Костянтин Єлісєєв: «Ми зробимо усе можливе, щоб запровадити безвізовий режим з ЄС під Євро-2012»
Але дипломатів, поки що тільки українських, такі ідеї дещо збентежили. Заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлісєєв вважає, що таку позицію можна було б зрозуміти суто по-людськи... Але річ у тім, що якраз зараз Україна веде «візовий діалог» з Євросоюзом, і робити такі заяви щонайменше передчасно.
Про перебіг візових переговорів та шанси громадян України отримати бажаний безвізовий режим поїздок до країн Євросоюзу Костянтин Єлісєєв розповів у інтерв’ю «Главреду».
Костянтине Петровичу, чи готова Україна повернути візи для громадян Європейського Союзу, враховуючи, що зараз триває переговорний процес щодо безвізового режиму для України?
Відновлення віз для громадян ЄС проблему не вирішить, адже мета української сторони – запровадити безвізовий режим для громадян України. Логічно, що якщо ми запроваджуємо візи для європейців, то ми проблему не вирішуємо, а навпаки – лише ускладнюємо ситуацію.
Тобто заяви Секретаріату Президента можуть певним чином ускладнити переговорний процес?
Кожна людина має право на позицію, і ми це право поважаємо. На мою думку, запровадження віз для громадян ЄС на даному етапі не сприятиме вирішенню питання, поставленого перед нами Президентом, тобто безвізового режиму поїздок до ЄС для громадян України. Більше того, запровадивши безвізовий режим для громадян ЄС у 2005 році, ми вчинили абсолютно правильно, оскільки таким шляхом йшли і нові країни - члени ЄС на етапі приєднання до Євросоюзу, ті самі Польща, Словаччина, Угорщина. Тобто це був перший крок. Вони зробили його, і в нашому випадку ми зробили його теж. І цей перший крок, як показала практика наших сусідніх країн, які вже є державами - членами ЄС, був успішним. Тому я залишаюся оптимістом.
А наші сусіди так само довго чекали, як і Україна?
Вони чекали стільки, наскільки вони були здатні виконати усі вимоги Шенгенського законодавства. Як тільки вони його виконували, їм давали безвізовий режим. У нас – така сама ситуація, ми можемо його запровадити за рік, два, три… Це залежить від нашої здатності виконати відповідні вимоги. МЗС зараз намагається максимально спростити цю процедуру з тим, щоб запобігати всіляким політичним спекуляціям на цих питаннях. Ми хочемо перевести цей процес у прагматичне русло. Зараз ми маємо узгодити з ЄС чітку дорожню карту вимог і критеріїв, які ми маємо виконати. Йдеться, зокрема, про юридичні вимоги, ратифікацію певних конвенцій, створення єдиного міграційного органу в Україні… Як тільки ми це запровадимо, ми скажемо ЄС, що виконали всі вимоги.
Скільки Україні потрібно часу, щоб досягти цієї стадії готовності?
Ця робота пов’язана з важливими внутрішніми інституційними змінами, друга її складова – це законодавча робота, а третя – фінансова. На мій погляд, третя складова найбільш важлива, бо, наприклад, запровадження біометричних паспортів і біометричної документації вимагатиме значних фінансових ресурсів.
Але якщо більш конкретно, коли Україна реально може досягти безвізового режиму з країнами ЄС? Є якась стратегічна мета в цьому напрямку?
Наша мета – це Євро-2012… Тобто ми плануємо робити все можливе, щоб якраз під цю символічну дату ми були б здатні запровадити безвізовий режим з Євросоюзом.
Наскільки це реальна мета?
Я розумію, що це амбітна мета, і у декого вона викликає скептичні посмішки. Але, на мій погляд, вона реалістична за однієї умови – якщо уряд і наші урядові структури візьмуться за цю роботу вже сьогодні. Для цього МЗС вже створив непогані стартові позиції. Всі передумови є абсолютно реальними для виконання, адже цим шляхом йшли й інші країни, тобто вони їх виконали. А чим ми гірші за них?
Тому все залежить, по-перше, від політичної волі і, по-друге, від нашої послідовності взагалі щодо візової політики. І тому я проти будь-яких заяв, які могли б уповільнювати наш діалог з візового питання. Хоча, звичайно, будь-які варіанти мають залишатися в нас у кишені…
Чи доцільно ставити ультиматуми ЄС під час переговорів? Сьогодні ми погрожуємо повернути візовий режим для ЄС і водночас просимо скасувати візи для нас…
Зрозумійте, кожна людина має право на висловлення своєї позиції. Я розумію, що ті, хто висловлює ці позиції, керується емоціями. І це абсолютно природно, враховуючи непоодинокі кричущі випадки порушень прав українських громадян. Я так само думаю, коли зустрічаю випадки порушення прав наших громадян. Але як дипломат я не маю права на емоції і повинен, як кажуть, бути з холодною головою і думати все-таки про загальну політичну картину. Я не хотів би спускатися до рівня комунальної сварки на кшталт «око за око, зуб за зуб». Думаю, що ми маємо показати нашим європейським партнерам, що ми вищі усього цього, і що ми все-таки не лише думаємо про перспективу, але й цілеспрямовано її наближаємо.
Чи можна сьогодні взагалі говорити про прогрес у візових стосунках між Україною та ЄС?
Те, що ми взагалі запровадили «безвізовий діалог», – це дуже важливо. Завжди з чогось треба починати. І вже перша група делегації експертів ЄС, серед яких будуть експерти Європейської комісії, Міністерств внутрішніх справ країн ЄС, приїжджають 8-9 грудня в Україну і будуть ознайомлюватися з тією практикою, яка в нас існує з точки зору забезпечення безпеки документів і процедур запровадження біометричних даних у документах. Ми вже створили 4 робочі групи, і це приїде перша робоча група. Решта мають зібратися не пізніше першого кварталу 2009 року з тим, щоб уже в квітні ми доповіли міністрам держав - членів ЄС про певний прогрес у виконанні умов «безвізового діалогу».
Чи не зарано говорити про безвізовий режим, коли навіть угода про спрощення отримання віз європейською стороною виконується не бездоганно?
Ми виклали свою оцінку на Спільному візовому комітеті Україна-ЄС, який щойно відбувся у Брюсселі. Ми висловили наше незадоволення тим, що низка положень цієї угоди не виконуються сумлінно і ефективно окремими державами - членами ЄС. Ми систематизували усі випадки порушень, які можна звести до п’яти видів.
Перший – значна кількість документів, які наші громадяни мають надавати під час оформлення віз, інколи їхня кількість доходить до 18. Тому найперше ми маємо уніфікувати кількість документів і максимально їх скоротити. Друге порушення – це використання окремими державами - членами ЄС послуг посередницьких компаній, внаслідок чого ціна на візу зростає майже удвічі. Третє – ЄС не використовує окремі статті угоди, які передбачають надання багаторазових і довгострокових віз. Як правило, лише кожен сьомий громадянин отримує візу терміном дії понад 6 місяців, це ненормально. Як результат, ми бачимо приховане збільшення ціни на візи. Четверте, що нас не влаштовує, – це незабезпечення прав наших автоперевізників і, як наслідок, створюються передумови для нечесної конкуренції на внутрішньому ринку ЄС, і наші автоперевізники через візові обмеження не є конкурентоздатними порівняно з балканськими або турецькими колегами. І п’яте питання, яке ми порушили, – це необхідність налагодження нормального етичного ставлення до наших громадян з точки зору запобігання довгих черг, створення цивілізованих умов для подання візових анкет тощо.
Власне, на все це ми звернули увагу європейської сторони, і з цього приводу ми внесли конкретні пропозиції. До речі, ми також порушили питання про необхідність збільшення кількості журналістських організацій, на підставі звернення яких мають надаватися візи за спрощеною процедурою.
Європейська сторона якось відреагувала на наші зауваження?
Оскільки членів ЄС - 27 і їм треба скоординувати свої позиції, вони попросили певний час для аналізу і вивчення. Ми домовилися, що наступне засідання Спільного візового комітету відбудеться у якомога стисліші терміни, але не пізніше квітня 2009 року. І, повірте, ми не дозволимо нашим європейським партнерам розслабитися або зволікати, вирішуючи питання, що стосуються прав громадян України.
