав це інтерв'ю і з преси знаю, що відбулося. Але, наскільки мені відомо, поки що не оприлюднено жодного офіційного документа, який фактично пояснював би, чому людину не пускають в країну. Про рейдерство сказали, але ж документа, що підтверджує таке звинувачення, немає – ось що найцікавіше!
Що ж до політичних симпатій Костянтина Григоришина, то я знаю, що він неодноразово заявляв, що сам він – прихильник лівої ідеї. Тому, звичайно, він може симпатизувати і Компартії, і будь-яким іншим лівим – це його право…
Але, кажуть, він зараз дуже конкретно симпатизує саме КПУ…
Ну, напевно, тому що він бачить у нас конструктивну силу!..
…і допомагає зокрема й матеріально…
Ні, про це я не готовий говорити і навіть можу стверджувати, що це домисли. Він, до речі, сам про це сказав в ефірі…
Просто Петро Миколайович (Симоненко. – Ред.) часто відвідує Москву, Костянтин Григоришин – громадянин Росії…
Я можу вам сказати більше: я не рідше, а може й частіше відвідую Москву, аніж Петро Миколайович, для участі в різних заходах. Зокрема у нас існує така організація, як СКП-КПСС – це союз Компартій, який очолює Геннадій Зюганов, а Петро Симоненко є першим заступником голови. Так, за останні декілька місяців Петро Миколайович зустрічався і з президентом Російської Федерації, і брав участь у роботі чергового з'їзду КПРФ, але це жодною мірою не пов'язано з якимись контактами, про які ви говорите…
Ну, КПРФ – це один канал, Григоришин – інший, для впливу російського політикуму і капіталу на те, що відбувається в Україні, через, зокрема КПУ.
Давайте тоді подивимося, скільки разів за останній час був у Москві Янукович!.. Тому коли наші опоненти намагаються звинуватити нас в тому, що ми, мовляв, п'ята колона – це все нісенітниця, я вам відповідально кажу про це як другий секретар Компартії України!
Ну, чому? У вас бачать один з «пальців» тих, що підтримують руку Москви в Україні, тобто в даному випадку Юлію Тимошенко.
Ну, якщо ви нас «пальцем» називаєте… Безумовно, ми не приховуємо своїх політичних позицій відносно, наприклад, рівноправної і справді конструктивної співпраці з Російською Федерацією - на жаль, за останні чотири роки зроблено все, щоб звести ці відносини нанівець. Це перший момент.
По-друге, я думаю, що нашу «руку Москви» давно накрила «рука Вашингтона»! Тому що за того впливу, який справляє на Україну США, за того, як безапеляційно поводиться, наприклад, посол США Тейлор, беручи участь у випусках офіцерів Академії СБУ і багатьох інших моментів його втручання у внутрішні справи, доводиться говорити не про вплив Росії, а про безумовний вплив США.
Звичайно, Росія на території України має на меті свої національні інтереси. Україна теж повинна обстоювати свої національні інтереси!
Я є заступником голови спеціальної комісії ВР з питань з'ясування обставин постачання до Грузії української військової техніки. У п'ятницю на порядку денному у нас стоїть попередній звіт. Скільки ми розкрили фактів, що свідчать про те, що Президент Віктор Ющенко і верхівка навколо нього захищає зовсім не національні інтереси України, а інтереси власної кишені! І це дуже сумно.
Спостерігачі, що відстежують новітні тенденції в європейській і світовій політиці, зазначають, що зростає підтримка або лівих, або правих ідей, а центристська, ліберальна ідеологія відходить на другий або третій план. І, можливо, економічну кризу стимулює зростання популярності саме лівих партій.
Те, що ми упевнені в більшій підтримці і лівих ідей, і КПУ – це безумовно. Адже всім уже сьогодні зрозуміло, що ліберальна ідея, яка насаджувалася всьому світові перш за все американським капіталом, себе дискредитувала. Адже, по суті, надули кулю, яка лопнула, тому що вона не була наповнена і забезпечена нічим, окрім повітря.
Сьогодні необхідно говорити про те, що всьому світові потрібно в глобальному вимірюванні переглянути існуючий устрій – зокрема, і систему суспільного розвитку. Я майже упевнений, що ліві ідеї будуть сприйняті у всьому світі! Або вже знаходять свою підтримку – наприклад, по Латинській Америці можна побачити, наскільки там зріс вплив лівих сил і лівої ідеї.
Напевно, потрібно говорити про те, що і нам настав час називати речі своїми іменами: те, що побудовано в Україні – це, по суті, олігархічна, в гіршому її прояві, форма капіталізму, коли маленька верхівка грабує свій народ. Тому, мабуть, потрібно змінювати пріоритети і змінювати систему: ви ж знаєте, що ми є прихильники парламентської республіки і вважаємо, що пост президента шкідливий для нашої країни…
У вас є або були, певною мірою, однодумці, готові внести зміни до Конституції і обирати президента в парламенті, урізавши його права – я маю на увазі БЮТ і ПР.
Ні, я, як і мої колеги по фракції та партії, взагалі категорично не сприймаю пост президента як такий. Ми зовсім не виступаємо за те, щоб таким чином – на виборах президента в парламенті, можна було вирішити проблему переобрання Ющенка, який сьогодні ніякого авторитету в суспільстві не має, на другий термін.
Ну, чому Ющенка? Можна і Януковича. Ви б підтримали такий проект змін у Конституцію в принципі?
Ні! Оскільки навіщо цей пост (президента. – Ред.) потрібен? Адже протягом 17 років цей пост виступає осереддям всіх конфліктів, навколо нього формуються олігархи, які вирішують свої питання. Їм же простіше це робити через одну фігуру, що вони з успіхом і роблять – принаймні поки що!
Повернімося все ж таки до лівих сил в Україні: за останніх рік-півтора неодноразово і різними політиками була озвучена ідея створення якогось об'єднання лівих. Це і «Союз лівих сил» екс-соціаліста Волги, «Лівий центр», який пов'язували з СДПУ(о) і Віктором Медведчуком, що має намір таким чином забезпечити підтримку Юлії Тимошенко на лівому ідеологічному фланзі на президентських виборах. Де в цьому лівому розмаїтті місце КПУ?
Відповім одразу: ми ще в 2004 році виступили ініціаторами створення «Лівого фронту». Тоді нам вдалося об'єднати близько 200 різних організацій і громадських рухів. Але якщо говорити, скажімо, про есдеків або соціалістів, то у мене на питання об'єднання з ними свої погляди.
Ось, наприклад, Олександр Олександрович (Мороз. – Ред.), коли запахло виборами, надіслав нам лист з пропозицією йти загальною колоною, тобто загальним списком. Головне ж питання – список, розумієте? А у нас головне питання – питання принципів, на підставі яких ми об'єднуємося! Ми взагалі категоричні супротивники усіляких блоків!
Інша річ, що якщо є реальні ліві партії, хай покажуть, хто вони такі! Можу сказати з відповідальністю: сьогодні Компартія – єдина структурована політична організація, яка реально має відділення практично у всіх містах, районах і багатьох селах України. Так, у нас є маса внутріпартійних проблем - я маю на увазі і віковий склад, хоча останні три роки ми з цим працюємо…
Але подивіться, наприклад, що таке на сьогодні Прогресивна соціалістична партія Вітренко – хай вони покажуть, як у нас кажуть, «осередки». З СДПУ(о) теж велике питання. І потім, зауважте: всі питання об'єднання виникають, коли в повітрі з'являється запах виборів. А ми працюємо щоденно! Я вам як другий секретар ЦК КПУ кажу: партія щоденно працює і щоденно вирішує якісь завдання, зокрема допомагає людям по можливості: адже окрім фракції в парламенті у нас є понад дев'ять тисяч депутатів у місцевих радах. І весь цей корпус сьогодні працює, в абсолютній більшості випадків, на користь людей!
Як ви оцінюєте вірогідність того, що, наприклад, у березні можуть бути оголошені дострокові вибори?
Мені здається, в цій ситуації тільки божевільний може нав'язати країні дострокові вибори. Тому що навіть виділяти суму в 500 мільйонів після того, що сьогодні відбувається з банківською системою?.. І коли вже запрацював парламент? Інша справа, що хай ті політичні сили, які заявили про створення коаліції, вживають всіх заходів, щоб отримати голоси, висунути свою програму і реалізувати її!
Але зараз говорити про вибори? Адже березень, за всіма прогнозами, буде дуже важким, це буде пік кризи. Сьогодні люди ще мають якісь запаси, якийсь прошарок, який можна використовувати. Але ж продовжуються масові звільнення, скорочення. Ну ось куди, наприклад, подітися звільненим у Маріуполі із заводу Ілліча, з «Азовмаша»? Особливо важка ситуація зараз у промислових районах, вже не менш складна і в Києві, де багато компаній скорочують штат так званих «білих комірців».
Найнебезпечніше, що в цій ситуації Президент вносить законопроект про збереження кажанів, а не займається вирішенням важливих для країни питань! У нього взагалі немає бачення! І у його секретаріату, який займається боротьбою з вітряними млинами, теж! Все це показує відсутність стратегічних перспектив у людей, які сьогодні мають право називати себе елітою і керівництвом країни, – ось це сумно!
Ви тільки Президента і секретаріат маєте на увазі, чи й уряд теж?
Тут питань немає теж, не сперечаюся. Тому що якоюсь мірою саме популістські дії уряду стали каталізатором, який прискорив кризові явища, зокрема в банківській сфері…
